Решение № 137432721, 11.06.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/4531/25

провадження у справі №2/0285/276/26

11 червня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

при секретарі судового засідання Ковальчук М.В.,

за участі представника позивача Осіпчук Н.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельводоканал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Представник Позивача звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь КП Звягельської міської ради «Звягельводоканал» заборгованість:

- в сумі 10976,05 грн за послуги з централізованого водовідведення;

- в сумі 341,55 грн за абонентське обслуговування.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де отримує послуги централізованого водовідведення.Від надання таких послуг Відповідач не відмовлялась, однак плату за отримані послуги своєчасно не вносить, у зв`язку з чим за період з липня 2022 року по липень 2025 року виникла вищезазначена заборгованість.

Посилаючись на положення ЖК України, ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», умови Публічного договору приєднання, Позивач просив стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 11317,60 грн.

Відповідач подала відзив на позовну заяву з запереченнями проти її задоволення. Посилалась на те, що не укладала з Позивачем договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Вона споживає воду з власної криниці. Підключення до цього джерела водоміру є неналежним способом обліку споживання послуги водовідведення. Відповідач неодноразово зверталась до Позивача та до Звягельського міського голови з вимогою встановити засіб обліку на систему водовідведення, але її вимога не була задоволена. Розрахунок заборгованості, складений Позивачем не відповідає фактичному споживанню.

Представник позивача у судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити. Пояснила, що Відповідач є споживачем послуги централізованого водовідведення, оскільки її будинок підключений до мережі каналізації, яка обслуговується КП Звягельської міської ради «Звягельводоканал». Оскільки Відповідач має власне джерело питного водопостачання (криницю), оплата послуги має здійснюється або за об`ємом фактично використаної води згідно засобу обліку, або за встановленими нормами споживання. На криницю Відповідача встановлено прилад обліку води, але у спірний період часу виникла необхідність його чергової повірки. У зв`язку з відсутністю інформації про повірку водоміру, нарахування вартості послуг відбувалось за нормами споживання, затвердженими міською радою.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Посилалась на відсутність письмового договору між нею та Позивачем. Вважає наданий Позивачем примірник договору підробленим та стверджує, що підпис на ньому від її імені виконано іншою особою. Дала суперечливі пояснення про обставини використання системи водовідведення у її будинку. Вважає, що облік об`єму відведеної води за її кількістю, що піднята з криниці, є невірним, оскільки така вода використовується переважно для поливу городу, вуличного душу та інших побутових потреб, що виключає її потрапляння до системи каналізації. З метою належного обліку водовідведення вона вимагала від Позивача встановити у її будинку засіб обліку безпосередньо на трубу системи каналізації. Але її вимога не була задоволена. Крім того, Позивачем безпідставно визначено заборгованість за нормами споживання на 6 осіб за період, коли у будинку було зареєстровано 3 особи, про що Позивача було своєчасно повідомлено. У зв`язку з початком війни, Відповідач разом зі своєю родиною тривалий час не проживала у будинку та перебувала в іншому населеному пункті. Отже, споживання послуг не було. У лютому 2025 року на замовлення Відповідача ТОВ «Метртехсервіс» проведено повірку водоміру, який визнано придатним для подальшого використання. Про факт повірки приладу та показники спожитої води Відповідач не повідомляла підприємство Позивача, оскільки вважала це недоцільним. Заявила клопотання про застосування позовної давності.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України встановлено, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до переліку житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

- плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом установлено, що Позивач є постачальником послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

14.10.2020 між Комунальним підприємством Новоград-Волинської міської ради «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (назву якого змінено на КП Звягельської міської ради «Звягельводоканал») та ОСОБА_1 укладено Договір, предметом якого є надання послуг централізованого водовідведення (т.с. 1, а.с. 23).

Відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На її ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та вона є споживачем послуг Позивача з водовідведення за вказаною адресою.

Заперечення Відповідача щодо підроблення її підпису в тексті зазначеного Договору суд не бере до уваги, оскільки така обставина не підтверджуються будь-якими доказами.

Крім того, суд зазначає, що наявність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг не має значення для вирішення даного спору, оскільки факт отримання споживачем таких послуг породжує цивільні правовідносини між споживачем та виконавцем.

Договір про надання житлово-комунальних послуг укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України, шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов цього договору, що розміщений на офіційному сайті постачальника універсальних послуг, а також в засобах масової інформації, i не потребує двостороннього підписання паперової форми договоpy.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Сторонами визнається наявність у домоволодінні Відповідача власного джерела питної води та підключення її будинку до системи централізованої каналізації.

Відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), регулюються Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 690 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 року № 85, далі по тексту - Правила).

Пунктом 14 зазначених Правил визначено, що надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором, або шляхом надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуг, якщо такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку).

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статей 10 та 11 Закону України Про електронну комерцію (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

Відповідно до п. 19 Правил одиницею вимірювання обсягу спожитих споживачем послуг є кубічний метр.

Згідно п. 20 Правил комерційний облік послуги ведеться вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Якщо будівлю (будинок) оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку послуги відповідно до вимог Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою показань всіх вузлів комерційного обліку послуг у будівлі (будинку). За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл послуги здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.

До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг споживання наданих послуг у будівлі визначається відповідно до Методики розподілу (п. 21 Правил).

Відповідно до п. 22 Правил обсяг наданих споживачеві послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води.

Споживач надає щомісяця (у спосіб, передбачений договором) виконавцеві або визначеній власником (співвласниками) особі, яка здійснює розподіл обсягів послуг, інформацію про обсяги споживання послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води.

В окремих випадках, коли у споживача відсутнє централізоване водопостачання, облік для розрахунку кількості централізованого водовідведення ведеться відповідно до вузла обліку, що забезпечує облік споживання в будівлі, її частині (під`їзді), встановленого для джерела питного водопостачання.

Таким чином, за відсутності у будинку Відповідача централізованого водопостачання, Позивач зобов`язаний здійснювати розрахунок кількості централізованого водовідведення відповідно до показників вузла обліку, встановленого для джерела питного водопостачання, яким є криниця.

Посилання Відповідача на невідповідність таких показників реальному обсягу стічних вод, що надійшли до до системи каналізації, суд не бере до уваги, оскільки вищезазначений спосіб обліку обсягу наданих послуг водовідведення встановлено спеціальним нормативно-правовим актом, що є обов`язковим до виконання усіма учасниками даних правовідносин.

За наявності спеціальної правової норми, суд позбавлений можливості застосувати будь-які інші правила для визначення фізичних показників надання послуг водовідведення.

Оцінка достовірності критеріїв обліку, визначених Правилами, виходить за межі предмета спору в даній справі.

Позивачем нараховано заборгованість Відповідача за надані послуги з централізованого водовідведення за нормами споживання - без урахування показників приладу обліку.

Підставою застосування такого способу розрахунку Позивач зазначає порушення Відповідачем строку проведення державної повірки приладу обліку.

Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено договорами про надання комунальних послуг, укладеними відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

При цьому, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» під обслуговуванням вузлів обліку слід розуміти: огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

Згідно ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Згідно ч.4 ст.17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016р. №1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» (далі - Наказ), на засоби вимірювальної техніки (лічильники води) встановлено міжповірочний інтервал 4 (чотири) роки, після закінчення якого вони підлягають періодичній повірці.

Процедура повірки засобів вимірювальної техніки врегульована Порядком подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та повірку, обслуговування та ремонт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №474 від 08.07.2015.

Згідно з п. 7 названого Порядку виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через цифрову інтегровану інформаційно-аналітичну систему «Єдина платформа житлово-комунальних послуг» (далі - Єдина платформа) (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця) з автоматичним підтвердженням факту доставки та отримання повідомлення, або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем.

Матеріали справи не містять доказів належного виконання Позивачем норм п. 7 вище зазначеного Порядку.

Відповідачем надано суду копію Акту від 06.02.2025, яким підтверджено проведення ТОВ «Метртехсервіс» повірки лічильника води марки КВ-1,5 із заводським номером 635638. З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що прилад обліку під час повірки не демонтувався, пломбування було збережено.

Під час розгляду даної справи представниками Позивача перевірено умови водоспоживання у домоволодінні Відповідача та оглянуто лічильник води, про що складено акт від 12.05.2026, яким підтверджується робочий стан та збереження пломб.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2019 року у справі №233/6570/15-ц, заперечення споживача щодо суми заборгованості, нарахованої за відповідними нормами споживання можуть бути визнані обґрунтованими виключно у випадку, коли споживач доведе, що за період нарахування спірної заборгованості облік спожитих послуг відбувався засобом обліку, який згідно із законом дозволяється застосовувати, тобто який пройшов повірку, що може бути підтверджено відповідним свідоцтвом про повірку.

Оскільки на момент розгляду справи наданими доказами підтверджується придатність до застосування приладу обліку, що був встановлений до спірного періоду надання послуг, суд дійшов висновку про необхідність використання показників такого приладу для визначення обсягу наданих послуг.

Актом від 12.05.2026 встановлено, що лічильник води у домоволодінні Відповідача має показники 1275 м3.

Попередні показники приладу обліку станом на початок періоду нарахування заборгованості Відповідача зазначені у квитанції Позивача за липень 2022 року - 1255 м3 (т. 1, а.с. 224).

Оскільки Відповідач свідомо ухилялась від повідомлення Позивачу показників приладу обліку, не надала будь-яких доказів для встановлення точного періоду споживання облікованої води та взагалі заперечувала будь-яке споживання у період з початку 2022 року до теперішнього часу, суд визнає різницю зафіксованих показників приладу обліку (1275 - 1255 =20 м3) як обсяг спожитої Відповідачем питної води у спірний період (з липня 2022 року по липень 2025 року), що є часом виникнення заборгованості , стягнення якої вимагає Позивач.

Оскільки судом встановлено факт використання Відповідачем питного водопостачання в обсязі 20 м3, суд визначає заборгованість Відповідача з оплати послуг централізованого водовідведення у відповідному розмірі, шляхом множення кількості кубічних метрів на вартість послуги за тарифом 31,10 грн, що відповідає розрахунку Позивача.

На підставі вищевикладеного, суд стягує з Відповідача на користь Позивача заборгованість з оплати послуг з централізованого водовідведення в сумі 622 грн.

Крім того, суд визнає обґрунтованою вимогу Позивача про стягнення з Відповідача плати за абонентське обслуговування в сумі 341 грн 55 коп, що відповідає положенням ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Суд не вбачає підстав для застосування позовної давності, заявленої Відповідачем, з огляду на наступне.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Предметом спору в даній справі є заборгованість Відповідача за житлово-комунальні послуги, що виникла у період з липня 2022 року по липень 2025 року.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Згідно Закону України № 3450-IX від 08.11.2023 "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" пункт 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено у наступній редакції: "У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану."

04.09.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності", яким пункт 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Оскільки позовну заяву подано до суду 15.08.2025 - у період дії вищезазначених обмежень щодо зупинення перебігу позовної давності, заява Відповідача про застосування наслідків спливу такого строку не підлягає задоволенню.

Крім того, суд враховує положення пункту 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" яким Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину."

Отже, період карантину, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 тривав до 30 червня 2023 року, також підлягає виключенню з тривалості перебігу строку позовної давності у даній справі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, ч. 9 ст. 141 ЦПК України містить наступні виключення із загального правила: у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи обставини справи, а саме:

- тривалу бездіяльність Відповідача щодо виконання обов`язку передавати показники приладу обліку води;

- зловживання Відповідачем процесуальними правами під час розгляду даної справи судом;

- невиконання Позивачем вимог нормативно-правових актів щодо організації своєчасного контролю та повірки засобів обліку споживача;

- необґрунтоване застосування Позивачем норм безоблікового споживання води для визначення заборгованості Відповідача, суд дійшов висновку про необхідність покладання на сторони судових витрат у даній справі в рівних частинах.

Оскільки Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у сумі 3028 грн, суд стягує з Відповідача на користь Позивача відшкодування судового збору в частині 1/2, що складає 1514 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельводоканал» (ЄДРПОУ 03343806) заборгованість за надані послуги за період з липня 2022 року по липень 2025 року в сумі 963 гривні 55 копійок, що складається з наступного:

- вартість послуг з централізованого водовідведення - 622 гривні;

- плата за абонентське обслуговування - 341 гривня 55 копійок.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти нарахованої заборгованості - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального підприємства Звягельської міської ради «Звягельводоканал» (ЄДРПОУ 03343806) відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 1514 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.06.2026.

Суддя А.В. Помогаєв