Постановление суда № 137418331, 10.06.2026, Господарський суд Хмельницької області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"10" червня 2026 р.Справа № 924/517/24 (924/1193/25)

Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В., розглянувши отримані матеріали у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький

За заявою розпорядника майна у справі № 924/517/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м. Хмельницький - арбітражного керуючого Кучерявого Д.В.

про притягнення керівника боржника - ОСОБА_1 , м.Хмельницький до солідарної відповідальності.

Представники учасників :

Кредиторів : Заяц І.О. - за довіреністю

Краснокутська Н.М. - згідно ордеру (в режимі відеоконференції)

Боржника : ОСОБА_1 - керівник (в режимі відеоконференції)

Недокус В.І. - згідно ордеру (в режимі відеоконференції)

Розпорядника : арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. (в режимі відеоконференції)

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 07.05.2026р. оголошувалась перерва, тоді як в судовому засіданні 10 червня 2026р. проголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

27.05.2024р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла заява ПАТ "УКРНАФТА" м.Київ про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024р., заяву передано для розгляду судді Грамчуку І.В.

29 травня 2024р. судом постановлено ухвалу, якою :

- прийнято заяву ПАТ "УКРНАФТА" м.Київ про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м.Хмельницький до розгляду.

- підготовче засідання у справі призначено на 10 год. 30 хв. 10.06.2024р.;

- автоматизовану систему для визначення кандидатури арбітражних керуючих для призначення розпорядника майна у справі не застосовувати;

- зобов`язано боржника, у відповідності до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства, до дати проведення підготовчого засідання надати господарському суду та заявнику письмовий відзив на заяву про порушення справи про банкрутство;

- заборонено власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби.

Наразі ухвалою від 10.07.204р. судом відкрито провадження у справі № 924/517/24 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (29000, вул. Львівське шосе, буд. 25/1 м.Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 44114978) ; визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" (04053, м. Київ, пров.Нестрівський будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) до ТОВ Моріта" в загальній сумі 232 222 733,42 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном ТОВ "Моріта" строком на 170 календарних днів; розпорядником майна ТОВ "Моріта" призначено арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича ( АДРЕСА_1 ), відмовивши в задоволенні відповідної заяви (вх. № 05-06/765/24 від 17.06.2024р.) арбітражного керуючого Демчука Олександра Миколайовича ( АДРЕСА_2 ).

Цією ж ухвалою суд встановив розмір грошової винагороди розпоряднику майна у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок коштів, авансованих кредитором на депозитний рахунок господарського суду Хмельницької області, а таокж вжив заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Моріта" (29000, вул. Львівське шосе, буд. 25/1 м.Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 44114978) та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (29000, вул. Львівське шосе, буд. 25/1 м.Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 44114978). З метою виявлення кредиторів боржника судом оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 924/517/24 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" (29000, вул. Львівське шосе, буд. 25/1 м.Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 44114978) у встановленому ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства порядку. Додатково зобов`язано розпорядника майна надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, скласти реєстр вимог кредиторів та подати до господарського суду у строк до 05.09.2024р. ; призначено попереднє засідання суду у справі № 924/517/24 та зобов`язано розпорядника майна не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом.

Окрім того зобов`язано розпорядника майна підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію ; зобов`язано боржника надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимогу для підготовки аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках ; зобов`язано боржника надати розпоряднику майна всі необхідні документи та надати майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна ; зобов`язано розпорядника майна провести в строк до 05.09.2024р. інвентаризацію майна боржника та надати інвентаризаційні відомості господарському суду.

Ухвалою від 5 вересня 2025р. справу № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "МОРІТА" призначено до розгляду в підсумковому засіданні суду на 2 жовтня 2025р., тоді як строк процедури розпорядження майном боржника неодноразово продовжувався.

5 грудня 2025р. господарським судом Хмельницької області отримано (вх. № 05-06/2486/25 від 05.12.2025р.) заяву розпорядника майна у справі № 924/517/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м. Хмельницький - арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2025р. вказану заяву (вх. № 05-06/2486/25 від 05.12.2025р.) передано судді Грамчуку І.В. (головуючий).

Разом з тим Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2025 у справі № 924/517/24 клопотання арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. (вх. № 05-06/1655/25 від 03.09.2025), подане у відповідності до рішення зборів кредиторів від 14.07.2025 про продовження строку процедури розпорядження майном у справі № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта" задоволено.

Продовжено строк процедури розпорядження майном та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. у справі № 924/517/24 до 02.01.2026 включно.

Залишено без розгляду клопотання арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. за вих. № 02-18/132 від 16.07.2025.

Долучено до матеріалів справи № 924/517/24 протокол № 3 зборів кредиторів від 29.08.2025 у справі № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "МОРІТА" з додатками та Поточний звіт розпорядника майна за вих. № 02-18/140 від 03.09.2025.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, боржник - ТОВ "Моріта" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2025 у справі № 924/517/24; відмовити арбітражному керуючому у задоволені клопотання про продовження строку процедури розпорядження майном Боржника та повноважень арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. як розпорядника майна Боржника у справі № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта" на 3 (три) місяці, а також задовольнити Клопотання за вих. № 02-18/132 від 16.07.2025, визнати ТОВ "Моріта" банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.

Постановою у справі від 25 листопада 2025р. апеляційну скаргу ТОВ "Моріта" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2025 у справі № 924/517/24 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2025 у справі №924/517/24 - без змін, з поверненням матеріалів справи до Господарського суду Хмельницької області.

Обґрунтовуючи звернення з наведених у заяві (вх. № 05-06/2486/25 від 05.12.2025р.) підстав, зокрема порушенням органом виконавчої влади - керівником ТОВ "МОРІТА" ОСОБА_1, норм ч. 6 ст. 34 КУзПБ, а саме обов`язку розпорядника майна Товариства звернутися до Суду із заявою з метою покладення на винну особу солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів, арбітражний керуючий Кучерявий Д.В., керуючись ч. 6 ст. 34, ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, просив :

1. Відстрочити розпоряднику майна ТОВ «МОРІТА» арбітражному керуючому Кучерявому Д.В. сплату судового збору за цієї заяви про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності до ухвалення судового рішення у справі.

2. Визнати порушеними органами управління Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРІТА" (ідентифікаційний код: 40068614) строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, про що зазначити в мотивувальній частині судового рішення.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРІТА" (Код ЄДРПОУ: 44114978; адреса: Україна, 29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул.Прибузька, будинок 9) суму 330' 491' 975,75 грн (триста тридцять мільйонів чотириста дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять грн сімдесят п`ять коп) у якості солідарної відповідальності за вимогами кредиторів у справі № 924/517/24 та 4 844,80 грн судового збору.

Наразі ухвалою від 17.12.2026р. суд задовольнив вищезгадане клопотання в частині відстрочки судових витрат, відстрочивши розпоряднику майна ТОВ «МОРІТА» - арбітражному керуючому Кучерявому Д.В. сплату судового збору за подання заяви про притягнення керівника боржника - ОСОБА_1 , м.Хмельницький до солідарної відповідальності до ухвалення судового рішення у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду та відкривши провадження у справі № 924/517/24 (924/1193/25) за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні 15.01.20206р. заявник - арбітражний керуючий Кучерявий Д.В. підтримав подану заяву про притягнення до солідарної відповідальності керівника боржника - ТОВ "Моріта", зазначивши про те, що керівником ТОВ "Моріта" ОСОБА_1. своєю протиправною діяльністю було завдано збитків товариству на суму 330 491 975,75 грн. (триста тридцять мільйонів чотириста дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять грн сімдесят п`ять коп), а тому із посиланням на доводи своєї заяви заявник вважає, що солідарна відповідальність в межах цієї суми має бути покладена на винну особу, а саме на керівника боржника - ТОВ "Моріта" ОСОБА_1.

Присутній в судовому засіданні представник ТОВ "Моріта" заперечив проти доводів, викладених арбітражним керуючим, звертаючи увагу суду на те, що керівник ТОВ "Моріта" вчиняє всі дії спрямовані на відновлення платоспроможності боржника, а отже відсутні підстави для притягнення його до солідарної відповідальності.

Керівник ТОВ "Моріта" в судове засідання не з`явився, в поданому відзиві на позов вказує на значну кількість недоліків заяви арбітражного керуючого, що свідчать про безпідставність та передчасність її поданні. Зазначає, що при аналізі арбітражним керуючим пасивів товариства, не враховано показник кредиторської заборгованості строк виконання якої не настав.

При цому ухвалою від 19.02.2026р. враховуючи відсутність можливості розглянути у даному судовому засіданні питання необхідні для розгляду справи, судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на іншу дату з публікацією оголошення про виклик керівника ТОВ "Моріта" ОСОБА_1 на офіційній сторінці Господарського суду Хмельницької області веб-порталу судової влади України.

У зв`язку із виникненням технічних проблем, під час судового засідання (відсутність звуку і зображення) було відкладено засідання, про що сформовано акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку, яку долучено до матеріалів справи.

Наразі ухвалою від 19.02.2026р. у зв`язку із виникненням технічних проблем, під час судового засідання (відсутність звуку і зображення) засідання було відкладено, про що сформовано акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку, яку долучено до матеріалів справи із повідомленням учасників процесу про час, дату та місце судового засідання.

В подальшому через тимчасову непрацездатністю судді Грамчука І.В. судове засідання, призначене на 26.03.2026 року, не відбулося, сформовано довідку про неможливість проведення засідання, яку долучено до матеріалів справи.

Окремою ухвалою суд повідомив учасників процесу про дату, час та місце судового засідання у справі № 924/517/24(924/1193/25), яке відбудеться 07 травня 2026 року, опублікувавши оголошення про виклик керівника ТОВ "Моріта" ОСОБА_1. на офіційній сторінці господарського суду Хмельницької області веб-порталу судової влади України.

Наразі прибулий до суду розпорядник майна ТОВ "МОРІТА" арбітражний керуючий Кучерявий Д.В. повністю підтримав вимоги заяви, вважаючи наявні у матеріалах справи докази достатніми для прийняття рішення по суті спору.

У відповідності до Заяви за вихідн. № 02-18/173 про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.07.2024 у справі № 924/517/24 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "МОРІТА" (код ЄДРПОУ: 44114978; адреса: Україна, 29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул.Прибузька, будинок 9), введено процедуру розпорядження майном з призначенням арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 15.10.2020 №1963) розпорядником майна Боржника.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з моменту державної реєстрації Товариства (17.02.2021) і до сьогодні керівником та єдиним учасником ТОВ "МОРІТА" є ОСОБА_1.

Як встановлено, ТОВ "МОРІТА" здійснює діяльність на підставі Модельного статуту, що додається.

Згідно пункту 36 Модельного статуту, виконавчий орган Товариства є одноосібним - директор.

Відповідно до пункту 38 Модельного статуту, Особа, яка діє як одноосібний виконавчий орган або займає посаду члена колегіального виконавчого органу Товариства, зобов`язана діяти добросовісно, розумно, в інтересах Товариства та належним чином виконувати свої обов`язки, визначені законодавством, Статутом або відповідним договором.

Станом на день написання цієї заяви до Реєстру вимог кредиторів внесені наступні кредиторські вимоги :

грошові вимоги Акціонерного товариства "УКРНАФТА" (код ЄДРПОУ: 00135390; скорочене найменування - "АТ "УКРНАФТА") в загальному розмірі 284 618 059,94 грн., які внесені до Реєстру вимог кредиторів на підставі Ухвали Господарського суду Хмельницької обл. від 10.07.2024 та від 09.10.2024 у справі № 924/517/24;

грошові вимоги Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА"" (код ЄДРПОУ: 00152307; скорочене найменування - АТ "УКРТАТНАФТА") в загальному розмірі 44 282 653,77 грн., які внесені до Реєстру вимог кредиторів на підставі Ухвали Господарського суду Хмельницької обл. від 05.11.2024 у справі № 924/517/24;

грошові вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 44070171) в загальному розмірі 167 768,73 грн, які внесені до Реєстру вимог кредиторів на підставі Ухвали Господарського суду Хмельницької обл. від 09.10.2024 у справі № 924/517/24;

грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА" (код ЄДРПОУ: 44457650; скорочене найменування - ТОВ "КАПАБЛАНКА") в загальному розмірі 1 423 493,31 грн, які внесені до Реєстру вимог кредиторів на підставі Ухвали Господарського суду Хмельницької обл. від 05.11.2024 у справі № 924/517/24.

Таким чином загальний розмір кредиторської заборгованості, відповідно до Реєстру вимог кредиторів у цій справі про банкрутство становить 330 491 975,75 грн.

Нормами ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що Боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов`язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Розпорядник майна ТОВ "МОРІТА" Кучерявий Д.В. повідомляє, що органом виконавчої влади - керівником ТОВ "МОРІТА" ОСОБА_1 було допущено порушення норм ч. 6 ст. 34 КУзПБ, що свідчить про обов`язок розпорядника майна Товариства звернутися до Суду із цією заявою з метою покладення на винну особу солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Щодо обставин притягнення винної особи до солідарної відповідальності та нормативно-правового обгрунтування заяви арбітражний керуючий відмітив, що солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).

Звідси застосуванням "солідарної відповідальності" законодавець стимулює виконання боржником обов`язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених/невиконаних боржником зобов`язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини перша, друга статті 34, частина шоста статті 39 КУзПБ).

Отже, визначення членів органів управління боржника суб`єктом солідарної відповідальності узгоджується з положеннями частини першої статті 92 ЦК України, через що саме на членів органів управління боржника покладений обов`язок у встановлених законом випадках ініціювати справу про банкрутство, і , відповідно, нести відповідальність у разі невиконання цього обов`язку. Відповідний правовий висновок було викладено в постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/32236/21.

Відповідно до висновків КГС ВС, викладених, зокрема, у постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21: «Тлумачення змісту частини шостої статті 34 КУзПБ свідчить, що суб`єктом солідарної відповідальності є виключно керівник боржника, в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття / здійснення провадження у справі про банкрутство припинились».

Водночас у пунктах 62 - 113 указаної постанови КГС ВС міститься розділ: «Щодо підстав, предмета доказування при вирішення питання покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, умов необхідних для її покладення», в якому касаційний суд наводить роз`яснення (тлумачення) щодо підстав та умов покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

Зокрема, у пунктах 64, 65 зазначеної постанови, КГС ВС виснував таке: « 64. З урахуванням положень частини шостої статті 34 КУзПБ до предмета доказування при вирішенні питання наявності підстав для покладення на керівника боржника солідарної відповідальності у справі про банкрутство, належить встановлення обставин :

виникнення обставин, визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ щодо загрози неплатоспроможності боржника;

моменту виникнення загрози неплатоспроможності боржника;

факту неподання керівником боржника до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в місячний строк з дня виникнення такого обов`язку ;

обсягу грошових зобов`язань боржника, на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

65. Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів :

порушення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;

наявності у боржника протягом цього строку та / або більше ознак загрози неплатоспроможності (див. подібний висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20)».

Тотожні підстави та умови покладення солідарної відповідальності на керівника боржника викладені також у постанові КГС ВС від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20.

З приводу моменту виникнення кредиторської заборгованості товариства, арбітражний керуючий звернув увагу суду на тому, що для визначення моменту виникнення кредиторської заборгованості у ТОВ "МОРІТА" розпорядником майна Боржника Кучерявим Д.В. проаналізовано заяви з кредиторськими вимогами, що подані в межах справи № 924/517/24 про банкрутство.

І. Кредиторські вимоги АТ "УКРНАФТА"

АТ "УКРНАФТА" обґрунтовувало заявлені вимоги до Боржника на підставі наявності заборгованості у ТОВ "МОРІТА" перед Кредитором, стягнутої на підставі Рішення Господарського суду Хмельницької обл. від 05.09.2022 у справі № 924/350/22 та Рішення Господарського суду Хмельницької обл. від 27.09.2022 у справі № 924/351/22.

31.12.2021 між АТ "УКРНАФТА" (надалі - "Кредитор") та ТОВ "МОРІТА" (надалі -"Боржник") був укладений договір поставки № 12/01/01/2338-НП, за умовами якого Кредитор зобов`язався поставити та передати Боржнику у власність нафтопродукти, а Боржник - прийняти та оплатити товар. Кредитор виконав свої зобов`язання за договором, здійснив поставку Товару в повному обсязі та на умовах, визначених договором, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 31.01.2022р. Натомість, у встановлені договором строки Боржник розрахунку за поставлений товар не здійснив, а тому 03.03.2022 у Боржника виникла перед Кредитором заборгованість у розмірі 101 225 276,95 грн.

Вищезазначені обставини встановлені Господарським судом Хмельницької обл., що відображено у Рішенні від 05.09.2022 у справі № 924/350/22.

01.02.2022 між АТ "УКРНАФТА" (надалі - "Кредитор") та ТОВ "МОРІТА" (надалі -"Боржник") був укладений договір поставки № 12/01/01/2338-НП, за умовами якого Кредитор зобов`язався поставити та передати Боржнику у власність нафтопродукти, а Боржник - прийняти та оплатити товар. Кредитор виконав свої зобов`язання за договором, здійснив поставку Товару в повному обсязі та на умовах, визначених договором, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі від 28.02.2022р. Натомість, у встановлені договором строки Боржник розрахунку за поставлений товар не здійснив, а тому 01.05.2022 у Боржника виникла перед Кредитором заборгованість у розмірі 104 992 505,94 грн.

Вищезазначені обставини встановлені Господарським судом Хмельницької обл., що відображено у Рішенні від 27.09.2022 у справі № 924/351/22.

На виконання вказаних Рішень були видані відповідні виконавчі листи, на підставі яких відкриті виконавчі провадження. Протягом всього періоду з моменту укладення договорів поставки до моменту відкриття провадження у справі № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "МОРІТА", заборгованість перед АТ "УКРНАФТА" погашена не була.

Отже, станом на 01.05.2022 у ТОВ "МОРІТА" обліковувалася заборгованість перед АТ "УКРНАФТА" в загальному розмірі 206 217 782,89 грн. (двісті шість мільйонів двісті сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві грн вісімдесят дев`ять коп) лише основного зобов`язання без урахування штрафних санкцій за невиконання грошового зобов`язання.

ІІ. Кредиторські вимоги АТ "УКРТАТНАФТА"

АТ "УКРНАФТА" обґрунтовувало заявлені вимоги до Боржника на підставі наявності заборгованості у ТОВ "МОРІТА" перед Кредитором, стягнутої на підставі Рішення Господарського суду Хмельницької обл. від 05.12.2023 у справі № 924/1104/23, та неповернення Боржником безпідставно набутого майна (грошових коштів).

01.05.2021 між АТ "УКРТАТНАФТА" (надалі - "Кредитор") та ТОВ "МОРІТА" (надалі - "Боржник") був укладений договір поставки нафтопродуктів № 379/2/2118, за умовами якого Кредитор зобов`язався поставити Боржнику нафтопродукти (товар), а Боржник - їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості, та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору. Кредитор виконав свої зобов`язання за договором, здійснив поставку Товару в повному обсязі та на умовах, визначених договором, що підтверджується відповідними актами приймання- передачі:

№ 1/05 від 31.05.2021 - поставлено Товар загальною вартістю 611 191,12 грн;

№ 2/05 від 31.05.2021 - поставлено Товар загальною вартістю 9 020 003,52 грн;

№ 1/06 від 30.06.2021 - поставлено Товар загальною вартістю 11 905 871,32 грн;

№ 1/07 від 31.07.2021 - поставлено Товар загальною вартістю 11 677 339,44 грн;

№ 1/08 від 31.08.2021 - поставлено Товар загальною вартістю 28 289 305,51 грн;

№ 1/09 від 30.09.2021 - поставлено Товар загальною вартістю 19 073 269,68 грн;

№ 1/10 від 31.10.2021 - поставлено Товар загальною вартістю 15 427 073,49 грн;

№ 1/11 від 30.11.2021 - поставлено Товар загальною вартістю 5 850 765,10 грн;

№ 1/12 від 31.12.2021 - поставлено Товар загальною вартістю 27 028 004,95 грн;

Так, на виконання умов договору Кредитором поставлено, а Боржником прийнято товару на загальну суму 128 882 824,13 грн. Проте, Боржником не було виконано грошове зобов`язання в розмірі 36 966 380,49 грн.

Пунктом 4.2 Договору поставки нафтопродуктів № 369/2/2118 від 01.05.2021 передбачено, що оплата товару може бути здійснена Боржником як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Боржником у строк, вказаний у листі-вимозі Кредитора про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата Товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за Товар є рахунок Кредитора. В рахунку Кредитор вказує вартість Товару, виходячи з ціни Товару, зазначеної у відповідному Додатку до даного Договору.

АТ "УКРТАТНАФТА" в межах справи № 924/1104/23 заявляло вимоги щодо стягнення грошових коштів, які не були перераховані в якості оплати Товару за період - частково у жовтні 2021, листопаді-грудні 2021.

Відповідно до статей 253-254 ЦК України, встановлений Договором строк оплати не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів становить :

акт № 1/10 від 31.10.2021, строк оплати не пізніше 30.12.2021;

акт № 1/11 від 30.11.2021, строк оплати не пізніше 31.01.2022;

акт № 1/12 від 31.12.2021, строк оплати не пізніше 01.03.2022.

Так, у ТОВ "МОРІТА" обліковувалася заборгованість перед АТ "УКРТАТНАФТА":

станом на 31.12.2021 - 4 087 610,44 грн. (несплата Товару за актом № 1/10 від 31.10.2021);

станом на 01.02.2022 - 9 938 375,54 грн. (несплата Товару за актом № 1/10 від 31.10.2021 та № 1/11 від 30.11.2021);

станом на 02.03.2022 - 36 966 380,49 грн. (несплата Товару за актом № 1/10 від 31.10.2021, № 1/11 від 30.11.2021, № 1/12 від 31.12.2021) - основного зобов`язання без нарахування штрафних санкцій за невиконання грошового зобов`язання.

Вказані вищезазначені обставини встановлені Господарським судом Хмельницької обл., що відображено в Рішенні від 05.12.2023 у справі № 924/1104/23.

Так, станом на 02.03.2022 кредиторська заборгованість ТОВ "МОРІТА" перед АТ "УКРТАТНАФТА" становила 36 966 380,49 грн. (тридцять шість мільйонів дев`ятсот шістдесят шість тисяч триста вісімдесят грн сорок дев`ять коп).

Щодо безпідставно набутого майна арбітражний керуючий зазначив, що АТ "УКРТАТНАФТА" перерахувало на рахунок ТОВ "МОРІТА" грошові кошти в загальному розмірі 4 122 530,06 грн., що підтверджується наступними платіжними документами :

платіжна інструкція № 80024 від 28.09.2022 на суму 1 622 530,06 грн. з призначенням платежу "Оплата по дог.№385/11/2118 від 01.02.22р. в т.ч. ПДВ 20% 270 421,68 грн";

платіжна інструкція № 80125 від 30.09.2022 на суму 2 500 000,00 грн. з призначенням платежу "Оплата за послуги зг.договору 385/11/2118 від 01.02.22р. ПДВ 20% 416 666,67 грн.".

Оскільки Кредитором не було виявлено укладений з Боржником договір № 385/11/2118 від 01.02.2022, який зазначено у призначенні платежів, Боржником не було надано такий договір, то вказані кошти безпідставно отримані ТОВ "МОРІТА" та підлягали в силу чинного законодавства України поверненню.

Зокрема 29.09.2022 в ТОВ "МОРІТА" настало прострочення щодо повернення грошових коштів в сумі 1 622 530,06 грн., безпідставно отриманих згідно платіжної інструкції № 80024 від 28.09.2022;

01.10.2022 в ТОВ "МОРІТА" настало прострочення щодо повернення грошових коштів в сумі 2 500 000,00 грн, безпідставно отриманих згідно платіжної інструкції № 80125 від 30.09.2022.

ІІІ. Кредиторські вимоги ГУ ДПС у Хмельницькій обл.

Кредиторські вимоги ГУ ДПС у Хмельницькій обл. обґрунтовані наявністю заборгованості за сплату податку на додану вартість та штрафних санкцій, нарахованих на підставі податкових повідомлень-рішень.

З розрахунку суми кредиторських вимог до ТОВ "МОРІТА", що було долучено Кредитором до поданої ним Заяви з грошовими вимогами до Боржника, вбачається, що на підставі поданої декларації з податку на додану вартість № 9037109233 від 21.02.2022, у ТОВ "МОРІТА" станом на 02.03.2022 виникла заборгованість в сумі 68 470,00 грн. перед ГУ ДПС у Хмельницькій обл. щодо сплати податку.

На переконання заявника, вбачається, що станом на 03.03.2022 у ТОВ "МОРІТА" була наявна заборгованість щонайменше перед трьома кредиторами на загальну суму 138 260 127,44 грн. (сто тридцять вісім мільйонів двісті шістдесят тисяч сто двадцять сім грн сорок чотири коп).

Оскільки розпоряднику майна ТОВ "МОРІТА" не було передано первинну документацію Боржника, проаналізувати підстави та періоди виникнення іншої кредиторської заборгованості - виключається можливість.

Разом з тим, з фінансової звітності ТОВ "МОРІТА" (Баланс (форма №1-м) суб`єкта малого підприємництва) станом на 31.03.2022 встановлено, що Товариство мало зобов`язання на загальну суму 455 352,2 тис.грн.; активи Товариства на цю дату становили 454 088,0 тис.грн. Так, активів Товариства станом на 31.03.2022 менше на 1 264,2 тис.грн., аніж пасивів.

З огляду викладене заявник виснував, що станом на 31.03.2022 директор ТОВ "МОРІТА" ОСОБА_1 був обізнаний, що Товариство має всі ознаки загрози неплатоспроможності, проте, протягом місячного строку не звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, чим завдав шкоду як кредиторам, так і Товариству.

Щодо показників, відображених у фінансовій звітності ТОВ "МОРІТА" та аналізу фінансово-господарських показників Товариства арбітражний керуючий звернув увагу Суду на те, що розпорядником майна ТОВ "МОРІТА" з показників фінансової звітності малого підприємства для визначення розміру поточних зобов`язань і забезпечень Боржника, не брався до уваги розділ І "Власний капітал" частини Пасиву.

Протягом всього періоду, що аналізується, у фінансових звітностях ТОВ "МОРІТА" в рядку 1420 фінансової звітності малого підприємства зазначається про непокритий збиток, який береться до розрахунку балансу усіх пасивів.

Проте, варто зазначити, що збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати; в той час як під зобов`язаннями розуміють заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Вказані визначення викладені в НАЦІОНАЛЬНОМУ ПОЛОЖЕННІ (СТАНДАРТІ) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», що затверджений Наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 № 73.

Отже, рядок 1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» належить до власного капіталу, а не зобов`язань, оскільки відображає результат діяльності підприємства, а не його борги перед третіми особами.

Власний капітал - різниця між активами і зобов`язаннями підприємства (це визначення також зазначено у Національному положенні).

Так, розпорядником майна ТОВ "МОРІТА" Кучерявим Д.В. звернуто увагу Суду на те, що самостійне зазначення посадовими особами Боржника у фінансових звітностях малого підприємства про непокритий збиток і зазначення від`ємного показника за розділом "Власний капітал" - свідчить про обізнаність посадових осіб ТОВ "МОРІТА" про недостатність майна для задоволення вимог всіх кредиторів.

Протягом 2021-2024 років розмір всіх активів ТОВ "МОРІТА" мав нижчий показник, аніж розмір всіх зобов`язань Товариства, що відображено у приведеній в заяві відповідній таблиці.

Тобто, протягом всього періоду існування та діяльності, ТОВ "МОРІТА" не мало активів в достатньому розмірі, щоб покрити всі свої зобов`язання.

Враховуючи викладене, на перекоанння арбітражного керуючого, станом на 31.12.2021 директор ТОВ "МОРІТА" ОСОБА_1 вже зобов`язаний був звернутися до Суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Розпорядником майна ТОВ "МОРІТА" також повідомляється, що у всіх фінансових звітностях Товариства протягом 2021 - 2024 років в рядку 1190 "Інші необоротні активи" зазначаються мільйонні суми, до яких відносять суми за "незареєстровані податкові кредити контрагентів, податкові зобов`язання з ПДВ по передоплатам контрагентів" (інформація відповідно до розшифровки статей балансу за 2023 рік, що надана директором ТОВ "МОРІТА" ОСОБА_1).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Платник податку має право включити до податкового кредиту суми ПДВ лише за зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - "ЄРПН") податковими накладними.

Як вбачається протягом одного року (з 01.01.2022 по 31.12.2022) сума незареєстрованого податкового кредиту зросла на 34 657,00 тис.грн. і протягом 2022-2025 років податкові накладні, внаслідок яких мав виникнути податковий кредит, не були зареєстровані з ЄРПН, тому, ТОВ "МОРІТА" не мало права включити суми ПДВ до податкового кредиту.

Отже, інші оборотні активи, які зазначені в рядку 1190, не можна відносити до активів, які спрямовуються на задоволення кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед податковим органом по сплаті податкових зобов`язань, оскільки суми, які відображаються в цьому рядку, можуть бути використані лише для зменшення податкового зобов`язання за звітним (податковим) періодом.

У пунктах 103, 108, 109 вказаної вище постанови КГС ВС від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 наголошується на такому:

« 103. […] особа, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ з підстав, наведених в абзаці другому частини першої цієї статті, має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності, вказавши на відповідні ознаки загрози платоспроможності, що мають місце, а також пославшись на відповідні докази, зокрема, опираючись на відомості, які містяться у документах за переліком, що мають надаватись боржником при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19)».…

108. Частиною десятою статті 39 КУзПБ визначено, що господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі може зобов`язати боржника провести аудит. Якщо боржник не має для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) за його (їхньою) згодою.

109. За частиною третьою статті 44 КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний, зокрема, проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства».

Також варто вказати на те, що такий тип доказів як звіт арбітражного керуючого, в якому відображено аналіз фінансового стану боржника, є належним доказом на підтвердження обставин, що входять до предмета доказування в цій категорії справ, що підтверджується відповідними висновками КГС ВС, викладеними, наприклад, у постанові від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20 (Пункти 88 - 98 постанови).

Розпорядником майна ТОВ "МОРІТА" арбітражним керуючим Кучерявим Д.В. було підготовлено та подано до Суду Звіт за результатами проведення аналізу фінансово - господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності та становища на ринках Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРІТА" (код ЄДРПОУ: 44114978) та аналізу ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства станом на 29.01.2025.

Так, під час аналізу було встановлено наступне.

Власний капітал починаючи з 2021 року мав від`ємне значення, що вказує що фінансування діяльності Товариства відбувалось повністю за рахунок позикових коштів. Власний капітал визначається вартістю чистих активів, що залишаються після вирахування із вартості майна підприємства його зобов`язань. Власний капітал за період, що аналізується зменшився на 36 230,8 тис. грн. та на кінець 2023 р. становив -37 942,5 тис. грн. Протягом періоду, показник має від`ємне значення, що свідчить про дефіцит нормальних джерел покриття зобов`язань та недостатність участі власного капіталу в фінансуванні інших активів.

Необоротні активи на початок звітного періоду становили 25,6 тис. грн., а на кінець 2023 року становили 2,0 тис. грн.

Запаси на початок звітного періоду становили 25 930,3 тис. грн., а на кінець 2023 року відсутні.

Власні оборотні засоби відповідно до п. 2.2.3 Методичних рекомендацій розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов`язаннями. Власні оборотні засоби за період, що аналізується спали на 36 207,2 тис. грн., залишились від`ємні та на кінець 2023 року становили -37 944,5 тис. грн. Протягом періоду, що аналізується власні оборотні засоби підприємства становили від`ємне значення. Від`ємне значення показника свідчить про те, що боржник «переступив» рівень позитивного впливу, і необхідне оперативне втручання з метою «заморожування» активів та їх реструктуризації чи додаткового збільшення оборотного капіталу.

Дебіторська заборгованість протягом періоду, що аналізується зросла на 529 268,8 тис.грн. На кінець 2023 року дебіторська заборгованість становила 707 345,0 тис. грн.

Короткострокові кредити та позики за 2021 - 2023 р.р. зросли на 568 547,6 тис. грн. та на кінець 2023 року становили 783 770,5 тис. грн., значна сума кредиторської заборгованості є негативною тенденцією, оскільки визначає зростання залежності боржника від позикових джерел фінансування.

При цьому, співвідношення загальної дебіторської та загальної кредиторської заборгованості боржника демонструє перевагу другої протягом всього періоду, що аналізується. Інакше кажучи, дебіторської заборгованості недостатньо для погашення поточних зобов`язань.

Функціонуючий капітал (різниця між оборотними активами та поточними зобов`язаннями) протягом періоду, що аналізується, спав на 36 207,2 тис. грн. та на кінець 2023 року становив - 37 944,5 тис. грн. Від`ємне значення функціонуючого капіталу протягом всього періоду демонструє перевагу короткострокових зобов`язань над оборотними активами боржника та означає, що вся вартість оборотних активів фінансується за рахунок поточних зобов`язань.

Показник поточної ліквідності показує співвідношення оборотних активів і зобов`язань. Для забезпечення належного рівня платоспроможності, підприємствам доцільно забезпечувати значення коефіцієнту поточної ліквідності на рівні 1,5 - 2,5 при якому величина оборотних активів в 1,5 - 2,5 рази більша від величини боргових зобов`язань. Тоді, за рахунок грошових коштів від поточної реалізації оборотних активів, забезпечується своєчасне погашення поточних зобов`язань. Коефіцієнт поточної ліквідності боржника як на початок, так і на кінець періоду менший нормативного значення. На кінець 2021 р. показник становив 0,99, а на кінець періоду, що аналізується 0,95. Кризова поточна ліквідність характеризує незабезпеченість боржника власними коштами як для ведення господарської діяльності, так і для своєчасного виконання термінових зобов`язань. Поточна ліквідність впродовж періоду, що аналізувався свідчить про недостатність оборотних активів ТОВ «МОРІТА» для погашення поточних зобов`язань.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності) показує яка частина боргу підприємства може бути погашена негайно. Нормативне значення даного показника повинно бути більшим за 0,1-0,2. За 2021, 2023 р.р. показник дорівнював 0,03 та 0,00 відповідно, що протягом періоду не відповідає нормативному значенню, що свідчить про відсутність грошових коштів для миттєвого погашення своїх короткострокових зобов`язань.

Коефіцієнт фінансової автономії розраховується як співвідношення, власного капіталу компанії до всіх її фінансових ресурсів. Значення показника говорить про те, яку частину своїх активів компанія здатна профінансувати за рахунок власних фінансових ресурсів. Коефіцієнт фінансової автономії боржника за 2021 становив -0,01, а за 2023 р. становив -0,05, що менше нормативного 0,5 та підтверджує недостатність власного капіталу як для здійснення господарської діяльності, так і для погашення набутих зобов`язань, визначає фінансову залежність від позикових коштів, зменшує інвестиційну привабливість підприємства.

Коефіцієнт фінансової залежності - це індикатор фінансової стійкості, який вказує на здатність підприємства проводити прогнозовану діяльність в довгостроковій перспективі. Показник є оберненим до показника фінансової автономії. Нормативне значення показника знаходиться в межах 1,67-2. Коефіцієнт фінансової залежності за період що аналізується був від`ємним, зріс на 105,08 та на кінець 2023 року становив -19,66.

Коефіцієнт поточної платоспроможності - відношення суми всіх оборотних активів підприємства до його короткотермінових (поточних) фінансових зобов`язань. Від`ємне значення показника за 2021 - 2023 р.р. свідчить, що Товариство протягом періоду не забезпечує короткотермінові (поточні) фінансові зобов`язання підприємства його поточними (оборотними) активами.

Динаміка змін відповідних коефіцієнтів арбітражним керуючим відображена у відповідній таблиці.

Наразі результати аналізу коефіцієнтів ліквідності підприємства протягом періоду, що аналізується обумовлюють критичну ліквідність - коли підприємство є неплатоспроможним та наявні ознаки надкритичної неплатоспроможності. Ліквідність підприємства характеризує неспроможність за рахунок внутрішніх джерел оперативно знайти резерви платіжних коштів, необхідних для погашення боргів, і постійно, на будь-який момент часу, підтримувати рівновагу між обсягами і строками перетворення активів в грошові кошти та обсягами і строками погашення зобов`язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності значно нижчий нормативного значення, що означає, що грошових недостатньо для негайного погашення поточних зобов`язань Товариства.

При цьому результати аналізу коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства протягом періоду, що аналізується обумовлюють критичний стан фінансової стійкості підприємства. Відсутність оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами формування власних фінансових ресурсів визначають недостатність власного капіталу, а отже фінансової рівноваги підприємства. Коефіцієнт забезпечення власними засобами вказує на ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану потенційного банкрутства.

Таким чином, результати аналізу основних показників, що визначають фінансово-господарський стан характеризується критичним рівнем ліквідності, фінансової стійкості та ділової активності.

Власні оборотні засоби за період, що аналізується спали на 36 207,2 тис. грн., залишились від`ємні та на кінець 2023 року становили -37 944,5 тис. грн. Протягом періоду, що аналізується власні оборотні засоби підприємства становили від`ємне значення. Від`ємне значення показника свідчить про те, що боржник «переступив» рівень позитивного впливу, і необхідне оперативне втручання з метою «заморожування» активів та їх реструктуризації чи додаткового збільшення оборотного капіталу.

Результат аналізу власних оборотних засобів підприємства виявив їх відсутність протягом періоду, що аналізується, що ініціює потребу в залучені позикових джерел фінансування господарської діяльності. Власні оборотні засоби не забезпечують безперервність процесу реалізації продукції та зростання прибутку, що веде до фінансових втрат та збитків.

Протягом 2021 - 2023 р.р. поточна дебіторська заборгованість ТОВ «МОРІТА» зросла на 529 268,8 тис. грн.

Відомості щодо здійснення заходів для стягнення дебіторської заборгованості ТОВ «МОРІТА» в примусовому порядку відсутні.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, відкриті судові справи щодо стягнення ТОВ «МОРІТА» дебіторської заборгованості відсутні.

Згідно Інвентаризаційного (проміжного) опису дебіторської заборгованості № 13 на 31.07.2024р., виявлено дебіторську заборгованість ТОВ «МОРІТА» в розмірі 706 467 135,14 грн.

Протягом періоду, що аналізується відстежується зростання балансової поточної кредиторської заборгованості ТОВ «МОРІТА» на 568 547,6 тис. грн.

Станом на кінець 2021 року балансова поточна кредиторська заборгованість ТОВ «МОРІТА» становила 215 222,9 тис. грн., яка складається на 96 % з кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги в сумі 206 487,7 тис. грн., на 0 % з поточних зобов`язань за розрахунками з бюджетом в сумі 447,1 тис. грн., на 0 % з поточних зобов`язань за розрахунками за страхуванням в сумі 407,0 тис. грн., на 1 % з поточних зобов`язань за розрахунками з оплати праці в сумі 1 872,9 тис. грн. та на 3 % з інших поточних зобов`язань в сумі 6008,2 тис. грн. Довгострокові зобов`язання, цільове фінансування та забезпечення складали 0,0 тис. грн.

Станом на кінець 2023 року балансова поточна кредиторська заборгованість ТОВ «МОРІТА» становила 783 770,5 тис. грн., яка складається на 40% з кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги в сумі 310 105,5 тис. грн., на 0 % з поточних зобов`язань за розрахунками з бюджетом в сумі 3,7 тис. грн., на 0 % з поточних зобов`язань за розрахунками за страхуванням в сумі 3,3 тис. грн., на 0 % з поточних зобов`язань за розрахунками з оплати праці в сумі 15,6 тис. грн. та на 60 % з інших поточних зобов`язань в сумі 473642,4 тис. грн. Довгострокові зобов`язання, цільове фінансування та забезпечення складали 0,0 тис. грн.

Наявність кредиторської заборгованості у великих розмірах свідчить, що підприємство переступило допустимі межі ризику, втратило кредитоспроможність, а відповідно і можливість залучення потенційних інвесторів.

За 2022 рік ТОВ «МОРІТА» отримало чистий збиток в сумі -34 972,8 тис. грн. при чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в сумі 542 235 тис. грн. Разом доходи складали 560 153,6 тис. грн.

За 2023 рік ТОВ «МОРІТА» отримало чистий збиток в сумі -1 258,0 тис. грн. при чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в сумі 0,0 тис. грн. Разом доходи складали 8,1 тис. грн.

Єдиним джерелом прибутку підприємства за 2022 р. є чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

В 2023 році чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) взагалі відсутній.

Недостатність прибутку руйнує фінансову основу для розширення діяльності, задоволення соціальних і матеріальних потреб учасників, перспективу погашання боргових зобов`язань підприємства.

Рентабельність сукупного капіталу підприємства показує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для одержання прибутку, тобто який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи. Розраховується як відношення величини чистого прибутку до середньої вартості активів за вказаний період. Рентабельність сукупного капіталу на кінець 2022 р. становила -1,59, на кінець 2023р. становила -0,04. Низьке значення показника є негативною тенденцією.

Кількісний склад оборотних активів підприємства за 2021 - 2023 р.р. зростає на 532 340,4 тис.грн., головним чином внаслідок збільшення іншої поточної дебіторської заборгованості.

Запаси протягом 2021 - 2023 р.р. спали на 25 930,3 тис. грн., та на кінець звітного періоду відсутні.

Структура оборотних активів на кінець 2023 р. не є оптимальною з точки зору платоспроможності, оскільки 100% від всієї вартості оборотних активів займає дебіторська заборгованість, а всі інші оборотні активи майже відсутні.

Таким чином, протягом 2021 - 2023 р.р. відбулось вилучення активів ТОВ «МОРІТА», зокрема необоротних активів 23,6 тис. грн. та запасів на 25 930,3 тис. грн.

Протягом процедури розпорядження майном боржника, арбітражним керуючим жодних необоротних та оборотних активів Товариства, окрім дебіторської заборгованості, не виявлено. Тоді як вилучення активів ТОВ «МОРІТА», на думку арбітражного керуючого, свідчить про навмисне погіршення фінансового стану підприємства та порушує майнові інтереси кредиторів щодо погашення заборгованості.

Відповідно до п. 3.2 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, - навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства можна визначити за такими основними ознаками, зокрема штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості.

Таким чином, заявник виснував, що ТОВ «МОРІТА» уклало з ПАТ «Укрнафта» Договір поставки №1 12/01/01/2338-НП від 31.12.2021 р. та Договір поставки № 12/01/01/346-НП від 01.02.2022 р., за якими отримало паливо, однак, без наміру погашення даної заборгованості, ані у встановлений договорами строк, ані пізніше. З моменту засновування ТОВ «МОРІТА» (2021 р.) його діяльність була збитковою, грошові кошти відсутні.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу ТОВ «МОРІТА» складав 3 700,00 грн., що значно нижче сум, на які укладені вищезазначені договори поставки.

Кошти вилучені з продажу запасів ТОВ «МОРІТА» спрямовувались не на погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ «Укрнафта», а виводились з Товариства шляхом укладання договорів поворотної фінансової допомоги, за якими кошти не поверталися на користь Боржника, чим було спричинено накопичення дебіторської заборгованості Товариства.

При цьому, заявник виснував, що матеріали аналізу фінансового стану ТОВ "МОРІТА" свідчать про те, що керівник боржника ОСОБА_1 володів інформацією щодо фінансового стану ТОВ "МОРІТА" та був обізнаний про те, що сумарний розмір зобов`язань боржника перед кредиторами є більшим за сумарний розмір усіх активів ТОВ "МОРІТА", а також вчинив дії, які свідчать про його намір ухилитися від погашення існуючої заборгованості перед кредиторами.

На переконання арбітражного керуючого, наведене свідчить про те, що під час тривалої стійкої неплатоспроможності (не маючи достатніх активів для виконання власних грошових зобов`язань) Боржника, ОСОБА_1 , який був і є директором та учасником ТОВ "МОРІТА", суттєво збільшив власну кредиторську заборгованість, тобто вчинив дії, спрямовані на доведення підприємства до банкрутства.

Додатково арбітражний керуючий зазначив, що розпорядником майна ТОВ "МОРІТА" Кучерявим Д.В. встановлено, що перебуваючи на посаді директора ТОВ "МОРІТА" ОСОБА_1 не вживав дієвих заходів щодо погашення кредиторської заборгованості та не вживав заходів щодо запобіганню неплатоспроможності Боржника.

Відповідно до Постанови КГС у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 притягнення керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб боржника до солідарної та субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів. Істотна та явна диспропорція між зобов`язаннями та активами по суті неплатоспроможного боржника та непоінформованість про це кредиторів цілком очевидно порушують права останніх. У зв`язку з цим для захисту майнових інтересів кредиторів боржника запроваджено правове регулювання своєчасного інформування керівником юридичної особи його кредиторів про неплатоспроможність (недостатність майна) боржника.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, зокрема викладених в Постанові від 09.04.2025 у справі № 910/6040/21, солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.

Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього (див. постанови Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20, від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22)).

Відтак, бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави.

Така поведінка керівника боржника має наслідком нерозумне та недобросовісне прийняття непла тоспроможним боржником додаткових боргових зобов`язань за умов, коли не можуть бути виконані існуючі зобов`язання, свідому неможливість задоволення боржником вимог нових кредиторів, від яких були приховані дійсні факти, і як наслідок виникнення збитків в цих кредиторів, введених в оману щодо стану платоспроможності боржника (Постанова КГС у складі ВС від 09.06.2022 у справі № 904/76/21).

З метою належного розгляду справи необхідно також звернутися до висновків Верховного Суду, викладених в Постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21, відповідно до яких:

У положеннях КУзПБ відсутні конкретно визначені вимоги щодо форми звернення кредиторами своїх вимог до керівника боржника, тому таке звернення може відбуватися у формі заяви, клопотання тощо. Однак розгляд цих вимог, як і вимог про покладення солідарної відповідальності, здійснюється за правилами ГПК України в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ, у межах справи про банкрутство, в тому числі із урахуванням можливості застосування процесуального інституту об`єднання позовів (стаття 173 ГПК України) (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21).

Що ж до характеру позову про покладення солідарної відповідальності, то слід зазначити, що позов кредитора (кредиторів) слід кваліфікувати як похідний, оскільки грошові суми солідарної відповідальності фактично є сумою збитків, завданих боржнику його керівником (членом органу управління) неподанням (несвоєчасним поданням) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, попри загрозу неплатоспроможності боржника, оскільки наслідком невиконання (несвоєчасного виконання) керівником / органами управління боржника відповідного обов`язку під час загрози неплатоспроможності стала неможливість боржника задовольнити грошові вимоги кредитора, через що кредитор звертає такі вимоги до суб`єкта солідарної відповідальності, тим самим задовольняючи їх за відповідними зобов`язаннями боржника.

Стягнення коштів із члена органу управління боржника на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси.

При цьому Суд враховує, що арбітражний керуючий, діючи від імені боржника і захищаючи його інтереси, опосередковано діє і в інтересах кредиторів, оскільки кошти, стягнуті на користь боржника, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Отже, відповідно до тлумачення виразі "подальше звернення кредиторів своїх вимог" у частині шостій статті 34 КУзПБ цю норму слід розуміти у тому числі і як звернення боржника з метою подальшого задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04 вересня 2024 року у справі № 908/3236/21).

Таким чином, беручи до уваги принцип конкурсного імунітету, що діє разом із принципом судового контролю процедури банкрутства (пункти 10.2, 10.3), не допускається стягнення кредитором або кредиторами з керівника/органів боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.

А тому положення частини шостої статті 34 КУзПБ з урахуванням статті 22 ЦК України та mutatis mutandis наведених висновків Великої Палати Верховного Суду слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику, а відповідно, і його кредиторам.

Отже, визначення керівника боржника (а з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, - членів органів управління боржника) суб`єктом солідарної відповідальності узгоджується з наведеними положеннями частини першої статті 92 ЦК України, через що саме на керівника (членів органів управління) боржника покладений обов`язок у встановлених законом випадках ініціювати справу про банкрутство, і, відповідно, і нести відповідальність у разі невиконання цього обов`язку.

Крім того, судом можуть бути враховані висновки експертів (фахівців), аудиторські висновки, висновки за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності боржника, у тому числі податковими органами, доповідні записки (інші звернення до керівника) працівників боржника (бухгалтерів, юристів тощо) про наявність відповідних обставин та загроз, фінансово-господарська та/або податкова звітність щодо діяльності боржника, рішення суду про стягнення або інші обмеження щодо фінансово-господарської діяльності боржника тощо.

Підсумовуючи сформульовані в Постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 висновки, належне телеологічне тлумачення положень частини шостої статті 34 КУзПБ полягає в такому :

- порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника;

- належним позивачем за вимогою про стягнення збитків є як кредитор, так і боржник;

- якщо суд виявив порушення законодавчої вимоги своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, такий висновок відображається у мотивувальній, а не резолютивній частині рішення;

- кошти, стягнені із суб`єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ.

У практиці Верховного Суду виявлення "ознак загрози неплатоспроможності" пов`язане з наданням судами оцінки :

зібраним у справі доказам щодо підстав, обставин та дати виникнення у боржника перед кредитором зобов`язання, невиконання якого обумовило звернення із заявою про відкриття провадження у цій справі ;

доказам, наданим на підтвердження підстав, обставин та дати виникнення у боржника зобов`язань перед іншими кредиторами у справі;

доказам щодо вартості майнових активів боржника станом на той звітний період, коли у нього виникли та одночасно тривали зобов`язання перед щонайменше двома кредиторами боржника (заявником у спорі про покладення солідарної відповідальності та ще одним із кредиторів боржника, постанова Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).

При цьому зобов`язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими.

Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.

Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.

При цьому фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами.

Саме така стійкість та незворотність стану фінансово-господарської діяльності боржника, зокрема в частині розрахунків з кредиторами, і відрізняє загрозу неплатоспроможності боржника від іншого його стану фінансово-господарської діяльності, що має тимчасовий характер, і передбачає реальну (обґрунтовану матеріально-фінансовими показниками) можливість боржника у межах звичайної господарської діяльності у розумні строки змінити та відновити свої фінансові й економічні показники, що нададуть можливість боржнику в межах звичайного режиму господарської діяльності виконувати свої зобов`язання перед контрагентами та задовольняти грошові вимоги кредиторів.

Так, з врахуванням вищевикладеної інформації, на думку заявника встановлено та документально підтверджено, що ТОВ "МОРІТА" мало всі ознаки загрози неплатоспроможності ще з 2021 року, однак, протягом всього періоду діяльності Товариства, директор ОСОБА_1 не звертався до Суду із відповідною заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "МОРІТА".

Зазначена протиправна діяльність директора ТОВ "МОРІТА" ОСОБА_1. призвела до негативних наслідків, як для боржника у вигляді втрати платоспроможності, так і для його кредиторів, у вигляді неотримання погашення грошових вимог, заявлених до боржника та фактично позбавила ТОВ "МОРІТА" можливості своєчасного вжиття заходів для відновлення платоспроможності.

Станом на день звернення до Суду із цією Заявою, до Реєстру вимог кредиторів у справі № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "МОРІТА" були включені кредиторські вимоги в загальному розмірі 330 491 975,75 грн (триста тридцять мільйонів чотириста дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять грн сімдесят п`ять коп), з яких :

кредиторські вимоги АТ "УКРНАФТА" (код ЄДРПОУ: 00135390) на загальну суму 284 618 059,94 грн;

кредиторські вимоги АТ "УКРТАТНАФТА" (код ЄДРПОУ: 00152307) на загальну суму 44 282 653,77 грн.;

кредиторські вимоги ГУ ДПС у Хмельницькій обл. (код ЄДРПОУ ВП: 44070171) на загальну суму 167 768,73 грн;

кредиторські вимоги ТОВ "КАПАБЛАНКА" (код ЄДРПОУ: 44457650) на загальну суму 1 423 493,31 грн.

Таким чином розпорядник виснував, що керівником ТОВ "МОРІТА" ОСОБА_1 було завдано збитків на суму 330 491 975,75 грн (триста тридцять мільйонів чотириста дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять грн сімдесят п`ять коп) і в межах цієї суми має бути покладена на винну особу солідарна відповідальність.

Додатково арбітражний керуючий відзначив, що на засіданні Комітету кредиторів у справі № 924/517/24, що відбулося 28.11.2025 та підтверджується Протоколом № 3 засідання Комітету кредиторів, за четвертим питанням порядку денного прийнято наступне рішення: "Наявні підстави для звернення до Господарського суду Хмельницької обл. в межах справи № 917/574/24 про банкрутство ТОВ "МОРІТА" із заявою про притягнення керівника боржника ОСОБА_1. до солідарної відповідальності.".

З врахуванням вищевикладеного, розпорядник майна ТОВ "МОРІТА" Кучерявий Д.В. вважає, що існують всі достатні та обґрунтовані підстави для звернення до Суду із цією заявою.

В отриманому судом (вх. № 05-22/90/26 від 06.01.2026р.) відзиві керівник боржника ОСОБА_1 вказав, що ознайомившись та детально вивчивши подану заяву арбітражного керуючого, Відповідач категорично з нею не погоджується та виявив значну кількість недоліків, що свідчать про безпідставність та передчасність подання такої заяви.

Наявність підстав для притягнення керівника до солідарної відповідальності.

Головне, що потрібно проаналізувати - це наявність підстав для притягнення колишнього директора до солідарної відповідальності.

Арбітражний керуючий посилається на частину 6 ст. 34 КУзПБ, як на підставу притягнення органу управління до солідарної відповідальності.

Ключовою датою, відповідно до якої, Кучерявим Д.В. встановлено висновки, що Товариство мало всі ознаки загрози неплатоспроможності і потребувало звернення до суду щодо відкриття справи про банкрутство - 31.03.2022.

Такий висновок ґрунтується на наступному:

«…- Станом на 01.05.2022 у ТОВ "МОРІТА" обліковувалася заборгованість перед АТ "УКРНАФТА" в загальному розмірі 206 217 782,89 грн (двісті шість мільйонів двісті сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві грн вісімдесят дев`ять коп) лише основного зобов`язання без урахування штрафних санкцій за невиконання грошового зобов`язання;

- Так, 29.09.2022 в ТОВ "МОРІТА" перед АТ "УКРТАТНАФТА" настало прострочення щодо повернення грошових коштів в сумі 1 622 530,06 грн, безпідставно отриманих згідно платіжної інструкції № 80024 від 28.09.2022;

01.10.2022 в ТОВ "МОРІТА" перед АТ "УКРТАТНАФТА" настало прострочення щодо повернення грошових коштів в сумі 2 500 000,00 грн, безпідставно отриманих згідно платіжної інструкції № 80125 від 30.09.2022;

- … станом на 03.03.2022 у ТОВ "МОРІТА" була наявна заборгованість перед ГУ ДПС у Хмельницькій обл. щонайменше перед трьома кредиторами на загальну суму 138 260 127,44 грн (сто тридцять вісім мільйонів двісті шістдесят тисяч сто двадцять сім грн сорок чотири коп.).

Отже, станом на 31.03.2022 директор ТОВ "МОРІТА" ОСОБА_1 був обізнаний, що Товариство має всі ознаки загрози неплатоспроможності, проте, протягом місячного строку не звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, чим завдав шкоду як кредиторам, так і Товариству».

Такий висновок арбітражний керуючий, підкріплює додатково аналізом Балансу станом на 31.03.2022, а саме порівнянням активів та пасивів.

Варто зазначити, що є значна кількість фактів, що спростовує наявність обставин про факт неплатоспроможності ТОВ «МОРІТА», про які зазначив арбітражний керуючий.

ГОЛОВНЕ НА ЩО НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТУ УВАГУ СУДУ ЦЕ ТЕ, ЩО відповідно до значної кількості практик Верховного суду умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту як загроза неплатоспроможності боржника є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів :

1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань (безспірних), строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед УСІМА КРЕДИТОРАМИ боржника, строк виконання яких настав.

Наявність у справі про банкрутство лише одного з фактів унеможливлює встановлення обставин (юридичного факту) загрози неплатоспроможності боржника(Постанова ВС від 04.03.2025 по справі № 921/110/23; Постанова від 04.09.2024 по справі № 908/3236/21; Постанова від 02.11.2022 у справі № 902/1068/20; Постанова ВС від 31.03.2021 по справі № 910/3191/20; Постанова ВС від 09.06.2022 у справі № 904/76/21; Постанова ВС від 06.10.2022 по справі № 903/988/20).

Керуючись наведеними практиками та висновками у них, варто заявити, що одночасної наявності наведених юридичних фактів не існувало, а саме :

І. Щодо відсутності факту, що активи ТОВ «МОРІТА» є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед УСІМА КРЕДИТОРАМИ боржника, строк виконання яких настав.

Ключовим недоліком проведеного аналізу Кучерявим Д.В. стану неплатоспроможності ТОВ «МОРІТА», стало, не проведення дослідження ХАРАКТЕРИСТИКИ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ Боржника, А САМЕ не було досліджено, яка частина кредиторських вимог від загальної суми є такими строк виконання яких настав.

Як вже було зазначено, своє твердження щодо неплатоспроможності арбітражний керуючий підкріпив твердженням, що у балансі ТОВ «МОРІТА» станом на 31.03.2022 ЗАФІКСОВАНО, ЩО:

Активів у ТОВ «МОРІТА» - 454 088,0 тис грн;

Пасивів у ТОВ «МОРІТА» - 455 352,2 тис грн;

А отже, різниця складає - «-1 264,2 тис грн.»., що начебто як наголошує на тому, що показник Активу є меншим за показник Пасиву.

Проте, здійснюючи проаналізовані пасиви товариства, Кучерявим Д.В. не враховано показник його кредиторської заборгованості, строк якої не настав.

Для виправлення даного недоліку ОСОБА_1 зазначив, що станом на 31.03.2022 року, кредиторські вимоги на загальну суму 157 752 105,41 грн. є непростроченими (підтверджуючі документи додаються), а отже, співвідношення активів ТОВ «МОРІТА» до сумарного розміру зобов`язань перед УСІМА КРЕДИТОРАМИ боржника, строк виконання яких настав є іншим ніж навів Арбітражний керуючий у своїй заяві, А САМЕ АКТИВІВ ТОВ «МОРІТА» БІЛЬШЕ НІЖ ПРОСТРОЧЕНИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ ПЕРЕД КРЕДИТОРАМИ.

З вищенаведеного боржник вбачає, що станом на 31.03.2022 активи ТОВ «МОРІТА» ПЕРЕВИЩУЮТЬ сумарний розмір зобов`язань перед УСІМА КРЕДИТОРАМИ боржника, строк виконання яких настав, а ОТЖЕ ОДИН З ОСНОВНИХ ФАКТОРІВ ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ НАЯВНОСТІ ОЗНАК ЗАГРОЗИ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРИСТВА Є ТАКИМ, ЩО НЕ НАСТАВ, А ОТЖЕ СТАН НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ НЕ ПІДТВЕРДЖЕНО.

ІІ. Щодо відсутності факту існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав станом на 31.03.2022.

Арбітражний керуючий, зазначає, що станом на 31.03.2022 директор ТОВ "МОРІТА" ОСОБА_1 був обізнаний, що Товариство має всі ознаки загрози неплатоспроможності, адже МАВ МІНІМУМ ТРЬОХ КРЕДИТОРІВ ЗОБОВ`ЯЗАННЯ ПЕРЕД ЯКИМИ НАСТАЛИ (АТ «УКРНАФТА; АТ «УКРТАТНАФТА»; ГУ ДПС у Хмельницькій обл.).

Але, директор ТОВ "МОРІТА" ОСОБА_1 не погоджується з наведеним, директор не визнавав заборгованість ТОВ «МОРІТА» перед АТ «УКРНАФТА; АТ «УКРТАТНАФТА» через ряд обставин, про які далі.

Зобов`язання перед наведеними вище кредиторами розглядались у суді, а отже дані зобов`язання мали спір про право, а отже і не визнавалось директором.

Своє непогодження з даними грошовими вимогами ТОВ «МОРІТА» демонструвало у відзивах та запереченнях на подані позовні заяви АТ «АКРНАФТА» та АТ «УКРТАТНАФТА», А САМЕ:

Судовий спір з АТ «УКРТАТНАФТА».

17.10.2023 на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» м. Кременчук, Полтавської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Моріта`м. Хмельницький про стягнення 36 966 380,49 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору поставки нафтопродуктів № 379/2/2118 від 01.05.2021 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.10.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 924/1104/23.

ТОВ «МОРІТА»/Відповідач на адресу суду надіслав відзив на позов в якому повідомив, що проти позову заперечує, вважає, що відповідно до п.4.2, початковою умовою визначення строку платежу мали б бути листи-вимоги, виставлені продавцем.

Відповідач зазначає, що листи-вимоги оплати поставленого товару позивачем не виставлялись, а отже оплату товару покупець мав право здійснювати з 60-денним відстроченням з дня підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів, при умові отримання від постачальника рахунків із зазначенням вартості товару.

Звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні копії надісланих позивачем 25.04.2023р. для відповідача рахунків-фактур, які нібито сформовані на виконання умов п.4.2.

Відповідач вважає, що додані до матеріалів справи рахунки-фактури не є копіями рахунків-фактур, які могли бути сформовані та надіслані раніше, оскільки будь-яких рахунків-фактур, що мали відношення до договору № 379/2/2118, відповідач раніше не отримував, а зі змісту прикладених до позовної заяви копій вбачається, що рахунки-фактури виготовлені безпосередньо перед їхнім надсиланням у 2023 році, адже у них зазначений змінений банківський рахунок, про який позивач повідомляє відповідача супроводжувальним листом до вищезазначених рахунків-фактур від 04.04.2023р. № 38/10-633, прикладеним до даних рахунків-фактур. Також зазначає, що дані рахунки-фактури сформовані на підставі номерів накладних/актів, які відповідач не підписував і зміст яких йому не відомий, зокрема: рахунок-фактура № 90835052 від 31.10.2021, виписаний до накладної, акта № 82033485; рахунок-фактура № 90835054 від 31.10.2021, виписаний до накладної, акта № 82033380; рахунок-фактура № 90835057 від 31.10.2021, виписаний до накладної, акта № 82033429; рахунок-фактура № 90835062 від 31.10.2021, виписаний до накладної, акта № 82033437; рахунок-фактура № 90843039 від 30.11.2021, виписаний до накладної, акта № 82051233; рахунок-фактура № 90843041 від 30.11.2021, виписаний до накладної, акта № 82051239; рахунок-фактура № 90854704 від 31.12.2021, виписаний до накладної, акта № 82069448; рахунок-фактура № 90854710 від 31.12.2021, виписаний до накладної, акта № 82069404; рахунок-фактура № 90854717 від 31.12.2021, виписаний до накладної, акта № 82069410; рахунок-фактура № 90854720 від 31.12.2021, виписаний до накладної, акта № 82069441.

Вказує на те, що у рахунках-фактурах накладні, акти відсутні також в числі документів, які позивач долучив до позовної заяви. Також в рахунках-фактурах відсутній підпис особи, яка їх сформувала, що вказує на істотний дефект даного документу.

Відповідач звертає увагу на те, що згідно з п. 4.2 умовою оплати товару є саме рахунок, а не рахунок-фактура. Вважає, що вказані документи не тотожні за своїм призначенням.

При цьому відповідач вважає, що рахунки-фактури до спірного договору не мають відношення, і не можуть вважатися документами, які є підставою для оплати за товар у розумінні п.4.2 договору № 379/2/2118, а отже є належними доказами порушення права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Щодо права відповідача на відстрочення платежу зазначає, що п.4.2. Договору № 379/2/2118 передбачає, за умови відсутності листів-вимог граничний строк оплати поставленого товару становить 60 днів з дня підписання актів приймання-передачі товару.

Звертає увагу на те, що зі змісту позовної заяви вбачається, що товар, за який позивач вимагає оплату, поставлявся частково у жовтні, а також у листопаді та грудні 2021 року.

Вважає, що 60-денний строк оплати за поставлений у грудні товар (акт від 31.12.21+60 днів) збіг лише 01.03.2022 р.

Крім того, зауважує, що умовами договору №379/2/2118 передбачено взаємовідносини сторін при настанні форс-мажорних обставин, зокрема відповідно до п. 6.6 жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від сторін обставинами, що виникли після укладення Договору і перешкоджають належному виконанню зобов`язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов`язань в строки, встановлені цим Договором то ці строки пропорційно подовжуються на час дії відповідних обставин.

Звертає увагу на те, що внаслідок ведення країною-агресором безперервних бойових дій та обстрілів усієї території України виникли значні перебої з нормальним функціонуванням ринку пального, у тому числі і з роботою підприємства, що призвело до неможливості у строки передбачені п.4.2 договору виконати свої зобов`язання.

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на своєму сайті розмістила лист, яким визнала військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022 р.

Відповідач зазначає, що початок військової агресії Російської Федерації проти України не міг бути передбачений ні позивачем, ні відповідачем при укладенні спірного договору, а в послідуючому відповідач не мав ніякої можливості вжити будь-яких заходів, щоб усунути настання негативного наслідку вказаних обставин.

Крім того, відповідач вважає, що лист, яким визнано військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022р. оприлюднено на сайті Торгово-промислової палати України, його зміст мав би стати відомий позивачеві з моменту такого оприлюднення, а отже не потребував, як то передбачено п. 6.3 договору № 379/2/2118 додаткового повідомлення позивача відповідачем.

Отже, відповідач вважає, що відповідно до п. 6.3 договору № 379/2/2118, доказом настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або уповноваженим державним органом.

При цьому звертає увагу на те, що лист, яким визнано військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022 р. є достатнім і необхідним доказом настання форс-мажору для відповідача, а його оприлюднення є доказом інформування позивача про настання вказаних обставин.

Відповідач вважає, що за відсутності належно оформлених рахунків, передбачених п.4.2 договору № 379/2/2118, у відповідача відсутні підстави для проведення оплати за поставлений у жовтні-грудні 2021 року товар. Крім того, у період дії воєнного стану, з урахуванням п. 6.4 договору № 379/2/2118, оплата за поставлений в грудні 2021 року товар, в сумі 27 028 004,95 грн., не настає також і з тієї причини, що закінчення 60-денного строку за вказаний товар припадає на 01.03.2022 року, тобто на період дії форс-мажорних обставин. А тому на підставі наведеного просить в позові відмовити.

Рішення за даним позовом прийнято Господарським судом Хмельницької обл. лише 05.12.2023 по справі № 924/1104/23.

Отже, до 05.12.2023 ТОВ «МОРІТА» не визнавало такі вимоги АТ «УКРТАТНАФТА» законними, обґрунтовуючи це позицією, яка була зазначена ТОВ «МОРІТА» у відзиві, внаслідок чого станом на 31.03.2022 така кредиторська заборгованість не була взята до уваги ТОВ «МОРІТА» через її спірність тощо.

Судовий спір з АТ «УКРНАФТА».

13.06.2022 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта", м. Хмельницький про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04.07.2022) 114 431 763,70 грн, з яких: 104 992 505,94 грн - основного боргу, 6 069 429,80 грн. - пені, 2 834 797,66 грн. - інфляційних втрат, 535 030,30 грн - 3% річних в результаті неналежного виконання умов договору поставки № 12/01/01/346-НП від 01.02.2022.

Ухвалою суду від 17.06.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/351/22 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідач/ТОВ «МОРІТА» заперечував проти позовних вимог. У відзиві зазначив, що строк оплати поставленого товару за спірним договором не наступив, оскільки 28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України на своєму сайті розміщено лист, яким визнано військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022р. Вищезазначений лист є достатнім і необхідним доказом настання форс-мажору для відповідача, а його оприлюднення є доказом інформування позивача про настання вказаних обставин. Враховуючи викладені у відзиві обставини, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У додаткових поясненнях зазначив, що при оцінці договору поставки, копію якого до матеріалів справи подав позивач, встановлено, що зі сторони позивача договір № 12/01/01/2338-НП від 01.02.2022 підписано за допомогою факсиміле. Відповідач стверджував, що про це сторони не домовлялися і до матеріалів справи не додано письмової угоди між сторонами про використання факсимільного підпису Луньова Ф.С., тому правочин вчинений із недодержанням письмової форми. Отже, на думку відповідача, договір є неукладеним у письмовій формі, а відповідно, позовні вимоги по справі про стягнення на користь позивача пені за порушення строків оплати за поставлений товар є безпідставними і необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства. Тому у вимогах про стягнення пені на користь позивача відповідач просив відмовити. Під час судових дебатів представник вказав, що у Луньова Ф.С. були відсутні, передбачені Статутом товариства, повноваження на укладення договору № 12/01/01/2338-НП від 01.02.2022. Рішення за даним спором прийнято лише 27.09.2022 року. Тому до 27.09.2022року, ТОВ «МОРІТА» не визнавало такі вимоги АТ «УКРНАФТА» законними, обґрунтовуючи це позицією, яка була зазначена ТОВ «МОРІТА» у відзиві, через що станом на 31.03.2022 така кредиторська заборгованість не була взята до уваги ТОВ «МОРІТА» через її спірність тощо.

Публічне акціонерне товариство "УКРНАФТА" м. Київ звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м. Хмельницький про стягнення 122 135 064,24 грн., з яких 101 225 276,95 грн. основного боргу, 9 124 141,40 грн. пені відповідно до договору поставки № 12/01/01/2338-НП від 31.12.2021р, 10 778 939,71 грн. інфляційних втрат, 1 006 706,18 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду 17.06.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/350/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.07.2022р. ТОВ «МОРІТА» заперечувало щодо позовних вимог шляхом подання відзиву. У своєму відзиві відповідач заперечував проти настання строку оплати поставленого товару, а відтак і проти нарахованих за порушення строку оплати штрафних санкцій у зв`язку з тим, що 28.02.2022р. Торгово-промислова палата України на своєму сайті розмістила лист, яким визнала військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022р. Відповідач зазначив, що вищевказаний лист є достатнім і необхідним доказом настання форс-мажору для відповідача, а його оприлюднення є доказом інформування позивача про настання вказаних обставин. Враховуючи викладені у відзиві обставини, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Рішення за даним спором прийнято лише 05.09.2022 року, до цього моменту ТОВ «МОРІТА» боролося за невизнання такого позову через наведену вище аргументацію, яку Товариство зазначало у Відзиві.

Підсумовуючи викладене, у зв`язку з наведеним, Боржник дійшов висновку, що підставою для притягнення до солідарної відповідальності, відповідно до положень цивільного та господарського законодавства, є наявність простроченої грошової заборгованості перед двома або більше кредиторами. Водночас прострочення можливе виключно щодо безспірного та належним чином встановленого грошового зобов`язання.

Станом на 31.03.2022 року грошові вимоги АТ «Укртатнафта» та АТ «Укрнафта» не мали ознак безспірності, оскільки вони були предметом судового розгляду.

ТОВ «МОРІТА» не визнавало зазначені вимоги, що підтверджується поданням відзивів та активною процесуальною поведінкою у відповідних судових справах, у межах яких надавалась правова аргументація щодо наявних недоліків спірних договорів та заявлених позовних вимог.

На переконання боржника, до моменту набрання судовими рішеннями законної сили відсутні правові підстави вважати, що у ТОВ «МОРІТА» існувала встановлена та підтверджена заборгованість перед зазначеними кредиторами, а відтак - відсутні й підстави для визнання факту прострочення виконання таких грошових зобов`язань.

Таким чином, юридичним фактом виникнення грошової заборгованості є саме момент набрання відповідними судовими рішеннями законної сили, а не дата настання зобов`язань за договорами, дійсність та правомірність яких оспорювалися у судовому порядку.

З огляду на викладене, станом на 31.03.2022 року, директор ТОВ «МОРІТА» обґрунтовано не вважав, що Товариство має заборгованість перед АТ «Укртатнафта» та АТ «Укрнафта» за наведеними Договорами, а отже відсутні правові підстави для висновку про наявність одночасного прострочення грошових зобов`язань перед двома Кредиторами та більше. Таким чином, на думку товариства, один з основних факторів для підтвердження наявності ознак загрози неплатоспроможності ТОВ «МОРІТА» є таким, що не підтвердився, а отже стан неплатоспроможності на визначену арбітражним керуючим дату не підтверджено.

ІІІ. Недоліки поданої Арбітражним керуючим заяви про притягнення до солідарної відповідальності.

Відповідно до абз.2 ч.6 ст. 34 КУзПБ органи управління боржника НЕСУТЬ СОЛІДАРНУ відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Відповідно до практики Верховного суду по справі № 914/1200/21 від 25.02.2025 належним та ефективним способом захисту при зверненні із заявою про покладення солідарної відповідальності є пред`явлення вимог щодо встановлення порушення із покладенням за таке порушення солідарної відповідальності з одночасним стягненням із суб`єкта ВІДПОВІДНОЇ СУМИ. Також у цій Постанові зазначено :

« 8.11. Хоча інститути солідарної відповідальності керівника/органів управління боржника та субсидіарної відповідальності мають різну правову природу, проте мають і подібні риси, які полягають в тому, що в обох випадках негативні наслідки правопорушень настають у зв`язку із зменшенням майнової сфери боржника через дії чи бездіяльність винних осіб. За правовою природою зазначене зменшення майнової сфери боржника є збитками (частина друга статті 22 ЦК України), які завдані боржнику такими особами (див. mutatis mutandis постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21)».

А отже, для притягнення особи до солідарної відповідальності та подання такого позову повинні бути встановлені збитки у справі про банкрутство, тобто встановлена сума незадоволених вимог кредиторів за фактом повернення усіх активів Боржника та їх реалізації, чого у даній справі не має.

Обгрунтовуючи такий висновок боржник відмітив, що на дату подачі відзиву у справі про банкрутство ТОВ «МОРІТА» загальна сума дебіторської заборгованості становила 706 467 135,14 грн., але відпрацювати її не було можливим через обов`язок сплати судового збору.

Ухвалою від 23.01.2025р. встановлено, що загальний розмір усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів у справі № 924/517/44 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м. Хмельницький станом на 23.01.2025р. складає 330 491 975,75 грн. відповідно до наступного переліку :

Публічне акціонерне товариство "УКРНАФТА" м. Київ - 284 618 059,94 грн.

Головне управління ДПС у Хмельницькій області м. Хмельницький - 167 768,73 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА" м. Хмельницький - 1 423 493,31 грн.

Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" м. Кременчук - 44 282 653,77 грн.

Через внесені зміни до Закону України «ПРО СУДОВИЙ ЗБІР», Товариство отримало змогу при поданні позовів не сплачувати судовий збір. У зв`язку з чим станом на 05.01.2026 директором ТОВ «МОРІТА» ініційовано подання 6 позовів до Дебіторів, на загальну суму 413 853 190,00 грн. А також подано заяву з грошовими вимогами у справу про банкрутство № 908/1919/24, на загальну суму 202 716 260,82 грн., яка є визнаною. Таким чином, по підрахункам відповідача, дана сума загалом перекриває суму кредиторських вимог та може забезпечити повне їх погашення.

З врахуванням наведеного, боржник виснував, що сума збитків наразі є невстановленою, а позов про притягнення до солідарної відповідальності - передчасним.

З наведеного, слід дійти висновку, що притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності можливе виключно за умови встановлення фактичного розміру збитків, завданих кредиторам, тобто визначення частини грошових вимог, яка залишилася непогашеною після вжиття всіх передбачених законом заходів щодо задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника.

Солідарна відповідальність не може ґрунтуватися на попередніх або орієнтовних розрахунках та не може ініціюватися до моменту завершення процедур, спрямованих на формування ліквідаційної маси, стягнення дебіторської заборгованості, реалізацію активів боржника та остаточне визначення розміру непокритих зобов`язань.

У даному випадку на момент подання позову про притягнення директора до солідарної відповідальності судові процеси щодо стягнення грошових коштів з дебіторів боржника тривають, а також ще не завершені судові процеси, де ТОВ «МОРІТА» виступає кредитором у межах справ про банкрутство інших Товариств.

Додатково товариство акцентувало увагу суду на тому, що процедури реалізації майна боржника, зокрема шляхом проведення аукціонів, не завершені, а кінцева сума ліквідаційної маси не визначена.

За таких обставин відсутні правові підстави стверджувати, що грошові вимоги кредиторів залишаться непогашеними у певному визначеному розмірі, а отже - відсутній встановлений розмір збитків, який є обов`язковою передумовою для притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності.

Таким чином, звернення з позовом про притягнення директора до солідарної відповідальності є передчасним, оскільки на даному етапі провадження у справі відсутній юридично встановлений факт завдання кредиторам збитків та їх остаточний розмір.

IV. Стан неплатоспроможності боржника не доведений й у банкрутстві ТОВ «МОРІТА».

Процедура неплатоспроможності відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства є багатостадійним та тривалим процесом, метою якого є встановлення фактичного фінансового стану боржника, визначення складу та вартості його активів, розміру та черговості вимог кредиторів, а також можливості задоволення таких вимог за рахунок майна боржника.

Водночас сам факт відкриття провадження у справі про банкрутство не є доказом остаточної неплатоспроможності боржника та не свідчить про неможливість виконання ним грошових зобов`язань. Остаточний висновок щодо неплатоспроможності може бути зроблений виключно після завершення процедур, спрямованих на формування ліквідаційної маси, перевірку та реалізацію активів боржника, а також визначення реального обсягу визнаних вимог кредиторів.

У даному випадку на момент розгляду справи відсутні докази того, що ТОВ «МОРІТА» перебуває у стані остаточної та безумовної неплатоспроможності. Так, за результатами інвентаризації та наявних матеріалів справи встановлено наявність активів боржника на загальну суму 706 467 135,14 грн., що перевищує обсяг заявлених кредиторських вимог. При цьому у межах справи про банкрутство на даний час заявлено вимоги кредиторів на загальну суму 330 491 975,75 грн., що саме по собі не свідчить про відсутність у боржника можливості їх задоволення.

Більше того, процес формування реєстру вимог кредиторів не завершено, триває робота щодо стягнення дебіторської заборгованості, а процедури реалізації майна боржника, у тому числі шляхом проведення аукціонів, не розпочаті.

За таких обставин відсутні правові та фактичні підстави для ствердження, що активів боржника буде недостатньо для покриття визнаних грошових вимог кредиторів.

Отже, станом на даний час у справі про банкрутство ТОВ «МОРІТА» не доведено факту неплатоспроможності ТОВ «МОРІТА».

Навпаки, наявність активів у співвідношенні до обсягу заявлених кредиторських вимог свідчить про відсутність очевидних ознак неплатоспроможності та виключає можливість робити передчасні висновки щодо неспроможності боржника виконати свої зобов`язання.

У зв`язку з викладеним, твердження про наявність ознак загрози неплатоспроможності ТОВ «МОРІТА» на даному етапі провадження є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на припущеннях, а не на встановлених судом фактах.

V. Підстави повернення заяви у зв`язку з передчасністю.

Варто зауважити, що у кожному позові повинен бути предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Позови щодо притягнення органів управління до солідарної відповідальності повністю пов`язані та залежать від встановлених обставин по справі про банкрутство, а саме у частині встановленої суми непогашених вимог кредиторів/збитків по справі.

Отже, предметом у даній позовній заяві, повинна бути підтверджена сума збитків у справі про банкрутство.

У зв`язку з тим, що в межах справи про банкрутство ініційовано відкриття 6 позовних заяв на повернення активу Боржника на загальну суму 413 853 190,00 грн., сума незадоволених вимог кредиторів у справі про банкрутство є невстановленою, а тому позов щодо покладання солідарної відповідальності на органи управління боржника є передчасним.

Позовна заява щодо покладання солідарної відповідальності повинна охоплювати основний аспект - ініціювання позову щодо притягнення особи до солідарної відповідальності неможливе без визначеного розміру збитків за результатом розподілення активів Боржника у межах справи про банкрутство.

Так як, у справі про банкрутство ТОВ «МОРІТА» тільки закладено початок повернення активів Боржника (подання позовів), у справі щодо покладання солідарної відповідальності відсутній предмет позову, адже заявлена сума до стягнення зазнає змін. Отже, у нашому випадку немає встановленого предмета спору, що наголошує на його відсутності у вже відкритому провадженні № 924/517/24 (924/1193/25). Дане провадження підлягає закриттю на підставі ч.2 ст. 231 ГПКУ у зв`язку з відсутністю предмета спору.

VI. Кінцевий висновок щодо поданої заяви.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду (Постанова ВС від 04.03.2025 по справі 921/110/23; Постанова від 04.09.2024 по справі 908/3236/21; Постанова від 02.11.2022 у справі № 902/1068/20; Постанова ВС від 31.03.2021 по справі №910/3191/20; Постанова ВС від 09.06.2022 у справі №904/76/21; Постанова ВС від 06.10.2022 по справі № 903/988/20), звернення до суду з вимогою про покладення на особу солідарної відповідальності можливе виключно за наявності двох юридичних фактів, які мають існувати одночасно, а саме :

1. наявності у боржника зобов`язань щонайменше перед двома кредиторами, строк виконання яких настав та які мають безспірний характер ;

2. встановлення факту, що сукупний розмір активів боржника є меншим, ніж загальний розмір його зобов`язань перед усіма кредиторами, строк виконання грошового зобов`язання перед якими настав.

Арбітражним керуючим як точку відліку наявності зазначених обставин визначено дату 31.03.2022 року, однак жоден із наведених юридичних фактів станом на цю дату належним чином доведений не був.

По-перше, кредиторські вимоги, на які посилається арбітражний керуючий, не мали ознак безспірності. Навпаки, такі вимоги були предметом судового розгляду, що підтверджується відповідними судовими рішеннями та активною процесуальною поведінкою боржника, який подавав відзиви та заперечення, обґрунтовуючи відсутність підстав для їх задоволення.

До моменту набрання судовими рішеннями законної сили були відсутні правові підстави вважати такі зобов`язання такими, строк виконання яких настав, а отже - відсутні підстави для констатації прострочення.

По-друге, при оцінці фінансового стану боржника арбітражним керуючим не було належним чином досліджено співвідношення активів боржника саме з тими зобов`язаннями, строк виконання яких настав. Натомість було здійснено формальне порівняння загального обсягу активів та пасивів без урахування строків виконання зобов`язань, що суперечить правовій природі солідарної відповідальності та підходам, сформованим у практиці Верховного Суду.

Фактично ж активи боржника станом на відповідну дату перевищували розмір прострочених зобов`язань, що саме по собі виключає можливість висновку про наявність ознак загроз неплатоспроможності.

Крім того, арбітражний керуючий звернувся з позовом про покладення солідарної відповідальності за відсутності встановленого розміру збитків у межах справи про банкрутство ТОВ «МОРІТА», що є обов`язковою передумовою для ініціювання такої відповідальності.

У межах справи про банкрутство ТОВ «МОРІТА» остаточний розмір збитків кредиторів не визначений, оскільки :

у межах справи про банкрутство ТОВ «МОРІТА» заявлено та розглядаються позови щодо повернення активів боржника;

процедури реалізації майна боржника, у тому числі шляхом проведення аукціонів, не проведено.

За таких обставин відсутній чітко сформований предмет спору, оскільки неможливо встановити ані розмір непогашених вимог кредиторів, ані факт завдання їм збитків у конкретному обсязі.

Подальше зменшення розміру вимог кредиторів є об`єктивно можливим у результаті повернення активів та їх реалізації, що унеможливлює визначення меж відповідальності будь-якої особи на даному етапі провадження.

У зв`язку з викладеним, звернення з позовом про покладення солідарної відповідальності є передчасним, необґрунтованим та таким, що ґрунтується на припущеннях. Відсутність чіткого предмета спору відповідно до положень статті 231 Господарського процесуального кодексу України є самостійною підставою для закриття провадження у справі.

З огляду на наведене, товариство вважає, що заявлений позов не підлягає розгляду по суті, є передчасним та таким, що підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю встановлених законом підстав для покладення солідарної відповідальності.

В надісланому до суду (вх. № 05-22/277/26 від 12.01.2026р.) доповненні до відзиву на заяву про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності представник директора відзначив, що у вказаному відзиві було сформовано таблицю з переліком договорів та строками настання грошових зобов`язань за кожним із них.

Разом з тим, під час формування та подання процесуальних документів у електронному вигляді відбулося порушення форматування зазначеної таблиці, у зв`язку з чим її зміст відображається некоректно.

З метою належного сприйняття інформації та уникнення неоднозначного тлумачення адвокатом подано зазначену таблицю додатково у сканованому вигляді для приєднання до матеріалів справи.

У додаткових поясненнях (вх. № 05-22/1548/26 від 19.02.2026р.) ОСОБА_1 відмітив, що ухвалою суду від 15 січня 2026 року у справі № 924/517/24 (924/1193/25) судом зазначено про неявку керівника ТОВ «МОРІТА». Та звернуто увагу на поданий останнім відзив.

А саме в ухвалі зазначено, що у поданому відзиві відповідач посилається на значну кількість недоліків, проте ключовим аргументом є твердження про те, що при аналізі активів та пасивів товариства, арбітражним керуючим не враховано показників кредиторської заборгованості, строк виконання якої ще не настав. Разом із тим вважаю за необхідне наголосити, що в ухвалі суду фактично враховано лише один із доводів, наведених у відзиві. Інші аргументи, на які посилається відповідач, судом не були оцінені та не знайшли свого відображення в ухвалі.

Зокрема :

I. Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду (Постанова ВС від 04.03.2025 по справі 921/110/23; Постанова від 04.09.2024 по справі 908/3236/21; Постанова від 02.11.2022 у справі № 902/1068/20; Постанова ВС від 31.03.2021 по справі №910/3191/20; Постанова ВС від 09.06.2022 у справі №904/76/21; Постанова ВС від 06.10.2022 по справі № 903/988/20), звернення до суду з вимогою про покладення на особу солідарної відповідальності можливе виключно за наявності двох юридичних фактів, які мають існувати одночасно, а саме :

1. наявності у боржника зобов`язань щонайменше перед двома кредиторами, строк виконання яких настав та які мають безспірний характер;

2. встановлення факту, що сукупний розмір активів боржника є меншим, ніж загальний розмір його зобов`язань перед усіма кредиторами, строк виконання грошового зобов`язання перед якими настав.

Арбітражним керуючим як точку відліку наявності зазначених обставин визначено дату 31.03.2022 року, однак жоден із наведених юридичних фактів станом на цю дату належним чином доведений не був.

По-перше, кредиторські вимоги, на які посилається арбітражний керуючий, не мали ознак безспірності. Навпаки, такі вимоги були предметом судового розгляду, що підтверджується відповідними судовими рішеннями та активною процесуальною поведінкою боржника, який подавав відзиви та заперечення, обґрунтовуючи відсутність підстав для їх задоволення.

До моменту набрання судовими рішеннями законної сили були відсутні правові підстави вважати такі зобов`язання такими, строк виконання яких настав, а отже - відсутні підстави для констатації прострочення.

По-друге, при оцінці фінансового стану боржника арбітражним керуючим не було належним чином досліджено співвідношення активів боржника саме з тими зобов`язаннями, строк виконання яких настав. Натомість було здійснено формальне порівняння загального обсягу активів та пасивів без урахування строків виконання зобов`язань, що суперечить правовій природі солідарної відповідальності та підходам, сформованим у практиці Верховного Суду.

Фактично ж активи боржника станом на відповідну дату перевищували розмір прострочених зобов`язань, що саме по собі виключає можливість висновку про наявність ознак загроз неплатоспроможності.

II. Крім того, арбітражний керуючий звернувся з позовом про покладення солідарної відповідальності за відсутності встановленого розміру збитків у межах справи про банкрутство ТОВ «МОРІТА», що є обов`язковою передумовою для ініціювання такої відповідальності.

У межах справи про банкрутство ТОВ «МОРІТА» остаточний розмір збитків кредиторів не визначений, оскільки :

у межах справи про банкрутство ТОВ «МОРІТА» заявлено та розглядаються позови щодо повернення активів боржника ;

процедури реалізації майна боржника, у тому числі шляхом проведення аукціонів, не проведено.

За таких обставин відсутній чітко сформований предмет спору, оскільки неможливо встановити ані розмір непогашених вимог кредиторів, ані факт завдання їм збитків у конкретному обсязі.

Подальше зменшення розміру вимог кредиторів є об`єктивно можливим у результаті повернення активів та їх реалізації, що унеможливлює визначення меж відповідальності будь-якої особи на даному етапі провадження.

У зв`язку з викладеним, звернення з позовом про покладення солідарної відповідальності є передчасним, необґрунтованим та таким, що ґрунтується на припущеннях. Відсутність чіткого предмета спору відповідно до положень статті 231 Господарського процесуального кодексу України є самостійною підставою для закриття провадження у справі.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 вважає, що заявлений позов не підлягає розгляду по суті, є передчасним та таким, що підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю встановлених законом підстав для покладення солідарної відповідальності.

В отриманій судом заяві (вх. № 05-22/3775/26 від 05.05.2026р.), ОСОБА_1 нагадав, що у межах справи про банкрутство ТОВ «МОРІТА» розглядається позовне провадження щодо притягнення директора Товариства до солідарної відповідальності.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву.

Відповідач, вважає за необхідне подати додаткові пояснення з урахуванням правових висновків, викладених у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2026 року у справі № 908/2069/22, які мають істотне значення для правильного вирішення даного спору. Зокрема судом сформульовано правову позицію щодо передчасності звернення з вимогами про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності до моменту встановлення фактичного розміру шкоди (збитків), завданої кредиторам. Так, суд зазначив наступне:

«…Деліктна природа солідарної відповідальності в розумінні ч.6 ст.34 КУзПБ (з урахуванням правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду в складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 року у справі №908/3236/21, п. 8.3) зумовлює необхідність визначення розміру такої відповідальності виходячи з обсягу майнової шкоди, заподіяної кредиторам неправомірною бездіяльністю керівника (органів управління) боржника, яка полягає в незадоволенні вимог кредиторів.

З огляду на наведене неправильним є визначення солідарної відповідальності у загальному розмірі всіх грошових вимог кредиторів до боржника (відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів тощо) без урахування того, яка частина з них може бути погашена в процесі банкрутства, зокрема, за рахунок реалізації майна боржника, включеного до ліквідаційної маси, з урахуванням також того майна (активів), повернення якого до складу ліквідаційної маси боржника здійснюється за наслідками вирішення спорів про недійсність правочинів з відчуження відповідного майна (майнових прав, інших активів) боржника, адже керівник (член органу управління) боржника має нести відповідальність саме за незадоволення вимог кредиторів…

…Водночас у разі недостатності майна / активів боржника для погашення всієї сукупності грошових вимог кредиторів, розмір солідарної відповідальності керівника (органу управління) боржника в разі допущення ним відповідного порушення належить визначати, виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, яка саме й становитиме розмір непогашених вимог кредиторів, тобто розмір заподіяної ним шкоди.

У цих висновках колегія суддів виходить з того, що визначення зазначеної суми збитків кредиторів можливо лише після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, тому звернення із заявою про покладення солідарної відповідальності на винних осіб та задоволення такої заяви судом до встановлення факту недостатності майна боржника за результатами погашення грошових вимог кредиторів Є ПЕРЕДЧАСНИМ.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 року у справі № 906/1155/20(906/1113/21) у вирішенні спору щодо притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності на підставі ч.2 ст.61 КУзПБ.

На думку Суду такий висновок підлягає також врахуванню mutatis mutandis у вирішенні питання щодо розміру солідарної відповідальності осіб, які порушили вимоги ч.6 ст.34 КУзПБ, враховуючи висновки, викладені в постанові Верховного Суду в складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 року у справі №908/3236/21 щодо подібності відповідних правовідносин з огляду на їх деліктну природу; необхідності телеологічного тлумачення вказаної норми КУзПБ, зважаючи на цілі законодавчого регулювання та його загальну спрямованість (дух закону); необхідності стягнення коштів із члена органу управління боржника на підставі ч.6 ст.34 КУзПБ саме на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси та спрямуванням їх на задоволення вимог кредиторів.

У наведеному підході щодо порядку визначення розміру солідарної відповідальності у справі про банкрутство Суд звертається до висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 21.08.2025 року у справі № 904/9266/21, які підлягають врахуванню у спірних правовідносинах відповідно до приписів ч.4 ст.300 ГПК України (у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги).

Отже, грошові суми солідарної відповідальності фактично є сумою збитків, завданих боржнику його керівником (членом органу управління) через неподання (несвоєчасне подання) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, попри загрозу неплатоспроможності боржника (в попередній редакції ч.6 ст.34 КУзПБ); і розмір такої відповідальності має визначатися як різниця між сумою вимог кредиторів та вартістю виявлених у боржника в процедурі ліквідації майнових активів та сум, отриманих від їх реалізації.

Недотримання цього правила визначення розміру солідарної відповідальності, а саме заявлення вимоги про покладення солідарної відповідальності передчасно, зокрема до завершення реалізації всіх виявлених активів боржника, що підлягають включенню до ліквідаційної маси та погашення за рахунок отриманих сум вимог кредиторів у справі про банкрутство, ВИКЛЮЧАЄ ОЦІНКУ СУДОМ ФАКТУ НАЯВНОСТІ ВІДПОВІДНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ЙОГО ЕЛЕМЕНТІВ, ТА Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ВІДМОВИ У ЗАДОВОЛЕННІ ВІДПОВІДНОЇ ВИМОГИ.»

З урахуванням наведеного, правова позиція апеляційної інстанції узгоджується з практикою Верховного Суду та прямо вказує на необхідність попереднього завершення ліквідаційної процедури, встановлення складу ліквідаційної маси та визначення фактичного розміру незадоволених вимог кредиторів як обов`язкових передумов для розгляду питання про солідарну відповідальність керівника.

Отже, у зв`язку з наведеною судовою практикою слід зазначити наступне.

Станом на сьогодні у межах справи про банкрутство ТОВ «МОРІТА» тривають процесуальні дії, які безпосередньо впливають на формування ліквідаційної маси та, відповідно, на можливість визначення розміру потенційних збитків, а саме: подано позови про визнання договорів недійсними (оспорювання правочинів боржника); наявна значна кількість позовів до дебіторів щодо повернення майна (активів) до ліквідаційної маси; тривають процедури, результатом яких може стати повернення активів боржника та їх подальша реалізація (у тому числі через аукціони), а також надалі й продовжується стадія розпорядження майном.

У зв`язку з цим, керуючись наведеною у відзиві практикою Верховного Суду, а також актуальною практикою Центрального апеляційного господарського суду, слід дійти висновку, що:

-на даний час ліквідаційна маса боржника не сформована остаточно;

-розмір задоволених та незадоволених вимог кредиторів не визначений;

-фактична сума збитків (як обов`язковий елемент деліктної відповідальності) відсутня.

За таких обставин відсутній предмет спору щодо визначення розміру солідарної відповідальності, оскільки така відповідальність може бути визначена виключно після: завершення розгляду позовів до дебіторів; завершення спорів про визнання правочинів недійсними; формування ліквідаційної маси; реалізації активів боржника та проведення розрахунків з кредиторами.

Натомість у межах даної справи зазначені процедури не завершені, що унеможливлює встановлення розміру шкоди та, відповідно, розміру солідарної відповідальності.

Відтак, подана позовна заява про притягнення директора (органів управління) ТОВ «МОРІТА» до солідарної відповідальності є передчасною, не відповідає вимогам до таких позовів та не підлягає розгляду. У зв`язку з наведеним наявні ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДМОВИ У ЗАДОВОЛЕННІ ВІДПОВІДНОЇ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ.

Розглянувши подані документи, з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом враховується наступне :

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.07.2024 відкрито провадження у справі № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "МОРІТА" (код ЄДРПОУ: 44114978; адреса: Україна, 29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул.Прибузька, будинок 9), введено процедуру розпорядження майном з призначенням арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 15.10.2020 №1963) розпорядником майна Боржника.

У відповідності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з моменту державної реєстрації Товариства (17.02.2021) та час звернення розпорядника майном боржника до суду, керівником та єдиним учасником ТОВ "МОРІТА" є ОСОБА_1 . ТОВ "МОРІТА" здійснює діяльність на підставі Модельного статуту, згідно пункту 36 якого, виконавчий орган Товариства є одноосібним - директор.

Відповідно до пункту 38 Модельного статуту, Особа, яка діє як одноосібний виконавчий орган або займає посаду члена колегіального виконавчого органу Товариства, зобов`язана діяти добросовісно, розумно, в інтересах Товариства та належним чином виконувати свої обов`язки, визначені законодавством, Статутом або відповідним договором.

Наразі на момент звернення арбітражного керуючого із відповідною заявою до Реєстру вимог кредиторів у справі № 924/517/24 внесені наступні кредиторські вимоги :

грошові вимоги Акціонерного товариства "УКРНАФТА" (код ЄДРПОУ: 00135390; скорочене найменування - "АТ "УКРНАФТА") в загальному розмірі 284 618 059,94 грн., які внесені до Реєстру вимог кредиторів на підставі Ухвали Господарського суду Хмельницької обл. від 10.07.2024 та від 09.10.2024 у справі № 924/517/24;

грошові вимоги Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА"" (код ЄДРПОУ: 00152307; скорочене найменування - АТ "УКРТАТНАФТА") в загальному розмірі 44 282 653,77 грн., які внесені до Реєстру вимог кредиторів на підставі Ухвали Господарського суду Хмельницької обл. від 05.11.2024 у справі № 924/517/24;

грошові вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 44070171) в загальному розмірі 167 768,73 грн, які внесені до Реєстру вимог кредиторів на підставі Ухвали Господарського суду Хмельницької обл. від 09.10.2024 у справі № 924/517/24;

грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПАБЛАНКА" (код ЄДРПОУ: 44457650; скорочене найменування - ТОВ "КАПАБЛАНКА") в загальному розмірі 1 423 493,31 грн, які внесені до Реєстру вимог кредиторів на підставі Ухвали Господарського суду Хмельницької обл. від 05.11.2024 у справі № 924/517/24.

При цьому загальний розмір кредиторської заборгованості ТОВ "МОРІТА" відповідно до Реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство складає 330 491 975,75 грн.

Судом враховується, що із введенням у дію з 21.10.2019 КУзПБ запроваджено солідарну відповідальність за порушення вимоги цього Кодексу щодо обов`язку та строку для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (зокрема у разі загрози неплатоспроможності), визначено суб`єктом цієї відповідальності керівника боржника та встановлено строк для виконання боржником відповідного обов`язку - один місяць.

Так, згідно частини 6 статті 34 КУзПБ (у редакції, чинній на момент введення в дію КУзПБ) боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів зі своїми вимогами до зазначеної особи.

У подальшому до вказаної норми внесено зміни, зокрема, щодо визначення суб`єктами відповідальності органів управління боржника (Закон України №2971-ІХ від 20.03.2023).

Солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника (органів управління) боржника, який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так і після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника. Подібний за змістом висновок наведений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21.

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 зауважив, що застосуванням "солідарної відповідальності" законодавець стимулює виконання боржником обов`язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених/невиконаних боржником зобов`язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини 1, 2 статті 34, частина 6 статті 39 КУзПБ).

У справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки як неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.

У зв`язку з цим, Верховний Суд у зазначеній постанові у справі № 908/3236/21 дійшов висновку, що термін "солідарна відповідальність за незадоволення вимог кредиторів" у частині 6 статті 34 КУзПБ застосовується в іншому значенні, ніж згідно з положеннями Цивільного кодексу України. Тому положення частини 6 статті 34 КУзПБ з урахуванням статті 22 Цивільного кодексу України та mutatis mutandis висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц, слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику та, відповідно, його кредиторам.

Солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також Верховний Суд у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 зауважив, що закон визначає суб`єктом правопорушення керівника як одноособовий орган управління підприємства боржника, а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, - суб`єктами правопорушення, а отже, і солідарної відповідальності є органи управління боржника, які можуть бути як одноособовим органом управління, так і колективними.

Водночас термін "органи управління боржника" у частині 6 статті 34 КУзПБ застосовується не у тому значенні, яке має цей термін за положеннями Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. За приписами частини 1 статті 92 зазначеного Кодексу юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Тож, оскільки органи управління юридичної особи не є учасниками цивільних відносин, суб`єктами права, вони не можуть нести відповідальність, а при належному тлумаченні частини 6 статті 34 КУзПБ під суб`єктами відповідальності слід розуміти членів органів управління боржника - юридичної особи.

Притягнення керівників, засновників (учасників, акціонерів) боржника, інших осіб боржника до солідарної, субсидіарної відповідальності є винятковим механізмом відновлення порушених прав кредиторів. У його застосуванні необхідно враховувати як сутність конструкції юридичної особи, яка передбачає майнову відособленість цього суб`єкта, його самостійну відповідальність, наявність у засновників, які входять до складу органів управління юридичної особи, широкої свободи розсуду при прийнятті (узгодженні) ділових рішень, і заборона заподіяння ними шкоди незалежним учасникам обороту у вигляді недобросовісного використання інституту юридичної особи.

Кожен учасник цивільного/господарського обороту, що укладає угоди з певною юридичною особою, має намір отримати відповідний результат, що можливим є лише за платоспроможності цієї юридичної особи. Вичерпну інформацію про фінансове (майнове) становище юридичної особи має її керівник як одноосібний виконавчий орган, який повинен діяти розумно і сумлінно, зокрема, щодо контрагентів боржника.

Отже, визначення керівника боржника (а з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.03.2023 №2971-IX, - членів органів управління боржника) суб`єктом солідарної відповідальності узгоджується з наведеними положеннями частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України, через що саме на керівника (членів органів управління) боржника покладений обов`язок у встановлених законом випадках ініціювати справу про банкрутство, і, відповідно, і нести відповідальність у разі невиконання цього обов`язку.

Для покладення солідарної відповідальності на керівника/члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов`язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Момент виникнення такого обов`язку залежить у кожному конкретному випадку від наявності об`єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності та вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.

За буквального прочитання частини 6 статті 34 КУзПБ загроза неплатоспроможності відповідно до цього Кодексу настає у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

А тому для покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство доцільним є визначення моменту, коли задоволення нею вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема протягом місячного періоду, визначеного частиною 6 статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів :

- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);

- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.

При цьому зобов`язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими. Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.

Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.

Фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами.

Саме така стійкість та незворотність стану фінансово-господарської діяльності боржника, зокрема в частині розрахунків з кредиторами, і відрізняє загрозу неплатоспроможності боржника від іншого його стану фінансово-господарської діяльності, що має тимчасовий характер, і передбачає реальну (обґрунтовану матеріально-фінансовими показниками) можливість боржника у межах звичайної господарської діяльності у розумні строки змінити та відновити свої фінансові й економічні показники, що нададуть можливість боржнику в межах звичайного режиму господарської діяльності виконувати свої зобов`язання перед контрагентами та задовольняти грошові вимоги кредиторів.

При цьому доцільно враховувати реальні (доведені належними доказами) майбутні зміни вартості та/або складу активів, з використанням яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів, що відбудуться (повинні відбутись) протягом відповідного місяця, тому що керівник має право посилатись на реальні очікування зміни складу та вартості активів, фінансового стану підприємства з огляду на його господарську діяльність.

У практиці Верховного Суду виявлення "ознак загрози неплатоспроможності" пов`язане з наданням судами оцінки :

- зібраним у справі доказам щодо підстав, обставин та дати виникнення у боржника перед кредитором зобов`язання, невиконання якого обумовило звернення із заявою про відкриття провадження у цій справі;

- доказам, наданим на підтвердження підстав, обставин та дати виникнення у боржника зобов`язань перед іншими кредиторами у справі;

- доказам щодо вартості майнових активів боржника станом на той звітний період, коли у нього виникли та одночасно тривали зобов`язання перед щонайменше двома кредиторами боржника.

Крім того, судом можуть бути враховані висновки експертів (фахівців), аудиторські висновки, висновки за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності боржника, у тому числі податковими органами, доповідні записки (інші звернення до керівника) працівників боржника (бухгалтерів, юристів тощо) про наявність відповідних обставин та загроз, фінансово-господарська та/або податкова звітність щодо діяльності боржника, рішення суду про стягнення або інші обмеження щодо фінансово-господарської діяльності боржника тощо.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема викладеною в постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21) частиною 6 статті 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника (органів управління) боржника у недотриманні ним обов`язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативний обов`язок керівника (органів управління) боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Така презумпція полягає в наявності причинно-наслідкового зв`язку між неподанням керівником (органами управління) боржника заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та негативними наслідками для кредиторів у вигляді неможливості погашення збільшеної заборгованості.

Однак наведена презумпція є спростовною, оскільки керівник (орган управління) боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, може довести відсутність причинного зв`язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов`язку, визначеного абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Тлумачення норм статей 13, 92 Цивільного кодексу України у взаємозв`язку з положеннями статті 34 КУзПБ свідчить, що керівник (орган управління) боржника зобов`язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та, враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.

Невиконання керівником (органами управління) боржника вимог абзацу 1 частини 6 статті 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.

Керівник боржника як особа, що притягується до солідарної відповідальності, спростовуючи названу презумпцію, має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абзацу 1 частини 6 статті 34 КУзПБ.

Якщо керівник (орган управління) боржника доведе, що виникнення обставин, визначених абзацом 1 частини 6 статті 34 КУзПБ, не свідчило про стан загрози неплатоспроможності, тобто об`єктивне банкрутство (критичний момент з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов`язкових платежів), і він, незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення, добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату, то такий керівник (орган управління) з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності.

У постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 Верховний Суд також зауважив, що суд зазначає про очевидну відсутність загрози неплатоспроможності боржника якщо :

- звернення або незвернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство жодним чином не впливає і не змінює стану та порядку розрахунків з кредиторами, не призводить до порушення їхніх прав на задоволення вимог до боржника (інших негативних наслідків для кредиторів: простій, збитки, штрафні санкції внаслідок невиконання боржником зобов`язання перед кредиторами);

- внаслідок неподання боржником відповідної заяви не змінились/не погіршились його розрахункові можливості (можливості відповідати за зобов`язаннями, зокрема і належними йому активами: майном, коштами, правом вимоги до третіх осіб тощо).

Розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому числі і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18).

Задля встановлення обставин, необхідних для вирішення спору в даній справі, суд досліджує та надає оцінку доказам, що містяться як у матеріалах даної справи, так і у матеріалах справи № 924/517/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта".

Так, щодо визначеної розпорядником майна ТОВ "МОРІТА" Кучерявим Д.В. суми солідарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" у розмірі 330 491 975,75 грн., як загального розміру кредиторської заборгованості боржника, внесеної до реєстру вимог кредиторів товариства, суд відзначає наступне.

Верховний Суд неодноразово (зокрема в постанові від 10.12.2024 у справі № 902/1157/21) звертав увагу на те, що звернення до суду з вимогами про покладення на винного члена органу управління боржника солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство потребує визначення заявником розміру цієї відповідальності та заявлення ним до суб`єкта солідарної відповідальності вимоги щодо стягнення відповідної суми задля задоволення тих вимог кредиторів, що лишились незадоволеними внаслідок допущеного таким суб`єктом відповідного порушення.

Деліктна природа солідарної відповідальності в розумінні частини 6 статті 34 КУзПБ (з урахуванням правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду в складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21) зумовлює необхідність визначення розміру такої відповідальності, виходячи з обсягу майнової шкоди, заподіяної кредиторам неправомірною бездіяльністю керівника (органів управління) боржника, яка полягає в незадоволенні вимог кредиторів.

З огляду на таке неправильним є визначення солідарної відповідальності у загальному розмірі всіх грошових вимог кредиторів до боржника без урахування того, яка частина з них може бути погашена в процесі банкрутства, зокрема, за рахунок реалізації майна боржника, включеного до ліквідаційної маси, адже керівник (член органу управління) боржника має нести відповідальність саме за незадоволення вимог кредиторів.

Тобто в разі, якщо керівник (орган управління) боржника припустився порушень вимог частини 6 статті 34 КУзПБ, але його майна/активів у складі ліквідаційної маси (зокрема внаслідок вчинення арбітражним керуючим передбачених КУзПБ дій, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, визнання недійсними певних правочинів та спростування майнових дій боржника тощо) виявилося достатньо для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів, досягається виконання одного із основних завдань провадження у справі про банкрутство - задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного боржника (положення преамбули КУзПБ).

Отже, достатність майна боржника, що включається до складу ліквідаційної маси і спрямовується на задоволення вимог кредиторів боржника, виключає застосування солідарної відповідальності у справі про банкрутство (з урахуванням її деліктної природи в розумінні вказаної норми), оскільки в такому випадку відсутні негативні наслідки, завдані кредиторам боржника внаслідок неправомірної бездіяльності його керівника (органу управління).

Водночас, у разі недостатності майна/активів боржника для погашення всієї сукупності грошових вимог кредиторів, розмір солідарної відповідальності керівника (органу управління) боржника в разі допущення ним відповідного порушення належить визначати, виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, яка саме й становитиме розмір непогашених вимог кредиторів, тобто розмір заподіяної ним шкоди.

Суд виходить з того, що визначення зазначеної суми збитків кредиторів можливо лише після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, тому звернення із заявою про покладення солідарної відповідальності на винних осіб та задоволення такої заяви судом до встановлення факту недостатності майна боржника за результатами погашення грошових вимог кредиторів є передчасним.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) при вирішенні спору щодо притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності на підставі частини 2 статті 61 КУзПБ.

На думку суду, такий висновок підлягає також врахуванню mutatis mutandis при вирішенні питання щодо розміру солідарної відповідальності осіб, які порушили вимоги частини 6 статті 34 КУзПБ, враховуючи висновки, викладені в постанові Верховного Суду в складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21, щодо подібності відповідних правовідносин з огляду на їх деліктну природу; необхідності телеологічного тлумачення вказаної норми КУзПБ, зважаючи на цілі законодавчого регулювання та його загальну спрямованість (дух закону); необхідності стягнення коштів із члена органу управління боржника на підставі частини 6 статті 34 КУзПБ саме на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси та спрямуванням їх на задоволення вимог кредиторів.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2025 по справі № 904/9266/21.

Відтак, суд відхиляє відповідні твердження арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. про те, що розмір солідарної відповідальності має дорівнювати сумі вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, адже застосування такого підходу призвело б до очевидно несправедливих результатів, коли на особу, що порушила вимоги частини 6 статті 34 КУзПБ, могла бути покладена відповідальність у розмірі більшому, ніж шкода, заподіяна кредиторам внаслідок такого порушення, або навіть і за відсутності такої шкоди.

Наразі фактичні обставини справи № 924/517/24 про банкрутство ТОВ «МОРІТА» свідчать про розгляд господарським судом області за правилами загального позовного провадження справ про стягнення дебіторської заборгованості ТОВ «МОРІТА», ініційованих як розпорядником майна - арбітражним керуючим Кучерявим Д.В., так і керівником боржника ОСОБА_1., розмір якої згідно Інвентаризаційного (проміжного) опису дебіторської заборгованості № 13 на 31.07.2024р. товариства становив загалом 706 467 135,14 грн., що значно перевищує загальний розмір вимог кредиторів ТОВ «МОРІТА» - 330 491 975,75 грн (триста тридцять мільйонів чотириста дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять грн сімдесят п`ять коп).

З огляду на викладене, за відсутності сукупності одночасної наявності юридичних фактів що підтверджують загрозу неплатоспроможності боржника, без встановлення загальної суми незадоволених вимог кредиторів за фактом повернення усіх активів Боржника та їх реалізації у межах можливої ліквідаційної у справі № 924/517/24, суд констатує передчасність звернення арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. на стадії процедури розпорядження майном боржника із заявою про солідарну відповідальність директора ТОВ «МОРІТА» ОСОБА_1. до моменту встановлення фактичного розміру шкоди (збитків), завданої кредиторам.

Згідно з пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі "Трофимчук проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що станом на час розгляду даної заяви арбітражного керуючого, суд не вбачає за можливе встановити дійсний розмір солідарної відповідальності, як розміру заподіяних кредиторам збитків у вигляді незадоволених грошових вимог до боржника та взагалі наявність таких збитків.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за належне відмовити розпоряднику майна ТОВ "Моріта" - арбітражному керуючому Кучерявому Дмитру Владиславовичу, у задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності в сумі 330 491 975,75 грн. за зобов`язаннями боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" м. Хмельницький, на ОСОБА_1 .

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 1-15, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України та ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви (вх. № 05-06/2486/25 від 05.12.2025р.) арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. - розпорядника майном боржника у справі № 924/517/24 про банкрутство ТОВ "Моріта" м.Хмельницький про притягнення керівника боржника до солідарної відповідальності відмовити.

Стягнути з ТОВ "Моріта" (код ЄДРПОУ: 44114978, адреса: вул.Прибузька, буд. 9, офіс 136, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, Україна) в доход державного бюджету України 6 056 грн. (шість тисяч п`ятдесят шість гривень) судового збору. Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили 10.06.2026р. та може бути оскаржена в установленому законом порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду м. Рівне з дотриманням вимог ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та гл.1 розд.IY Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасникам справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Ухвалу надіслати учасникам процесу за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повний текст ухвали підписано 16.06.2026р.

Суддя І.В. Грамчук

Видруков. примірн.:

1 - у справу,

2 - заявника - кредитора Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (office@ukrnafta.com)

3 - представнику заявника Ткаченко К.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 )

4 - боржника ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ),

5 - арбітражному керуючому Кучерявому Д.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ),

6 - ТОВ "КАПАБЛАНКА" (capablancallc@gmail.com)

7 - ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС" (td.knps@i.ua)

8 - Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області (km.official@tax.gov.ua)

9 - Акціонерному товариству "Айбокс Банк" (bank@iboxbank.online, fgvfo@fg.gov.ua)

10 - представнику ТОВ "Моріта" Недокусу В.І. ( ІНФОРМАЦІЯ_5 )

11 - Акціонерному товариству «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, 39610; pobox@ukrtatnafta.com)

12 - представнику АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» Демиденко В.А. ( ІНФОРМАЦІЯ_6 )

13 - Приватному підприємству "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицькому А.С. ( ІНФОРМАЦІЯ_7 )