Постановление суда № 137409781, 15.06.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/4091/26

Провадження № 1-кп/211/1153/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

її захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження № 42026042090000007 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в судовому засіданні просить продовжити щодо обвинуваченої дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 міс. оскільки підстави для скасування або заміни обраного запобіжного заходу на інший більш м`який відсутні.

Обвинувачена та її захисник просили в задоволенні клопотання прокурора відмовити як не обгрунтоване та заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт , також посилаючись на те, що мама ОСОБА_4 . ОСОБА_6 не заперечує проти проживання дочки у неї. В разі продовження строку запобіжного заходу захисник просила зменшити розмір застави, оскільки визначена застава є не помірною для обвинуваченої.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню, розмір застави суд вважає необхідним зменшити як непомірний для обвинуваченої та її родичів , а клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд в обґрунтування продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення , офіційно не працевлаштована, неповнолітніх дітей на утриманні не має , тому маються ризики переховування від суду , вчиняти інші правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення оскільки перебуває на метадоновій замівсній терапії , свідки не допитані, може впливати на них , тому продовжують існувати ризики, передбачені ст.. 177 КПК України.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Вищевказані обставини, на думку суду, є достатнім приводом для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Суд також бере до уваги, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

Враховуючи викладене , суд вважає за доцільне продовжити щодо обвинуваченого дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів .

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали слідчий суддя, суд визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваному обов`язків, передбачених КПК України, в межах передбачених ст. 182 ч.2 КПК України. В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язок повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Що стосується клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту суд враховує вищезазначене та не вбачає підстав для його задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст .ст. 177, 183, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області , тримання під вартою, обраний під час досудового розслідування, продовжити на шістдесят днів до 13 серпня 2026 року включно .

Визначити розмір застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , що складає 133120 ( сто тридцять три тисячі сто двадцять ) гривень, в разі сплати якої вважати обраним ОСОБА_4 запобіжний захід заставу.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов`язок повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити уповноваженій особі місць ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення, а обвинуваченою з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_1