Решение № 137401971, 07.05.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2026 Справа №607/20195/25 Провадження №2/607/2410/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Київстар» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

У вересні 2025 року Приватне акціонерне товариство «Київстар» (далі ПрАТ «Київстар») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі також ДТП) на загальну суму 26 587,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача адвокат Шумський Н.М. зазначив, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2023 року (справа № 607/15323/23), яка залишена без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_1 не впорався з керуванням та вчинив наїзд на електроопору, чим спричинив її пошкодження.

Адвокат зазначає, що питання відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок зазначеної ДТП, вирішено не було. 01 лютого 2023 року між КП «Тернопільміськсвітло» та ПрАТ «Київстар» укладено додаткову угоду до договору № 347471 від 18 вересня 2018 року про встановлення сервітуту, відповідно до умов якої володілець надає сервітуарію право строкового та обмеженого користування опорами і тросовими розтяжками освітлювальної мережі, що перебуває у віданні та на балансі володільця, для встановлення й обслуговування сервітуарієм власного технологічного обладнання та устаткування з кабельною мережею. Унаслідок ДТП, спричиненої відповідачем, було зруйновано електроопору на АДРЕСА_1 , на якій розміщувалося телекомунікаційне обладнання базової станції, що призвело до пошкодження оптичних кабелів та кабелів живлення, внаслідок чого ПрАТ «Київстар» було завдано збитків на загальну суму 26 587,29 грн.

20 березня 2024 року представником ПрАТ «Київстар» було надіслано на адресу відповідача претензію за вих. № 8940/03 про необхідність відшкодування вказаної матеріальної шкоди завданої внаслідок спричиненого ДТП, яке мало місце 10 серпня 2023 року о 04:38 год. з метою врегулювання спору в позасудовому порядку, яку 20 квітня 2024 року було вручено йому особисто. Разом з тим, станом на день звернення до суду ОСОБА_1 не вчинив будь-яких дій, спрямованих на відшкодування позивачу шкоди, а відтак з відповідача слід стягнути вказані матеріальні збитки в загальному розмірі 26 587,29 грн.

2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), не скористався.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте адвокат Шумський Н.М. надіслав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Статтею 128 ЦПК України унормовано особливості виклику учасників справи у судове засідання судовими повістками про виклик. Верховний Суд, аналізуючи приписи пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова від 30 листопада 2022 року, справа № 760/25978/13-ц).

Згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тож суд вважає за можливе проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такий висновок суду кореспондує з висновком Верховного Суду, який полягає у тому, що у випадку якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова від 01 жовтня 2020 року, справа № 361/8331/18).

Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив такі обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, між Комунальним підприємством «Тернопільміськсвітло» та Приватним акціонерним товариством «Київстар» укладено договір № 347471 від 18 вересня 2018 року про встановлення сервітуту (а.с. 34 37).

В пункті 1.1. цього договору вказано, що володілець надає сервітуарію право строкового, обмеженого користування опорами і тросовими розтяжками освітлювальної мережі, що знаходяться у віданні та на балансі володільця для встановлення й обслуговування сервітуарієм власного технологічного обладнання та устаткування із кабельною мережею.

У додатку № 1 до договору № 347471 від 18 вересня 2018 року про встановлення сервітуту зазначено, що назва об`єкту володільця і його місце розташування опори електромереж зовнішнього освітлення на АДРЕСА_1 . Загальна сума оплати за один місяць без індексу інфляції становить 453,33 грн (а.с. 38).

У додатку № 2 до договору № 347471 від 18 вересня 2018 року про встановлення сервітуту міститься план-схема об`єкта (а.с. 39, 40).

Додатком № 3 до договору № 347471 від 18 вересня 2018 року підписано сторонами акт приймання-передачі об`єкта сервітуту № 1 (а.с. 41).

01 лютого 2023 року між сторонами була укладена додаткова угода № 4 до договору № 347471 від 18 вересня 2018 року про встановлення сервітуту, якою внесено зміни у пункт 5.1. договору щодо плати володільцю за надання в користування сервітуарію об`єктів. У цій угоді вказано, що вона набирає чинності з 01 лютого 2023 року (а.с. 42, 43).

У додатку № 1 від 01 лютого 2023 року до договору № 347471 від 18 вересня 2018 року про встановлення сервітуту вказано, що загальна сума оплати за один місяць без індексу інфляції становить 1 513,61 грн (а.с. 44).

Відповідно до талона-повідомлення Єдиного обліку № 23667 про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11 серпня 2023 року, 10 серпня 2023 року о 07 год. 02 хв. надійшло повідомлення представника ПрАТ «Київстар» Колодія В.І. про те, що в місті Тернополі на вулиці Євгена Коновальця внаслідок ДТП пошкоджено обладнання ПрАТ «Київстар», розміщене на електроопорі. Поліцейські УПП, екіпаж № 203, прибувши на місце події, виявили представника ПрАТ «Київстар», який повідомив, що внаслідок ДТП пошкоджено обладнання товариства, розміщене на електроопорі. У заявника було відібрано заяву та письмові пояснення з цього приводу (а.с. 29 32).

Як вказано у довідках ПрАТ «Київстар» № 23751/11 від 23 серпня 2023 року, № 23753/11 від 23 серпня 2023 року, № 23757/11 від 23 серпня 2023 року, № 23771/11 від 23 серпня 2023 року, вартість відновлювальних робіт кабельної лінії зв`язку, яка була пошкоджена за адресою: вул. Є. Коновальця, м. Тернопіль. Об`єкт RBS UT0894 є власністю ПрАТ «Київстар» та перебуває на балансі товариства. Загальна вартість відновлювальних робіт становить 26 587,29 грн (а.с. 7 10, 20, 21).

23 серпня 2023 року за вих. № 23804/11 ПрАТ «Київстар» звернулося із заявою до начальника Тернопільського відділу поліції ГУНП про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого статтею 360 Кримінального кодексу України (ЄО № 23667 від 11 серпня 2023 року), в якій просили внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування за ознаками злочину, передбаченого статтею 360 Кримінального кодексу України (а.с. 26 28).

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2023 року (справа № 607/15323/23), яка залишена без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення на підставі статті 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 139 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 11 17).

Так, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2023 року (справа № 607/15323/23) з-поміж іншого встановлено, що 10 серпня 2023 року о 04:38 год. за адресою вул. Коновальця, 11, м. Тернопіль, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «BMW X6», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та вчинив наїзд на електроопору; при дорожньо-транспортній пригоді транспортний засіб та електроопора отримали пошкодження.

Відповідно до положень частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

21 березня 2024 року засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» № 0600901079991, позивач надіслав ОСОБА_1 претензію щодо відшкодування збитків у сумі 26 587,29 грн за вих. № 8940/03 від 20 березня 2024 року, яку йому було вручено 20 квітня 2024 року

(а.с. 18, 22 25).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша та друга статті 8 Конституції України).

Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).

Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України закріплено: суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша); суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина друга); суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта); забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (частина десята).

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша); законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (частина друга); судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя); при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта); обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина п`ята).

Згідно із вимогами частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

2.2. Частиною другою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 ЦК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Правовою підставою для стягнення шкоди є інститут деліктної відповідальності, закріплений у главі 82 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За загальним правилом, відповідальність за завдання шкоди настає за наявності чотирьох елементів: протиправної поведінки заподіювача, шкоди, причинного зв`язку між поведінкою та шкодою, а також вини заподіювача.

Водночас, у справах про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, законодавець встановлює підвищений стандарт відповідальності. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Звільнення від відповідальності можливе лише у разі, якщо заподіювач доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України).

Непереборна сила це надзвичайна та невідворотна за певних умов подія (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК України), яка є зовнішньою відносно діяльності заподіювача та не може бути ним відвернена. Обов`язок доведення таких обставин законом покладається на заподіювача шкоди.

У частині наявності вини суд враховує, що цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача: якщо в процесі розгляду справи ця презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року, справа № 686/10520/15-ц). Відтак, саме відповідач зобов`язаний спростувати свою вину, тоді як позивач доводить лише наявність шкоди та її розмір.

Відповідно до частин першої та другої статті 1192 ЦК України суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі; розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або вартості робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

2.3. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що вина ОСОБА_1 доведена постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 жовтня 2023 року (справа № 607/15323/23), яка залишена без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною першою статті 130 КУпАП та накладено адміністративні стягнення. Зокрема, у цих судових рішеннях констатовано, що внаслідок ДТП було заподіяно шкоду електроопорі.

Суд враховує, що згідно з договором сервітуту № 347471 від 18 вересня 2018 року та додатковою угодою № 4 від 01 лютого 2023 року ПрАТ «Київстар» на законних підставах використовувало опори зовнішнього освітлення по АДРЕСА_1 для розміщення власного технологічного обладнання та кабельної мережі. Із талона-повідомлення Єдиного обліку № 23667 від 11 серпня 2023 року вбачається, що безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди представник ПрАТ «Київстар» повідомив правоохоронні органи про пошкодження обладнання товариства, розміщеного на електроопорі, на яку було вчинено наїзд транспортним засобом відповідача. Крім того, довідками ПрАТ «Київстар» №№ 23751/11, 23753/11, 23757/11, 23771/11 від 23 серпня 2023 року підтверджується, що внаслідок пошкодження об`єкта RBS UT0894, який є власністю та перебуває на балансі товариства, виникла необхідність проведення відновлювальних робіт кабельної лінії зв`язку на загальну суму 26 587,29 грн.

Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують послідовний причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача, який допустив наїзд на електроопору, пошкодженням розміщеного на ній телекомунікаційного обладнання позивача та виникненням у останнього майнових втрат у розмірі вартості відновлювальних робіт.

Надані представником ПрАТ «Київстар» докази, проаналізовані судом, доводять наявність шкоди, що заподіяна позивачу та виникла внаслідок руйнування електроопори за адресою АДРЕСА_1 , на якій було розташоване телекомунікаційне обладнання базової станції, що у свою чергу призвело до пошкодження оптичних кабелів та кабелів живлення, чим завдало збитків ПрАТ «Київстар», розмір яких становить 26 587,29 грн.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу про те, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Тож відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, не подав жодних доказів на спростування обставин, наведених позивачем, не заперечив ані факту пошкодження майна ПрАТ «Київстар», ані розміру заявлених до стягнення збитків, ані причинного зв`язку між його діями та заподіяною шкодою.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, а відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 26 587,29 грн.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи той факт, що позов задоволений в повному обсязі, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) № 55833 від 05 вересня 2025 року (а.с. 6, 33), обов`язок щодо сплати судового збору на користь ПрАТ «Київстар» слід покласти на ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 76 78, 81, 89, 141, 223, 258 268, 273 274, 280 289, 352 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Київстар» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» (код ЄДРПОУ: 21673832) матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 26 587 (двадцять шість тисяч п`ятсот вісімдесят сім) гривень 29 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» (код ЄДРПОУ: 21673832) судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

4. Копію заочного рішення суду надіслати відповідачу.

5. Відповідач має право подати до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

6. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

7. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

8. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У такому випадку строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

9. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

10. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 07 травня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Київстар», код ЄДРПОУ: 21673832, адреса місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 53, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяТ. І. Якімець