Решение № 137392339, 26.05.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2026 р. Справа № 370/979/26

Провадження № 2/370/550/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем Хоменко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с-щі Макарів Київської області у порядку загального позовного провадження справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа: Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що з 2002 року вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Під час спільного проживання позивач завагітніла від ОСОБА_3 і у них народилася донька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після народження доньки, позивач та ОСОБА_3 , вирішили одружитись, а тому 04.01.2005 року офіційно зареєстрували шлюб.

Приблизно у 2008 чи 2009 році, точно позивач пригадати не може, вона вирішила розлучитись із ОСОБА_3 , адже останній почав зловживати спиртними напоями та не турбувався про добробут родини, а тому звернулась із відповідною заявою до Макарівського районного суду Київської області. За результатами розгляду вказаної заяви, було прийнято рішення про розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_3 .

Після розлучення позивач та ОСОБА_3 продовжили проживати разом. В свою чергу ОСОБА_3 перестав зловживати спиртними напоями, став на шлях виправлення та почав дбати про сім`ю, а тому вони фактично продовжили спільно приймати участь у матеріально-фінансовому забезпеченні родини, активно працювали та допомагали одне одному по господарству та у вирішенні житлово-побутових питань.

При цьому, після винесення рішення про розірвання шлюбу Макарівським районним судом Київської області, позивач вказане рішення у органі державної реєстрації актів цивільного стану не зареєструвала, так як не знала, що в цьому є необхідність.

Під час подальшого спільного проживання з ОСОБА_3 позивач ІНФОРМАЦІЯ_4 народила ще одну дитину, а саме доньку ОСОБА_4 .

Фактично біологічним батьком ОСОБА_5 є ОСОБА_3 , проте у свідоцтві про народження дитини, батьком вказаний ОСОБА_6 , так як на момент народження доньки, позивач вважала, що вона офіційно розлучена, а тому дитину було записано з її слів відповідно до вимог ст. 135 Сімейного кодексу України.

В подальшому, з метою внесення у свідоцтво про народження вірних відомостей про батька дитини, позивачу хтось порекомендував звернутися до Макарівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, де спочатку зареєструвати факт розлучення з ОСОБА_3 , а потім вже разом з ним звернутись з відповідними заявами до того ж управління та внести зміни до актового запису про народження дитини. 18.07.2017 року позивач зареєструвала факт розірвання шлюбу з ОСОБА_3 та отримала свідоцтво про розірвання шлюбу.

Позивач з ОСОБА_3 продовжували проживати разом та виховувати спільних дітей, планували з`їздити до Макарівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану та внести зміни до свідоцтва про народження дитини, але все відкладали на потім, адже ОСОБА_7 постійно працював щоб забезпечити сім`ю, а позивач в свою чергу піклувалася про доньок та забезпечувала домашній затишок. З часом, необхідність внесення змін у свідоцтво про народження доньки ОСОБА_5 відійшло на другий план, адже позивач та ОСОБА_3 були заклопотані забезпеченням добробуту родини, а відомості про батька дитини у свідоцтві про народження ніяким чином не впливали на благополуччя їхньої родини і на той час не створювали ніяких правових наслідків.

До вказаного питання родина повернулася лише після того, як ОСОБА_3 25.05.2024 року було мобілізовано до лав Збройних сил України, зокрема ОСОБА_7 сам підняв це питання, враховуючи його безпосередню участь у бойових діях. ОСОБА_3 постійно, під час телефонних розмов з позивачем, наголошував на тому, що коли його відпустять у відпустку, то вони обов`язково мають звернутися у відділ реєстрації актів цивільного стану та внести зміни до актового запису про народження їх доньки ОСОБА_5 , мотивуючи це тим, що в тому разі, якщо з ним щось трапиться на війні, то донька матиме право на пільги передбачені законодавством, аналогічно ОСОБА_7 говорив і про те, що між ним та позивачем також необхідно офіційно зареєструвати шлюб.

Під час перебування в лавах ЗСУ, ОСОБА_7 постійно підтримував родину матеріально.

Приблизно у жовтні 2024 року ОСОБА_3 самовільно залишив місце несення служби та повернувся додому. Перебуваючи вдома, ОСОБА_7 своє рішення про залишення служби ніяк не пояснив, постійно був стривожений та роздратований, тобто перебував у стресовому стані, а тому позивач його не зачіпала, а навпаки створювала йому умови для адаптації до спокійного життя. В свою чергу ОСОБА_7 з дому ніде не виходив, так як перебував в СЗЧ.

Через декілька місяців перебування ОСОБА_3 вдома, до них додому приїхали працівники поліції, які встановили місце знаходження ОСОБА_3 та повідомили йому про те, що за фактом самовільного ним залишення місця військової служби розпочато кримінальне провадження №62024100130004598 від 23.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а тому запросили його проїхати разом з ними до поліції.

Під час досудового розслідування кримінального провадження №62024100130004598 від 23.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_3 виявив бажання проходити надалі військову службу, а тому його знову було направлено до військової частини та в подальшому звільнено від кримінальної відповідальності.

При цьому, ОСОБА_3 повідомляв позивачу про те, що коли він перебував у відділенні поліції, то в рамках досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження, у нього відбирались біологічні зразки для встановлення його ДНК-профілю.

27.05.2025 року позивачу з ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшло сповіщення № 201 про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_3 , 1976 р.н., стрілець - санітар механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, 20.05.2025 року, в ході виконання бойового завдання, зник безвісти в районі н.п. Біловоди, Сумської області.

Дізнавшись про безвісне зникнення ОСОБА_3 , позивач, 06.06.2025 року звернулася із відповідною заявою до ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, де за результатами розгляду вказаної заяви було розпочато кримінальне провадження № 12025111210000145 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у відібранні біологічних зразків у родичів першого ступеня споріднення ОСОБА_3 .

Достовірно знаючи про те, що ОСОБА_3 являється біологічним батьком малолітньої ОСОБА_4 , позивач надала згоду на відібрання біологічних зразків для визначення ДНК-профілю саме у доньки.

Отже під час досудового розслідування кримінального провадження №62024100130004598 від 23.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, органом досудового розслідування було проведено молекулярно-генетичну експертизу та встановлено ДНК-профіль ОСОБА_3 , а під час досудового розслідування кримінального провадження № 12025111210000145 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України органом досудового розслідування було проведено молекулярно-генетичну експертизу та встановлено ДНК-профіль малолітньої ОСОБА_4 .

Маючи у розпорядженні висновок молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/11-25/24888-БД від 14.07.2025 року відповідно до якої встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та висновок молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/111-25/35329-БД від 24.06.2025 року відповідно до якої встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивач звернулася до ТОВ «Генкод Діагностик» з заявою ДНК аналізу на спорідненість.

Відповідно до висновку спеціаліста № HID26-003606 від 17.03.2026 року слідує, що біологічне батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по відношенню до дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не виключається, що свідчить про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Ймовірність даної події складає 99,9999991 %.

Враховуючи викладене, та те, що ОСОБА_3 самостійно не встиг звернутися до відділу реєстрації актів цивільного стану з метою визнання батьківства щодо малолітньої ОСОБА_4 , з метою оформлення документів для призначення пенсії (допомоги) і надання пільг у передбаченому законом порядку, а також захисту спадкових прав останньої, позивач вимушена звернутись із вказаною позовною заявою до суду, адже інших способів захисту прав ОСОБА_4 законом не передбачено.

Враховуючи викладене, позивач просила: визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , народженої від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України:

- виключити відомості про ОСОБА_6 , як батька дитини ОСОБА_4 , з актового запису про народження № 3 від 20.07.2017 року;

- до актового запису № 3 від 20.07.2017 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внести відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), як батька дитини, зазначивши у графі «Батько дитини» - ОСОБА_3 , громадянин України.

- змінити дитині прізвище з ІНФОРМАЦІЯ_10 на ІНФОРМАЦІЯ_10 , інші відомості залишити без змін та видати нове свідоцтво про народження.

Ухвалою суду від 03.04.2026 року позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а третій особі - строк для подання письмових пояснень щодо позову або відзиву.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в цей же день.

У судове засідання належним чином повідомлені учасники справи не з`явилися.

Від представника позивача адвоката Прокопенка М.С. надійшла заява про підтримання позовних вимог та про розгляд справи у його та позивача відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, вказавши, що проти задоволення позову вона не заперечує.

Третя особа подала лист про розгляд справи за відсутності представника.

Дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

З довідки № 41 від 24.03.2026 Мар`янівського старостинського округу слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав та був зареєстрований з 15.02.2005 року за адресою: АДРЕСА_1 . Батько ОСОБА_3 гр. ОСОБА_10 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Мати ОСОБА_3 гр. ОСОБА_11 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 . У гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з першої лінії (ступеня) споріднення, окрім доньки, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 немає.

Факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 24.03.2004 року.

Позивач ОСОБА_12 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 04.01.2005 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження.

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу від 18.07.2017 року, шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_3 розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 . Її батьками вказані: батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .

Відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується Витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 02.03.2023 року.

Як вказала позивач та що не заперечила відповідач, не зважаючи на розірвання шлюбу позивач з ОСОБА_3 продовжували проживати разом та виховувати спільних дітей, планували з`їздити до Макарівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану та внести зміни до свідоцтва про народження дитини, але все відкладали на потім, адже ОСОБА_7 постійно працював щоб забезпечити сім`ю, а позивач в свою чергу піклувалася про доньок та забезпечувала домашній затишок. З часом, необхідність внесення змін у свідоцтво про народження доньки ОСОБА_5 відійшло на другий план, адже позивач та ОСОБА_3 були заклопотані забезпеченням добробуту родини, а відомості про батька дитини у свідоцтві про народження ніяким чином не впливали на благополуччя їхньої родини і на той час не створювали ніяких правових наслідків.

25.05.2024 року ОСОБА_3 було мобілізовано до лав Збройних сил України.

В подальшому, за фактом самовільного залишення ОСОБА_3 місця військової служби розпочато кримінальне провадження № 62024100130004598 від 23.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в рамках якого у ОСОБА_3 відбирались біологічні зразки для встановлення його ДНК-профілю.

В подальшому, ОСОБА_3 виявив бажання проходити надалі військову службу, а тому його знову було направлено до військової частини та звільнено від кримінальної відповідальності.

27.05.2025 року позивачу з ІНФОРМАЦІЯ_5 надійшло сповіщення № 201 про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_3 , 1976 р.н., стрілець - санітар механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, ІНФОРМАЦІЯ_9 , в ході виконання бойового завдання, зник безвісти в районі н.п. Біловоди, Сумської області.

Позивач, 06.06.2025 року звернулася із відповідною заявою до ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, де за результатами розгляду вказаної заяви було розпочато кримінальне провадження № 12025111210000145 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у відібранні біологічних зразків у родичів першого ступеня споріднення ОСОБА_3 , а тому позивач достовірно знаючи про те, що ОСОБА_3 являється біологічним батьком малолітньої ОСОБА_4 , надала згоду на відібрання біологічних зразків для визначення ДНК-профілю саме у доньки.

Отже, під час досудового розслідування кримінального провадження № 62024100130004598 від 23.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, органом досудового розслідування було проведено молекулярно-генетичну експертизу та встановлено ДНК-профіль ОСОБА_3 , а під час досудового розслідування кримінального провадження № 12025111210000145 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України органом досудового розслідування було проведено молекулярно-генетичну експертизу та встановлено ДНК-профіль малолітньої ОСОБА_4 .

Маючи у розпорядженні висновок молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/11-25/24888-БД від 14.07.2025 року відповідно до якої встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та висновок молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/111-25/35329-БД від 24.06.2025 року відповідно до якої встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивач звернулася до ТОВ «Генкод Діагностик» з заявою ДНК аналізу на спорідненість.

Відповідно до висновку спеціаліста № HID26-003606 від 17.03.2026 року слідує, що біологічне батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по відношенню до дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не виключається, що свідчить про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Ймовірність даної події складає 99,9999991 %.

Вирішуючи позовні вимоги суд керується також наступним.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Стаття 128 СК України передбачає, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України . Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Отже, підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями «Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України».

Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.

Верховний суд у постановах від 23.10.2019 справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово медична (молекулярно-генетична експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

За положеннями ст.134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ «Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану є підставою для внесення таких змін.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А відповідно до ч. 6 вказаної статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову, відповідач не вчиняла протиправних дій, що стали підставою даного позову, тому судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , народженої від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України:

- виключити відомості про ОСОБА_6 , як батька дитини ОСОБА_4 , з актового запису про народження № 3 від 20.07.2017 року;

- до актового запису № 3 від 20.07.2017 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внести відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), як батька дитини, зазначивши у графі «Батько дитини» - ОСОБА_3 , громадянин України;

- змінити дитині прізвище з ІНФОРМАЦІЯ_10 на ІНФОРМАЦІЯ_10 , інші відомості залишити без змін та видати нове свідоцтво про народження.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 26.05.2026 р.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Макарівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: 08001, Київська обл., Бучанський р-н, с-ще Макарів, вул. Д. Ростовського, 27, ЄДРПОУ 23582832.

Суддя Л.В. Білоцька