Постановление суда № 137387253, 15.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 червня 2026 рокум. ПолтаваСправа №320/16281/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув заяву Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом до Солом?янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування постанов державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

Представник військової частини НОМЕР_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Солом?янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому (з урахуванням заяви від 10.06.2026 про уточнення позовних вимог) просив суд:

- поновити строк на оскарження на постанови головного державного виконавця Солом?янського ВДВС у м. Києві Браташової В.I. у виконавчому провадженні від 21.01.2026 № 79975940 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн;

- визнати дії протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця Солом?янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цапенко Світлани Миколаївни від 25.03.2026 у виконавчому провадженні № 79975940 про накладення штрафу на Військову частину НОМЕР_1 ;

- визнати дії протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця Солом?янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Браташової В.І. від 25.03.2026 у виконавчому провадженні № 79975940 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 адміністративну справу передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

25.05.2026 матеріали адміністративної справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду та 26.05.2026 за результатами автоматизованого розподілу передані судді Кукобі О.О.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 позовну заяву залишено без руху з огляду на її невідповідність вимогам частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України). Для усунення недоліків позовної заяви позивачу надано строк упродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали.

10.06.2026 до суду надійшла заява представника позивача про уточнення позовних вимог, у якій представник позивача просив:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Браташової Вікторії Іштванівни, а саме винесення нею постанови про стягнення виконавчого збору від 21.01.2026 у виконавчому провадженні № 79975940 з Військової частини НОМЕР_1 в розмірі 34 588,00 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 21.01.2026 у виконавчому провадженні № 79975940 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн;

- всі інші позовні вимоги заявлені у позовній заяві залишити без змін та задовольнити їх.

Суд за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження встановив, що у виконавчому провадженні №79975940 державним виконавцем прийняті постанови:

- від 21.01.2026 про стягнення виконавчого збору, якою з боржника (Військової частини НОМЕР_1 ) стягнуто виконавчий збір у розмірі 34588,00 грн;

- від 25.03.2026 про накладення штрафу, якою на боржника (Військову частину НОМЕР_1 ) накладений штраф за невиконання рішення у розмірі 5100,00 грн.

Зважаючи на викладене та з урахуванням заяви позивача від 10.06.2026, позовна заява Військової частини НОМЕР_1 містить такі позовні вимоги:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Браташової Вікторії Іштванівни, а саме винесення нею постанови про стягнення виконавчого збору від 21.01.2026 у виконавчому провадженні № 79975940 з Військової частини НОМЕР_1 в розмірі 34 588,00 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 21.01.2026 у виконавчому провадженні № 79975940 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 34 588,00 грн;

- визнати дії протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця Солом?янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цапенко Світлани Миколаївни від 25.03.2026 у виконавчому провадженні № 79975940 про накладення штрафу на Військову частину НОМЕР_1 .

Позовна заява Військової частини НОМЕР_1 містила клопотання про поновлення позивачу строку звернення до суду щодо оскарження постанови державного виконавця від 21.01.2026 №79975940 про стягнення з військової частини НОМЕР_1 виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн.

Суд в ухвалі від 01.06.2026 зазначив, що 21.01.2026 державним виконавцем у виконавчому провадженні №79975940 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, що отримана позивачем 29.01.2026 /а.с. 28/.

Позовну заяву надіслано до суду 09.04.2026.

Таким чином, позивач пропустив строк звернення до суду з позовом про виконання протиправною та скасування постанови від 21.01.2026 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №79975940.

Оцінюючи доводи представника позивача про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця від 21.01.2026 про стягнення виконавчого збору, з посиланням на наявність технічних проблем у роботі системи електронного документообігу, а також значного навантаження за посадовими обов`язками та залучення до виконання невідкладних бойових (спеціальних) завдань за призначенням, відсутності технічних засобів для друку, суд в ухвалі від 01.06.2026 зазначив, що наведені обставини не дають суду достатніх підстав для висновку про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки всупереч приписам частини першої статті 77 КАС України на їх підтвердження до матеріалів позову не додано жодних доказів.

З урахуванням наведеного, суд ухвалою від 01.06.2026 відмовив у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду нової заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 21.01.2026 про стягнення виконавчого збору та доказів поважності причин його пропуску.

10.06.2026 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення, в обґрунтування якої представник позивача повторно посилався на відсутність доступу до технічних засобів друку та мережі інтернет, що перешкоджало отримати доступ до кабінету системи ''Електронний суд'', у зв`язку із залученням командира військової частини НОМЕР_1 та компетентних представників військової частини НОМЕР_1 в період з 04.12.2025 по 31.01.2026 до виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням із захисту суверенітету і територіальної цілісності України під час повномасштабної агресії з боку російської федерації на підставі Розпорядження Начальника Головного командного центру Збройних Сил України № 390/5т/р від 03.12.2025.

Оцінюючи повідомлені представник позивача обставини, суд виходить з таких міркувань.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У силу пункту 1 частини другої цієї статті, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.

Суд враховує, що постанова державного виконавця від 21.01.2026 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №79975940 отримана Військовою частиною НОМЕР_1 29.01.2026, про що свідчить відбиток штампа реєстрації вхідних документів на копії постанови, що наявна в матеріалах справи /а.с. 28/.

У заяві від 10.06.2026 про поновлення строку звернення до суду з цим позовом представник позивача посилався на відсутність доступу до технічних засобів друку та мережі інтернет, що перешкоджало отримати доступ до кабінету системи ''Електронний суд'', що, своєю чергою, пов`язував із залученням командира військової частини НОМЕР_1 та компетентних представників військової частини НОМЕР_1 у період з 04.12.2025 по 31.01.2026 до виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням із захисту суверенітету і територіальної цілісності України під час повномасштабної агресії з боку російської федерації на підставі Розпорядження Начальника Головного командного центру Збройних Сил України № 390/5т/р від 03.12.2025.

Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Суд враховує, що спірна постанова прийнята 21.01.2026, отримана позивачем 29.01.2026, позовну заяву надіслано до суду 12.04.2026.

Поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач пов`язує із залученням військової частини до виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням із захисту суверенітету і територіальної цілісності України під час повномасштабної агресії з боку російської федерації на підставі Розпорядження Начальника Головного командного центру Збройних Сил України № 390/5т/р від 03.12.2025, що, за твердженням представника позивача, мало місце у період з 04.12.2025 по 31.01.2026.

Водночас представник позивача не зазначав, а матеріали позову не містять доказів залучення військової частини НОМЕР_1 до виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням із захисту суверенітету і територіальної цілісності України під час повномасштабної агресії з боку російської федерації проти України у період з 01.02.2026 по 08.04.2026 (дата підписання позовної заяви).

Так само, всупереч приписів частини першої статті 77 КАС України, заява позивача про поновлення строку звернення до суду та матеріали позову не містять доказів наявності інших обставин, що перешкоджали б позивачу своєчасно звернутись до суду з цим позовом в частині вимог про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця від 21.01.2026 про стягнення виконавчого збору.

Суд зазначає, що виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Зміст заяви позивача про поновлення строку звернення до суду та додані до неї документи не містять інформації про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів для своєчасного подання позовної заяви до суду в межах встановлених законом строків, які б були об`єктивними та не залежали від волевиявлення сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним; воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.

Зокрема, ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не повинні перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Тож право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд наголошує, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Натомість у цій справі позивач не вказав, які саме об`єктивні, поважні (непереборні) причини унеможливили звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця від 21.01.2026 про стягнення виконавчого збору.

Позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб`єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.

За відсутності у матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об`єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.

А тому у задоволенні заяви позивача про поновлення цього строку належить відмовити.

У силу частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Солом?янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця від 21.01.2026 про стягнення виконавчого збору належить повернути ініціатору звернення.

Водночас суд враховує, що постанова державного виконавця від 25.03.2026 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №79975940 отримана позивачем 01.04.2026, позовну заяву надіслано до суду 09.04.2026, тобто строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця від 25.03.2026 про накладення штрафу не пропущено.

Тож питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі у відповідній частині позовних вимог буде розглянуте судом шляхом постановлення іншої ухвали.

Керуючись статтями 118, 122, 123, 169, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця від 21.01.2026 про стягнення виконавчого збору - відмовити.

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Солом?янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця від 21.01.2026 про стягнення виконавчого збору - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Олександр КУКОБА