Постановление суда № 137384381, 15.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17029/26

УХВАЛА

15 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації/проживання: відсутня), ОСОБА_2 (адреса реєстрації/проживання: відсутня), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_12 ) до Міністерства оборони України; як авторизований представник громадян України Федоров Михайло Альбертович (03168, м. Київ, просп.. Повітряних Сил, буд. 6), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_13 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_14 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Міністерство юстиції України; як авторизований представник громадян України Сугак Людмила Петрівна (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622), Виконавчого комітету Одеської міської ради в особі Коваля Ігоря Миколайовича, Кличко Віталій Володимирович (65026, м. Одеса, площа Біржова, буд. 1, код ЄДРПОУ 04056919) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 09.06.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (далі Позивачі) до Міністерства оборони України; як авторизований представник громадян України Федоров Михайло Альбертович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство юстиції України; як авторизований представник громадян України Сугак Людмила Петрівна, Виконавчого комітету Одеської міської ради в особі Коваля Ігоря Миколайовича, ОСОБА_19 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати незаконними, нікчемними та негайно скасувати будь-які цінні папери, у тому числі, але не виключно: [ВІЙСЬКОВИЙ КВИТОК], [НАКАЗ ПРО ПРИЗОВ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ], [НАКАЗ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ], емітовані із використанням інформації про Кредитора людину з повними правами, у тому числі правами громадянина Союзу РСР/Української РСР, вигоди від якого отримує людина, від імені якої виступає Автор ©: ОСОБА_20 , син ОСОБА_21 , із ОСОБА_22 , Боржником:

юридичною особою ІНФОРМАЦІЯ_3 ], здійснює злочинну діяльність під кодом ЄДРПОУ 09793249 та/або права [ПЕРЕСИПСЬКИЙ РАЙОННИЙ

юридичною особою ІНФОРМАЦІЯ_3 ], здійснює злочинну діяльність під кодом ЄДРПОУ 09648671 та/або права [ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ

будь-яким іншим [ ІНФОРМАЦІЯ_4 );

2. Негайно видалити із електронних реєстрів будь-які відомості про Кредитора повними правами, у тому числі правами громадянина Союзу РСР/Української РСР, вигоди від якого отримує людина, від імені якої виступає Автор ©: ОСОБА_20 , син ОСОБА_21 , із ОСОБА_22 ;

3. Негайно відновити та забезпечити Кредитору людині з повними правами, у тому числі правами громадянина Союзу РСР/ Української РСР, вигоди від якого отримує людина, від імені якої виступає Автор: ОСОБА_20 , син ОСОБА_21 , із ОСОБА_22 , реалізацію всіх прав і свобод людини, закріплених в Конституції (документи 001_001 та 888_09), КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ (імперативний припис), міжнародних договорах та законах: право на право, право на верховенство права, право на життя, право на особисту недоторканність, право на невідкладну медичну допомогу; право на повагу до його гідності, право на недоторканість особистого і сімейного життя; право на свободу; право на вільне пересування; право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (інтелектуальною в тому числі); право не бути примушеним робити те, що не передбачено законом, не прийнятим у законний спосіб в державі; право не бути примушеним виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, але не виключно.

4. У зв`язку з порушенням прав людини і громадянина Боржником:

юридичною особою приватного права [ПЕРЕСИПСЬКИЙ РАЙОННИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ М. ОДЕСИ], здійснює злочинну діяльність під кодом ЄДРПОУ 09793249 та/або

юридичною особою приватного права [ ІНФОРМАЦІЯ_5 ], здійснює злочинну діяльність під кодом ЄДРПОУ 09648671 та/або

будь-якого іншого [ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЦЕНТРУ КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ], але не виключно, народом встановлюється вимога повернути судно у вигляді паспорт громадянина України у порт Держави, людину з Міжнародним кодексом про управління безпекою наборі 1974 року МКУБ (mutatis mutandis);

5. Негайно відсторонити із займаної посади із подальшою перевіркою Боржника:

посадову особу, яка виконує обов`язки [керівника) у юридичної особи приватного права [ПЕРЕСИПСЬКИЙ РАЙОННИЙ ТЕРИТОР КЕРІВНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ М. ОДЕСИ, здійснює злочинну діяльність під кодом ЄДРПОУ 09793249;

посадову особу, яка виконує обов`язки [керівника] у юридичної особи приватного права [ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР КОМПЛЕКТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ М ОДЕСИ], здійснює злочинну діяльність під кодом ЄДРПОУ 09648671.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

І. Відповідно до положення статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно частини 1 статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Разом із тим, у поданій позовній заяві Позивачі систематично використовують терміни «Кредитор» та «Боржник» замість визначених процесуальним законом понять «Позивач» та «Відповідач».

Суддя зазначає, що категорії «кредитор» та «боржник» є категоріями матеріального права та застосовуються для позначення сторін зобов`язальних правовідносин. Так, відповідно до частини першої статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Натомість адміністративне судочинство регулює публічно-правові відносини, а склад учасників адміністративного процесу, їх процесуальний статус та найменування визначені виключно нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Використання у позовній заяві термінів, не передбачених процесуальним законом, у поєднанні з відсутністю чіткого визначення процесуального статусу учасників справи ускладнює встановлення суб`єктного складу сторін спору, змісту заявлених вимог та меж судового розгляду.

За таких обставин Позивачам необхідно привести зміст позовної заяви у відповідність до вимог КАС України, чітко визначивши процесуальний статус кожного учасника справи та використовуючи термінологію, встановлену процесуальним законом.

ІІ. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суддею встановлено, що позовна заява не відповідає наведеним вимогам процесуального закону.

Зокрема, щодо позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_23 у позовній заяві не зазначено місце проживання або перебування та поштовий індекс, що унеможливлює належну ідентифікацію учасників справи та здійснення судом процесуального зв`язку з ними.

Крім того, щодо позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 позовна заява не містить відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків або відомостей про його відсутність, а також не містить відомостей про наявність чи відсутність електронного кабінету.

В якості відповідачів зазначено:

- «від імені держави суб`єкт владних повноважень Міністерство оборони України; як авторизований представник громадян України Федоров Михайло Альбертович», аналогічно

- «від імені держави суб`єкт владних повноважень Міністерство юстиції України; як авторизований представник громадян України Сугак Людмила Петрівна»;

- «виконавчий комітет Одеської міської ради в особі Коваля Ігоря Миколайовича, ОСОБА_19 ».

Водночас наведене визначення відповідачів не дає можливості суду однозначно встановити суб`єктний склад учасників справи та процесуальний статус кожної із зазначених осіб.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві повинні бути зазначені повне найменування сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання, поштовий індекс, ідентифікаційні дані та інші відомості, передбачені законом.

Суддя звертає увагу на положення пункту 9 частини першої статті 4 КАС України згідно з яким відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною третьою статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Позовна заява не містить належного обґрунтування процесуального статусу ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_19 як відповідачів у даній справі, не зазначено підстав їх участі у спірних правовідносинах та не конкретизовано, до кого саме із зазначених суб`єктів звернена кожна із позовних вимог.

Крім того, чинним законодавством України не передбачено такого процесуального статусу учасника адміністративного процесу як «авторизований представник громадян України», у зв`язку з чим позивачу належить обґрунтувати правові підстави зазначення відповідних осіб у якості відповідачів або уточнити суб`єктний склад учасників справи.

Серед іншого не зазначено код ЄДРПОУ Міністерства оборони України та Міністерства юстиції України та поштового індексу ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин позивачу необхідно уточнити склад відповідачів у справі, визначити процесуальний статус кожного з них та конкретизувати позовні вимоги щодо кожного відповідача окремо відповідно до вимог статей 4, 46, 160 та 161 КАС України.

Крім того, необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України та зазначити всі передбачені законом відомості щодо учасників справи або повідомити суд про неможливість їх зазначення із наведенням відповідних пояснень.

ІІІ. Відповідно до пункту 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач просить ухвалити судове рішення та яка спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.

При цьому, суд наголошує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Як слідує із матеріалів позовної заяви, Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять суд:

- визнати незаконними, нікчемними та негайно скасувати будь-які цінні папери, у тому числі, але не виключно: [ВІЙСЬКОВИЙ КВИТОК], [НАКАЗ ПРО ПРИЗОВ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ], [НАКАЗ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ];

- негайно видалити із електронних реєстрів будь-які відомості про Кредитора повними правами, у тому числі правами громадянина Союзу РСР/Української РСР, вигоди від якого отримує людина;

- негайно відновити та забезпечити Кредитору людині з повними правами, у тому числі правами громадянина Союзу РСР/ Української РСР, вигоди від якого отримує людина, реалізацію всіх прав і свобод людини, закріплених в Конституції України, міжнародних договорах та законах;

- повернути судно у вигляді паспорт громадянина України у порт Держави, людину з Міжнародним кодексом про управління безпекою наборі 1974 року МКУБ (mutatis mutandis);

- негайно відсторонити із займаної посади із подальшою перевіркою Боржника: посадову особу, яка виконує обов`язки [керівника) у юридичної особи приватного права РТЦК та СП.

Так, із наведеного змісту позовних вимог неможливо однозначно встановити, які саме рішення, дії чи бездіяльність конкретного суб`єкта владних повноважень оскаржуються позивачами, які саме права, свободи чи інтереси кожного з позивачів порушені та який передбачений статтею 5 КАС України спосіб судового захисту обрано ними для поновлення таких прав.

Вказані позовні вимоги сформовані у спосіб, який не дає можливості встановити конкретний предмет спору, зміст спірних правовідносин, обсяг судового захисту, який просять надати Позивачі, а також нормативно-правові підстави для застосування відповідного способу захисту.

Суддя звертає увагу, що предмет та підстави позову повинні бути сформульовані чітко, зрозуміло та таким чином, щоб суд мав можливість встановити характер спірних правовідносин, визначити належний спосіб судового захисту та перевірити наявність підстав для відкриття провадження в адміністративній справі.

Такі недоліки позовної заяви позбавляють суд можливості встановити фактичні обставини справи та застосувати при вирішенні спору оптимальний (ефективний) спосіб захисту порушених прав.

За висновками Верховного Суду, викладених в ухвалі від 23.01.2019 у справі № 9901/35/19, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло. Особа, звертаючись до суду з позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

У розглядуваному випадку, у позовній заяві відсутнє належне нормативно-правове обґрунтування позовних вимог та посилання на норми права, що можуть бути застосовані до спірних відносин.

Натомість, позивачі посилаються на значну кількість нормативно-правових актів, міжнародних документів та інших джерел, серед яких Конституція Української РСР, Цивільний кодекс України, міжнародні акти, декларації, угоди, рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, окремі положення законодавства іноземних держав та інші документи.

Водночас позовна заява не містить належного обґрунтування того, які саме норми права регулюють спірні правовідносини, яким чином наведені позивачами положення законодавства пов`язані із заявленими позовними вимогами та які конкретні права, свободи чи законні інтереси кожного з позивачів були порушені відповідачами.

IV. Відповідно до пункту 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Суддею встановлено, що подана позовна заява не відповідає наведеним вимогам процесуального закону.

Зокрема, позовна заява не містить належного переліку документів та інших доказів, які додаються до неї, а також не містить відомостей щодо наявності у позивачів або інших осіб оригіналів письмових чи електронних доказів, копії яких подано до суду.

Крім того, позивачами не зазначено, чи існують докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, та не наведено відповідних пояснень з цього приводу.

V. Відповідно до пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень позовна заява повинна містити обґрунтування того, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушено права, свободи чи інтереси позивача.

Суддя зазначає, що обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність обставин, які свідчать про порушення або реальну загрозу порушення прав, свобод чи законних інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

Особа, звертаючись до адміністративного суду, повинна зазначити, який саме суб`єкт владних повноважень, яким рішенням, дією чи бездіяльністю порушив її права, свободи чи інтереси, які саме права порушено, у чому полягає таке порушення та яким чином обраний спосіб судового захисту спрямований на їх відновлення.

Однак зі змісту поданої позовної заяви неможливо встановити, які саме рішення, дії чи бездіяльність кожного із зазначених відповідачів оскаржуються позивачами, які конкретно права, свободи чи законні інтереси кожного з позивачів порушено, коли відбулося таке порушення та яким чином оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність вплинули на їх правове становище.

Так, формулюючи позовні вимоги, позивачі просять, зокрема, «визнати незаконними, нікчемними та негайно скасувати будь-які цінні папери, у тому числі, але не виключно: [ВІЙСЬКОВИЙ КВИТОК], [НАКАЗ ПРО ПРИЗОВ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ], [НАКАЗ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ]», видані відносно « ОСОБА_20 , сина ОСОБА_21 із ОСОБА_22 ».

Окремо суддя звертає увагу на те, що Позивачі у позовній заяві просять «визнати незаконними, нікчемними та негайно скасувати будь-які цінні папери, у тому числі, але не виключно: [ВІЙСЬКОВИЙ КВИТОК], [НАКАЗ ПРО ПРИЗОВ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ], [НАКАЗ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ]».

Водночас із змісту позовної заяви не вбачається правового обґрунтування віднесення військового квитка, наказу про призов на військову службу та наказу про мобілізацію до цінних паперів, а також не наведено норм законодавства, які б визначали вказані документи як об`єкти відповідних правовідносин.

В той же час із позовної заяви неможливо встановити процесуальний статус зазначеної особи у даній справі, її співвідношення із позивачами, а також те, чи є вона особою, права, свободи чи інтереси якої підлягають судовому захисту в межах заявлених позовних вимог.

Суддя також зазначає, що наказ про призов на військову службу та наказ про мобілізацію за своєю правовою природою є рішеннями, прийнятими уповноваженими суб`єктами щодо конкретної особи (тобто є актами індивідуальної дії), тоді як військовий квиток є документом, що посвідчує відповідний військово-обліковий статус особи. Однак позовна заява не містить належного обґрунтування того, яким чином зазначені документи пов`язані між собою як єдиний предмет оскарження та які саме права ОСОБА_27 порушуються кожним із них.

Крім того, позовна заява не містить відомостей про те, яким саме відповідачем були прийняті або оформлені зазначені документи, дату їх прийняття чи видачі, а також не містить обґрунтування того, які саме права, свободи чи законні інтереси кожного із позивачів були порушені внаслідок прийняття таких рішень або вчинення відповідних дій.

За наведених обставин суддя позбавлений можливості встановити наявність між сторонами публічно-правового спору, визначити предмет судового розгляду та перевірити наявність порушеного права, за захистом якого звернулися позивачі.

VІ. Відповідно до пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві відсутнє власне письмове підтвердження Позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

VII. Відповідно до частини сьомої статті 160 КАС України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяви зазначено, що «народ звертає увагу, що дійсним правочином громадяни звертаються із позовною заявою до суду з метою захисту прав та інтересів [фізичної особи] […] ОСОБА_27 […]».

Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частинами першою та другою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

За змістом статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Отже, з наведених положень КАС України вбачається, що особа, яка звертається до суду на користь учасника справи як її представник, зобов`язана підтвердити свої повноваження належним документом, визначеним статтею 59 КАС України.

При цьому у разі, коли представником є фізична особа, яка не має статусу адвоката, її повноваження на представництво інтересів іншої особи в суді мають бути підтверджені довіреністю, посвідченою в установленому законом порядку.

Разом з тим, позовна заява не містить посилань на норми закону, які б надавали Позивачам право звертатися до суду в інтересах ОСОБА_27 , а також не містить обґрунтування підстав такого звернення у розумінні частини сьомої статті 160 КАС України.

Крім того, зі змісту позовної заяви неможливо встановити процесуальний статус ОСОБА_27 у даній справі, а саме чи є він позивачем, особою, в інтересах якої подано позов, чи іншою особою, права та інтереси якої, на думку заявників, підлягають захисту.

Серед іншого, суддею встановлено, що позовна заява подана від імені 18 позивачів, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною десятою статті 44 КАС України документи, що подаються учасниками справи до суду в паперовій формі, скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Разом із тим суддею встановлено, що подана позовна заява не містить підпису однієї із зазначених у ній позивачів ОСОБА_2 .

Натомість позовна заява підписана, зокрема, ОСОБА_28 , ОСОБА_27 та ОСОБА_29 , які не зазначені у позовній заяві як позивачі, а їх процесуальний статус у справі не визначений.

За таких обставин Позивачам необхідно уточнити процесуальний статус ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_27 у даній справі, зазначити передбачені законом підстави звернення до суду в інтересах ОСОБА_27 та надати належні докази на підтвердження відповідних повноважень або привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 55, 57, 59 та частини сьомої статті 160 КАС України.

VIII. Положення ч. ч. 1, 2 ст. 161 КАС України визначають, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Наведена норма покладає на особу, яка звертається до суду, обов`язок надати суду належну кількість примірників позовної заяви та доданих до неї документів для забезпечення їх подальшого направлення іншим учасникам справи.

Суддею встановлено, що Позивачами вказану позовну заяву направлено засобами поштового зв`язку на адресу Одеського окружного адміністративного суду.

Водночас до позовної заяви не додано її копій та копій доданих документів відповідно до кількості зазначених у позові відповідачів та інших учасників справи.

ІХ. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За змістом ст. 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 гривень.

Тобто, не менше 1331,20 грн та не більше 16640,00 грн.

Згідно із підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Звертаючись до суду з вказаним позовом позивачами заявлено вимоги про:

- визнати незаконними, нікчемними та негайно скасувати будь-які цінні папери, у тому числі, але не виключно: [ВІЙСЬКОВИЙ КВИТОК], [НАКАЗ ПРО ПРИЗОВ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ], [НАКАЗ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ];

- негайно видалити із електронних реєстрів будь-які відомості про Кредитора повними правами, у тому числі правами громадянина Союзу РСР/Української РСР, вигоди від якого отримує людина;

- негайно відновити та забезпечити Кредитору людині з повними правами, у тому числі правами громадянина Союзу РСР/ Української РСР, вигоди від якого отримує людина, реалізацію всіх прав і свобод людини, закріплених в Конституції України, міжнародних договорах та законах;

- повернути судно у вигляді паспорт громадянина України у порт Держави, людину з Міжнародним кодексом про управління безпекою наборі 1974 року МКУБ (mutatis mutandis);

- негайно відсторонити із займаної посади із подальшою перевіркою Боржника: посадову особу, яка виконує обов`язки [керівника) у юридичної особи приватного права ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Отже, за подачу адміністративного позову з п`ятьма вимогами немайнового характеру необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 6 656,00 грн (1331,20 грн *5 вимог).

Принагідно суддя звертає увагу, відповідно частини 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Відтак враховуючи, що позовну заяву подано від імені вісімнадцяти Позивачів. За таких обставин судовий збір підлягає сплаті кожним позивачем окремо пропорційно його частці у заявлених вимогах.

Таким чином, кожному позивачу необхідно надати окремий документ про сплату судового збору у розмірі 369,78 грн (6 656,00 грн : 18).

Натомість у позовній заяві, позивач покликається на п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як підставу для звільнення від сплати судового збору.

Водночас, відповідно пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.

Разом з тим, позовна заява не містить посилань на норми закону, які б надавали позивачам право на звернення до суду в інтересах ОСОБА_27 , а також не містить належного обґрунтування підстав такого звернення.

Крім того, до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували повноваження позивачів на представництво інтересів ОСОБА_27 у суді.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що на даній стадії відсутні підстави для застосування до позивачів пільги щодо звільнення від сплати судового збору, передбаченої пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відтак позивачам необхідно надати документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі або належні докази на підтвердження наявності передбачених законом підстав для звільнення від його сплати.

X. Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позовні вимоги стосуються, зокрема, визнання незаконними, нікчемними та скасування [ВІЙСЬКОВОГО КВИТКА], [НАКАЗУ ПРО ПРИЗОВ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ] та [НАКАЗУ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ], виданих відносно ОСОБА_20 , сина ОСОБА_21 , із ОСОБА_22 , а також видалення з електронних реєстрів відомостей про вказану особу.

Водночас до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження зазначених обставин.

Зокрема, Позивачами не надано копії наказу про призов на військову службу, наказу про мобілізацію чи інших документів, які є предметом оскарження або на які міститься посилання у позовній заяві.

Також у позовній заяві не зазначено, в яких саме державних чи інших електронних реєстрах містяться відомості про ОСОБА_27 , які, на думку Позивачів, підлягають видаленню, та не надано жодних доказів існування відповідних записів.

Суддя звертає увагу Позивачів, що за відсутності доказів на підтвердження доводів викладених у позові, суд позбавлений можливості встановити дійсні обставини справи, характер правовідносин, що склалися між сторонами та, відповідно, вирішити спір.

Суддя акцентує увагу Позивачів на тому, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України що кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем, якщо оригінал доказу знаходиться у нього.

Серед іншого разом із позовною заявою подано документи, що складені іноземною мовою.

Частиною 1 статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно із ст.10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство в Україні провадиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється у випадках і порядку, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 15 КАС України).

За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, суддя зазначає, що при зверненні із позовною заявою позивачем разом із документами, які виготовлені на іноземній мові, повинні бути подані належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на державну мову.

Проте, позивачем до матеріалів справи не долучено нотаріально засвідчений переклад документів, що складені іноземною мовою.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу 10-денний строк для усунення недоліків.

Відповідно до частини першої та другої статті 130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відтак враховуючи відсутність адреси місця проживання позивачів ОСОБА_30 та ОСОБА_2 суд з урахуванням частини шостої статті 7 КАС України розмістити оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України Одеського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху у справі №420/17029/26.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 (далі Позивачі) до Міністерства оборони України; як авторизований представник громадян України Федоров Михайло Альбертович, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство юстиції України; як авторизований представник громадян України Сугак Людмила Петрівна, Виконавчого комітету Одеської міської ради в особі Коваля Ігоря Миколайовича, ОСОБА_19 про визнання дій протиправними за зобов`язання вчинити пенсі дії залишити без руху.

Встановити позивачам 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Розмістити оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України Одеського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху у справі №420/17029/26.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА