Постановление суда № 137378237, 15.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/39650/25

Провадження № 2-п/947/87/26

УХВАЛА

15.06.2026

Київський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючого судді Луняченка В.О.,

при секретарі Макаренко Г.В.

представника заявника адвоката Завальнюка Д.Ю.

представника позивача адвоката Максімкіна А.А.

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Завальнюка Дмитра Юрійовича про перегляд заочного рішення від 25.02.2026 по цивільної справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 адвокат Завальнюк Д.Ю. діючий ві інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Одеси від 25.03.2026 року у справі №947/39650/25 яким були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Договором позики від 23.06.2023 року у розмірі 155750 доларів США та 400000 гривень, а також витрати на правову допомогу у сумі 8000 гривень та судовий збір у сумі 15140 гривень.

Через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Луняченку В.О.

Від представника позивача 25.05.2026 надані заперечення проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Крім того представником заявника 21.05.2026 подана заява про ознайомлення із матеріалами справи, 28.05.2026 подана заява про відкладення розгляду заяви у звязку із тим, що представник не встиг ознайомитись із матеріалами справи , а 09.06.2026 року представник заявника просив надати додатковий час для підготовки додаткових доказів.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Законодавець визначив термін розгляду такої заяви у 15 денний строк з дня її надходження.

Частина перша статті 287 ЦПК України визначає що навіть неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином судом було надано більш ніж достатньо часу заявнику на належну підготовку до розгляду заяви, яка була подана до суду 26.03.2026 року але заявник та його представник протягом майже двох с половиною місяців намагався ознайомитись з матеріалами справи та надати додаткові докази.

Згідно ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів цивільної справі вбачається що 21 жовтня 2025 року, до канцелярії Київського районного суду м. Одеси , від представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 надійшла позовна заява, в якій він просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг у сумі 155750 доларів США та 400000 гривень, а також судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані тим , що 23.06.2023 року ОСОБА_2 передав у позику ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 прийняв грошові кошти у розмірі 125750 (сто двадцять п`ять тисяч сімсот п`ятдесят) доларів США, 400000 (чотириста тисяч) гривень та 30000 (тридцять тисяч) доларів США. У позові зазначено, що факт передачі коштів підтверджується розпискою від 23.06.2023 року, яку написав ОСОБА_1 та передав ОСОБА_2 після отримання від нього вказаних грошових коштів. Зазначено також, що указані кошти були надані на прохання ОСОБА_1 йому у позику для розвитку та підтримання бізнесу з перевезення зернових культур, яким він займається разом з його бізнеспартнерами. Стверджується , що в обумовлений строк ОСОБА_1 не повернув вказану суму грошових коштів обґрунтовуючи це тим, що у нього складнощі в діяльністю і треба почекати. Зазначається , що потім ОСОБА_2 отримував від ОСОБА_1 такі ж самі відповіді, але з квітня 2025 року (та по день подання позову) ОСОБА_1 перестав виходити взагалі на зв`язок. Стверджується , що станом на 20.10.2025 року ОСОБА_1 не повернув ОСОБА_2 суму позики у розмірі 155750 доларів США та 400000 гривень.

Ухвалою судді від 23.10.2025 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 25.11.2025 року на 12.30 год.

У розписці , написаною ОСОБА_1 , зазначена місце проживання останнього: АДРЕСА_1 . Вказана адреса зазначена у позові як місце проживання відповідача. Згідно відповіді №1919523 від 22.10.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є також ця адреса ( а/с 12).

Саме за цією адресою судом було направлені ухвала про відкриття провадження, копія позову та виклик до судового засідання, які повернулись без вручення.

У звязку із неявкою сторони позивача та неможливістю проведення відеоконференції зі стороною позивача , суд відклав підготовче засідання на 23.12.2025. Виклик відповідача до судового засідання повернувся без вручення адресату. Підготовче провадження було судом закрито та призначено розгляд справи по суті на 27.01.2026.

У звязку із першою неявкою відповідача на судове засідання, та повернення виклику без вручення , судом було відкладено розгляд справи на 25.02.2026, ще раз направивши виклик за вказаною вище адресою відповідача, яка знов повернулась до суду без вручення адресату.

При повторної неявки відповідача судом 25.02.2026 винесено заочне рішення.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд, одним з критеріїв якого є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору.

Принцип рівності сторін вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в суттєво невигідне становище порівняно з опонентом (див. Avotins проти Латвії) [GC], №17502/07, § 119, ЄСПЛ 2016, і Dombo Beheer B.V. проти Нідерландів, 27 жовтня 1993 р., § 33, серія A, № 274).

Таким чином вимоги цивільного процесуального кодексу України щодо належного повідомлення сторони судом, під час розгляду справи а також при розгляду заяви про перегляд заочного рішення були виконані, а посилання про зміну місця проживання без доказів того що даний факт було доведено іншої стороні кредитного договору , не свідчать про порушення прав щодо належного виклику до суду.

Частина четверта статті 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій ( у тому числі факту не проживання особи за місцем зареєстрованої адреси).

Таки чином , у даному випадку, на думку суду відсутні визначені у ст. 232 ЦПК України умови скасування заочного рішення ( поважні причини неявки та не подання заяв по суті справи та доказів при розгляді справи ) .

Інші , заявлені у заяві про перегляд заочного рішення, підстави, фактично, стосуються незгоди із прийнятим рішенням та необхідності переоцінки тих доказів, які врахував суд при розгляді справи, що у відповідності до загальних положень ст. 232 та 367 ЦПК України віднесено законодавцем до повноважень апеляційного суду а не встановлено як підстава для перегляду заочного рішення.

Судом визначається що фактично у заяві про перегляд заочного рішення зазначається наявність між сторонами правовідносин які пов`язані із підприємницькою діяльністю відповідача , що було предметом дослідження судом , як і факт наявності кримінального провадження №42025160000000146 , що також було предметом дослідження суду , так як матеріали вказаного провадження подавались представником позивача

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 260, 284, 285, 287,353,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву представника ОСОБА_1 адвоката Завальнюка Дмитра Юрійовича про перегляд заочного рішення від 25.02.2026 по цивільної справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики.

Повний текст ухвали складено 15.06.2026.

Залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення означає що зазначене заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати складення повного тексту ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В. О. Луняченко