Приговор № 137367690, 12.06.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/4844/26

1-кп/465/1052/26

Вирок

Іменем України

12.06.2026 м. Львів

Франківський районний суд м.Львова в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Львові обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесене в Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026000000000473 від 13.05.2026 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Первомайське Жовтневого району Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, неодруженого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України, -

в с т а н о в и в:

Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області № 1125 від 24.12.2025 ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора сектору кадрового забезпечення Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, присвоєно спеціальне звання лейтенант поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Таким чином, ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу.

Відповідно до змісту положень статті 19 Конституції України, при здійсненні своїх посадових обов`язків ОСОБА_6 зобов`язаний у своїй роботі керуватися лише Конституцією України, Законами України та покладеними на нього функціональними обов`язками.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон), Національна поліція України (далі поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно зі ст. 2, 23 Закону, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до положень Закону, ОСОБА_6 під час виконання своїх завдань повинен забезпечувати дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України і сприяти їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Відповідно до Присяги працівника Національної поліції України, передбаченої ст.64 Закону, особа, яка вступає на службу, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Згідно з вимогами ст. 3 Закону, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 8 Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 18 Закону, поліцейський зобов`язаний:

1)неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2)професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3)поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4)надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5)зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6)нформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до посадових інструкцій, на ОСОБА_6 ,серед іншого, покладено обов`язок дотримуватись вимог антикорупційного законодавства, в тому числі правил етичної поведінки, заборон і обмежень визначених Законом України «Про запобігання корупції», наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та іншими нормативними актами, а також внутрішнього розпорядку.

Крім того ОСОБА_6 є суб`єктом, на якого відповідно до підпункту «з»

п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія вказаного Закону.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція це використання особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Нормами ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині першій ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Положеннями ст. ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вимоги для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Нехтуючи вищезазначеними нормами чинного законодавства, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, будучи службовою особою, здійснюючи функції представника влади, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, діючи за попередньою змовою з заступником начальника відділу кадрового забезпечення Управління поліції охорони у Львівській області (далі УПО у Львівській області)Особою 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), вчинили злочинні корупційні дії, направлені на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави за таких обставин.

26 листопада 2025 року, перебуваючи у закладі «EscoBAR Hookah Lounge Lviv», за адресою: м. Львів, вул. Політехнічна, 2, ОСОБА_6 , маючи умисел на одержання неправомірної вигоди за вливна прийняття рішення уповноваженими особами УПО у Львівській областіпри працевлаштуванні осіб до Національної поліції України з їх подальшим бронюванням від проходження військової служби, діючи умисно, повідомив своєму знайомому

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про можливість забезпечити бронювання від мобілізації для громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом його працевлаштування в один із підрозділів УПО у Львівській області, працівники якого підлягають бронюванню від мобілізації, за неправомірну вигоду у сумі від 6 000 доларів США в залежності від наявності або відсутності проблем із військово-обліковими документами особи.

На виконання злочинного умислу, за невстановлених досудовим слідством обставин ОСОБА_6 , будучи службовою особою, здійснюючи функції представника влади, переслідуючи корисливі мотиви, маючи широке коло знайомств серед працівників Національної поліції України, усвідомлюючи, що особисто він не уповноважений приймати рішення про працевлаштування ОСОБА_8 в УПО у Львівській області,залучив заступника начальника відділу кадрового забезпечення УПО у Львівській області Особу 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) до одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, якому довів свій намір одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_8 , в інтересах якого діяв ОСОБА_7 , за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами УПО у Львівській областіпри працевлаштуванні ОСОБА_8 до УПО у Львівській області з подальшим його бронюванням від проходження військової служби. На вказану ОСОБА_6 пропозицію Особа 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) погодилася.

Під час особистої зустрічі 30.12.2025, близько 19 години 30 хвилин, перебуваючи у приміщенні закладу «EscoBAR Hookah Lounge Lviv», розташованому за адресою: м. Львів, вул. Політехнічна, 2, ОСОБА_6 , реалізовуючи спільний з Особою 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе та Особи 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) за вливна прийняття рішення уповноваженими особами УПО у Львівській областіпри працевлаштуванні ОСОБА_8 до УПО у Львівській області, під час приватної бесіди повідомив ОСОБА_7 про можливість сприяти ОСОБА_8 у працевлаштуванні до одного із підрозділів УПО у Львівській області, із його подальшим бронюванням від проходження військової служби, за умови передачі ОСОБА_6 неправомірної вигоди у сумі 5 000 доларів США, зазначивши при цьому, що сума неправомірної вигоди може збільшитись за умов наявності або відсутності у ОСОБА_8 проблем із Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК та СП), судимостей, інших обставин, що можуть ускладнити його працевлаштування на відповідно посаду в УПО у Львівській області.

Надалі, 07.01.2026приблизно о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_7 прибув до визначеного місця зустрічі, а саме до приміщення закладу «EscoBAR Hookah LoungeLviv», який розташований за адресою: м. Львів, вул. Політехнічна 2.

У ході розмови ОСОБА_6 , продовжуючи переслідувати спільний з Особою 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди за вливна прийняття рішення уповноваженими особами УПО у Львівській областіщодо працевлаштування ОСОБА_8 до УПО у Львівській області,керуючись корисливим мотивом, діючи умисно та протиправно одержав від ОСОБА_7 ,який діяв під контролем правоохоронних органів з метою викриття злочину, раніше обумовлену неправомірну вигоду у розмірі 5 000 доларів США (згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 07.01.2026 становило 212 817 грн) за сприянняу безперешкодному працевлаштуванні ОСОБА_8 до УПО у Львівській області та його подальшого бронювання від проходження військової служби.

Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_6 , реалізовуючи спільний із Особою 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) злочинний умисел, повідомив ОСОБА_7 , що для початку процедури працевлаштування ОСОБА_8 до УПО у Львівській області, останньому необхідно сформувати повний витяг з «Резерв+» та надіслати йому, у тому числі зазначив перелік документів, які необхідно підготувати ОСОБА_8 для подачі їх у відділ кадрів УПО у Львівській області, зазначивши при цьому що він завчасно повідомить службових осіб вказаного підрозділу про безперешкодне та швидке сприяння у призначенні ОСОБА_8 на цивільну посаду в УПО у Львівській області.

Того самого дня 07.01.2026, у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_6 достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій, продовжуючи переслідувати спільний з Особою 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) злочинний умисел, відрахував із раніше одержаної неправомірної вигоди грошові кошти у сумі 900 доларів США, із яких за 400 доларів США (згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 07.01.2026 становило 17 025 грн) придбав у своїх знайомих планшет Apple iPad, та разом із грошовими коштами у розмірі 500 доларів США (згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 07.01.2026 становило 21 282 грн) передав Особі 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), за його сприяння у працевлаштуванні ОСОБА_8 до УПО у Львівській області, шляхом здійснення впливу наприйняття рішення уповноваженими особами УПО у Львівській області, які не були обізнані у злочинних намірах ОСОБА_6 та Особи 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні).

Надалі, 07.01.2026, згідно з попередньою домовленістю, ОСОБА_7 через месенджер «WhatsApp» надіслав ОСОБА_6 скріншоти повного витягу сформованого додатку «Резерв+» військово-облікового документу на ім`я ОСОБА_8 . В свою чергу, ОСОБА_6 , одержавши вказаний витяг, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи згідно завчасно наданих Особою 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) вказівок, зателефонував ОСОБА_9 та повідомив останнього про необхідність прибути особисто ОСОБА_8 08.01.2026 на 11 годину 00 хвилин до адміністративної будівлі УПО у Львівській області, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Липінського, 44, маючи при собі паспорт громадянина України, свідоцтво про освіту та встановлений на телефоні додаток «Резерв+», зазначивши при цьому, що на його прохання ОСОБА_8 особисто зустріне працівник відділу кадрового забезпечення УПО у Львівській області, який буде здійснювати його оформлення для подальшого працевлаштування та призначення на цивільну посаду в підрозділ «Титан» УПО у Львівській області, що передбачає обов`язкове бронювання від проходження військової служби у Збройних Силах України.

Відповідно до вказівок ОСОБА_6 , ОСОБА_8 08.01.2026 близько 11 години 30 хвилин прибув до адміністративної будівлі УПО у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Липінського, 44, де приблизно за годину його зустрівстарший інспектор з особливих доручень відділу кадрового забезпечення УПО у Львівській області ОСОБА_10 ,який не був обізнаний у злочинних намірах ОСОБА_6 та Особи 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), та який на виконання вказівок невстановлених досудовим розслідуванням службових осіб УПО у Львівській, на яких Особа 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) здійснила влив, підготував документи для працевлаштування ОСОБА_8 .

Надалі, того ж дня, 08.01.2026 ОСОБА_6 , достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій, продовжуючи переслідувати спільний з Особою 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за вливна прийняття рішення уповноваженими особами УПО у Львівській області щодо працевлаштування ОСОБА_8 до УПО у Львівській області, діючи згідно завчасно наданих Особою 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) вказівок,за допомогою месенджера «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_7 та підтвердив початок процесу працевлаштування ОСОБА_8 в УПО у Львівській області для подальшого бронювання, зазначаючи при цьому обставини та покрокові деталі проходження ОСОБА_8 процедури його оформлення на раніше обумовлену посаду.

Діючи згідно з вказівками ОСОБА_6 , ОСОБА_8 16.01.2026 о 16 годині 28 хвилин через месенджер «Viber» надіслав ОСОБА_10 файл у форматі PDF із сканованими копіями раніше обумовлених документів необхідних для завершення процедури працевлаштування та подальшого бронювання від проходження військової служби. Після цього ОСОБА_8 узгодив із ОСОБА_10 дату та час його наступного прибуття в УПО у Львівській області для передачі оригіналів таких документів.

На наступний день 21.01.2026 приблизно о 09 годині, ОСОБА_8 , прибувши до адміністративної будівлі УПО у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Липинського, 44, перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_10 , передав йому оригінали підготовлених документів та повідомив останньому про обставини перевірки працівниками патрульної поліції та ІНФОРМАЦІЯ_4 його військово-облікових документів та вручення останньому повістки на відправку 23.01.2026 о 10 годині до військової частини.

У подальшому, за невстановлених досудовим слідством обставин, Особа 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, продовжуючи переслідувати спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, користуючись службовим становищем, вплинувна прийняття рішення начальником УПО у Львівській області ОСОБА_11 , який не будучи обізнаний про злочинні наміри Особи 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) та ОСОБА_6 , спрямовані на одержання неправомірної вигоди за вливна прийняття рішення уповноваженими особами УПО у Львівській області щодо працевлаштування ОСОБА_8 в УПО у Львівській області, призначив ОСОБА_8 на посаду охоронника 1 розряду взводу № 2 роти «Титан» УПО у Львівській області.

22.01.2026 о 18 годині 02 хвилини, ОСОБА_10 за допомогою електронного мобільного додатку «Viber» надіслав ОСОБА_8 витяг з наказу від 22.01.2026 № 37о/с про призначення останнього на посаду охоронника 1 розряду взводу № 2 роти «Титан» УПО у Львівській області та довідку, підписану начальником відділу кадрового забезпечення УПО у Львівській області, для її подання до РТЦК та СП, у якій зазначено про те, що ОСОБА_8 є діючим працівником НПУ та буде заброньований УПО у Львівській області засобами порталу Дія у січні 2026 року.

Надалі, 22.01.2026 ОСОБА_6 діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, продовжуючи переслідувати спільний з Особою 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за вливна прийняття рішення уповноваженими особами УПО у Львівській області щодо працевлаштування ОСОБА_8 на вказану посаду УПО у Львівській області, будучи обізнаним про здійснення ІНФОРМАЦІЯ_5 перевірки військово-облікових документів ОСОБА_8 та вручення йому повістки, за допомогою електронного мобільного додатку «WhatsApp», зателефонував ОСОБА_7 та підтвердив останньому про вжиття у найкоротший термін ОСОБА_6 заходів, спрямованих на бронювання під час мобілізації ОСОБА_8 і повідомив, що це відбудеться після зняття з розшуку останнього в реєстрі військовозобов`язаних.

06.02.2026, під час спілкування за допомогою електронного мобільного додатку «WhatsApp», ОСОБА_6 достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій, керуючись корисливим мотивом, продовжуючи переслідувати спільний з Особою 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні) злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за вливна прийняття рішення уповноваженими особами УПО у Львівській області щодо працевлаштування ОСОБА_8 в УПО у Львівській області, з метоюстворення штучних умов для отримання додаткової неправомірної вигоди повідомив ОСОБА_7 про виконання ним усіх домовленостей щодо бронювання ОСОБА_8 від проходження військової служби шляхом працевлаштування останнього на посаду в УПО у Львівській області, зазначивши при цьому, що у зв`язку із наявністю нібито проблемних питань, які виникли в результаті його бронювання, ОСОБА_7 необхідно надати ОСОБА_6 під час їх наступної зустрічі додаткову частину неправомірної вигодиу сумі 3 000 доларів США, для її подальшої передачі Особі 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні).

16.02.2026 о 12 год 45 хв, перебуваючи у приміщенні закладу «EscoBAR Hookah Lounge Lviv», розташованому за адресою: м. Львів, вул. Політехнічна, 2, ОСОБА_6 , продовжуючи переслідувати спільний з Особою 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється в окремому провадженні), злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди за вливна прийняття рішення уповноваженими особами УПО у Львівській області щодо працевлаштування ОСОБА_8 в УПО у Львівській області, з метою особистого збагачення, одержав від ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів з метою викриття злочину, грошові кошти в сумі 3 000 доларів США (згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 16.02.2026 становило 129 306 грн) в якості додаткової частини неправомірної вигоди за працевлаштування на посаду охоронника 1 розряду взводу №2 роти «Титан» УПО у Львівській області та бронювання від мобілізації ОСОБА_8 в інтересах якого діяв ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_6 обгрунтовано обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Обвинуваченим ОСОБА_6 та прокурором першого відділу управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_13 , яка погоджена Першим заступником Генерального прокурора ОСОБА_14 , укладено угоду про визнання винуватості від 15 травня 2026 року в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22026000000000473 від 13.05.2026 .

Даною мировою угодою сторони домовились:

"... 4. ОСОБА_6 бере на себе обов`язок добровільного перерахування грошових коштів в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку та потреб Збройних Сил України.На підтвердження виконання цього обов`язку підозрюваний (його представник) надасть прокурору копію платіжного документа, який підтверджує здійснення розрахункової операції.

ОСОБА_6 зобов`язується в подальшому співпрацювати зі стороною обвинувачення у викритті злочинних дій іншого учасника кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні № 42025000000001180 від 08.12.2025 та кримінальних провадженнях, що у подальшому можуть бути виділені з нього

у порядку ст. 217 КПК України, та надати правдиві викривальні показання в суді про всі обставини вчинення іншими особами зазначеного кримінального правопорушення.

5. З урахуванням особи підозрюваного та викладених обставин сторони погоджуються запропонувати суду, враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, характер та ступінь участі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який є раніше не судимим, обставини, що пом`якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю правопорушень, відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги інтереси суспільства, що полягають у забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті та доведенні кримінального правопорушення, призначення ОСОБА_6 , з метою запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, а також необхідного й достатнього для його виправлення за вчинення ним кримінальних правопорушень, узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу у розмірі 5500 (п`яти тисяч п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93500 (дев`яносто три тисячі п`ятсот) гривень...".

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред`явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначив, що розуміє надані йому законом права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України. Пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити ОСОБА_6 узгоджене в угоді покарання, зазначена угода не порушує прав обвинуваченого, він дійсно визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні ще під час досудового розслідування, сприяв слідству, угоду укладав добровільно без примусу та тиску на нього.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз`яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч.4 ст.474 КПК України та виконання вимоги п.п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити подану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Так, згідно з ч. 7 ст. 474 КПК України, суд має перевірити угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та / або закону, та відмовити в затвердженні угоди за наявності передбачених даною процесуальною нормою підстав, зокрема якщо умови угоди суперечать закону, правова кваліфікація дій обвинуваченого є неправильною, угода не відповідає інтересам суспільства, її умови порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні сумніви в добровільності укладення угоди, очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, або ж відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

Отже, суду належить перевірити, з`ясувати та дійти переконання про відсутність обставин, які б унеможливлювали затвердження угоди про визнання винуватості.

Згідно зі ст. 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 470 КПК України, у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим здійснюється з врахуванням таких обставин, зокрема у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків або нетяжкого злочину - за погодженням з першим заступником Генерального прокурора або заступником Генерального прокурора, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником.

З матеріалів справи слідує, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 направлено до суду прокурором Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України, який відповідно до ст. 12 та примітки до ст. 45 КК України є нетяжким корупційним злочином. Угода про визнання винуватості погоджена Першим заступником Генерального прокурора ОСОБА_14 .

Отже, зі змісту угоди вбачається, що її укладено повноважними особами та з дотриманням передбачених процесуальним законом процедур. В угоді зазначено дату її укладення, усі необхідні відомості та реквізити, її скріплено підписами сторін. Форма та зміст угоди відповідають вимогам законодавства.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів.

За змістом ст. 474 КПК України, перевірка доказів щодо викриття підозрюваним дій інших учасників групи чи інших вчинених групою злочинів не належить до повноважень суду при прийнятті рішення щодо затвердження угоди про визнання винуватості. Перевірка достовірності обставин, які згідно із ст. 470 КПК України підлягають врахуванню при укладенні угоди про визнання винуватості, зокрема ступінь та характер сприяння підозрюваного чи обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб, є обов`язком прокурора. На суд при затвердженні угоди про визнання винуватості не можуть бути покладені інші обов`язки щодо перевірки можливості її затвердження ніж ті, які прямо передбачені у ст. 474 КПК України.

Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить інтересам держави, сторін та третіх осіб, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника 15 травня 2026 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України кваліфіковано правильно, як одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення п.п.1-4 ч.4 ст. 474, п.1 ч.3 ст.394, п.1 ч. 3 ст. 424, ст.476 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним.

Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнає повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст.65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 15 травня 2026 року слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання, передбачене угодою.

Узгоджене сторонами угоди покарання враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, дані про особу обвинуваченого, а також - відсутність обтяжуючих обставин та наявність таких обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, як-то: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого, то він раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, посередньо за місцем праці, сплатив обумовлену угодою суму в розмірі 100 000,00 грн. на користь Збройних Сил України, що підтверджується платіжними інструкціями від 27.05.202.

Узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України, у виді штрафу в розмірі 5500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93 500грн. є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

Застосований до ОСОБА_6 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2026 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 342 123 грн. 00 коп., яка внесена громадянами ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а відтак запобіжний захід у виді застави, слід скасувати, повернувши заставу заставодавцям.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана.

Керуючись статтями 314, 373, 374, 376, 474-475, 476 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 травня 2026 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_6 та прокурором першого відділу управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_13 , яка погоджена Першим заступником Генерального прокурора ОСОБА_14 , в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22026000000000473 від 13.05.2026 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.369-2 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 5 500 (п`яти тисяч п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 (дев`яносто три тисячі п`ятсот) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_6 , обраний ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 лютого 2026 року у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 342 123 грн. 00 коп., яка внесена громадянами ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , а відтак запобіжний захід у виді застави, - скасувати після набранням вироку законної сили.

Заставу в сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень, внесену ОСОБА_17 відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 17.02.2026 року на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у місті Києві, як застава за ОСОБА_6 , - повернути ОСОБА_17 (код платника НОМЕР_1 ) після вступу вироку в законну силу.

Заставу в сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень, внесену ОСОБА_16 відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 17.02.2026 року на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у місті Києві, як застава за ОСОБА_6 , - повернути ОСОБА_16 (код платника НОМЕР_2 ) після вступу вироку в законну силу.

Заставу в сумі 42 123 (ссорок дві тисячі сто двадцять три) гривень, внесену ОСОБА_15 відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 17.02.2026 року на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у місті Києві, як застава за ОСОБА_6 , - повернути ОСОБА_15 (код платника НОМЕР_3 ) після вступу вироку в законну силу.

Роз`яснити обвинуваченому про його обов`язок виконання умов угоди про визнання винуватості та передбачену ст.389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.

Роз`яснити обвинуваченому про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з часу проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1