Постановление суда № 137362146, 08.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/3037/25

Провадження № 1-кп/932/400/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (ВКЗ), ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів обвинуваченим,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Шевченківського районного суду м. Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

У судовому засіданні прокурор підтримав раніше подані ним клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 у зв`язку із наявністю раніше встановлених ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи тяжкість злочинів за якими вони обвинувачуються, обставини кримінального правопорушення, дані про їхні особи, а також ризики, передбачені ст.177 КПК України, без визначення розміру застави.

Разом із цим прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_13 , у зв`язку із наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, прокурор заявив клопотання про продовження строку покладеного на ОСОБА_15 та ОСОБА_14 особистого зобов`язання, враховуючи ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , зазначив, що оскільки прокурор неспроможний забезпечити у судові засідання явку свідків, застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою є безпідставним недотриманням прав обвинувачених. Ризик впливу на свідків є недоведеним, оскільки на виконання вимог ст. 290 КПК України, під час відкриття матеріалів досудового розслідування обвинуваченим, прокурор самостійно надав адреси проживання свідків для ознайомлення обвинуваченим, а тому під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, сторона обвинувачення не може посилатися на такий ризик.

Разом із цим, прокурор не повідомив підстави за якими неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з електронним засобом контролю.

У разі задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, захисник просив суд зменшити розмір застави до мінімального можливого.

Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_14 , подав заперечення щодо продовження обов`язків у межах особистого зобов`язання, оскільки санкція статті, інкримінована обвинуваченій, не може бути самостійною та достатньою підставою для продовження запобіжного заходу. Також, беручи до уваги ненаведення прокурором реальних фактів, які б свідчили про намір та можливість обвинуваченої переховуватись від суду, та/або порушення обвинуваченої своїх процесуальних обов`язків (нез`явлення на виклик до суду); незазначення прокурором конкретного кола осіб з числа свідків, на яких ОСОБА_14 може впливати, способи такого впливу; не надання доказів на підтвердження існування неправомірного впливу на свідків; відсутність задокументованих даних на підтвердження готування ОСОБА_14 до вчинення злочину з метою покращення свого матеріально-фінансового становища, у клопотанні сторони обвинувачення необхідно відмовити.

Захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_13 , не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження обов`язків.

Обвинувачені підтримали захисників.

З-поміж іншого, до суду надійшли заперечення захисника ОСОБА_16 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , а також клопотання захисника ОСОБА_16 про зміну альтернативного запобіжного заходу у виді застави з 300 до 90 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У своїх запереченнях захисник ОСОБА_16 зазначив, що сторона обвинувачення не надала доказів, які б свідчили про намір ОСОБА_11 переховуватись від суду, а тягар ймовірного покарання передбачений санкцією інкримінованої статті обвинуваченому не може бути самостійним та безумовним чинником утримання ОСОБА_11 тривалий час під вартою, що узгоджується з практикою ЄСПЛ. Щодо ризику впливу на свідків сторона захисту зазначає, що у матеріалах справи відсутні покази свідків, які б прямо чи опосередковано вказували на ОСОБА_11 як на особу, що входила до злочинної організації або займалась збутом заборонених речовин, а посилання прокурора на те, що свідки ще не допитані судом, не виправдовує подальше утримання ОСОБА_11 під вартою. Також, відносно ОСОБА_11 немає жодного обвинувального вироку суду, що спростовує твердження сторони обвинувачення про намір ОСОБА_11 вчинити злочин з метою покращення власного матеріального становища, оскільки відсутність в особи офіційного місця роботи чи постійного заробітку не може слугувати доказом схильності на вчинення злочинів або підставою для утримання особи під вартою.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що ОСОБА_11 раніше не судимий, має міцні зв`язки з колишньою дружиною з якою підтримує спілкування та надає кошти на утримання спільної малолітньої дитини, до моменту затримання активно займався благодійною діяльністю, оскільки він є волонтером БО «МІЖНАРОДНИЙ БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД РАЗОМ МИ-СИЛА», приймав активну участь у суспільному житті міста Дніпра, у тому числі як співорганізатор заходів для залучення волонтерської допомоги з-за кордону, а також формалізм наведених прокурором у клопотанні ризиків, сторона захисту просить суд змінити запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із покладенням переліку обов`язків.

У своєму клопотанні про зміну запобіжного заходу захисник ОСОБА_16 , просив суд зменшити розмір застави з 300 до 90 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на міцні соціальні зв`язки обвинуваченого, а також заяву ОСОБА_17 яка має намір внести за ОСОБА_11 заставу розміром 300 000 гривень.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою вирішується на стадії судового розгляду, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні. Тому, під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду вирішальним є з`ясування питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

Щодо клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 .

Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Кримінальні правопорушення, за якими обвинувачується ОСОБА_11 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та злочинів спрямованих проти громадської безпеки, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років та від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі відповідно, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду. Окрім того, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на сьогоднішній день вони не допитані безпосередньо у судовому засіданні.

Оскільки інкриміновані обвинуваченому злочини мали під собою матеріальну складову, що має на увазі особисте збагачення та покращення свого фінансового становища, з урахуванням того, що на момент затримання ОСОБА_11 не мав офіційного, постійного та стабільного джерела доходу, суд дійшов висновку, що ймовірність вчинення обвинуваченим іншого злочину або продовження тих, у яких він обвинувачується зберігається і на сьогоднішній день.

Щодо клопотання сторони захисту.

Тяжкість ймовірного покарання обвинуваченого в межах інкримінованих йому злочинів не може бути відкинута судом під час розгляду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а навпаки сприймається судом як один з основних чинних ймовірного порушення процесуальних обов`язків обвинуваченим, через усвідомлення ним тягаря можливого покарання.

Щодо посилання сторони захисту на відсутність у матеріалах справи показів свідків, які б прямо чи опосередковано вказували на ОСОБА_11 як на особу, що входила до злочинної організації або займалась збутом заборонених речовин, суд зазначає, що оцінка доказів самостійно та в їхній сукупності є завданням суду під час ухвалення остаточного рішення у справі в нарадчій кімнаті. На момент ухвалення рішення лише частина свідків була допитана, письмові докази судом ще не досліджувались, відповідно до визначеного порядку, тому такий ризик є актуальним.

Разом із цим, оцінюючи посилання сторони захисту на несудимість обвинуваченого ОСОБА_11 та його міцні соціальні зв`язки як на спростування, крім іншого, ризику ймовірного вчинення обвинуваченим іншого злочину, суд зауважує, що суду не було надано підтвердження безумовних, постійних, системних та достатніх джерел заробітку ОСОБА_11 , які б забезпечували його самостійне існування та життєдіяльність, допомогу своїй малолітній дитині, а також можливість займатися благодійної діяльністю, з урахуванням висунутого обвинувачення, яке інкримінує ОСОБА_11 , крім іншого, збут психотропної речовини.

Поруч із цим, міцні соціальні зв`язки, які полягають в утриманні малолітньої дитини, наданні волонтерської допомоги різним верствам населення та Збройним Силам України суд не сприймає як самостійний безумовний важіль так і в сукупності з іншими аргументами наведеними стороною захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу, оскільки обвинувачений ОСОБА_11 мав малолітню дитину й до затримання, проте це не стало стримуючим фактором від злочинів, які ставляться йому у провину згідно зі змісту обвинувального акта, а волонтерська діяльність не є прямим обов`язком обвинуваченого ОСОБА_11 , а його свідомим вибором та власним волевиявленням, що не переважує тяжкості інкримінованих йому злочинів.

Щодо посилання сторони захисту на те, що обвинувачений ОСОБА_11 тривалий час перебуває під вартою, слід зазначити, що запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovich v. Ukraine, заява №28969/04), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тривалість судового провадження не є надмірним, з огляду на складність кримінального провадження, обсяг обвинувачення щодо восьми обвинувачених та великої кількості доказів у кримінальному провадженні.

Тобто під час вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу, суд також виважено дотримується балансу між правами та свободами обвинуваченого та суспільним інтересом даного кримінального провадження, з урахуванням того, що обвинуваченому інкримінований, крім іншого, злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров`я населення, зокрема, збут психотропних речовин.

З приводу зменшення розміру застави.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що на даному етапі кримінального провадження, альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є таким, що відповідає його меті, та у разі внесення є дієвим важелем для дотримання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 суд зазначає, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Кримінальні правопорушення, які ставляться у провину обвинуваченим, крім іншого, згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та злочинів спрямованих проти громадської безпеки, що загрожує обвинуваченим, за умови доведеності їхньої вини у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, позбавленням волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачені з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможні переховуватись від суду. Окрім того, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на сьогоднішній день вони не допитані безпосередньо у судовому засіданні.

Ризик вчинення іншого злочину або продовження здійснення тих, які ставляться обвинуваченим у провину, знаходить своє підтвердження, оскільки на момент затримання обвинувачені офіційно не були працевлаштовані, та не мали постійного, стабільного та достатнього джерела доходу, що, з урахуванням висунутого обвинувачення у збуті наркотичних засобів, корелюється із ймовірністю продовжити інкриміновані злочини для покращення свого матеріально-фінансового положення.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що альтернативний запобіжний захід у виді застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є таким, що відповідає його меті, та у разі внесення є дієвим важелем для дотримання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.

З огляду на викладене, на переконання суду, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених, є виправданим та відповідає виключності запобіжного заходу, задля досягнення завдань кримінального провадження, з урахуванням стадії судового розгляду.

Щодо заперечень захисника ОСОБА_6 , суд зауважує, що відкриття прокурором матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, не виключає встановлених судом ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом із цим, судом вже були допитані чотири свідки, а під час судового засідання 12.05.2026 у судове засідання з`явився свідок ОСОБА_18 , який не був допитаний, у зв`язку із клопотанням захисника ОСОБА_19 про відкладення розгляду справи, яке було підтримано іншими захисниками.

Беручи до уваги встановлені ризики, характер інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_8 злочинів, які, крім іншого, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров`я населення, обов`язок суду враховувати суспільний інтерес під час вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є достатнім, дієвим та виправданим заходом забезпечення кримінального провадження.

Щодо клопотань сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_13 у виді домашнього арешту у певний період доби суд зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 10.04.2026 запобіжний захід ОСОБА_13 був змінений на особисте зобов`язання з покладенням на неї певних обов`язків, а тому таке клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Щодо клопотань сторони обвинувачення про продовження строку дії обов`язків покладених на обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у виді особистого зобов`язання, суд доходить висновку, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, знаходять своє підтвердження й на сьогоднішній день, та з урахуванням тяжкості злочинів інкримінованих обвинуваченим, а також обов`язку суду виважено дотримуватись балансу між охороною суспільного інтересу під час розгляду кримінального провадження та обов`язком недопущення безпідставного порушення та невиправданого обмеження прав та свобод обвинувачених під час вирішення питання щодо застосування до них запобіжних заходів, строк дії обов`язків необхідно продовжити.

З приводу клопотання сторони захисту про відмову у продовженні обов`язків обвинуваченій ОСОБА_14 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, суд зауважує, що стороною захисту не було наведено аргументів та доводів, як саме, з урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченій злочинів, застосований до обвинуваченої запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, перешкоджає її нормальній життєдіяльності, а також суттєво обмежує її права та свободи.

Керуючись ст. 176, 177, 183, 331, 369, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжних заходів задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, до 06 серпня 2026 року включно з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», з можливістю внесення застави у розмірі, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і складає 998 400 грн (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста грн), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Продовжити ОСОБА_10 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, до 06 серпня 2026 року з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» з можливістю внесення застави у розмірі, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і складає 998 400 грн (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста грн), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Продовжити ОСОБА_11 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, до 06 серпня 2026 року включно з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» з можливістю внесення застави у розмірі, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і складає 998 400 грн (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста грн), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Продовжити ОСОБА_12 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, до 06 серпня 2026 року включно з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» з можливістю внесення застави у розмірі, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і складає 998 400 грн (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста грн), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на такого обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним його викликом;

- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні з обставин кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстровані, проживають чи перебувають без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під домашнім арештом ОСОБА_13 .

Продовжити ОСОБА_14 на два місяці, до 08 серпня 2026 року включно, строк дії покладених на неї в межах запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання обов`язків:

- прибувати до суду за кожним його викликом;

- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні з обставин кримінального провадження;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду;

- продовжити строк зберігання паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Продовжити ОСОБА_15 на два місяці, до 08 серпня 2026 року включно, строк дії покладених на неї в межах запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання обов`язків:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування із свідками, іншими обвинуваченими, експертами у даному кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального провадження;

- продовжити строк зберігання паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , в інтересах обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_16 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_11 , про зменшення розміру застави - відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особами, які тримаються під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.

Суддя ОСОБА_1