Постановление суда № 137348156, 12.06.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/11210/26

Провадження №2-ві/523/8/26

У Х В А Л А

"12" червня 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Далеко К.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Осадчук М.П. про відвід головуючої - судді Аліної С.С. від розгляду цивільної справи № 523/11210/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Одеської міської рада, ОСОБА_5 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, про скасування державної реєстрації права власності,-

ВСТАНОВИВ:

06.06.2026 року до Пересипського районного суду м.Одеси від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Осадчук М.П. надійшла заява про відвід головуючої - судді Аліної С.С. від розгляду цивільної справи № 523/11210/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Одеської міської рада, ОСОБА_5 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, про скасування державної реєстрації права власності.

Обґрунтовано заяву тим, що суддя Аліна С.С. одноособово ухвалила заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27.05.2021 у іншій справі № 523/10649/20 щодо тієї самої квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2461412451100). Цим рішенням суддя, серед іншого: 1) визнала недійсним Договір № 140/19 від 26.11.2004, укладений Македонським П.Г. - головою правління ВАТ «ОДБК» та ОСОБА_4 ; 2) визнала недійсним Акт прийому-передачі квартири № 140 від 19.01.2012; 3) визнала недійсним Свідоцтво про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 12.03.2012; 4) витребувала квартиру в ОСОБА_4 (чоловіка позивача) та передала її ОСОБА_3 . Ухвалюючи це рішення, суддя зробила висновки про правову природу Договору № 140/19 від 26.11.2004 та про відсутність у посадових осіб ВАТ «ОДБК» достатніх правових підстав для його укладення, а також про законність договору про співпрацю від 16.02.2005, укладеного ОСОБА_3 . Натомість, предметом доказування у цій справі є протилежна правова кваліфікація тих самих правочинів: дійсність і виконаність Договору № 140/19 від 26.11.2004 як підстави набуття первісного майнового права подружжям Істратій та неспроможність договору від 16.02.2005. Отже, для вирішення цієї справи суду необхідно надати оцінку тим самим правочинам і обставинам, щодо яких суддя Аліна С.С. вже сформувала та публічно виклала свою правову позицію у справі № 523/10649/20. Залишаючи позовну заяву без руху ухвалою від 03.06.2026, суддя на стадії відкриття провадження надала передчасну оцінку суті спору, зазначивши, що позивачем «не доведено» набуття подружжям права власності та що власником за реєстром є ОСОБА_2 . Така оцінка по суті відтворює правову позицію, висловлену суддею у попередній справі №523/10649/20, та свідчить про наявність у судді заздалегідь сформованого ставлення до спірних правовідносин. Суддя Аліна С.С. з власної ініціативи самостійно здобула докази по справі проти позивача. Ухвала суду про залишення позову без руху датована 03.06.2026, однак вона містить посилання на відповідь з реєстру від 05.06.2026, тобто на документ що виник на два дні пізніше зазначеної в ухвалі дати, що свідчить про недостовірність дати ухвали.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси у складі: судді Аліної С.С., секретаря Томілко М.В. від 09.06.2026р. заявлений відвід визнаний необґрунтованим, заяву щодо відводу судді Аліної С.С. передано до канцелярії Пересипського районного суду міста Одеси, для визначення судді для розгляду згаданої заяви про відвід.

10.06.2026р. автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Далеко К.О. для розгляду зазначеної вище заяви про відвід.

Дослідивши матеріали заяви, суддя вважає що її слід залишити без задоволення, з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1, 2, 3 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу(самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно ч.4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 37 ЦПК України встановлює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішенні по справі «Білуха проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії).

Водночас, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (рішення "Кастілло Альгар проти Іспанії").

Надаючи правову оцінку доводам заяви про відвід, суддя зазначає наступне.

Цивільна справа №523/10649/20 за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, ОСОБА_4 , третя особо: Управління капітального будівництва Одеської міської ради про визнання акту прийому-передачі недійсним та про визнання свідоцтва про право власності недійсним, по якій суддя Аліна С.С. ухвалила рішення суду від 27 травня 2021 року, та дана справа № 523/11210/26, є різними судовими справами.

З огляду на викладене, стаття 37 ЦПК України не застосовується у даному випадку.

В свою чергу, незгода позивача із заочним рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року у справі №523/10649/20, не може слугувати підставою для відводу судді Аліної С.С. від розгляду даної цивільної справи. Законодавець встановив можливість захисту заявником своїх прав, у разі незгоди із ухваленим рішенням суду, в апеляційному та касаційному порядку.

Всі інші доводи заяви адвоката Осадчук М.П. зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями судді Аліної С.С., вчиненими при залишенні позову без руху, згідно ухвали суду від 03.06.2026 року, які в силу вимог ч.4 ст. 36 ЦПК України не можуть слугувати підставою для відводу судді від розгляду справи.

Незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.

В свою чергу, жодних об`єктивних даних, що свідчать про особисту зацікавленість судді у результаті справи, заявник не надав. Порушень принципів неупередженості та об`єктивності не встановлено.

Відповідно, заявлені підстави є суб`єктивними оцінками заявника, що не відповідають вимогам закону для відводу судді.

Отже, суддя доходить висновку, що заява представника ОСОБА_1 - адвокат Осадчук М.П. про відвід судді Аліної С.С. являється необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 37, 260 - 263 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Осадчук М.П. про відвід головуючої - судді Аліної С.С. від розгляду цивільної справи № 523/11210/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Управління капітального будівництва Одеської міської ради, Одеської міської рада, ОСОБА_5 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, про скасування державної реєстрації права власності - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: К.О. Далеко