Приговор № 137343587, 11.06.2026, Бершадський районний суд Вінницької області

В И Р О К

іменем України

Справа № 126/1545/24

Провадження № 1-кп/126/91/2026

"11" червня 2026 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бершадь обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний Реєстр досудових розслідувань за № 12024020100000188 від 03.04.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з середньою освітою, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», являючись військовозобов`язаним, визнаний придатним до військової служби за станом здоров`я, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 106/1675 від 23.05.2023, являючись відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/20220 особою, яка підлягає призову на військову службу під час мобілізації, будучи 08.02.2024 у встановленому законом порядку повідомлений про час, дату та місце прибуття для відправки до військової частини, що підтверджується розпискою, про отримання повістки на відправку, діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого протиправного діяння, маючи для цього можливість та не маючи права на відстрочку від призову за мобілізацією, з метою ухилення від проходження військової служби піт час мобілізації, без поважних на те причин, умисно не прибув о 09 год. 00 хв. 09.02.2024 до призовного пункту (дільниці) ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого порушив процес комплектування Збройних Сил України під час мобілізації, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, вказані вище дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро кається, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та дав покази, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення, що викладені в обвинувальному акті. Просить суворо не карати та не позбавляти його волі, оскільки він не мав умислу ухилятись від мобілізації, а не прибув за повісткою через хворобу.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Обставиною, яка, відповідно до норми ст. 66 КК України, пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується за місцем проживання позитивно, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Судом враховано зазначені в досудовій доповіді характеризуючі ознаки ОСОБА_4 та думку органу пробації стосовно визначення міри покарання, відповідно до якої виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, який визнав свою вину, щиро розкаявся, а також з урахуванням позиції прокурора щодо виду та міри призначення покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових злочинів буде обрання йому покарання не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, а тому слід призначити йому покарання у виді позбавлення волі, передбачене санкцією статті 336 КК України, із застосуванням вимог ст. 75 КК України.

Підставою застосування ст. 75 КК України, окрім наведених вище обставин, суд вважає також і той факт, що військовозобов`язаного ОСОБА_4 було неодноразово переплановано та направлено для проходження військової служби за мобілізацією до військових частин, проте відповідно по причині скарги на стан здоров`я, призов на військову службу під час мобілізації, в особливий період не було здійснено. Тобто, обвинувачений ОСОБА_4 , після свідомої неявки 09.02.2024 року за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , в подальшому добровільно з`явився до призовного пункту та доставлявся до військових частин, однак не був мобілізований через незалежні від нього причини, що значно пом`якшує його вину у вчинені злочину передбаченого ст. 336 КК України, оскільки свідчить про відсутність у обвинуваченого сталого та переконливого наміру на ухилення від проходження військової служби.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не обирався та підстави для його визначення відсутні.

Судові витрати та речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 366-368, 369, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки із покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок відбування іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 11.06.2026 року.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1