Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 209/1917/26
Провадження № 2/209/1870/26
РІШЕННЯ
Іменем України
12 червня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:
головуючого - судді Юрченко Я.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
До Дніпровського районного суду міста Кам`янського 03 квітня 2026 року надійшла позовна заява представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу станом на 03.04.2026 року в розмірі 42974,72 гривень, з яких: 20452,56 грн. - заборгованість за кредитом; 18995,03 грн. - заборгованість по відсоткам; 3527,13 грн. заборгованість за пенею, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2662,40 грн.. В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 25.10.2015 року ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п.2.1.1.2.2 Умов та Правил клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Однак відповідач своїх обов`язків за угодою не виконує, оскільки не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 03.04.2026 року має заборгованість у розмірі 42974,72 гривень, з яких: 20452,56 грн. - заборгованість за кредитом; 18995,03 грн. - заборгованість по відсоткам; 3527,13 грн. пеня, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 квітня 2026 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 68).
Відповідно до ч. 6 ст.187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
03 квітня 2026 року згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
20 квітня 2026 року надійшла відповідь з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам`янської міської ради про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с. 69).
20 квітня 2026 року ухвалою судді вищезазначену позовну заяву було залишено без руху та роз`яснено позивачу про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали (а.с.70).
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 23 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Відповідачу, ухвалу про відкриття провадження від 23 квітня 2026 року та копію позовної заяви разом із доданими до неї додатками було направлено на адресу зазначену у позові, яка також є місцем реєстрації. Поштове відправлення № R067155017241 повернулося на адресу суду з відміткою оператора поштового зв`язку «Укрпошта» про невручення (а.с. 82).
Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк, відповідач, не подав до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також відзив на позовну заяву не подавався.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).
Також суд враховує правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, згідно якого, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі
Оскільки ухвалу про відкриття провадження було направлено за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка також є місцем реєстрації відповідача, то слід вважати, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику стороні та про встановлення відповідачу строку для подання відзиву на позов.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.10.2015 року ОСОБА_1 підписала Анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «А-Банк» з метою укладення кредитного договору та отримав кредит у вигляді встановлено кредитного ліміту на рахунок.
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами договору про надання банківських послуг, примірник договору про надання банківських послуг погодився отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank.com.ua.
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» розміщених на сайті https://a-bank.com.ua /terms в розділі «Умови та правила» Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD», та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщених на сайті.
Довідкою АТ «А-Банк» підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки, строком дії до: грудня 2031 року, листопада 2019 року, січня 2020 року, листопада 2019 року, листопада 2019 року, січня 2020 року (а.с.43).
Згідно довідки АТ «А-Банк» встановлено, що ОСОБА_1 було змінено кредитні ліміти за період з 25.10.2015 року по 03.04.2026 року, а саме 09.03.2016 року збільшено ліміт до 8000,00 грн., 10.05.2016 року збільшено ліміт до 13000,00 грн., 14.07.2016 року збільшено ліміт до 15000,00 грн., 12.10.2016 року зменшено ліміт до 14220,00 грн., 18.10.2016 року зменшено ліміт до 13110,00 грн., 25.10.2016 року зменшено ліміт до 10510,00 грн., 01.11.2016 року зменшено ліміт до 11060,00 грн., 07.11.2016 року зменшено ліміт до 7140,00 грн., 17.11.2016 року зменшено ліміт до 9650,00 грн., 30.11.2016 року зменшено ліміт до 9150,00 грн., 06.12.2016 року збільшено ліміт до 15000,00 грн., 06.12.2016 року збільшено ліміт до 20500,00 грн. (а.с.42).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за Кредитним договором від 25.10.2015 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 03.04.2026 року становить 42974,72 грн., з яких 20452,56 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 18995,03 грн. - заборгованість по процентах; 3527,13 грн. заборгованість за пенею.
Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст.6, 627, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зокрема у визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За змістом ст.ст.633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Нормою ст.1054 ЦК України визначено за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що банківський кредит будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ст.ст.202, 207, 626 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
При цьому відповідно до норми ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.
Нормою ч.1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.
Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених вище норм законодавства, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за
кредитним договором б/н від 25.10.2015 року, приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи знайшов підтвердження факт укладення між сторонами даного договору, за позивачем заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20452,56 грн., суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову в означеній частині позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача вищевказаної заборгованості за тілом кредиту.
Щодо решти заявлених позовних вимог, а саме вимог про стягнення кредитної заборгованості за процентами за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Так, в обґрунтування вказаних вище позовних вимог позивач посилається та надає суду в якості доказів непідписаних відповідачем Витягу з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD» та із Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», що розміщені на сайті https://a-bank.com.ua.
В підписаній відповідачем Анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» дійсно зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» і тарифами становлять між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася із таким договором надання банківських послуг, який фактично містить елементи кредитного договору, як встановлено судом.
Разом з тим, за змістом наведених судом вище норм цивільного законодавства договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, і саме ці умови і правила, а також тарифи мав на увазі позичальник, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст.ст.625, 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У Анкеті-заяві позичальника від 25.10.2015 року процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена. Натомість позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг відповідач), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, послався на Витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» як невід`ємні частини спірного договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-Заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, штрафу та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Зокрема, не може спростувати дану обставину і огляд веб-сайту, на якому розміщені зазначені Тарифи та Умови.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і Правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Разом з тим, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відтак, надані позивачем Умови і Правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Отже із вищевикладеного слідує, що в суду відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а отже і відсутні підстави для задоволення позову в частині заявлених вимог про стягнення кредитної заборгованості за процентами за користування кредитом.
За таких обставин, у задоволенні позову в частині вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам у розмірі 18995,03 грн. слід відмовити.
При вирішенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 3527,13 грн., суд враховує положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Загальновідомим є той факт, що на теперішній час в Україні діє режим воєнного стану.
Таким чином, суд приходить до переконливого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 3527,13 грн., а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів за договором та не повернув отримані кредитні кошти (витрачену частину кредитного ліміту), не виконавши взятих за договором зобов`язань, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 20452,56 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом 20452,56 грн..
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-банк» підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково на суму 20452,56 грн., стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1267,09 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (20452,56х2662,40:42974,72=1267,09).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 81, 89, 141, 183, 223, 247 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.10.2015 року, станом на 03.04.2026 року у розмірі 20452 (двадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві) гривні 56 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ 14360080) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1267 (одна тисяча двісті шістдесят сім) гривень 09 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 12 червня 2026 року.
Суддя Я.О.Юрченко
Судебное решение № 137341844, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська было принято 12.06.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 209/1917/26. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: