Постановление суда № 137340351, 12.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/3746/2026 Справа № 641/5427/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року м. Харків

Суддя Слобідського районного суду міста Харкова Курганникова О.А. розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського територіального округу Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чижова Наталія Анатоліївна про визнання права власності на спадкове майно та скасування реєстрації місця проживання,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.

Ознайомившись з вказаним позовом та доданими до нього документами, суд приходить до наступного висновку.

Частина 4 статті 177 ЦПК України передбачає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20).

До позовної заяви додано платіжну квитанцію №1535-5386-5936-6034 від 26.03.2026 року на суму 4000,00 грн.

Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір, сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням №1535-5386-5936-6034 від 26.03.2026 року, зараховано до спецфонду як судовий збір сплачений у справі №641/2738/26, тобто копія зазначеного платіжного доручення підтверджує факт зарахування судового збору по іншій судовій справі.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 10.04.2026 у справі №641/2738/26 позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради, Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського територіального округу Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чижова Наталія Анатоліївна про визнання права власності на спадкове майно та скасування реєстрації місця проживання, повернуто позивачу..

Питання повернення позивачу судового збору у зазначеній справі судом не вирішувалося, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі повернення заяви або скарги, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Суд зазначає, що судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України «Про судовий збір», підлягає сплаті за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо його сплати, а тому судовий збір, сплачений за подання цивільного позову в одній справі, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого позову, в тому числі тим самим позивачем до того самого суду.

В разі ж повернення поданої позовної заяви сторона не позбавлена права звернутись до суду з заявою про повернення сплаченої суми судового збору у відповідності до положень пункту 2 ч. 1ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Отже, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому на розсуд особи може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої в одній справі суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 16.05.2018 у справі №810/504/17.

Отже, у разі, коли позивач повторно подає до суду позовну заяву, то він має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий ним раніше до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Вказане не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку із зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналізуючи вищезазначене, суд звертає увагу, що платіжна квитанція №1535-5386-5936-6034 від 26.03.2026 року, не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншої заяви.

Відповідно до ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

З врахуванням вищезазначеного, зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, а саме: позивачу необхідно сплатити судовий збір, та надати докази.

Відповідно до вищевикладеного та вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява має бути залишена без руху.

З огляду на вищезазначене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського територіального округу Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Чижова Наталія Анатоліївна про визнання права власності на спадкове майно та скасування реєстрації місця проживання- залишити без руху.

Повідомити представника позивача про необхідність протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали виправити зазначені в ухвалі недоліки.

Роз`яснити, що у разі невиконання зазначених вимог ухвали в наданий строк, заява буде визнана неподаною та повернута.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя -О. А. Курганникова