Приговор № 137338621, 05.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/13966/24

Провадження №1-кп/359/232/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 червня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

при секретарях судового засідання: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

за участю прокурора ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , його захисника - адвоката ОСОБА_10 , представника потерпілого ОСОБА_11 , свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , спеціаліста ОСОБА_15 ,

за наслідками судового розгляду з технічною фіксацією, в тому числі з використанням дистанційного зв`язку ВКЗ, в закритому судовому засіданні в об`єднаному судовому провадженні за кримінальним провадженням №12024111100002202, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2024 року та за кримінальним провадженням №12024111100002370, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2024 року, що надійшли до суду з обвинувальними актами, відносно

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2024 року за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки та на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробування та іспитовим строком на два роки, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_1 ,

щодо вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_9 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив умисні злочини, за наступних обставин.

Так, 06.10.2024 близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_9 , проходивши поруч з приміщенням Дому Молитви, що розташований за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Банківська, 16, побачив спортивний велосипед марки «Сrossbike» моделі «Еverest 27.5 Аlum» чорно - червоного кольору, та у нього раптово виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_16 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи таємно, повторно та з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає викрав спортивний велосипед марки «Сrossbike» моделі «Еverest 27.5 Аlum» чорно - червоного кольору.

У подальшому ОСОБА_9 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_16 матеріальну шкоду на суму 6289 грн. 43 коп.

Таким чином, ОСОБА_9 вчинив дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Окрім того, 23.11.2024 в період з 16 годин 03 хвилин до 18 години 05 хвилин в ході невідкладного обшуку, проведеного за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , працівниками поліції виявлено та вилучено уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ та корпус ручної осколкової гранати Ф-1, які є конструктивними частинами оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-24/70429-ВТХ від 12.12.2024, а також наступальну осколкову ручну гранату М67, відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-24/69837-ВТХ від 28.11.2024, які ОСОБА_9 за невстановлених у ході досудового розслідування обставин придбав, переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем свого фактичного проживання у приміщенні квартири АДРЕСА_3 .

Таким чином, ОСОБА_9 вчинив дії, які виразились у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Окрім того, 23.11.2024 в період з 16 годин 03 хвилин до 18 години 05 хвилин в ході невідкладного обшуку, проведеного за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , працівниками поліції виявлено та вилучено два пристрої для куріння в яких, відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-24/69648-НЗПРАП від 04.12.2024, в нашаруванні речовин чорно-коричневого кольору на внутрішніх поверхнях предметів виявлено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - екстракт канабісу, загальною масою, в перерахунку на суху речовину, 0,286 г, а також пластиковий контейнер з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-24/69620-НЗПРАП від 05.12.2024, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою, в перерахунку на висушену речовину 0,80 г, 28,42 г, 26,31 г, які ОСОБА_9 за невстановлених у ході досудового розслідування обставин придбав та зберігав за місцем свого фактичного проживання.

Загальна маса наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабісу, яку ОСОБА_9 придбав та зберігав за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , становить 55,53 г, що відповідно до Таблиці 1 зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за № 512/4733, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, перевищує встановлені невеликі розміри наркотичного засобу, що знаходяться у незаконному обігу.

Таким чином, за викладених вище обставин, ОСОБА_9 винив дії, які виразились у придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто у вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Доказами вчинення ОСОБА_9 указаних кримінальних правопорушень, є надані ним в ході судового розгляду покази.

З урахуванням позиції обвинуваченого, захисника та думки прокурора, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження обставини кримінального правопорушення не оспорювались.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, фактичні обставини не оспорює та у судовому засіданні показав обставини вчинення інкримінованих йому дій, які відповідали зазначеним в обвинувальних актах та пред`явлених йому обвинуваченнях.

Так, з приводу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обвинувачений зазначив, що визнає факт викрадення велосипеда та не оспорює вартість викраденого майна, яка становить 6 289 гривень 43 копійки. Підтвердив, що велосипед марки «Crossbike» моделі «Everest» 27.5», чорно-червоного кольору, був зданий ним до ломбарду в місті Бориспіль того ж дня, або наступного дня після події. Подальша доля велосипеда йому невідома. Також обвинувачений підтвердив, що подія мала місце 06.10.2022 року близько 11:00 біля Дому Молитви в місті Бориспіль. Грошові кошти, отримані від здачі велосипеда, були використані ним на власні потреби.

Щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, обвинувачений пояснив, що боєприпаси (уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ та корпус ручної осколкової гранати Ф-1) були видані йому під час проходження військової служби для використання на навчальному полігоні. Після проведення навчань він їх не здав, керівництву про це не повідомив та переніс боєприпаси до місця свого проживання, де вони зберігалися до моменту вилучення працівниками поліції. Обвинувачений підтвердив, що боєприпаси йому ніхто не підкидав, а вилучені предмети належали йому.

Також, обвинувачений підтвердив, що обставини, викладені в обвинувальному акті щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, відповідають дійсності. Вилучені наркотичні засоби належали саме йому, він їх придбав для власного вживання, без мети збуту. Також зазначив, що пристрої для куріння були саморобними.

У цьому зв`язку у суду не виникало сумніву в істинності та правдивості показів обвинуваченого, а тому суд має можливість прийняти рішення про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України з урахуванням показів останнього.

Крім того, ОСОБА_9 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України за наступних обставин.

24 лютого 2022 року о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати так зв. «спеціальну військову операцію» в Україні.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022, у подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.

В той же час, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше початку листопада 2024 року, громадянин України ОСОБА_9 , якому достовірно відомо про збройний напад російської федерації на Україну, вступив в злочинну змову з невстановленою під час досудового розслідування особою, з метою вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, а саме: вчинення з метою ослаблення держави підпалу та інших дій, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення та відносяться до об`єктів критичної інфраструктури.

29.10.2024 року вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2024 (провадження № 1-кп/359/611/2024), який набрав законної сили 29.11.2024 року, ОСОБА_9 засуджено за ч. 1 ст. 289 КК України, та встановлено іспитовий строк терміном на два роки.

Так, 10.11.2024 року, ОСОБА_9 за попередньою змовою з невстановленою під час досудового розслідування особою, на виконання вказівки останньої, з метою ослаблення держави вчинив дії, спрямовані на зруйнування та пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, а саме релейної шафи виробничого підрозділу Дарницької дистанції сигналізації та зв`язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», завчасно підготував заздалегідь придбану легкозаймисту речовину невстановленого типу, яка містила нафтову оливу, запальничку і фомку.

10.11.2024 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_9 за попередньою змовою з невстановленою під час досудового розслідування особою, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на пошкодження релейної шафи сигнальної установки №26 виробничого підрозділу Дарницької дистанції сигналізації та зв`язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» шляхом її підпалу, знаходячись на перегоні Бориспіль-Баришівка за адресою: адміністративні межі м. Бориспіль Київської області, в межах координат: 50.373372, 30.983794, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, відігнув металеві двері вказаної релейної шафи та здійснив її підпал.

Так, для підтвердження здійснення підпалу, на виконання вказівки невстановленої під час досудового розслідування особи, ОСОБА_9 здійснив відеофіксацію вчиненого підпалу на мобільний телефон своєї дружини ОСОБА_12 марки «Samsung» моделі «А-10», IMEI-1 НОМЕР_2 , IMEI-2 НОМЕР_3 , до якого під`єднана сім-картка з номером НОМЕР_4 .

В подальшому, з вказаного мобільного телефону ОСОБА_9 надіслав невстановленій під час досудового розслідування особі відео підтвердження вчиненого підпалу, а також надіслав останньому номер банківської карти своєї дружини ОСОБА_12 № НОМЕР_5 , для отримання грошової винагороди за вчинений підпал. Того ж дня, невстановлена під час досудового розслідування особа перерахувала на банківську карту ОСОБА_12 № НОМЕР_5 грошові кошти на суму 15000 грн. як оплату за вчинення підпалу релейної шафи.

Крім того, 22.11.2024, ОСОБА_9 за попередньою змовою з невстановленою під час досудового розслідування особою, на виконання вказівки останньої, з метою ослаблення держави вчинив дії, спрямовані на зруйнування та пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, а саме релейної шафи виробничого підрозділу Дарницької дистанції сигналізації та зв`язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», завчасно підготувавши заздалегідь придбану легкозаймисту речовину невстановленого типу.

22.11.2024 близько 19 год. 05 хв. ОСОБА_9 за попередньою змовою з невстановленою під час досудового розслідування особою, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на пошкодження релейної шафи сигнальної установки виробничого підрозділу Дарницької дистанції сигналізації та зв`язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» шляхом її підпалу, знаходячись за адресою: Київська область, м. Бориспіль, по вул. Адмірала Ушакова, координати: 50°22'30.6"N 30°58'02.5"E, неподалік залізничного полотна залізничної колії 26 км «ПК»» сполучення Бориспіль-Баришівка, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, відігнув металеві двері вказаної релейної шафи за допомогою фомки, залив всередину неї заздалегідь підготовлену легкозаймисту речовину невстановленого типу та здійснив її підпал.

Так, для підтвердження здійснення підпалу, на виконання вказівки невстановленої під час досудового розслідування особи, ОСОБА_9 здійснив відеофіксацію вчиненого підпалу на мобільний телефон своєї дружини ОСОБА_12 марки «Samsung» моделі «А-10», IMEI-1 НОМЕР_2 , IMEI-2 НОМЕР_3 , до якого під`єднана сім-картка з номером НОМЕР_4 .

В подальшому, з вказаного мобільного телефону ОСОБА_9 надіслав невстановленій під час досудового розслідування особі відео підтвердження вчиненого підпалу, для отримання грошової винагороди. Того ж дня, невстановлена під час досудового розслідування особа перерахувала двома транзакціями на банківську карту ОСОБА_12 № НОМЕР_5 грошові кошти на загальну суму 15000 грн. як оплату за вчинення підпалу релейної шафи.

Таким чином, ОСОБА_9 , своїми діями, які виразились у вчиненні, з метою ослаблення держави, підпалу та інших дій, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчиненого в умовах воєнного стану, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України визнав частково, а саме: вважає свої дії звичайним пошкодженням майна шляхом підпалу, але ніяк не диверсією.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , не заперечуючи факт вчинення підпалу релейних шаф АТ "Укрзалізниця", зазначив, що діяв виключно з корисливих мотивів з метою отримання грошової винагороди від анонімного замовника у месенджері "Telegram", у зв`язку з скрутним матеріальним становищем. Безпосередньо в судовому засіданні, обвинувачений підтвердив той факт, що листування в месенджері "Telegram", виявлене в телефоні його дружини є справжнім. Пояснив, що все почалося з того, що на телефон його дружини, яка в той час шукала роботу, прийшло повідомлення від невідомого користувача із пропозицією заробітку. Його це зацікавило і він відповів на повідомлення, а в подальшому погодився на пропозицію цього невідомого чоловіка та за його замовленням вчинив підпал релейних шаф. Окрім того, під час безпосереднього дослідження у судовому засіданні мобільного телефону марки «Samsung» моделі «А10», зокрема листування у месенджері «Telegram», обвинувачений ОСОБА_9 зазначив, що зміст наявної переписки з контактом « ОСОБА_17 » не повністю відповідає суті отриманого ним завдання, адже містить не всю інформацію. З цього приводу обвинувачений повідомив, що у пам`яті пристрою збереглися не всі повідомлення та підтвердив, що текстове спілкування з цією особою відбувалося і раніше. ОСОБА_9 зазначив, що у попередніх видалених повідомленнях з користувачем « ОСОБА_17 » йшлося саме про пошкодження обладнання АТ «Укрзалізниця». Метою замовника було пошкодити обладнання та повністю "добити" мережу зв`язку АТ «Укрзалізниця», зважаючи на нібито неналежне виконання нею своїх функцій та з наміром зайняти її місце іншою компанією. Після виконання підпалу йому повідомили, що роботу прийнято і гроші перераховано. Кошти за це замовлення надходили безготівковим шляхом на банківську картку дружини. Його дружина про це нічого не знала і не мала до цього жодного відношення, він просто користувався її телефоном, оскільки на той час свого не мав. За що саме він отримав кошти і яку суму дружина теж не знала. Вона вважала, що це звичайні гроші, які він заробив. Обвинувачений наголошував, що не мав наміру ослабити державу, не усвідомлював значення цього об`єкта для обороноздатності та національної безпеки і не усвідомлював повною мірою можливих наслідків своїх дій. Окрім того, обвинувачений зазначив, що з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України та проходив військову службу, у зв`язку з чим вважає, що не міг вчиняти дії, спрямовані на підрив обороноздатності держави чи вчинення диверсії.

Разом із тим, суд оцінює показання обвинуваченого в сукупності з іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Не заперечуючи фактичних обставин підпалу релейних шаф АТ «Укрзалізниця», обвинувачений фактично підтвердив обставини отримання завдання через месенджер «Telegram», його виконання за грошову винагороду, а також справжність виявленого листування з особою, яка координувала його дії. Водночас доводи ОСОБА_9 про відсутність у нього мети ослаблення держави, нерозуміння значення пошкоджених об`єктів для забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, а також про те, що його дії слід розцінювати виключно як пошкодження майна, суд оцінює критично, вважає їх такими, що підлягають перевірці та оцінці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, а також розцінює їх як обраний спосіб захисту з метою уникнення суворої кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин.

За результатами дослідження та оцінки всіх доказів у їх взаємозв`язку суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду, що підтверджується, зокрема, такими письмовими доказами:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 10.11.2024 року, згідно з яким гр. ОСОБА_18 повідомила про те, що 10.11.2024 року близько 20:30 год., знаходячись на виносному пункті у м. Бориспіль, нею був виявлений факт займання колії руху залізничних потягів, про що було проінформовано керівництво та працівників поліції для перевірки вказаної інформації;

- протоколом огляду місця події від 10.11.2024 року, з ілюстрованою таблицею до нього, відповідно до якого слідчим у присутності понятих було оглянуто відкриту ділянку місцевості за координатами 50.373372, 30.983794 у м. Бориспіль де знаходиться релейна шафа управління світлофором сигнальної установки № 26 перегону Бориспіль-Баришівка. В ході огляду було виявлено та зафіксовано металевий ящик (шафу), яка знаходилась на відстані 4 м. від залізничної колії. Шафа має два дзеркальні входи до внутрішньої частини, що закриваються на запірний пристрій врізного типу. При огляді вказаної шафи частина дверей, яка розташована ближче до залізничної колії має пошкодження механічного типу у вигляді деформування шляхом віджиму, а також пошкодження запірного пристрою врізного типу шляхом взаємодії стороннього предмету. При огляді крізь невеликий простір всередину шафи, де знаходяться дроти живлення, виявлено пошкодження у нижній частині шляхом виникнення пожежі. При відкритті релейної шафи встановлено пошкодження плати (КПТШ-5К) яка формує коди в релейне коло. При продовженні огляду території біля релейної металевої шафи на відстані 3,5 метрів виявлено недопалок цигарки з фільтром недавнього використання. В результаті огляду було вилучено: фрагменти продуктів горіння, два дроти зі слідами продуктів горіння та кіптяви, недопалок та змиви. Також під час проведення огляду було залучено кінолога зі службовою собакою;

- актом про пожежу від 10.11.2024 року, складеним комісією у складі головного інспектора Бориспільського РУ ГУ ДСНС України у Київській області, заступника начальника Дарницької дистанції сигналізації та зв`язку АТ «Укрзалізниця» та слідчого СВ Бориспільського РУП, яким зафіксовано факт виникнення 10.11.2024 року о 20:30 год. пожежі на об`єкті АТ «Укрзалізниця», а саме: у релейній шафі управління світлофором сигнальної установки № 26 на перегоні Бориспіль- Баришівка. Згідно з актом, осередком пожежі визначено плату приладу КПТШ-515 всередині вказаної шафи, яку внаслідок дії вогню було повністю знищено, а також пошкоджено внутрішній монтаж релейної шафи управління світлофором;

- висновком судової експертизи матеріалів, речовин та виробів від 15.11.2024 року № СЕ-19/111-24/66592-ФХД, відповідно до якого за результатами лабораторних досліджень зразків пожежного сміття, вилучених з місця події, на поверхнях фрагментів дротів зі слідами термічного впливу виявлено сліди нафтової оливи;

- висновком судової пожежно-технічної експертизи від 25.12.2024 року № СЕ-19/111-24/67334-ПТ, з ілюстрованою таблицею, відповідно до якого підтверджено факт умисного вогневого впливу на залізничне обладнання. Експертом встановлено, що осередок пожежі знаходився в нижній частині внутрішньої сторони релейної шафи установки № 26 перегону Бориспіль-Баришівка (координати: 50.373372, 30.983794 у м. Бориспіль), а безпосередньою причиною виникнення пожежі стало займання горючих матеріалів внаслідок теплової дії на них стороннього, малокалорійного джерела запалювання,

- актом технічного стану пошкодженого об`єкта від 10.11.2024 року, складеним заступником начальника дистанції та старшим електромеханіком СЦБ, відповідно до якого в нічний час 10.11.2024 року було оглянуто релейну шафу сигнальної установки №26 парної колії перегону Бориспіль-Баришівка. Актом зафіксовано, що внаслідок протиправних дій сторонніх осіб було зламано запірні пристрої та відчинено двері вказаної шафи, всередині якої вчинено підпал. Вказані дії призвели до часткового пошкодження (оплавлення) монтажу сигнальної установки та КПТШ-515;

- висновком за матеріалами перевірки факту пошкодження об`єкта залізничного транспорту від 11.11.2024 року, складеним уповноваженими фахівцями Дарницької дистанції сигналізації та зв`язку АТ «Укрзалізниця», яким констатовано, що внаслідок підпалу релейної шафи №26 було повністю порушено роботу пристроїв сигнальної установки, що призвело до неналежного виконання покладених на неї функцій, основною з яких є забезпечення безпеки руху поїздів;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 22.11.2024 року, відповідно до якого представник Дарницької дистанції сигналізації та зв`язку АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_11 звернувся до Бориспільського РУП ГУНП в Київській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. У заяві зазначено що 22.11.2024 року близько 19 год. надійшло повідомлення про хибну зайнятість ділянок наближення та віддалення станції Бориспіль на перегоні Бориспіль-Баришівка, а саме релейної шафи №26 сигнальної установки;

- протоколом огляду місця події від 22.11.2024 року з фототаблицею до нього, проведеним старшим слідчим Бориспільського РУП за участю спеціаліста-криміналіста та представників УЗ і ДСНС. Оглядом зафіксовано локалізацію та характер термічних пошкоджень релейної шафи сигнальної установки № 26 (координати 50.3734200, 30.9858190). Під час огляду на сніговому покриві виявлено сліди взуття, які вели від пошкодженої релейної шафи вздовж залізничної колії, далі дорогами та вулицями Привокзальною, Завокзальною і Старовокзальною у м. Бориспіль. Сліди були детально зафіксовані шляхом фотографування, визначення географічних координат та вимірювання параметрів протектора взуття. Кінцеву точку маршруту слідів встановлено у провулку Старовокзальному, звідки вони вели у напрямку будинку № 64 по вул. Головатого у м. Бориспіль;

- висновком № 33/В/23.11.2024 про причину виникнення пожежі від 23.11.2024 року, складеним інженером ДВЛ 5 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області, відповідно до якого найбільш ймовірною причиною пожежі, яка сталася 22.11.2024 року на відкритій території в сигнальній установці № 26 (релейна шафа) АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» за адресою: Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, за координатами (50.22.24.2 Пн, 30.59.02.2 Сх), могло бути виникнення горіння внаслідок занесення стороннього джерела запалення з метою вчинення підпалу;

- актом про пожежу від 22.11.2024 року, складений комісією у складі: фахівця сектору забезпечення заходів з попередження НС у Броварському районі Центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України у Київській області, головного інженера ШЧ-12, спеціаліста-криміналіста Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області. Відповідно до змісту акта, пожежа виникла 22.11.2024 року о 18 год. 50 хв. на об`єкті: релейна шафа сигнальної установки №26 перегону Бориспіль-Баришівка за адресою: м. Бориспіль, перегін Бориспіль-Баришівка за координатами: 50.3734200, 30.9838190. Власником об`єкта є Дарницька дистанція сигналізації та зв`язку АТ «Укрзалізниця». Пожежу виявлено 22.11.2024 року о 19 год. 03 хв. працівником ПЧ-2. Зафіксовано, що пожежею знищено релейну шафу сигнальної установки № 26 перегону Бориспіль-Баришівка;

- протоколом огляду місця події від 23.11.2024 року, який проведено слідчим слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, за участю спеціаліста ОСОБА_19 , з ілюстрованою таблицею. Проведеним оглядом встановлено, що місцем огляду є земельна ділянка, що розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, залізнична колія 26 км, в межах координат: 50.3733965, 30.9837892. Оглядом виявлено знищену металеву шафу сірого кольору, на задній частині якої виявлено сліди віджиму та верхній лівий кут відсутній. Зовнішня частина шафи зазнала термічних пошкоджень внаслідок горіння, наявні сліди кіптяви. Навколо шафи вигоріле покриття внаслідок горіння та високої температури, на ґрунті виявлено обвуглені дроти та резистори. Оглянувши внутрішню частину шафи було виявлено повністю знищені електричні резистори та блоки, обвуглені та обпалені дроти, які зазнали пошкодження внаслідок горіння та високих температур;

- протоколом опитування про зовнішній вигляд особи, яка підлягає впізнанню від 26.11.2024 року, відповідно до якого свідка ОСОБА_20 , за участю понятих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , було опитано щодо прикмет особи чоловічої статті, яка в 20-х числах листопада 2024 року, перебуваючи на центральному ринку м. Бориспіль Київської області в магазинчику з продажу автотоварів (аксесуари для автомобілів), купувала «Уайтспірит». Свідок зазначила, що зможе впізнати вказаного чоловіка за ознаками зовнішності, а саме: особа чоловічої статті, на вигляд 28-30 років, волосся коротке, темного кольору, обличчя трикутної форми, брови широкі та густі, темного кольору, широкий лоб, очі невеликі, ніс також, худорлявої тілобудови, зростом приблизно 170-180 см.;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 26.11.2024 року, відповідно до якого, після огляду фотокарток свідок ОСОБА_20 заявила, що впізнає особу під №3, яка і є тим чоловіком, котрий купував «Уайтспірит». Відповідно до Додатку №1 до протоколу пред`явлення для впізнання за фотознімками від 26.11.2024 року, на фотокартці під № 3 розміщено фотознімок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- протоколом обшуку від 23.11.2024 року, а саме: квартири АДРЕСА_4 , який проведено слідчим СВ ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, за участю понятих та із застосуванням технічного засобу фіксації - відеокамери. У вказаній квартирі на момент обшуку перебував ОСОБА_9 . В ході даної слідчої дії було виявлено та вилучено, зокрема: куртку чорного кольору, два пристрої для куріння, пластиковий контейнер з речовиною рослинного походження зеленого кольору, чорну сумку, у якій знаходилися дві рукавиці, пластикова пляшка з написом «White spirit» та металева фомка. Під час особистого обшуку ОСОБА_9 виявлено та вилучено: мобільний телефон чорного кольору марки «Samsung» з сім-карткою НОМЕР_6 , IMEI 1: НОМЕР_7 , IMEI 2: НОМЕР_8 , мобільний телефон марки «Samsung A10S» з сім-карткою НОМЕР_9 , IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , карту «Ощадбанк» № НОМЕР_5 , підривач, корпус гранати Ф-1 та гранату «М-67»;

- висновком експерта від 06.12.2024 року №СЕ-19/111-24/69921-ФХД, з ілюстрованою таблицею, складений судовим експертом Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів. За результатами проведеного дослідження експертом встановлено: на поверхні наданої на дослідження куртки чорного кольору, спортивних штанів чорного кольору та пари черевиків чорного кольору виявлено сліди нафтопродуктів. На поверхні наданої на дослідження куртки чорного кольору, спортивних штанів чорного кольору та пари черевиків чорного кольору виявлено сліди нафтової оливи;

- протоколом огляду речей від 23.11.2024 року, який проведено слідчим слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. Об`єктом огляду є мобільний телефон марки «Samsung A10S» у корпусі чорного кольору, який було вилучено 23.11.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_5 . Оглядом вмісту мобільного телефону в месенджері «Telegram» у розділі чатів виявлено листування з користувачем « ОСОБА_17 », яке починається 22.11.2024 року. З переписки з контактом « ОСОБА_17 » вбачається обговорення виконання певної «роботи», зокрема містяться повідомлення щодо перевірки результату виконаних дій, а також обговорення можливих наслідків. У повідомленнях згадуються фрази про виконання якоїсь роботи за винагороду, а також містяться вказівки щодо конспірації, зокрема рекомендації повністю видалити чат, аби «ніде нічого не було», та «тримати відповіді в голові». Також у вказаному листуванні наявний скріншот із банківськими переказами та повідомлення, які можуть свідчити про отримання грошових коштів за виконання певних дій. Крім того, у переписці з контактом « ОСОБА_23 » міститься переслане повідомлення про пропозицію «разової роботи» із оплатою від 15000 грн за 1-2 години, без вкладень. Також у повідомленні вказано посилання на Telegram-контакт « ОСОБА_17 » (ІНФОРМАЦІЯ_2 ) для подальшого зв`язку та отримання деталей роботи. Виявлене листування було зафіксоване шляхом фотозйомки екрана телефону та долучене до протоколу огляду.

Окрім цього, зазначений мобільний телефон марки «Samsung A10S» було досліджено судом безпосередньо в судовому засіданні за участю захисника та прокурора, зокрема листування у месенджері «Telegram», у розділі чатів з користувачем « ОСОБА_17 », яке відповідало тому змісту, який зазначено в протоколі огляду речей від 23.11.2024 року, в частині що мали можливість відкрити, зважаючи на видалення аканту та відповідної переписки в месенджері іншим абонентом (невстановленою досудовим розслідуванням особою).

Щодо листування з користувачем « ОСОБА_17 » у месенджері «Telegram» обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомив, що зміст наявної переписки з цим контактом не повністю відповідає суті отриманого ним завдання, адже містить не всю інформацію. Останній зазначив, що у пам`яті пристрою збереглися не всі повідомлення та підтвердив, що текстове спілкування з цією особою відбувалося і раніше. ОСОБА_9 вказав, що у попередніх видалених повідомленнях з користувачем « ОСОБА_17 » йшлося саме про пошкодження обладнання АТ «Укрзалізниця» і метою замовника було пошкодити обладнання та повністю "добити" мережу зв`язку АТ «Укрзалізниця», зважаючи на нібито неналежне виконання нею своїх функцій та з наміром зайняти її місце іншою компанією.

Зважаючи на відсутність тексту переписки обвинуваченого з користувачем « ОСОБА_17 » до 22.11.2024 року, за клопотанням сторони захисту, був допитаний спеціаліст у сфері програмної інженерії та комунікаційної розробки ОСОБА_15 . На запитання щодо можливості відновлення листування зокрема у месенджері Telegram спеціаліст зазначив, що у разі видалення переписки або чату відновити їх неможливо, у тому числі шляхом звернення до служби підтримки, оскільки резервні копії повідомлень не зберігаються. Під час повторного огляду в судовому засідання мобільного телефону «Samsung» моделі «А10» спеціалістом, в присутності прокурора та захисника, було відкрито месенджер Telegram, де виявлено чат із контактом « ОСОБА_17 », у якому відображалась нещодавня активність. Для відкриття повного змісту чату спеціаліст використав власну мережу Wi-Fi шляхом підключення мобільного телефону до мережі Інтернет. В той же час, після підключення мобільного телефону до мережі Інтернет та оновлення месенджера Telegram переписка з користувачем « ОСОБА_17 », яка до цього відображалась на пристрої, зникла. При цьому спеціалістом було вказано, що це могло бути пов`язано з видаленням повідомлень або чату, у тому числі з можливістю видалення листування як лише у користувача, так і для всіх учасників переписки.

З цього приводу колегією суддів було прийнято до уваги ту частину листування (за 22 листопада 2024 року), яка на момент дослідження судом мобільного телефону «Samsung» моделі «А10», відображалась на телефоні та оголошувалась у попередньому судовому засіданні.

- копією калькуляції орієнтовної вартості пошкодження обладнання С/У №26 на перегоні Бориспіль-Баришівка, внаслідок підпалу сторонніми особами в добу 10.11.2024 року, відповідно до якої загальна сума збитків, завданих дистанції складає 36387,86 грн.;

- копією калькуляції орієнтовної вартості пошкодження обладнання С/У №26 на перегоні Бориспіль-Баришівка, внаслідок підпалу сторонніми особами в добу 22.11.2024 року, відповідно до якої загальна сума збитків, завданих дистанції складає 1708586 грн. 73 коп.;

- інформацією, наданою Регіональною філією «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», відповідно до якої зазначено, що сигнальна установка № 26, релейна шафа якої була підпалена сторонніми особами служить для безпечного пропуску поїздів і є засобом сигналізації, що застосуються на залізниці, а також напряму забезпечує безпечний пропуск пасажирських, вантажних, приміських та інших поїздів по перегону. В результаті підпалу релейна шафа з монтажем та апаратурою вигоріла до ступеня вилучення з експлуатації та потребує заміни. Порушення нормальної роботи пристроїв сигнальної установки, призвело до неналежного виконання покладених на неї функцій, основною з яких є забезпечення безпеки руху поїздів, а при сукупності непередбачених обставин може також спричинити аварію поїзда, створити загрозу для життя людей, підірвати обороноздатність держави.;

- висновком судової пожежно-технічної експертизи від 25.12.2024 року № СЕ-19/111-24/73523-ПТ, з ілюстрованою таблицею, відповідно до якого підтверджено факт умисного вогневого впливу на залізничне обладнання. Експертом встановлено, що осередок пожежі знаходився в середині релейної шафи установки №26 перегону Бориспіль-Баришівка (координати: 50.373372, 30.983794 у м. Бориспіль), а безпосередньою причиною виникнення пожежі стало займання горючих матеріалів в осередку пожежі внаслідок дії на них стороннього, малокалорійного джерела запалювання.;

- протоколом огляду компакт-диску CD-R від 06.02.2025 року, відповідно до якого під час огляду банківських документів встановлено, що 22.11.2024 року на банківську картку № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_12 двома транзакціями було зараховано кошти на загальну суму 15 000 грн.;

- протоколом огляду компакт-диску CD-R від 06.02.2025 року, який містить інформацію оператора ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» щодо з`єднань та базових станцій мобільного телефона «Samsung А-10» з сім-карткою НОМЕР_4 , яким користувався ОСОБА_9

- протоколом слідчого експерименту від 22.01.2025 року, який проведеного слідчим 3 відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_24 , за участю ОСОБА_9 , його захисника - адвоката ОСОБА_10 , а також співробітників СБ України ОСОБА_25 та ОСОБА_26 та який було досліджено безпосередньо в судовому засіданні. Як вбачається зі слідчого експерименту, ОСОБА_9 добровільно, шляхом відтворення обставин події, детально продемонстрував маршрут свого руху та послідовність вчинення злочину, що мав місце ввечері 22.11.2024 року. Так, ОСОБА_9 показав, що з метою підпалу релейної шафи він підійшов до місця події з боку Кільцевої дороги за географічними координатами 50°22'24.7"N 30°58'48.7"E, після чого рухався ліворуч від асфальтованої дороги в напрямку залізничних колій уздовж відрізка «Бориспіль-Баришівка». Пройшовши приблизно 150 метрів уздовж колій, ОСОБА_9 вказав на конкретну релейну шафу виробничого підрозділу Дарницької дистанції сигналізації та зв`язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» за географічними координатами 50°22'24.6"N 30°58'55.9"E, підпал якої він здійснив. Перебуваючи безпосередньо біля релейної шафи, ОСОБА_9 продемонстрував та пояснив, що підійшов до неї ззаду, намагався відтягнути залізні дверцята руками, а потім за допомогою фомки відігнув нижню частину дверей, пошкодивши механізм фіксації. Після цього він залив у відігнуту частину дверей розпалювач та підпалив його за допомогою запальнички. Обвинувачений також добровільно повідомив, що весь процес заливання розпалювача та безпосередній підпал релейної шафи він знімав на відеокамеру мобільного телефону своєї дружини з метою подальшого звітування перед «замовником» для отримання грошової винагороди. Після вчинення підпалу ОСОБА_9 за тим самим маршрутом залишив місце події та направився до місця свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .;

Показання та демонстрація дій ОСОБА_9 на місці події є чіткими, деталізованими та повністю узгоджуються з іншими зібраними у справі письмовими і речовими доказами.

Також, в ході розгляду кримінального провадження допитано ряд свідків.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 - дружина обвинуваченого, пояснила, що на момент подій їх сім`я перебувала у скрутному матеріальному становищі. Разом із тим свідок зазначила, що обвинувачений не повідомляв їй про будь-які наміри діяти на шкоду територіальній цілісності чи безпеці України, а також не висловлював побоювань або погроз, пов`язаних із виконанням будь-яких протиправних дій. Також показала, що безпосереднім свідком підпалу вона не була та про наміри обвинуваченого вчинити підпал за попередньою змовою з невстановленою особою їй відомо не було. Свідок також повідомила, що первинне повідомлення у месенджері «Telegram» надійшло саме на її мобільний телефон українською мовою. За її словами, спочатку вона видалила повідомлення, однак після повторного надходження передала телефон чоловікові, щоб він розібрався з цим. Крім того, свідок зазначила, що їй було відомо про подальше спілкування обвинуваченого з невстановленою особою через месенджер «Telegram», однак зміст такого спілкування їй достеменно відомий не був, оскільки вона особистої участі у переписці не брала. Окрім того, на запитання суду щодо спільної її та обвинуваченого поїздки до магазину з метою закупівлі матеріалів для здійснення підпалу, свідок повідомила, що вони просто разом вийшли прогулятися, потім повернулися, і вона зайшла в магазин у своїх справах. Що в цей час робив чоловік, які матеріали він шукав чи купував і що він взагалі планував робити вона не знала і не здогадувалася. Також свідок показала, що обвинувачений не повідомляв їй деталей щодо отримання грошової винагороди за виконання завдання. При цьому свідок не змогла підтвердити, яка сума переказу надійшла на її банківську картку та зазначила, що не знала призначення вказаних коштів.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які є рідними обвинуваченого, а саме: дядьком та матір`ю, пояснили, що ОСОБА_9 після початку повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України та проходив військову службу. Також працював разом із дядьком та допомагав родині. Окрім того, свідки зазначили, що на момент інкримінованих подій обвинувачений та його сім`я перебували у скрутному матеріальному становищі. Свідки висловили переконання, що обвинувачений не мав наміру завдати шкоди Україні та не міг вчинити інкриміновані дії з такою метою.

Оцінюючи показання свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , суд враховує, що вони підтверджують окремі обставини, пов`язані з особою обвинуваченого, його сімейним та матеріальним становищем, а також проходженням ним військової служби після початку повномасштабного вторгнення.

Разом із тим зазначені свідки не були очевидцями підготовки чи вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та не володіли безпосередніми відомостями щодо змісту отриманих обвинуваченим завдань, мотивів його дій, обставин підготовки до підпалу, а також подальшого отримання грошової винагороди.

Показання свідка ОСОБА_12 про те, що їй не було відомо про наміри обвинуваченого вчинити підпал, зміст його листування з невстановленими особами та призначення коштів, які надходили на її банківську картку, свідчать лише про її необізнаність щодо протиправної діяльності обвинуваченого і самі по собі не спростовують встановлених судом обставин кримінального правопорушення.

Так само твердження свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про те, що обвинувачений не мав наміру завдати шкоди Україні та не міг вчинити такі дії з відповідною метою, є їхнім суб`єктивним переконанням, сформованим на підставі родинних стосунків та особистого ставлення до обвинуваченого, а не на підставі безпосереднього сприйняття обставин вчинення кримінального правопорушення.

Відтак наведені показання не містять відомостей, які б спростовували сукупність інших досліджених судом доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого.

Також в судовому засіданні судом були дослідженні докази, що свідчать про особу обвинуваченого.

Крім того, заявлені обвинуваченим інші документи на підтвердження його сімейного стану, матеріального становища та сімейного стану близьких та рідних (добровільне проходження військової служби в лавах сил оборони, наявність учасника бойових дій, молодий вік дружини), додатково враховуються судом при визначенні становища обвинуваченого та його особистості, однак жодним чином такі відомості не впливають на визначення мети ОСОБА_9 як можливість заробітку та звичайний підпал релейної шафи у цьому зв`язку.

Інші документи з матеріалів провадження (постанови слідчих, ухвали слідчих суддів, супровідні листи, листи та інші), свідчать про рух провадження, не дозволяють суду встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема, не підтверджують і не спростовують винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 в інкримінованому йому злочині.

Прокурор у судовому засіданні вказав на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, а саме: у вчиненні, з метою ослаблення держави, підпалу та інших дій, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчиненого в умовах воєнного стану, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Вказав, що вина обвинуваченого у вчиненому була повністю доведена у судовому засіданні дослідженими доказами, що є належними та допустимими. Кваліфікація їх дій є правильною.

Щодо міри покарання просив призначити ОСОБА_9 покарання: за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі; за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_9 покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. А також, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2024 року у виді двох років позбавлення волі, і остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на відповідний строк з конфіскацією майна.

Захисник обвинуваченого просив колегію суддів врахувати, що обвинувачений частково визнав вину, а саме: щодо підпалу релейної шафи. Проте вважає, що в діях ОСОБА_9 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 113 КК України, та вважає, що дії останнього слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 194 КК України, оскільки підпал було здійснено ОСОБА_9 з метою отримання грошової винагороди у зв`язку з скрутним матеріальним становищем, але ніяк не з метою ослаблення держави.

Проводячи аналіз наданих та досліджених судом доказів, колегія суддів враховує вимоги ст. 94 КПК України, якою передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Досліджуючи надані суду докази, колегія суддів доходить висновку, що такі докази зібрані у встановленому законом порядку та повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України.

Недопустимості досліджених доказів колегією суддів не встановлено, та допустимість доказів стороною захисту не заперечувалася. Даних, які б свідчили про те, що такі докази були отриманні внаслідок істотного порушення прав та свобод людини - суду не надано.

Вирішуючи питання щодо наявності у діях ОСОБА_9 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КК України до кримінальної відповідальності притягуються особи за вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров`ю, на зруйнування або пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій.

За вчинення таких дій в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, передбачена відповідальність ч. 2 ст. 113 КК України.

Так, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022, у подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час. Тож, на момент вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення воєнний стан діяв.

Основним безпосереднім об`єктом диверсії є внутрішня безпека України, її економічна основа. Додатковими об`єктами можуть бути: життя, здоров`я людей, екологічна безпека, власність. Предметом диверсії є об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення (електростанції, оборонні підприємства, шляхи сполучення, нафто- і газопроводи та ін.), тварини, рослини, земельні угіддя, водойми, ліси тощо.

Об`єктивна сторона диверсії виявляється зокрема у вчиненні підпалів спрямованих на зруйнування або пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення. При цьому зруйнування та пошкодження майна полягає як у повному його знищенні, так і частковому пошкодженні в будь-який спосіб.

Суб`єктивна сторона диверсії характеризується виною у формі прямого умислу, що поєднаний з метою ослаблення держави, тобто заподіяння шкоди її економічній системі, обороноздатності, внутрішній безпеці тощо.

Суб`єктом злочину виступає фізична осудна особа, яка досягла на момент вчинення кримінального правопорушення 14 річного віку.

Диверсія відноситься до злочинів з усіченим складом і визнається закінченою з моменту здійснення вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на досягнення зазначених у законі небезпечних наслідків, тобто незалежно від фактичного спричинення смерті, тілесних ушкоджень, зруйнування або пошкодження об`єктів, радіоактивного забруднення та настання інших наслідків.

Тож, диверсія, вчинена у будь-якій із її форм, є закінченою з моменту вчинення відповідно підпалу, незалежно від того, чи фактично настали ті або інші наслідки.

За приписами ч. 2 ст. 28 КК кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Колегія суддів вважає доведеним те, що обвинувачений ОСОБА_9 вчинив підпал об`єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» (АТ «Укрзалізниця») входить до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №83.

Водночас, відповідно до положень Закону України "Про критичну інфраструктуру", залізничний транспорт та його елементи віднесені до життєво важливих секторів критичної інфраструктури держави.

Законом України «Про критичну інфраструктуру» передбачено, що безпека критичної інфраструктури - стан захищеності критичної інфраструктури, за якого забезпечуються функціональність, безперервність роботи, відновлюваність, цілісність і стійкість критичної інфраструктури, а об`єкти критичної інфраструктури - об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам (ст. 1 Закону).

Релейна шафа сигнальної установки №26 виробничого підрозділу Дарницької дистанції сигналізації та зв`язку регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» яка знаходиться на перегоні Бориспіль-Баришівка за адресою: адміністративні межі м. Бориспіль Київської області, в межах координат: 50.373372, 30.983794, є невід`ємною частиною та критичним елементом об`єкта критичної інфраструктури, що має важливе народногосподарське та оборонне значення на даній дільниці залізничного сполучення. Зазначений об`єкт призначений для безперешкодного та безпечного забезпечення перевезення пасажирів і вантажів, у тому числі стратегічно та військово важливих для держави в умовах воєнного стану.

В ході розгляду кримінального провадження безумовно доведено той факт, що нормальна робота релейних шаф спрямована на забезпечення надійного прийому, відправлення та пропуску поїздів і тому їх знищення чи пошкодження може призвести до непередбачуваних наслідків від затримки прослідування народногосподарських, в тому числі оборонних вантажів до їх втрати чи псуванні при сході рухомого складу.

Аналізуючи технічні характеристики та юридичний статус пошкодженого майна, суд приходить до висновку, що спалена обвинуваченим ОСОБА_9 релейна шафа за своїми ознаками повністю відповідає критеріям об`єкта диверсії.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками щодо застосування норм права, викладеними у Постанові Колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 лютого 2026 року у справі №726/3365/24.

Обґрунтовуючи межі складу злочину, передбаченого ст. 113 КК України, Верховний Суд вказав, що предметом диверсії є об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, зокрема шляхи сполучення та пов`язана з ними інфраструктура. При цьому з об`єктивної сторони диверсія проявляється, зокрема, у вчиненні підпалів, спрямованих на зруйнування або пошкодження таких об`єктів, а саме зруйнування та пошкодження майна полягає як у повному його знищенні, так і частковому пошкодженні в будь-який спосіб.

Оскільки в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_9 вчинив підпал релейної шафи, яка забезпечує автоматизоване регулювання руху поїздів і є невід`ємною частиною комплексного обладнання стратегічного об`єкта залізничного транспорту, його дії за своїм характером та спрямованістю повністю охоплюються визначенням об`єктивної сторони диверсії, наведеним у вказаній постанові Верховного Суду.

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 в частині того, що він нібито не знав, за що саме відповідають такі залізничні релейні шафи, не усвідомлював їхнього важливого значення для національної безпеки та не передбачав таких наслідків, суд оцінює критично та вважає такими, що не звільняють його від кримінальної відповідальності з огляду на таке.

У судовому засіданні обвинувачений особисто підтвердив автентичність свого листування з анонімним замовником у месенджері "Telegram" та визнав, що йому був чітко відомий зміст та кінцева мета отриманого завдання, а саме: пошкодити обладнання та повністю "добити" мережу зв`язку "Укрзалізниці". Зазначене свідчить, що обвинувачений діяв не наосліп і не вчиняв абстрактне пошкодження майна, а достеменно розумів, що результатом його дій стане повне знищення працездатності залізничної мережі зв`язку.

Про цілеспрямованість умислу ОСОБА_9 та узгодженість дій у складі групи за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28 КК України) свідчить послідовність його дій під час підготовки та вчинення злочину.

Для реалізації злочинного умислу обвинувачений самостійно придбав компоненти та матеріали, необхідні для підпалу релейної шафи. ОСОБА_9 повністю приховував свої справжні наміри, плани та характер замовлення від членів власної родини (дружини), які перебували поруч, що свідчить про усвідомлення ним суспільної небезпеки своїх дій. Після безпосереднього вчинення підпалу обвинувачений здійснив фіксацію результатів для звіту перед замовником, що було обов`язковою умовою отримання оплати. Кошти за виконану диверсію надходили безготівковим шляхом на банківську картку дружини, при цьому джерело походження та сума грошей свідомо приховувалися обвинуваченим від останньої з метою уникнення викриття.

Таким чином, організація процесу свідчить про повний контроль обвинуваченого над своїми діями, високий рівень усвідомлення протиправності того, що відбувається, та прагнення приховати сліди злочину.

Суд окремо звертає увагу на те, що відповідно до наявних в матеріалах справи документів, ОСОБА_9 раніше проходив військову службу у лавах Збройних Сил України (був призваний під час мобілізації 27.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_3 та в подальшому 05.11.2023 самовільно покинув розташування в/ч, вчинивши СЗЧ). Такий життєвий та професійний досвід обвинуваченого свідчить про те, що він, будучи військовослужбовцем в умовах воєнного стану, за положеннями і правилами військової служби безумовно володів знаннями про засади функціонування держави під час війни, розумів поняття обороноздатності, військової логістики та стратегічного значення транспортних комунікацій, а також безумовно розумів протиправність та суспільно небезпечний характер своїх дій та настання шкідливих наслідків у вигляді загрози національній безпеці в економічній і воєнній сферах, а також державній власності.

У цьому зв`язку твердження ОСОБА_9 про те, що він не усвідомлював значення об`єкта (релейної шафи), є неспроможними, оскільки, він проходив військову службу і, на переконання суду, розумів важливість інфраструктури під час війни.

Таким чином встановлена мета ослаблення держави відрізняє диверсію від інших злочинів, пов`язаних із знищенням чи пошкодженням майна.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на предмет вчинених дій та мету, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи сторони захисту з приводу відсутності у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 113 КК України та наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Таким чином, ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України, а вину обвинуваченого у вчинені, з метою ослаблення держави, підпалу та інших дій, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчиненого в умовах воєнного стану, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, - колегія суддів вважає доведеною.

Сумнівів в тому, що саме обвинувачений вчинив дане кримінальне правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, у суду не виникло.

Підстав для виходу за межі пред`явленого обвинувачення чи його зміни колегією суддів не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, характер суспільної небезпеки скоєного ним, вартість завданих ним збитків, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують відповідальність та наявність обтяжуючих відповідальність обставин.

За змістом ст. ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

У роз`ясненнях, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (зі змінами), зокрема в п. 1, звертається увага на те, що суди при призначенні покарання мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а в п. 3 наголошується на тому, що, встановлюючи ступінь тяжкості злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його скоєння (зокрема форми вини, мотиву й мети, способу, стадії скоєння, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали).

При призначенні покарання ОСОБА_9 колегія суддів враховує, що він повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 263 КК України, а також частково визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України. Суд також бере до уваги ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії кримінального проступку, тяжкого та особливо тяжкого злочинів, а також дані про особу винного. Зокрема, ОСОБА_9 раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Крім того, суд враховує, що у лютому 2022 року ОСОБА_9 був призваний на військову службу під час мобілізації та проходив військову службу на посаді стрільця відділення охорони взводу військової частини НОМЕР_10 , що підтверджується матеріалами його особової справи військовослужбовця, долученими до матеріалів кримінального провадження. Водночас із матеріалів особової справи вбачається, що стосовно факту його відсутності на службі проводилося службове розслідування. Разом із тим, відповідно до інформації, наданої прокурором у судовому засіданні, кримінальне провадження за зазначеним фактом не розпочиналося та на час розгляду справи відсутнє.

Колегія суддів також враховує наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно до ст. 66 КК України. Такими обставинами суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також визнання вини та щире каяття щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 263 КК України.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, колегія суддів визнає рецидив злочинів.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та його відношення до скоєного, та підстави для визначення самого виду покарання.

Обвинувачений не є інвалідом, не досяг пенсійного віку.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України у виді позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк, визначений в санкціях цих статей, який, на думку суду, повинен становити:

- за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді обмеження волі строком на один рік;

- за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі строком на три роки;

- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на п`ять років;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України - у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років з конфіскацією майна, що належить на праві приватної власності ОСОБА_9 .

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, слід визначити ОСОБА_9 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є приватною власністю.

Окрім того, вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2024 року ОСОБА_9 було засуджено за ч. 1 ст. 289 КК України до 4 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Беручи до уваги, що ОСОБА_9 вчинив нові злочини протягом встановленого судом іспитового строку, суд діє в межах вимог ч. 1 ст. 71 КК України, згідно з якими, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Таким чином, остаточне покарання ОСОБА_9 слід призначити, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднати невідбутої частини покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2024 року.

Дана міра покарання щодо обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість вчинених злочинів та його особу.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

В порядку ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати ОСОБА_9 в строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення в період з 23.11.2024 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат колегія суддів керується положеннями ст. 124 КПК України, а тому у зв`язку із ухваленням обвинувального вироку у справі, витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні на загальному на суму 30 564 грн. 20 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

В межах вказаного кримінального провадження до обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який слід залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, слід скасувати накладені ухвалами слідчого судді арешти у вказаному кримінальному провадженні.

Долю речових доказів колегія суддів вирішує відповідно до ст. 96-1 та ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 124, 318, 322, 342-352,356, 358, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст. 49, 50, 65-67, 70, 71, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 309 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

- за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України - у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна, що є його приватною власністю.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна, що є його приватною власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.10.2024 року за ч.1 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі, і остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна, що є його приватною власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

В порядку ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 в строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення в період з 23.11.2024 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили, запобіжний захід відносно ОСОБА_9 залишити попередній у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Стягнути з ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: 3502509411) на користь Держави (рахунок отримувача: UA378999980313090115000010004; отримувач коштів: Борисп. УК/Бориспіль/24060300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007070; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; код класифікації доходів бюджету: 24060300; призначення платежу - за проведення експертизи в кримінальному провадженні справа №359/13966/24), - процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 30 564 (тридцять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн. 20 коп.

Після набрання вироком суду законної сили, речові докази в кримінальному провадженні, а саме: особистий одяг (куртка, штани та взуття), - повернути ОСОБА_9 ; мобільний телефон Samsung ІМЕІ-1: НОМЕР_11 , ІМЕІ-2: НОМЕР_8 , з сім картою НОМЕР_12 - конфіскувати в дохід держави на виконання покарання у виді конфіскації майна; мобільний телефон Samsung моделі А-10 ІМЕІ-1: НОМЕР_2 , ІМЕІ-2: НОМЕР_3 з сім картою НОМЕР_9 та банківську карту № НОМЕР_5 - повернути ОСОБА_12 ; речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить: 0,80 г, 28,42 г та 26,31 г, а також речовину чорно-коричневого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - екстрактом канабісу, маса якого в перерахунку на висушену речовину становить: 0,286 г - знищити; пластиковий контейнер з речовиною рослинного походження, два пристрої для куріння, чорну сумку з написом «Reebok» в середині якої: дві рукавиці, пластикова пляшка з написом «White Spirit» та металева фомка, - знищити; підривач з маркуванням «НОМЕР_13», предмет схожий на гранату іноземного походження «М-67» та корпус гранати Ф-1 з маркуванням «НОМЕР_14» - передати силам оборони України для використання, а в разі непридатності, - знищити; два змиви з відігнутих дверцят та пошкодженого запірного механізму шафи сигнальної установки ТП-26, 12 фотознімків слідів взуття з ґрунту - знищити; DVD-R та CD-R диски з матеріалами оперативно-розшукових заходів, - залишити зберігати при матеріалах судової справи.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2024 року (справа №359/12703/24) на речові докази, після набрання законної сили вироком суду, - скасувати.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику, направити потерпілому.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді : ОСОБА_2 ОСОБА_3