Решение № 137332016, 11.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1060/26

Провадження № 2/487/1579/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

11.06.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

11.02.2026 року до Заводського районного суду м.Миколаєва надійшла позовна заява ТОВ «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 , сформованої в системі «Електронний суд». Відповідно до позову, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №71327931 від 17.08.2025 року у сумі 11352,64 грн., з яких: 6154,16 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 339,15 грн. заборгованість по сплаті процентів, 850 грн. комісії, 0 грн. заборгованості за пенею, 4009,33 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Окрім того просив стягнути витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрати на профеційну правничу допомогу у сумі 4500 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 17.08.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір про надання коштів у кредит №71327931, за умовами якого відповідачу строком на 14 днів було надано у позику грошові кошти у сумі 8500 грн, зі сплатою відсотків за ставкою 0.285% (фіксована) за день користування кредитом. Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за вказаними договорами, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. В свою чергу відповідач у повному обсязі умов кредитного договору не виконувала у наслідок чого утворилась заборгованість на загальну 11352,64 грн., з яких: 6154,16 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 339,15 грн. заборгованість по сплаті процентів, 850 грн. комісії, 0 грн. заборгованості за пенею, 4009,33 грн.сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

В подальшому 16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал фінанс груп» було укладено договір факторингу №16/09/25, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №71327931. Таким чином, ТОВ «Деал фінанс груп» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з позичальника становить 11352,64 грн. Посилаючись на вищенаведене, представник позивача просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою суду від 13.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

З відома позивача у відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За нормами ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що 17.08.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір про надання коштів у кредит №71327931.

Відповідно до п.2.2 Договору, кредитодавець надає клієнту кредит в розмірі 8500 грн. строком на 14 днів до 30.08.2025 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки/день 0,285 %, комісія за надання кредиту 10,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі становить 850 грн., проценти за понадстрокове користування кредитом (%/день) - 4%., пеня (%/день) 4,00 %.

Відповідач підписав договір 17.08.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 55324.

Відповідно до довідки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 був ідентифікований товариством при укладенні договору №71327931 шляхом направлення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразового ідентифікатора 55324 17.08.2025 року о 12:31:44 год.

Відповідно довідки ТОВ «Європейська платіжна система» від 06.01.2026 року, згідно договору на переказ коштів №ПВ30-09-20/1. від 30.09.2020 року, підприємство 17.08.2025 року на номер картки № НОМЕР_1 , перерахувало 8500 грн., номер платежу a08b951c-2192-44e0-afd1-448ceab4f63e.

Відповідно до платіжної інструкції a08b951c-2192-44e0-afd1-448ceab4f63e, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснило перерахування ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 8500грн., на номер платіжного інструменту № НОМЕР_1 .

Крім того, перерахування грошових коштів підтверджується інформацією АТ «Універсалбанк», з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , емітовано карту: № НОМЕР_3 та 17.08.2025 року на вказану картку було зараховано 8500 грн.

Згідно доданих до позову розрахунків заборгованості, складених ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за період з 17.08.2025 по 23.12.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором №71327931 складає 11352,64 грн., з яких: 6154,16 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 339,15 грн. заборгованість по сплаті процентів, 850 грн. комісії, 0 грн. заборгованості за пенею, 4009,33 грн.сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

В подальшому, 16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал фінанс груп» було укладено договір факторингу №16/09/25, за умовами якого до ТОВ «Деал фінанс груп» перейшло право вимоги, в тому числі, за договором №71327931.

Відповідно до реєстру прав вимоги №23/12/25-02, ТОВ «Деал фінанс груп» набуло грошової вимоги до відповідача за договором №71327931 у сумі 11352,64 грн., з яких: 6154,16 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 339,15 грн. заборгованість по сплаті процентів, 850 грн. комісії, 0 грн. заборгованості за пенею, 4009,33 грн.сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

В зв`язку з тим, що відповідач не здійснював операції з погашення боргу, позивач просить стягнути заборгованість, яка станом на 20.01.2026 року становить 11352,64 грн..

З огляду на викладене, суд вважає вимоги ТОВ «Деал фінанс груп» про стягнення заборгованості за тілом кредитом, відсотками та комісією є обґрунтованими.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по процентах за понадстрокове користування кредитом у сумі 4009,33 грн, суд зазначає наступне.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунком 2.2.4 договору № 71327931 від 17.08.2025 встановлено проценти за понадстрокове користування кредитом в розмірі 4% за кожен день такого користування.

Зазначений пункт договору фактично встановлює відповідальність за прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання.

Відповідно до рохрахунку, заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за понадстрокове користування кредитом складає 4009,33 грн.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки проценти за понадстрокове користування кредитом, розраховані як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, нараховані у період дії в Україні воєнного стану, вони підлягають списанню кредитодавцем, а тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача 4009,33 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за понадстрокове користування кредитними коштами задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, позовні вимоги ТОВ «Деал фінанс груп» підлягають частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути заборгованість у сумі 7343,31 грн., з яких: 6154,16 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 339,15 грн. заборгованість по сплаті процентів, 850 грн. комісії.

Щодо заявленої вимоги про відшкодування понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 04 червня 2021року по справі №380/887/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн. та 2662,40 грн. сплаченого судового збору за поданням даного позову.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025 року, укладений між ТОВ «Деал фінанс груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О. Витяг з акту №7-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 14.01.2026 року, відповідно до якого надано правову допомогу у виді вивчення документів, проведення їх аналізу та визначення правової позиції вартістю 500 грн.., складання та направлення позовної заяви вартістю 4000 грн.

Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500 грн. не є розумним та співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Спір у цій справі не належить до категорій справ значної складності, обсяг матеріалів справи не є значним, фактично сформована судова практика за спорами такої категорії, а тому дана категорія справ не становить надмірної складності, значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, тобто не займає багато часу на виготовлення документів та збору додатків до них.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000 грн. витрат за надання правничої допомоги.

На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1722,14 грн. (7343,31 / 11352,64 х2662,40).

Керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265, 280-282,352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» заборгованість за кредитним договором № 71327931 від 17.08.2025 року у сумі з яких: 6154,16 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 339,15 грн. заборгованість по сплаті процентів, 850 грн. комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1722,14 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал фінанс груп», місце знаходження вул. Садова, 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, код ЄДРПОУ: 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк