Приговор № 137330655, 11.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3103/26 1-кп/335/719/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025082230000702 від 17.11.2025 року, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 громадянки України, уродженки міста Запоріжжя, офіційно працевлаштованої, неодруженої, яка має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, в силу ст. 89 КК України,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори», маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу - метадон, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, але не пізніше 14.01.2026 отримала відповідно до листка призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим, які отримують лікування в стаціонарних або амбулаторних умовах, і виконання цих призначень у КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР наркотичний засіб Methadone-ZN Metafin IC у кількості не менше 28 (двадцяти восьми) пігулок, які почала зберігати при собі.

14.01.2026, приблизно о 11 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи навпроти центрального входу до приміщення адміністративної будівлі «Запорізького обласного клінічного наркологічного диспансеру» поблизу будинку № 6 по вулиці Сєдова у місті Запоріжжя, де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, діючи умисно, з корисливих мотивів, за грошові кошти у сумі 200 (двісті) гривень, незаконно збула ОСОБА_6 4 (чотири) пігулки білого кольору, в яких відповідно до висновку експерта СЕ-19/108-26/1515-НЗПРАП від 22.01.2026 містився наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, загальна маса якого, в перерахунку на основу, складає 0,0896г.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст. 307 КК України, що кваліфікується як: незаконний збут наркотичного засобу.

Разом з цим, ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори», маючи умисел на незаконний збут наркотичного засобу - метадон, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, у невстановлений в ході досудового розслідування день та час, але не пізніше 29.01.2026 отримала відповідно до листка призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим, які отримують лікування в стаціонарних або амбулаторних умовах, і виконання цих призначень у КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР наркотичний засіб Methadone-ZN Metafin IC у кількості не менше 28 (двадцяти восьми) пігулок, які почала зберігати при собі.

29.01.2026, приблизно о 11 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи навпроти центрального входу до приміщення адміністративної будівлі «Запорізького обласного клінічного наркологічного диспансеру» поблизу будинку № 6 по вулиці Сєдова у місті Запоріжжя, де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут наркотичного засобу, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за грошові кошти у сумі 500 (п`ятсот) гривень, незаконно збула ОСОБА_6 8 (вісім) пігулок білого кольору, в яких відповідно до висновку експерта СЕ-19/108-26/1965-НЗПРАП від 29.01.2026 містився наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, загальна маса якого, в перерахунку на основу, складає 0,1767 г.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: незаконний збут наркотичного засобу, вчинений повторно.

Судовий розгляд кримінального провадження проведено у межах пред`явленого обвинувачення, відповідно до ст. 337 КПК України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України визнала повністю, фактичні обставини справи, що викладені в обвинувальному акті не оспорювала та підтвердила їх. Пояснила мотиви та спосіб вчинення правопорушень, що повністю відповідає обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Просила суд суворо не карати.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 349, 351 КПК України суд, з урахуванням повного визнання винуватості обвинуваченої, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо фактичних обставин, що підтверджують винуватість обвинуваченої, які ніким не оспорюються. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені ч. 3 ст.349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали, надані прокурором, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1, 2 ст. 307 КК України, є доведеною поза розумним сумнівом.

Відповідно до положень ст. 65 КК України, суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі, суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженої є її виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів та враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер та ступінь участі обвинуваченої у вчиненні інкримінованих ій злочинів, дані про особу винної, обставини, які пом`якшують та обтяжують їх покарання.

Так, виходячи із положень ст. 65 КК України, призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує, зокрема, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та наявність обставин, що пом`якшують покарання.

Отже, ОСОБА_4 скоїла кримінальні правопорушення, які згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, в силу ст.89 КК України визнана раніше не судимою, є офіційно працевлаштованою, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку виховує самостійно згідно актового запису про народження здійснено запис відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України, є особою яка відповідно до листка призначень препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів хворим, які отримують лікування в стаціонарних або амбулаторних умовах, і виконання цих призначень у КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР отримувала наркотичний засіб Methadone-ZN Metafin IC, за місцем роботи характеризується позитивно, з місця попереднього ув`язнення ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» надано довідку про заохочення.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання обвинуваченою вини, щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує думку прокурора, який просив призначити обвинуваченій за ч. 1 ст. 307 КК України покарання у виді 4-х років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України покарання у виді 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна та на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити їй покарання у виді 6-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна, та думку захисника, яка просила при призначенні покарання застосувати ст. 69 КК України та ст. 75 КК України, оскільки обвинувачена визнала свою вину, щиро розкаялась у вчиненому, має на утриманні малолітню дитину та має позитивні характеристики, крім того надано довідку від Громадської організації Центр Реінтеграції та Адаптації «Місто -Сховище» відповідно до якої ОСОБА_4 надається можливість пройти курс реінтеграції та курс адаптації.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне правопорушення, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Як зазначено в пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст.69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості і вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний в мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній частині посилатись на ч. 1 ст. 69 КК України. При цьому, необхідно врахувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

Враховуючи думку учасників судового провадження, беручи до уваги обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , а саме: яка повністю визнала себе винною у вчиненні інкримінованих їй злочинів, щиро кається, має на утриманні малолітню дитину, яку виховує самостійно, офіційно працевлаштована та позитивні характеристики а також відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд вважає, що сукупність зазначених обставин істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим можливо застосувати ч. 1 ст.69 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК України.

Враховуючи особу винної та наявність обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 : за ч. 1 ст. 307 КК України - покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, - покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, що перебуває у приватній власності ОСОБА_4 .

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк 5 років з конфіскацією майна, що перебуває у приватній власності ОСОБА_4 .

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів, та буде сприяти досягненню мети, визначеної у ст.50 КК України.

Суд вважає за необхідне зазначити щодо необхідності застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.2 ст.307 КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки вказане тяжке кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою з корисливих мотивів.

Щодо можливості застосування положень ст. 75 КК України та призначення покарання із звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає підстав для такого застосування. Так, обвинувачена брала активну участь у злочинній діяльності, пов`язаної із незаконним обігом психоактивних речовин, яка могла завдати і завдає величезної шкоди значній кількості людей, що з врахуванням необхідності врахування судом суспільних інтересів, які потребують усвідомлення особами суворості покарання за аналогічні дії, не дозволяє застосовувати запропоновані захисником положення Закону про кримінальну відповідальність. Всі пом`якшуючі ж покарання обставини та позитивні характеристики враховані судом при призначенні ОСОБА_4 більш м`якого виду покарання. Крім того, ОСОБА_4 не дивлячись на наявність офіційного працевлаштування та наявності постійного джерела доходу, додатково заробляє грошові кошти шляхом збуту наркотичних засобів. Тим паче, обвинувачена ОСОБА_8 , на протязі свого життя була неодноразово засуджена, за вчинення кримінальних правопорушень, що безпосередньо свідчить про те, що обвинувачена ОСОБА_4 на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та продовжує вчиняти кримінальні правопорушення (злочини) у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 30.01.2026 року, застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, до 29 березня 2026 року включно та який визначено обчислювати з моменту затримання, тобто з 29 січня 2026 року,

Ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 26.03.2026 року, продовжено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 30 діб, до 24 квітня 2026 року включно.

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 17.04.2026 року продовжено ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 15 червня 2026 року включно.

Отже, обвинувачена ОСОБА_4 перебуває у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» по теперішній час.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою, враховуючи продовження існування ризиків згідно ст. 177 КПК України та із урахуванням даних про особу, слід залишити застосованим до набрання вироком законної сили, об`єктивних підстав для зміни запобіжного заходу, судом не встановлено.

Також, суд вважає що увесь термін попереднього ув`язнення ОСОБА_4 належить зарахувати до строку покарання у вигляді позбавлення волі на підставі ч.5 ст. 72 КК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню були проведені експертизи: №СЕ-19/108-26/1515-НЗПРАП від 22.01.2026 на суму 2674,20 грн., №СЕ-19/108-26/1965-НЗПРАП від 29.01.2026 на суму 1782,80 грн., №СЕ-19/108-26/2999-НЗПРАП від 20.02.2026 на суму 1782,80грн., то процесуальні витрати в силу ст. 124 КПК України у загальній сумі 6 239,80 грн. на залучення експерта, підлягають стягненню із обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави.

Крім того, як встановлено судом, у ході досудового розслідування даного кримінального провадження слідчим суддею були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на майно.

Судом встановлено, ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 05.02.2026, накладено арешт на вилучене 29.01.2026 в ході проведення особистого обшуку затриманої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 майно, а саме: грошові кошти у кількості 4 купюри номіналом по 100 гривень кожна, 2 купюри номіналом по 50 гривень кожна: АР2437041, ЕИ0552355, МН2966203, УП2513001, АП8827010, АВ2050540 які упаковано до паперового конверту, користувачем яких є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2 блістера з 10 пігулками білого кольору в кожному та 1 блістер з 1 пігулкою білого кольору які упаковані до паперового конверту власником та користувачем яких є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мобільний телефон «Xiaomi Redmi 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 із сім-картками : НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , власником та користувачем якого є ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 який упакований до паперового конверту.

Вказаний арешт, накладений ухвалою слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 05.02.2026, підлягає скасуванню, відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, оскільки у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна (речових доказів) відпала потреба.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 349, 369, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 307 КК України - у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі відраховувати з моменту набрання вироком суду законної сили.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати до строку відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 з 29.01.2026 (з моменту її фактичного затримання) до набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення судових експертиз у розмірі 6 239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять) грн. 80 коп.

Речові докази:

-грошові кошти у кількості 4 купюри номіналом по 100 гривень кожна, 2 купюри номіналом по 50 гривень кожна: АР2437041, ЕИ0552355, МН2966203, УП2513001, АП8827010, АВ2050540, які упаковано до паперового конверту та передано на відповідальне зберігання до камери збереження речових доказів ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - повернути за належністю;

-2 блістера з 10 пігулками білого кольору в кожному та 1 блістер з 1 пігулкою білого кольору які упаковані до паперового конверту та передані на відповідальне зберігання до камери збереження речових доказів ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області знищити;

-мобільний телефон «Xiaomi Redmi 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 із сім-картками: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , який упакований до паперового конверту та переданий на відповідальне зберігання до камери збереження речових доказів ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, який згідно квитанції про отримання на зберігання речових доказів, виучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12025082230000702, упакування ID 3026079475462920, номер книги обліку речових доказів 615, порядковий номер 2692 конфіскувати в дохід держави;

-фрагменти таблеток загальною масою 1,1823 г, залишки об`єднаної проби масою 0,4079 г всередині паперового згортка (упакування експерта) у первинному пакуванні, упаковано в сейфпакет №6477363, об`єкт масою 3,0019 г, в первинному пакуванні, упаковано в сейфпакет №5471891, які передано на відповідальне зберігання до камери збереження речових доказів ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції про отримання на зберігання речових доказів, виучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12025082230000702, упакування ID 3026079465223627, номер книги обліку речових доказів 16, порядковий номер 1722 знищити;

-таблетки кількістю 18 штук у двох блістерах та фрагмент блістеру у первинному пакуванні, упаковано в сейфпакет №6636639, який передано на відповідальне зберігання до камери збереження речових доказів ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області згідно квитанції про отримання на зберігання речових доказів, виучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження №12025082230000702, упакування ID 3026079467021380, номер книги обліку речових доказів 16, порядковий номер 1722 знищити.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 05.02.2026.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі п. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Повний текст вироку після його проголошення вручається учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.

Суддя ОСОБА_1