Постановление суда № 137329305, 11.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8747/26

Провадження № 1-кс/201/2330/2026

УХВАЛА

11 червня 2026 року Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , на бездіяльність дізнавача та процесуального керівника у кримінальному провадженні №12025047130000161 від 14 травня 2025 року,

УСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , на бездіяльність дізнавача та процесуального керівника у кримінальному провадженні №12025047130000161 від 14 травня 2025 року, у якій представник просить суд: визнати бездіяльність дізнавача підрозділу дізнання ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 та процесуального керівника - прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_9 щодо затягування строків проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025047130000161, зареєстрованому в реєстрі досудових розслідувань 14.05.2025 незаконною; зобов`язати дізнавача підрозділу дізнання ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 та процесуального керівника - прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_9 вчинити всі необхідні та невідкладні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на забезпечення швидкого та неупередженого розслідування кримінального провадження, та прийняти відповідне процесуальне рішення, щодо отримання належних і допустимих доказів наявності або відсутності доказів вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 182 КК України.

В обґрунтування поданої скарги представник вказує, що у провадженні дізнавача підрозділу дізнання ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 знаходиться кримінальне провадження №12025047130000161, зареєстроване в реєстрі досудових розслідувань 14.05.2025 за ознаками ч. 1 ст. 182 КК України, однак, на його думку, за цей час з моменту відкриття, досудове розслідування фактично не проводиться, а дізнавач не вчиняє жодних дій, спрямованих на швидке, повне та неупереджене розслідування кримінального правопорушення. Представник вказує, що за період часу з моменту реєстрації кримінального провадження до 10 червня 2026 року (один рік і один місяць) орган досудового дізнання разом з процесуальним керівником прокурором Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_9 по справі не здійснено жодної процесуальної дії направленої на отримання доказів, що вказували б на відсутність або на підтвердження наявності фактів вчинення службовими особами чи власником ПП «ЄВРОКЛІМАТ ДНІПРО» ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КК України.

Дослідивши подану скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість відкриття провадження по вказаній скарзі з таких підстав.

Слідчий суддя зазначає, що законодавцем чинним кримінально-процесуальним законодавством України надано право учасникам кримінального провадження на оскарження слідчому судді рішень, дій або бездіяльності слідчого і прокурора під час досудового розслідування та визначено перелік зазначених рішень, дій або бездіяльності, які можуть бути оскарженні, а також його порядок.

Згідно ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Чинне законодавство зазначає, що основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях.

Таким чином, слідчий суддя - це суддя, уповноважений забезпечувати законність та обґрунтованість обмеження конституційних прав і свобод людини саме на досудовому провадженні у кримінальній справі.

Главою 26 КПК України визначено, що до функцій слідчого судді відносяться функції щодо розгляду слідчим суддею скарг на рішення дії чи бездіяльність слідчого або прокурора в ході досудового розслідування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником. Вказаний перелік є вичерпним.

За змістом положень ст. 303 КПК України до повноважень слідчого судді входить розгляд скарг на конкретно визначені законом дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора та у визначених законом випадках розгляд клопотань учасників кримінального провадження.

При цьому в частині 1 ст. 36 та в частині 5 ст. 40 КПК України закріплено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що кримінальний процесуальний закон наділяє правом, а не зобов`язує сторону обвинувачення вчиняти ті чи інші процесуальні дії під час здійснення досудового розслідування у рамках певного кримінального провадження.

При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК України).

Стаття 307 КПК України не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов`язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування.

Відповідну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 14.02.2023 р. по справі № 405/680/22.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Отже, за результатами розгляду скарги слідчий суддя має реалізувати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні у порядку та за процедурою, передбаченому КПК України, тобто ухвалити рішення, яким скасувати рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, зобов`язати його або припинити конкретну дію або вчинити певну дію.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, стаття 303 КПК України містить вичерпний перелік дій, які підлягають оскарженню до слідчого судді, натомість адвокат ОСОБА_2 просить суд: визнати бездіяльність дізнавача підрозділу дізнання ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 та процесуального керівника - прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_9 щодо затягування строків проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025047130000161, зареєстрованому в реєстрі досудових розслідувань 14.05.2025 незаконною; зобов`язати дізнавача підрозділу дізнання ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_8 та процесуального керівника - прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_9 вчинити всі необхідні та невідкладні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на забезпечення швидкого та неупередженого розслідування кримінального провадження, та прийняти відповідне процесуальне рішення, щодо отримання належних і допустимих доказів наявності або відсутності доказів вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 182 КК України.

При цьому, виходячи зі змісту ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий суддя позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) слідчому чи дізнавачу щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).

Таким чином, встановлено, що порушені в скарзі вимоги, виходячи з положень ч.1 ст.303 КПК України, не підлягають оскарженню.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за даною скаргою.

Керуючись ст.ст. 303-304 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , на бездіяльність дізнавача та процесуального керівника у кримінальному провадженні №12025047130000161 від 14 травня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1