Решение № 137320421, 10.06.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/734/26

Провадження № 2/396/967/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді: Цесельської О.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоукраїнка цивільну справу №396/734/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 12.07.2025 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №12.07.2025-100000262, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 6000,00 гривень, строком на 217 днів. Однак, відповідач, всупереч умовам договору, своїх зобов`язань перед позивачем не виконав, внаслідок чого станом на дату звернення з позовом до суду за відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору в розмірі 12150,00 гривень, з яких: 6000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 5580,00 гривень заборгованість по процентам, 540,00 грн. додаткова комісія та 30,00 грн. неустойки.

Ухвалою суду від 10.04.2026 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`вивилась, в позовних вимогах просила розгляд справи проводити без її участі за наявними у справах матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся шляхом надіслання судової повістки за його місцем реєстрації, однак з Трекінгу Укрпошти від 10.06.2026 р. вбачається, що відправлення повернулось на адресу суду із відміткою поштового відділення "Одержував відсутній за вказаною адресою". Відзив до суду не надходив.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за кредитним договором №12.07.2025-100000262 від 12.07.2025 р. зобов`язання, а саме не здійснював виплату належних до сплати сум кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості станом на дату пред`явлення позову за відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору в розмірі 1250,00, з яких: 6000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 5580,00 гривень заборгованість по процентам, 540,00 грн. додаткової комісії та 30,00 грн. неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Устатті 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Кредитний договір №04.09.2025-100000270 від 04.09.2025 р. підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, а також те, що відповідачем не подано до суду відзив на позовну заяву та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували проведений представником позивача розрахунок заборгованості за вищевказаними договорами, як і не надано доказів виконання належним чином та у встановлені строки зобов`язань за вказаними договорами, у зв`язку з чим порушення зобов`язання визнається судом таким, що сталося з вини відповідача, а отже суд вважає, що вимоги представника позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2662 гривні 40 копійок витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 526, 549-552, 1054 ЦК України та ст. ст. 2, 19, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №12.07.2025-100000262 від 12.07.2025 р. у розмірі 12 150,00 грн. та 2662,40 гривень витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бут оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення суду складено 10.06.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська