Постановление суда № 137307344, 09.06.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5100/26

Провадження №1-кс/333/1697/26

УХВАЛА

Іменем України

09 червня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

12.05.2026 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що ним була подана заява про вчинення співробітниками СБУ та прокуратури кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364, 366, 367 КК України, яка ТУ ДБР в ЄРДР не внесена.

У судовому засіданні особа, яка подала скаргу, ОСОБА_3 , доводи викладені в скарзі підтримав і просив її задовольнити. Зазначив, що співробітники СБУ та прокуратури вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.364, 366, 367 КК України. За думкою скаржника ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України, зводяться до того, що вказані службові особи не внесли відомості за його заявою до ЄРДР. Кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України, зводяться до того, що постанови слідчого та повідомлення про проведену перевірку за його заявами є неправомірними, адже побідні ЄРДР відсутні. Кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 КК України, зводяться до бездіяльності службових осіб щодо невиконання вимог закону про внесення відомостей до ЄРДР.

Представник ТУ ДБР у м.Мелітополі, будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час і місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явився. Керівник першого слідчого відділу ТУ ДБР у м.Мелітополь надав до суду заяву щодо слухання скарги за неявки представника ТУ ДБР та просив відмовити у її задоволенні. В заяві також повідомлено, що 13.05.2026 року на виконання ухвали Олександрівського районного суду м.Запоріжжя №331/3779/26 від 08.05.2026 року внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.396 КК України та розпочате досудове розслідування за фактом приховання органами прокуратури та співробітниками УСБУ особливо тяжкого злочину, за тими ж обставинами, що викладені у зверненні ОСОБА_3 від 01.03.2026 року.

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог ч.3 ст.306 КПК України та строків розгляду таких скарг, суд вбачає за можливе у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті за відсутності суб`єкта оскарження.

Вислухавши скаржника, дослідивши скаргу та додані до неї документи, матеріали надані керівником першого слідчого відділу ТУ ДБР у м.Мелітополь, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.

Матеріалами справи встановлено, що 01.03.2026 року скаржником до Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону була подана повторна заява про вчинення злочину. В заяві вказано, що слідчий СБУ ОСОБА_4 , прокурор Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_5 та керівник ДБР допускають бездіяльність, яка зводиться до невнесення інформації в ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ст.111 КК України.

Вказана заява Запорізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону 28.03.2026 року була направлена до Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі.

Листом ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, від 20.04.2026 року ОСОБА_3 повідомлено, що в поданій ним заяві відсутні достатні підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Приписи ст.214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч.5 ст.214 КПК України).

Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Частиною другої цієї норми передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначений ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, дізнавач, прокурор.

Згідно з наявними в матеріалах справи даними 02.04.2026 року ТУ ДБР у м.Мелітополі була отримана заява ОСОБА_3 від 01.03.2026 року.

За результатами розгляди заяви ОСОБА_3 заступником директора ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополі, 20.04.2026 року була надана відповідь про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР у зв`язку із встановленням відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Так, відомості у заяві не містять об`єктивних даних, які б свідчили про вчинення будь-якого кримінального правопорушення з боку окремих працівників правоохоронних органів.

На думку слідчого судді таке рішення відповідає вимогам ст.214 КПК України, оскільки заява про вчинення кримінальних правопорушень не містить об`єктивних даних, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення. Не повідомлено таких даних і під час судового засідання.

При цьому слід врахувати, що на виконання ухвали Олександрівського районного суду м.Запоріжжя №331/3779/26 від 08.05.2026 року внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.396 КК України та розпочате досудове розслідування за фактом приховання органами прокуратури та співробітниками УСБУ особливо тяжкого злочину (кримінальне провадження №42026082370000032 від 13.05.2026 року).

Зауваження скаржника щодо неправильного визначення кваліфікації (за ст.396 КК України, замість правильної за ст.ст. 364, 366, 367 КК України) суд вважає безпідставними, адже визначення кваліфікації діяння, щодо якого здійснюється досудове розслідування, є обов`язком слідчого, дізнавача, прокурора. До повноважень слідчого судді не належить встановлення ознак складу злочину при зобов`язанні внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Крім того, при первинній реєстрації здійснюється попередня кваліфікація. Кваліфікація це динамічний процес, і остаточна кваліфікація може бути відмінною від первинної.

За такого, висновки представника ТУ ДБР розташованого у м.Мелітополь щодо відсутності підстав для внесення відомостей, визначених у заяві ОСОБА_3 від 01.03.2026 року, повністю підтверджені документами, що містяться в матеріалах скарги, а доводи скаржника щодо невиконання працівниками ТУ ДБР вимог закону не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги.

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що підстави для внесення відомостей за даною заявою до ЄРДР та відповідно зобов`язання уповноваженої особи ТУ ДБР вчинити такі дії відповідно до ст.214 КПК України, відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.303, 306-307 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали суду складено 10.06.2026 року.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя ОСОБА_1