Постановление суда № 137302107, 04.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8658/25

Провадження № 1-кс/202/3612/2026

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

04 червня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Індустріального районного суду м. Дніпра надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

У зазначеному клопотанні захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 просив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , поклавши на нього обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме прибувати за кожним викликом до слідчого або прокурора, а у разі визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, визначити її у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачено п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто в сумі 266 240 грн. 00 коп., поклавши на нього обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме прибувати за кожним викликом до слідчого або прокурора.

В обґрунтування клопотання захисник підозрюваного ОСОБА_4 зазначив, що підставою для зміни запобіжного заходу є наявність нових обставин, які раніше не досліджувалися слідчим суддею, а саме те, що мати підозрюваного ОСОБА_4 - ОСОБА_6 , страждає на тяжкі захворювання, що підтверджуються випискою із медичної карти, яка не досліджувалась слідчим суддею при продовженні запобіжного заходу 16.04.2026 р. Підозрюваний ОСОБА_4 в умовах свободи є особою, здатною забезпечувати їй необхідний догляд, а саме здійснити своєчасний виклик медичної допомоги та забезпечити загальну підтримку у критичні моменти.

Окремо наголошує, що підозрюваний ОСОБА_4 готовий до відшкодування шкоди потерпілим. Готовність ОСОБА_4 до відшкодування шкоди потерпілим є додатковим підтвердженням того, що мета запобіжного заходу може бути повною мірою досягнута шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту або альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Окрім зазначеного вказував, що ризики, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні. Зокрема, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, спростовується тим, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, раніше не судимий, виконує всі без виключення покладені на нього процесуальні обов`язки, ніколи в розшуку не перебував, від органів досудового розслідування та/або суду не переховувався.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, спростовується тим, що стороною обвинувачення вже було проведено необхідні слідчі (розшукові) дії, зокрема НСРД, для отримання речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Жодних речей, які могли б бути предметом чи засобом здійснення інкримінованого кримінального правопорушення, у ОСОБА_4 знайдено та вилучено не було. Водночас, досудове розслідування у кримінальному провадженні триває ще з 15.10.2024 р., тобто більше ніж 1,5 роки, а тому стороною обвинувачення відповідні речі та документи, скоріш за все, вже давно були оглянуті та вилучені. Тобто, у ОСОБА_4 немає, ані бажання, ані можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, спростовується тим, що з боку потерпілих або свідків жодних заяв та/або клопотань про надання їм відповідного захисту, повідомлень про тиск або інші спроби неправомірного впливу на цих осіб, погрози на їх адресу зі сторони ОСОБА_4 , їх побоювання за своє життя та здоров`я складено та надано до суду не було, з приводу цього факту жодних відомостей до ЄРДР внесено не було ні потерпілі від інкримінованого кримінального правопорушення є громадянами Латвійської Республіки та Литовської Республіки і, відповідно, проживають у цих країнах, з якими у України навіть немає спільного кордону, а тому будь-який ризик на таких потерпілих з боку ОСОБА_4 об`єктивно виключений.

Також зауважував, що у кримінальному провадженні за №42024040000000473 від 15.10.2024 р., підозрюваними, окрім ОСОБА_4 ухвалами було обрано або альтернативний запобіжний захід у вигляді застави або запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та ОСОБА_4 є єдиним підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, до якого застосовано найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказана обставина свідчить про очевидну непропорційність обраного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу порівняно з іншими підозрюваними у тому самому кримінальному провадженні, яким пред`явлено аналогічні підозри.

Захисник та підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримали, надавали пояснення аналогічні, викладеним у клопотанні та просили його задовольнити. Наголошувала про намір відшкодувати збитки потерпілим, однак перебування підозрюваного під вартою унеможливлює це.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту, зазначаючи, що ризики, встановлені ухвалою слідчого судді від 16.04.2026 є актуальними, не зменшились станом на день розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позицію сторін, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

На стадії досудового розслідування клопотання про зміну запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу також повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі.

Варто зазначити, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і його застосування без розгляду або необґрунтована відмова від альтернативних заходів (застава, домашній арешт, особисте зобов`язання) є порушенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини (право на свободу та особисту недоторканність).

ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024040000000473 від 15.10.2024 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, одним з підозрюваним в якому є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

17.02.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

У клопотанні захисник, посилаючись на нові обставини та відсутність ризиків, ставить питання щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , а у разі визначення альтернативного запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , у вигляді застави, просить визначити її у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачено п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто в сумі 266 240 грн. 00 коп., поклавши на нього обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме прибувати за кожним викликом до слідчого або прокурора.

При вирішенні клопотання слідчий суддя, враховує встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 .

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій, вважає, що на даному етапі матеріали кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, а відтак і про обґрунтованість застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Перевіряючи існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що станом на час розгляду клопотання триває досудове розслідування, під час якого сторона обвинувачення продовжує встановлювати всі обставини кримінального провадження, збирати відповідні докази, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення може вчиняти дії, встановлені в ухвалі слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 16.04.2026.

Слідчий суддя вважає, що застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 відповідає підставам і меті запобіжного заходу, обґрунтованій підозрі, характеру діяння, яке інкримінується підозрюваному, а тому заявлене клопотання в частині зміни підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України (п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч. 4 та п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 був застосований на підставі ухвали слідчого судді 18 лютого 2026 року.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 16.04.2026 р. у справі №202/8658/25 було задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42024040000000473 від 15.10.2024 р., про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 190 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та продовжено йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 14 червня 2026 року.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 зазначає про госпіталізацію матері підозрюваного, яка потребує медичного обстеження та надання допомоги, у зв`язку з чим наголошує про відсутність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відсутність інших ризиків, та вказує, що зазначена обставина не досліджувалась слідчим суддею при продовженні запобіжного заходу, та виникла після постановлення ухвали 16.04.2026.

Слідчий суддя вважає, що надані захисником документи щодо стану здоров`я матері, зокрема виписка від 11.05.2026 з медичної амбулаторної картки хворої ОСОБА_6 , є новими обставинами, які не досліджувались слідчим суддею при постановленні ухвали 16.04.2026.

Слідчий суддя зазначає, що зі сплином часу сторона обвинувачення повинна надати більш переконливих доказів, які обумовлюють тримати особу під вартою, у даному випадку без визначення застави.

Як зазначає в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (справа «Ткачов проти України» від 13.12.2007 p., «Єлоєв проти України» від 06.11.2008р.) ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються.

Під час розгляду клопотання сторони захисту, прокурором не доведено обставин, які давали підстави не визначати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Відтак, слідчий суддя, при розгляді клопотання, враховуючи наявність на утриманні ОСОБА_4 матері, стан її здоров`я, наявність міцних соціальних зв`язків, інші відомості, що характеризують особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, має намір відшкодовувати збитки потерпілим, про що і захисником і підозрюваним наголошувалось у судовому засіданні, а також певне зменшення процесуальних ризиків за час проведення досудового розслідування, приходить до висновку про можливість визначення підозрюваному розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

Застосування застави як альтернативного запобіжного заходу у поєднанні з покладанням процесуальних обов`язків є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання та вважає за необхідне змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою, без визначення розміру застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, який на переконання слідчого судді буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, передбаченим п.п. 2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки та не є завідомо непомірним для підозрюваного. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

Зважаючи на тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , відомості про особу підозрюваного, його матеріальний стан станом на час розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному має бути встановлений в межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн., такий розмір є виправданим за наявних обставин та повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов`язків.

Оскільки слідчим суддею вирішено застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, то у разі внесення застави в розмірі, визначеному цією ухвалою, на нього слід покласти також обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України, а саме: в разі внесення застави такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Слідчий суддя приходить до висновку, що вказані обов`язки, у разі внесення застави, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не зашкодять інтересам досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 201 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України - задовольнити частково.

Змінити запобіжний захід, застосований ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 16.04.2026 у справі № 202/8658/25 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали до 14.06.2026 включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави до 14.06.2026 включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1