Постановление суда № 137299608, 11.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

11.06.2026 Справа № 917/1922/25

Суддя Мацко О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремтрастбудсервіс» від 28.05.2026 р., (вх. № 7349 від 29.05.2026 р.) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 р. у справі № 917/1922/25

за позовною заявою Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, пл. Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 24388300,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремтрастбудсервіс», 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 14-А, код ЄДРПОУ 33989485,

про стягнення 617 188,86 грн,

Секретар судового засідання Токар А.В.

Представники: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 р. у справі № 917/1922/25 було задоволено позов Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремтрастбудсервіс» на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області: 136 181,87 грн 3 % річних за невиконання грошового зобов`язання щодо повернення безпідставно збережених коштів, 481 006,99 грн втрати від інфляції; 7 406,27 грн судового збору.

Постановою від 02.04.2026 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремтрастбудсервіс» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 у справі №917/1922/25 залишено без змін.

На виконання вказаного рішення та постанови 04.05.2026 р. Господарським судом Полтавської області видано відповідний наказ.

28.05.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремтрастбудсервіс» до суду надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 р. у справі № 917/1922/25.

В обґрунтування необхідності розстрочення виконання рішення боржник посилається на те, що заборгованість у цій справі виникла внаслідок недвозначного тлумачення змісту законодавства з боку судових органів, зокрема, Великої Палати Верховного Суду.

Також у заяві про розстрочку виконання рішення у даній справі відповідач стверджує про значний розмір дебіторської заборгованості ТОВ «Кремтрастбудсервіс» перед кредиторами, а також зазначає про те, що товариство не закладало відповідні витрати в розрахунок вартості квадратного метру будівництва нерухомості і, відповідно, не отримувало надходжень на компенсацію таких витрат, а відкриття виконавчого провадження зі стягнення заборгованості призведе до додаткового нарахування 10% від суми боргу, а також потягне за собою арешт активів, зупинку діяльності підприємства та його виробничого циклу і, відповідно, до подальшого банкрутства через різке збільшення збитків внаслідок простою.

Ухвалою від 02.06.2026 року вказану заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 11.06.2026 р. Сторони, повідомлені через систему Електронний суд про судове засідання, явку в засідання не забезпечили, що не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремтрастбудсервіс» про розстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 р. у справі № 917/1922/25, суд дійшов висновку про наступне:

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні об`єктивні та непереборні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.05.2024 р. у справі № 906/1035/23, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України має враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви про відстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

У постанові від 18.01.2024 р. у справі № 914/2994/22 Верховний Суд дійшов висновку, що питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Суд зазначає, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права.

Також, як зазначає Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 р. у справі № 905/1252/16, саме дослідження таких обставин повинно відбуватись із дотриманням вимог ч. 1 ст. 86 ГПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та положень ст. 236 ГПК України, відповідно до яких обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У даному випадку, з урахуванням усіх осбавин срави та доводів, наведених у заяві боржника, суд вважає, суд вважає, що розстрочення виконання рішення суду надасть можливість ефективно виконати рішення суду, зберігаючи ресурси для існування підприємства відповідача. При цьому в даному випадку надання розстрочки виконання рішення відповідає збалансованості та інтересам сторін, оскільки забезпечити виконання рішення, а позивач (як стягувач) отримає таке виконання з чітко визначеними строками.

Одночасно заяву про розстрочення сплати боргу слід задовольнити лише частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішенняне може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Судом встанволено, що заявник не надає в заяві запропонованого графіку розстрочення рішення Господарського суду Полтавської області, натомість просить розстрочити його виконання на рік (очевидно, маючи на увазі один рік з дня прийняття ухвали про розстрочку).

Так, рішення у справі було прийнято 12.01.2026р, тому згідно положень ч. 5 ст. 331 ГПК України річний обмежувальний строк для розстрочення виконання рішення суду з моменту його ухвалення закінчується 12.01.2027 року. З цих підстав, відповідач має сплатити останній платіж до 12.01.2027 року.

Вказане також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06 лютого 2025 року у cправі № 904/1060/24, в якій зокрема, зазначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма не вимагає, а господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що наведені у заяві доводи підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, враховуючи відсутність заперечень стягуваач проти заяви, заява боржника про розстрочення виконання рішення підлягає задоволенню частково, із встановленням графіку погашення заборгованості. Розстрочка виконання рішення в даному випадку не призведе до порушення принципу співрозмірності і пропорційності забезпечення прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кремтрастбудсервіс» від 28.05.2026 р., (вх. № 7349 від 29.05.2026 р.) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 р. у справі № 917/1922/25 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 р. у справі № 917/1922/25 з щомісячними платежами до вказаної дати, а саме:

- до 12.07.2026р. - 89 227,88 грн;

- до 12.08.2026р. - 89 227,88 грн;

- до 12.09.2026р. - 89 227,88 грн;

- до 12.10.2026р. - 89 227,88 грн;

- до 12.11.2026р. - 89 227,88 грн;

- до 12.12.2026р. - 89 227,88 грн;

- до 12.01.2027р. - 89 227,88 грн.

3. В іншій частині вимог - в задоволенні заяви відмовити.

Ухвала складена та підписана 11.06.2026.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст. 235, 255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.С.Мацко