Постановление суда № 137295361, 08.06.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4002/26

Провадження № 1-кс/0274/722/26

У Х В А Л А

Іменем України

08.06.2026 року м. Бердичів

Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бердичів, Житомирської області, українцю, громадянину України, маючому неповну середню освіту, розлученому, непрацюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимому,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060480000340 від 20.05.2026 р.,

в с т а н о в и в :

08.06.2026 р. слідчий СВ Бердичівського РВП ОСОБА_6 за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням, у якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

В клопотанні орган досудового слідства необхідність прийняття такого рішення аргументував тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме: своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п"яти до восьми років.

Також у клопотанні орган досудового розслідування вказує на ризики, передбачені пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: враховуючи тяжкість вчиненого злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 , дані про підозрюваного, який не має стійких сформованих соціальних зв"язків, не працює, зловживає алкогольними напоями та наркотичними засобами, раніше неодноразово судимий, на даний час на розгляді в Бердичівському міськрайонному суді знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 382 КК України, тому, перебуваючи на волі, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, тому обрання ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить запобігання зазначених ризиків.

Вказаний факт було внесено 20.05.2026 р. до ЄРДР за № 12026060480000340 з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України та розпочате досудове слідство.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з підстав, викладених у клопотанні. Вказав, що існують ризики, передбачені пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На даний час винесено вирок за ч. 1 ст. 382 КК України відносно підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого. Зазначив, що він дійсно не виконував рішення суду щодо керування транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами. Вказав, що проживає разом з дівчиною, яка вагітна від нього, терміном 3 місяці. Має намір одружитися з нею. Вони проживають у будинку брата. Він підробляє на будівництві. Вказав, що хоче в тюрму, після чого має намір піти служити. Вину у вчиненому визнає, кається. Не розуміє, з яких міркувань вчинив крадіжку. Просив застосувати відносно нього домашній арешт.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні у своєму виступі щодо задоволення клопотання слідчого заперечив. Зазначив, що підозрюваний буде апелювати по вироку щодо його обвинувачення за ч. 1 ст. 382 КК України. Вказав, що ризики, зазначені у клопотанні, необґрунтовані та недоведені. Підозрюваний має житло, тому просив обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши виступи учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12026060480000340 від 20.05.2026 р.

29.05.2026 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 06.05.2026 р. близько 00 год 30 хв ОСОБА_5 перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

В цей же день, час та місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану, з сусіднього будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р., який неодноразово продовжений, востаннє Указом Президента України №342/2026 від 27.04.2026 р., керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони залишаються ніким непоміченими для оточуючих, переліз через паркан та проник на територію подвір`я будинку АДРЕСА_3 , після чого за допомогою невстановленого органом досудового розслідування предмету розбив віконне скло, таким чином проник до будинку, звідки таємно повторно викрав шуруповерт акумуляторний марки «Forte» моделі «CDR 1218-2BS» з комплектуючими вартістю 2 064 грн 12 коп та перфоратор марки «Bosch» моделі «GBH 2-26 DRE PROFESSIONAL» вартістю 2 770 грн 97 коп.

В подальшому ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 4 835 грн 09 коп.

Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в житло, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства», № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року).

Отже, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином, та які не повинні бути переконливими в тій мірі, щоб звинуватити особу у його вчиненні, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, які були досліджені в судовому засіданні, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_7 від 19.05.2026 р.;

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 20.05.2026 р.;

- протоколи огляду місця події від 19.05.2026 р.;

- протоколи допитів свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 20.05.2026 р.;

- інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилалися слідчий у клопотанні і прокурор в ході його розгляду, дають підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Оцінюючи наявні у справі матеріали та встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини, слідчий суддя вважає доведеними ризики, передбачені пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального процесуального законодавства є певна ступінь ймовірності того, що підозрюваний вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Згідно пп. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Зокрема, санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п"яти до восьми років.

Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 враховуються тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та міра покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим. Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п"яти до восьми років.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 не має стійких сформованих соціальних зв"язків за місцем його проживання, оскільки розлучений, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, не працює, тому ступінь його соціальних зв`язків не є таким, який би утримував його за місцем проживання.

Також з матеріалів клопотання встановлено, що на розгляді в Бердичівському міськрайонному суді перебувало кримінальне провадження № 12025060480001004 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. У призначені судові засідання обвинувачений систематично не з"являвся, про причини неявки не повідомляв, тому стосовно нього неодноразово застосовувався привід.

Окрім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що 02.06.2026 р. слідчий уже звертався з аналогічним клопотанням до слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Однак, ОСОБА_5 , будучи повідомленим про дату та час судового засідання, на його розгляд не з"явився, що свідчить про його спроби переховування від органу досудового розслідування та суду.

Викладене свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду.

Також, як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, (починаючи з 2006 року).

Також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності (відносно нього оформлено більше шістдесяти адміністративних матеріалів про притягнення його до відповідальності).

Окрім того, як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_5 зловживає наркотичними засобами, у зв"язку з чим з 2017 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом "опійна наркоманія", зловживає алкоголем, за місцем проживання характеризується з негативної сторони.

При цьому, підозрюваний на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий тяжкий злочин. Вказані обставини свідчать про схильність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інших злочинів та існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.

Виходячи із зазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м`який запобіжний захід відносно ОСОБА_5 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навели слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні.

Тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, його сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, за яке він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави 23 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 76 544 (сімдесят шість тисяч п"ятсот сорок чотири) грн 00 коп, оскільки внесення застави саме в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи відносно підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця реєстрації/ проживання; утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення під вартою, в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Доводи захисника ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 про застосування відносно останнього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту не знайшли свого підтвердження, оскільки жодними належними доказами не доведені (зокрема, відсутні докази про наявність у підозрюваного родини в місці його постійного проживання, вагітної дівчини, місця роботи).

На підставі викладеного, керуючись статтями 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту взяття під варту ОСОБА_5 - з 14 години 30 хвилин 08 червня 2026 року до 14 години 30 хвилин 06 серпня 2026 року.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави 23 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 76 544 (сімдесят шість тисяч п"ятсот сорок чотири) грн 00 коп (Реквізити для сплати застави: отримувач: ТУ ДСА України в Житомирській області, код отримувача: 26278626, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA758201720355229001500000277, призначення платежу вказати, хто і за що платить, справа № 274/4002/26 Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця реєстрації/ проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками в даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити до 06 серпня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі слідчого судді розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної даною ухвалою, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, процесуального прокурора.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, а підозрюваним у той же строк із дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя : ОСОБА_1