Постановление суда № 137292014, 11.06.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7380/26

1-кс/308/3036/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді скаргу Міністерства юстиції України в особі представника ОСОБА_3 на бездіяльність Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2026 року до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла скарга Міністерства юстиції України в особі представника ОСОБА_3 на бездіяльність Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про злочин.

В обґрунтування скарги скаржник зазначив наступне.

10.04.2026 Міністерство юстиції України звернулось до Державного бюро розслідувань із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення (вих. № 50130/38.4.3/15-26).

У вказаній заяві Міністерство юстиції України повідомляє про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 367 Кримінального кодексу України, вчинених невстановленими особами органів державної влади відносно громадянина ОСОБА_4 , в результаті яких Державному бюджету України було завдано збитків (істотної шкоди), внаслідок виплати заявнику відшкодування в розмірі 44689,41 грн (еквівалент 900 євро), на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Костюк та інші проти України».

Одночасно Міністерство юстиції України повідомляло Державне бюро розслідувань, що у додатках до поданої заяви від 10.04.2026 містяться всі наявні у Міністерства юстиції України документи, що можуть бути використані працівниками Державного бюро розслідувань в якості доказів, та які свідчать про наявність об`єкту та об`єктивної сторони кримінального правопорушення. Зокрема такими документами є: заява ОСОБА_4 № 1532/25 до якої було додано копії документів, якими підтверджено викладені в заяві обставини, рішення Європейського суду з прав людини від 23.10.2025 у справі «Костюк та інші проти України», платіжна інструкція від 26.01.2026 № 55 та інші матеріали.

При цьому Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (далі Територіальне управління ДБР), від 13.05.2026 № 25177зкп-26/п/12-61 30777/26 повідомило Міністерство юстиції України про прийняте ним рішення про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої міністерством заяви про вчинення кримінального правопорушення. У вказаному листі Територіальним управлінням ДБР зазначено, що вивчивши зміст поданої заяви, не встановлено будь-яких обставин, що можуть свідчити що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень у зв`язку чим на даний час відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Однак, скаржник вважає, що з такими висновками Територіального управління ДБР не можна погодитись, оскільки для перевірки відомостей, зазначених в цій заяві необхідно провести слідчі дії для здобуття та дослідження вже наданих доказів, які можуть свідчити про наявність чи відсутність в діях осіб ознак кримінального правопорушення. Проте, проведення слідчих та процесуальних дій неможливо без внесення відомостей вказаної заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 21.05.2026 року, дана скарга визначена для розгляду слідчій судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 .

За ухвалою від 21.05.2026 року судом було відкрите провадження за скаргою.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений. Подав до суд заяву від 09.06.2026 року про розгляд скаргу без участі представника Міністерства юстиції України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, слідчий суддя вважає, що скаргу слід розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.

Представник суб`єкта оскарження Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові, слідчий ОСОБА_5 також подав письмову заяву від 25.05.2026 року про розгляд скарги за його відсутності та просив відмовити у задоволенні скарги.

У зв`язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб`єкта оскарження на підставі наявних доказів. Крім того, в силу ч. 3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали скарги вважаю, що в задоволенні такої слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об`єктивна та суб`єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, - вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

У пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

У поданій заяві про вчинення кримінального правопорушення від 10.04.2026 вих. № 50130/38.4.3/15-26 Міністерство юстиції України звернулось до Державного бюро розслідувань із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, із посиланням на той факт, що Європейським судом з прав людини розглянуто справу «Костюк та інші проти України», зокрема за заявою ОСОБА_4 № 1532/25, та 23.10.2025 прийнято рішення, яким встановлено порушення Державою Україна пункту першого статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зобов`язано сплатити заявнику 900 (дев`ятсот) євро, як відшкодування моральної шкоди. Заявник скаржився на надмірну тривалість цивільних проваджень (більше 6 років та 8 місяців) та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, посилаючись на пункт перший статті 6 та статтю 13 Конвенції. Детальна інформація стосовно фактів, скарг, національних засобів правового захисту була детально викладена громадянином ОСОБА_4 в заяві № 1532/25 до якої було додано копії документів, якими підтверджено вказані обставини. На виконання вказаного рішення з Державного бюджету України на особовий рахунок заявника перераховано 44689,41 грн (еквівалент 900 євро), що підтверджується платіжною інструкцією від 26.01.2026 № 55. Виплачені кошти за рішенням Європейського суду є збитками Державного бюджету України. З огляду на викладені факти заявник вважає, що в даному випадку збитки Державному бюджету України було завдано в результаті дій невстановлених посадових осіб органів державної влади, які мають ознаки кримінального правопорушення передбаченого статтями 364, 365 та 367 Кримінального кодексу України.

При цьому заявником не зазначено об`єктивних даних та обставин, які могли б свідчити про вчинення зазначеними в повідомленні особами кримінально-караного діяння.

Положення статті 214 КПК України перебуває у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, згідно п. 2 Глави 3 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 17.08.2023 № 231, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.

Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).

Слідчий суддя звертає увагу, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.

Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.

Крім цього слід зазначити, що при безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушується гарантія недоторканності суддів і їх незалежності у виконанні професійних обов`язків, спроба втручання у здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Статтею 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи, та у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення є одним з основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України.

Таким чином, суд вважає, що уповноважені особи Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові, отримавши заяву від 10.04.2026 вих. № 50130/38.4.3/15-26 Міністерство юстиції України, дотрималися вимог чинного законодавства України, перевірили її та встановили факт відсутності обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, зазначених заявником, тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 309, 310, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні скарги Міністерства юстиції України в особі представника ОСОБА_3 на бездіяльність Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому КПК України порядку.

Апеляційна скарга може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1