Постановление суда № 137289367, 18.05.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2564/25 Провадження № 2/304/341/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Кибза М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Діовші А.Я.,

представника відповідача МТСБУ адвоката Висоцьої Х.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Перечин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В :

10.11.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Перечинського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2 , Моторного (транспортного) страхового бюро України, про відшкодування шкоди та у позові просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача майнову шкоду в розмірі 153 467,68 грн.

Ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 17.11.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі № 304/2564/25 в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.03.2026 року позивачем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про зміну позовних вимог, та в якій просить стягнути з відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивача ОСОБА_1 страхове відшкодування (регламентну виплату) в сумі 153 467,68 грн. та стягнути судові витрати в розмірі 1534,67 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 605,60 грн.

26.03.2026 року представником відповідача МТСБУ подано відзив на позовну заяву.

01.04.2026 року представником позивача ОСОБА_1 в особі адвоката Діовші А.Я. подано до суду заяву про долучення доказів та у вказаній заяві просить долучити до матеріалів справи протокол огляду колісного транспортного заходу та другу сторінку схеми ДТП.

В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав раніше подане клопотання про долучення доказів у справі.

Представник позивача адвокат Діовші А.В. в підготовчому засіданні підтримав клопотання подане ним 01.04.2026 року до суду клопотання про долучення доказів у справі № 304/2564/25 та просить таке задовольнити.

Представник відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України Висоцька Х.О. в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання сторони позивача про долучення доказів у справі, посилаючись на пропущений позивачем процесуальний строк звернення до суду з даним клопотанням та відсутність документів, які підтверджують поважність причин пропуску строку подання цих доказів, просить клопотання представника позивача залишити без розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання повторно не з`явився, про день та час його проведення повідомлявся судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, однак про причини неявки суду не повідомлено, відзиву, заяв, клопотань, будь-яких заперечень проти заявлених ОСОБА_1 вимог відповідачем до суду не подано.

Вислухавши в підготовчому судовому засіданні пояснення позивача, представників сторін, оглянувши матеріали справи № 302/2564/25, вивчивши подане представником позивача клопотання з доданими до нього матеріалами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (частина 5).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав і обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість , зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч.2 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст.83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Положеннями ч.4 ст.83 ЦПК України визначено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно з ч.8 ст.83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Положеннями ч.10 ст.83 ЦПК України передбачено, що докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Відповідно до положень ч.1 ст.120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Отже, під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, приписами положення статті 126 ЦПК України передбачені наслідки пропущення строків, а саме: 1) Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. 2) Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поновлення та продовження процесуальних строків передбачено статтею 127 ЦПК України.

Відповідно до приписів ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина 2). Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина 3). Одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк (частина 4). Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (частина 6).

Відповідно до ч.2 ст.222 ЦПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Таким чином, з огляду на положення Закону (ст.83 ЦПК України), докази можуть бути подані позивачем разом з поданням позовної заяви, або одночасно з відповіддю на відзив, протягом п`ятиденного строку, встановленого судом, з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 17.11.2025 позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 302/2564/25.

26.03.2026 року представником відповідача МТСБУ подано відзив на позовну заяву.

Поданням відповіді на відзив позивач, представник позивача не скористалися.

01.04.2026 року представником позивача ОСОБА_1 в особі адвоката Діовші А.Я. подано до суду заяву про долучення доказів та у вказаній заяві просить долучити до матеріалів справи протокол огляду колісного транспортного заходу та другу сторінку схеми ДТП.

Отже, як встановлено з матеріалів справи № 304/2564/25, клопотання про долучення до матеріалів справи доказів подано представником позивача 01.04.2026 року, тобто с пропуском встановленого ч.2, ч.3 ст.83 ЦПК України процесуального строку.

На наявність поважних причин, з яких вищевказані клопотання не було подано в строк, встановлений Законом, представник позивача в клопотанні не зазначає, доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку подання доказів, до клопотань стороною позивача не долучено. Заяв про поновлення пропущеного строку для подання клопотань про приєднання до матеріалів справи доказів, представник позивача до суду не подав. З повідомленням про неможливість подання вказаних доказів у встановлений Законом строк, представник позивача в порядку ч.4 ст.83 ЦПК України, до суду не звертався.

Оцінюючи усні пояснення представника позивача, надані в підготовчому засіданні, суд керується наступним.

Насамперед суд зазначає, що клопотання сторони позивача не містяться обґрунтувань поважності причин несвоєчасного подання доказів, а також відсутня заява про поновлення строку для подання відповідних клопотань.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Тому, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Таким чином, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №5/452/06 та від 21.02.2019 у справі №911/4590/13.

В аспекті вищезазначеного, суд вважає за доцільне також звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі «Walchli v.France», заява №35787/03, п.29, 26.07.2007 року; «ТОВ «Фріда» проти України», заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016 року).

У будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.

В клопотанні, яке наразі розглядається судом, відсутнє обґрунтування причин пропуску строку подачі доказів, наведених у клопотанні представника відповідача Діовші А.Я. від 25.03.2026 року.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що в поновленні строку для подачі доказів стороні позивача слід відмовити, а клопотання представника позивача адвоката Доівші А.Я. про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: протоколу огляду колісного транспортного заходу та другу сторінку схеми ДТП, - слід залишити без розгляду, оскільки вони подані з порушенням строків, визначених частиною другою статті 83 Цивільного процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для поновлення пропущеного строку.

Враховуючи вищенаведене, ознайомившись із доводами сторони позивача щодо поданого клопотання, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для приєднання до матеріалів справи доказів та необхідності залишення відповідного клопотання представника позивача адвоката Діовші А.Я., викладене в редакції від 25.03.2026 року, без розгляду.

Керуючись ст. ст. 49, 83, 126, 127, 189-200, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання представника позивача адвоката Діовші А.Я., про поновлення строку для подачі доказів відмовити.

Клопотання представника позивача адвоката Діовші А.Я., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про долучення до матеріалів справи №304/2564/25 (провадження № 2/304/314/2026) доказів залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Відповідно до вимог ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО