№ 137287441, 09.06.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/641/26

№ провадження 2-а/196/16/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Кузнецової Г.С.,

учасники справи та представники учасників справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача - адвокат Ключенкова Христина Владиславівна

відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ключенкова Х.В., звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ №00009934 від 23.02.2026 року.

Позовні вимоги мотивував тим, що він є власником транспортного засобу MAN TGX 18.480, який використовується у складі зі спеціалізованим напівпричепом марки KRONE SDP27, що відповідно до реєстраційних документів є спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом. Крім того, у складі транспортного засобу використовується контейнер типу К60, що підтверджується наданим до матеріалів справи технічним паспортом та сертифікатом відповідності.

23.02.2026 р. відповідачем було винесено постанову серії АВ №00009934 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП з накладенням штрафу, зі змісту якої вбачається, що він нібито допустив перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм транспортного засобу.

Разом з тим, будь-яких матеріалів справи про адміністративне правопорушення він не отримував, зокрема: постанова засобами поштового зв`язку не вручалась; про дату, час та місце розгляду справи він повідомлений не був; він був позбавлений можливості надати пояснення, докази та реалізувати право на захист. Постанову було направлено йому засобами поштового зв`язку, однак відповідне поштове відправлення було повернуто відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання, що підтверджується даними трекінгу відправлень Укрпошти. Про факт існування постанови він дізнався лише після застосування заходів примусового виконання, а саме - накладення арешту на грошові кошти в межах виконавчого провадження № 80857160 від 24.04.2026 року.

Ознайомившись із постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ №00009934 від 23.02.2026, що винесена старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті та матеріалами, які стали підставою для її винесення, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

За змістом оскаржуваної постанови, 22.02.2026 р. о 21 год. 14 хв. за адресою: автомобільна дорога М-14, км 126+562, Миколаївська область, належний йому транспортний засіб MAN TGX 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , нібито допустив рух із перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,118 % (2,075 т) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тонн, відповідальність, за що передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП.

З результатів автоматичної фіксації вбачається, що засобами фіксації було зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.480 д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується фотографіями транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт та відомостями системи АРМ-аудиту. Також було зафіксовано фактичні параметри вказаного комбінованого транспортного засобу, а саме: кількість осей, спарені колеса, відстань між осями, навантаження на кожну вісь, загальна маса та габаритні параметри транспортного засобу, що зафіксовано в оскаржуваній постанові.

Відповідно до інформації, сформованої автоматичним пунктом габаритно-вагового контролю та відображеної в оскаржуваній постанові, встановлено наступні параметри транспортного засобу: кількість осей транспортного засобу 5; кількість коліс (скатність) 10; міжосьові відстані: 12 вісь: 3 630 мм; 23 вісь: 4 870 мм; 34 вісь: 1 330 мм; 45 вісь: 1 290 мм; навантаження на осі: 1 вісь: 7 750 кг; 2 вісь: 9 750 кг; 3 вісь: 9 750 кг; 4 вісь: 9 900 кг; 5 вісь: 9 600 кг; фактична маса транспортного засобу: 46 750 кг (без урахування похибки); 42 075 кг (з урахуванням похибки).

З наведених параметрів вбачається, що транспортний засіб складається з двовісного тягача та трьохвісного напівпричепа, тобто є комбінованим транспортним засобом у складі 2+3 осі. Зазначене свідчить про те, що такий склад транспортного засобу відповідає конструктивним характеристикам автопоїзда з напівпричепом-контейнеровозом, для якого відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України встановлено інший норматив максимально допустимої фактичної маси - 42 тонни.

Відповідач, маючи у своєму розпорядженні зазначені технічні параметри транспортного засобу, був зобов`язаний правильно ідентифікувати його тип та застосувати відповідні нормативні вагові обмеження.

Натомість ні оскаржувана постанова, ні фото матеріали, які розміщені за посиланням у цій постанові не містять достатніх відомостей для ідентифікації марки та моделі напівпричепа, його державного номерного знаку, типу (контейнеровоз чи інший), наявність чи відсутність змінного кузова або контейнера, відсутні зображення задньої частини напівпричепа, а тому неможливо встановити, який саме тип вантажного обладнання був задіяний у перевезенні, що свідчить про не встановлення відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення цієї обставини. Відсутня можливість встановити те, чи є змінним обладнання для перевезення вантажу, встановлене на напівпричепі, чи то зафіксовано спеціальний або універсальний контейнер.

Зазначає, що він 22.02.2026 р. о 21 год. 14 хв. за адресою: автомобільна дорога М-14, км 126+562, Миколаївська область, перевозив вантаж на транспортному засобі (тягач) MAN TGX 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом KRONE SDP2 (спеціалізований напівпричіп контейнеровоз) з контейнером К60 з пристроєм самовивантаження.

У оскаржуваній постанові міститься посилання на інформаційний ресурс та ідентифікатор доступу, за яким розміщено матеріали автоматичної фіксації, зокрема фотозображення транспортного засобу. З аналізу зазначених фотоматеріалів вбачається, що транспортний засіб з державним номерним знаком НОМЕР_1 рухається у складі тягача з напівпричепом, при цьому позаду кабіни візуалізується вантажний модуль із характерною формою та покриттям у вигляді тенту. Водночас, відповідно до технічного паспорта контейнера К60, останній конструктивно передбачає наявність тентового покриття (даху), що використовується для перевезення вантажів.

Отже, наявні фотоматеріали не лише не спростовують використання контейнера, а навпаки підтверджують його наявність та відповідність технічним характеристикам контейнера К60.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено різні нормативи для руху контейнеровозів та для руху інших транспортних засобів та їх составів.

При обрахунку перевищення нормативів відповідачем використано параметри, встановлені п.22.5 ПДР саме як для двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом максимальне значення 40 тонн, але оскільки він здійснював перевезення за допомогою спеціалізованого напівпричіпу-контенеровозу, то загальна допустима вага перевезення становить 42 тонни, а тому розрахунки старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Шимкова В.В. є помилковими, оскільки здійснені з використанням невірного нормативного значення максимально допустимої маси.

Отже, відповідачем не встановлено тип транспортного засобу, що є визначальним для застосування відповідних вагових нормативів.

За вказаних обставин та зважаючи на те, що матеріали автоматичної фіксації не містять фотодоказів, які б спростували дані реєстраційних документів або підтвердили відсутність контейнера/змінного кузова, вважаємо, що відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви тлумачаться на користь особи, яку притягують до відповідальності.

Разом з тим, відповідно до Додатка 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 р. №512, встановлено вимоги щодо зазначення марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу) (далі-Інструкція №512).

Згідно з абзацом 5 пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 р. №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» (далі - Порядок №1174) метадані повинні містити: фотографії транспортного засобу: фронтальну, фотографію номерного знаку транспортного засобу, оглядову фотографію із зображенням розпізнаного номерного знаку.

Адміністративне правопорушення, за вчинення якого його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовані в автоматичному режимі у Порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт».

У той же час, зазначене не обмежує посадову особу Укртрансбезпеки у реалізації повноважень, передбачених пунктом 4 Інструкції №512, у тому числі щодо встановлення під час опрацювання матеріалів отриманих інформаційних файлів повноти інформації про зафіксований транспортний засіб.

Тому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ №00009934 від 23.02.2026, винесену уповноваженою посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду з повідомленням сторін (а.с. 41-42).

Представник відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті Давиденко О.С. подала суду відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Посилається на те, що положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю. Як наслідок, відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та може накладати адміністративні стягнення.

Перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.

Відповідно до пункту 22.5 ПДР України, за рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

б) фактичної маси:

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 тон (для автомобільних доріг державного значення);

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т (для автомобільних доріг державного значення).

Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).

Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.

Постановою серії АВ №00009934 від 23.02.2026 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу. Встановлено, що: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3630 мм, 2-3: 4870 мм, 3-4: 1330 мм, 4-5: 1290 мм, навантаження на вісь 1 - 7750 кг, 2 - 9750 кг, 3 - 9750 кг, 4 - 9900 кг, 5 - 9600 кг, загальна маса - 46750 кг.

Так, згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АВ №00009934 від 23.02.2026, загальна маса транспортного засобу скала 42075 кг., тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 5,188% (2.075 тон).

Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так:

46750 -40000-(10%*46750))/(40000)*100%=5,188%

Аналіз наведених положень свідчить про те, що ключове значення для визначення максимально допустимої фактичної маси транспортного засобу позивача у 40 т або 42, має факт здійснення позивачем перевезення контейнера (змінного кузова), а не здійснення перевезень напівпричепом (контейнеровозом).

Ключовою обставиною, яка підлягає доказуванню в ході розгляду справи, є доведення факту перевезення контейнеровозом саме контейнеру.

Контейнери, які в розумінні Порядку № 521 є обладнанням до колісного транспортного засобу підлягають сертифікації.

Однак відсутні належні докази перевезення вантажів за допомогою контейнеру. Самого напівпричепу контейнеровоз недостатньо для того, щоб застосовувати норму пункту 22.5 ПДР - максимально допустимої ваги перевезення для контейнеровозів як 42 000 кг, позаяк норма передбачає, що перевезення повинно здійснюватися контейнером.

З наявних матеріалів фотофіксації правопорушення, можна спостерігати ситуацію, де видно, що транспортний засіб, на якому зафіксовано перевищення вагових норм перевозився вантаж в напівпричепу з високими бортами. Разом з тим, позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням, а саме - розпізнавального знаку, номеру контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, та інша інформація відповідно до вимог Наказу №363.

Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (надалі Інструкція №512) затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення. Звертає увагу, що на момент виникнення спірних правовідносин форма постанови оновлена та викладена відповідно до наказу Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022.

Також постанова містить відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

Основним доказом є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови (п. 4 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174- далі Порядок №1174).

Постанова, яка оскаржується у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно частини 2 статті 132-1 КУпАП.

З фото фіксації правопорушення вбачається, що транспортний засіб проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте його окреме визначення у постанові не потребується, так як він не є самостійним суб`єктом адміністративної відповідальності.

Отже, максимально допустимі вагові параметри складають 40 тон (загальна маса).

Фіксація факту вчиненого адміністративного правопорушення за допомогою спеціального технічного засобу, працюючим в автоматичному режимі, є належним доказом в справі про адміністративне правопорушення.

Коли оспорювана постанова містить в собі інформацію про транспортний засіб, його власника, дату та місце зважування, висновок про перевищення вагових параметрів, інформацію про посадову особу Укртрансбезпеки, якою складена постанова, то вона є належним та допустимим доказом правопорушення.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП), перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: про транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (пункти 2, 16 Порядку № 1174).

На підтвердження факту фіксації руху транспортних засобів позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, а також справності технічного засобу та достовірності встановлених ним відомостей повідомляємо, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 52, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав. № WIM52, яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується: свідоцтвами про повірку №740; 5300. WIM-комплекси відносяться до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що прямо вказано у п.52 Додатку 1 до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 № 94.

Також звертають увагу, що, обов`язок відповідача щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення не звільняє позивача від доказування підстав позову, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19.

Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-2 КУпАП є, автоматично внесені до автоматично сформованої постанови, показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Вважають, що уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Дії посадових осіб відповідача під час її формування є законними (а.с. 54-75).

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ключенкова Х.В. у судове засідання не з`явилися. До суду від адвоката Ключенкової Х.В. через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі позивача та без її участі, позовні вимоги підтримують повністю (а.с. 112-119).

Представник відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином (а.с. 110-111).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ №00009934 від 23.02.2026, винесеної старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим Микитою Вячеславовичем, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн. (а.с. 21).

Оскаржувана постанова винесена 23 лютого 2026 року о 10 год. 05 хв.

У постанові вказано, що 22.02.2026 р. о 21 год 14 хв., за адресою М-14, км 126+562, Миколаївська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.480, д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,188% (2.075 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 не погодився з даною постановою і оскаржив її до суду.

Наведене свідчить про наявність публічно-правового спору з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена без складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у Постанові ВС від 27 червня 2019 у справі № 560/751/17, згідно якої визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП. Обов`язок ж доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача покладений на відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на ту обставину, що він Правил Дорожнього руху України не порушував.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, до суд дійшов такого.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Відповідно до пункту 22.5 ПДР України, за рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

б) фактичної маси:

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 тон (для автомобільних доріг державного значення);

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т (для автомобільних доріг державного значення). Аналіз наведених положень свідчить про те, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено різні нормативи для руху контейнеровозів та для руху інших транспортних засобів та їх составів.

Щодо доводів позивача про те, що Укртрансбезпекою помилково при розрахунку застосовано нормативний показник як до звичайної вантажівки - 40,000 т., суд зазначає таке.

У вказаній справі позивач заперечує правомірність оскаржуваної постанови саме з мотивів неврахування відповідачем факту приєднання до тягача MAN TGX 18.480 спеціалізованого напівпричепу марки KRONE SDP27, що відповідно до реєстраційних документів є спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом, крім того, у складі транспортного засобу використовується контейнер типу К60, що у свою чергу, за посиланням позивача, призвело до помилкового обрахунку відсоткового значення перевищення нормативних параметрів, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

У якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, у оскаржуваній постанові зазначено, що зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.480, ДНЗ НОМЕР_2 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, MAN TGX 18.480, ДНЗ BI3307IK є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем (а.с. 115-116).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, KRONE SDP27 є спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом (а.с.115-116).

З вищенаведеного слідує, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена протиправно, оскільки Укртрансбезпекою в оскаржуваній постанові не зазначені відомості про напівпричеп-контейнеровоз, а отже така постанова не відповідає вимогам Інструкції №512.

Крім того, Укртрансбезпека не повідомляла про будь-які невідповідності щодо типу напівпричепу-контейнеровоза, а отже остання визнала повну відповідність з реєстраційними даними МВС щодо приналежності вказаного причепу до типу «контейнеровоз». Також Укртрансбезпека неправомірно застосувала вагову норму як до звичайної вантажівки - 40 тонн, а повинна була застосувати збільшену вагову норму 42 тонн як до двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), за умови врахування правильного нормативного показника 42 тонни, відсутні перевищення вагових норм.

До того ж, контейнеровоз має конструктивні особливості, що надають йому перевагу порівняно з іншими вантажними транспортними засобами в частині тиску на дорожнє покриття, що й знайшло своє відображення у вигляді законодавчого дозволу рухатись з підвищеною межею вагових параметрів. Окрім того, Укртрансбезпека не має жодних повноважень на проведення будь-яких аналізів наявності маркування чи фітингів, надання оцінок щодо типу транспортного засобу, а також не має в штаті експертів товарознавців, які мають право та дозвільні документи для виконання таких експертних функцій.

Термін «контейнер», враховуючи приписи статті 4 Митного кодексу України, включає приладдя та обладнання, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом із контейнером. Знімні кузови прирівнюються до контейнерів.

Тобто, контейнер є транспортним обладнанням призначеним для перевезення вантажу. При цьому, контейнером визнається клітка, знімна цистерна або подібний засіб.

Поняття н/причеп-контейнеровоз визначено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363, відповідно яких н/причеп-контейнеровоз транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій контейнерів.

Матеріали фіксації процесу автоматичного зважування не містять даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепу (контейнеровоза), приєднаного до тягача, а також зображень його задньої частини. А отже не можливо встановити того, чи є змінним обладнання для перевезення вантажу, встановлене на напівпричепі, чи то зафіксовано спеціальний або універсальний контейнер.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова та фотозображення з інформаційного файлу не містять даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепу-контейнеровоза, приєднаного до сідлового тягача MAN TGX 18.480 ДНЗ BI3307IK.

Також вказані знімки не підтверджують доводи відповідача про відсутність маркування на контейнеровозі, згідно Правил №363, оскільки вказані обставини могли бути встановлені Укртрансбезпекою лише при особистому огляді спірного транспортного засобу. Проте доказів вчинення таких дій відповідачем не надано.

Таким чином, нормативне навантаження для транспортного засобу у цій справі повинно було визначатись як для контейнеровозу, оскільки матеріалами справи підтверджено, що дана модель є спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом (а.с. 17-20, 115-116, 119).

А тому, зроблений відповідачем розрахунок перевищення фактичної маси у спірному випадку є необґрунтованим, що є підставою скасування постанови, оскільки її прийнято на підставі необґрунтованих розрахунків.

Посилання відповідача на відсутність у вантажі, що перевозився, ознак контейнеру з огляду на відсутність маркування на ньому, та фактичне здійснення перевезення ним, а не контейнеровозом, суд оцінює критично.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Разом з тим, відповідно до Додатка 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 р. № 512, встановлено вимоги щодо зазначення марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу).

Згідно з абзацом 5 пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р №"1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» (далі - Порядок №1174) метадані повинні містити: фотографії транспортного засобу: фронтальну, фотографію номерного знака транспортного засобу, оглядову фотографію із зображенням розпізнаного номерного знака.

З огляду на встановлення пунктом 22.5 Правил дорожнього руху різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо составу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напівпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП.

З огляду на вказане, суд вважає безпідставним неврахування відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови факту проїзду транспортного засобу тягача MAN TGX 18.480 з напівпричепом контейнеровозом марки KRONE SDP27.

При цьому, оскаржувана постанова не містять виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри, встановлені саме для контейнеровозів, а тому розрахунки спеціаліста щодо перевищення нормативних параметрів є невірними внаслідок використання невірних вихідних даних.

Суд враховує, що адміністративне правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксоване в автоматичному режимі у Порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт».

У той же час, зазначене не обмежує посадову особу Укртрансбезпеки у реалізації повноважень, передбачених пунктом 4 Інструкції №513, у тому числі щодо встановлення під час опрацювання матеріалів отриманих інформаційних файлів повноти інформації про зафіксований транспортний засіб.

Відповідно до абзацу шостого пункту 2 Інструкції №513 під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

За ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Так, надані відповідачем матеріали фіксації процесу автоматичного зважування не містять даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепу контейнеровоза, приєднаного до сідлового тягача, а також зображень його задньої частини. А отже неможливо встановити того, чи є змінним обладнання для перевезення вантажу, встановлене на напівпричепі, чи то зафіксовано спеціальний або універсальний контейнер.

Твердження відповідача про відсутність маркувань, опломбувань на контейнері також є припущеннями, оскільки з наданих доказів, якими обґрунтовуються спірна постанова, не можливо це перевірити.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з підстав недоведеності суб`єктом владних повноважень факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відтак справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Інші доводи позивача є похідними та не впливають на висновки суду по суті справі.

Відповідно до ст.139 КАС України, понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 665 грн. 60 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань цього суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ №00009934 від 23.02.2026 року, винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим Микитою Вячеславовичем, відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 грн., провадження по справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на сплату судового збору, у розмірі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. шістдесят коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845, місцезнаходження: вул.Антоновича, 51, м.Київ, 03150).

Суддя Л.П. Бабічева