Постановление суда № 137284113, 10.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/8348/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.,

учасників справи:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника співвідповідача адвоката Кхатер Ф.Е.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 40» про захист прав споживача, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 40» про захист прав споживача.

09 червня 2026 року представником співвідповідача адвоката Кхатер Ф.Е. в судовому засіданні подано клопотання, в якому він просить залишити без руху заяву позивача про зміну предмета позову / позовні вимоги до ОСББ «Грушевського 40» у частині вимог, заявлених до відповідача-02, у зв?язку з неподанням належних доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі; надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме для подання до суду належних доказів сплати судового збору за вимоги, заявлені до ОСББ «Грушевського 40», у розмірі, визначеному судом; у разі неусунення позивачем зазначених недоліків у встановлений судом строк - залишити без розгляду заяву позивача в частині вимог, заявлених до Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 40».

Дослідивши подане клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 11 статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

Судом встановлено, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 серпня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву позивача зі змінами, ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання уточненої позовної заяви, оскільки позовні вимоги стосуються прав споживача та захисту житлових прав, розмір її пенсії є мінімальний, вона проживає самотньо, що підтверджує долученими до заяви довідкою про доходи № 2743 5339 6377 3727, видану Рівненським об`єднаним управлінням ПФУ в Рівненській області 29.07.2025 року; індивідуальною відомістю про застаховану особу з Пенсійного фонду України (форми ОК-05); довідкою № 16633 від 29.07.2025 про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні; витягом з реєстру територіальної громади № 2025/010384158 від 29.07.2025.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 лютого 2026 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» про захист прав споживача у якості співвідповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського 40».

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2026 року прийнято позовні вимоги до співідповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грушевського-40»; звільнено від сплати судового збору за подання уточненої позовної заяви в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Разом з тим, 09 червня 2026 року представник співвідповідача ОСББ «Грушевського 40» адвокат Кхатер Ф.Е. в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про залишення без руху заяви позивача про зміну предмета позову в частині вимог, заявлених до ОСББ «Грушевського 40». В обґрунтування заявленого клопотання представник співвідповідача зазначає, що подані позивачем вимоги до ОСББ «Грушевського 40» не випливають із правовідносин щодо захисту прав споживача, а стосуються реалізації прав співвласника багатоквартирного будинку та діяльності об`єднання співвласників. На думку заявника, такі вимоги не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів», а тому позивач не звільняється від сплати судового збору за їх пред`явлення.

Клопотання мотивовано тим, що позивач при поданні заяви про зміну предмета позову не надала доказів сплати судового збору за нові вимоги до ОСББ «Грушевського 40», посилаючись на звільнення її його сплати як споживача, однак, на думку відповідача-02, такі вимоги за своєю правовою природою не є споживчими, оскільки стосується відносин співвласника багатоквартирного будинку з ОСББ щодо управління спільним майном, доступу до інформації та документів об`єднання, а не придбання товарів чи послуг, у зв`язку з чим положення Закону України «Про захист прав споживачів» не підлягають застосуванню, а пільга щодо сплати судового збору - не може бути автоматично поширена на ці вимоги. Відтак, як зазначає відповідач-02, позивач була зобов`язана сплатити судовий збір за кожну заявлену немайнову та майнову вимогу, а у разі його несплати заява про зміну предмета позову в цій частині підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків або, у разі їх неусунення, - залишенню без розгляду.

В судовому засіданні адвокат Кхатер Ф.Е. підтримав подане клопотання та пояснив, що при детальному аналізі заяви про зміну предмета позову вбачається відсутність належних доказів сплати судового збору за нові вимоги до ОСББ «Грушевського 40», а посилання позивача на звільнення від його сплати є необґрунтованим, оскільки спірні правовідносини не є споживчими, у зв`язку з чим просив суд залишити заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Позивач ОСОБА_1 у відповідь зазначила, що надасть документи, які підтверджують її право на звільнення від сплати судового збору, та заперечила проти доводів відповідача, водночас просила врахувати її клопотання про витребування у відповідача всіх поданих ним документів.

Представник відповідача Голубєва З.В. у судовому засіданні зазначила, що вирішення заявленого клопотання залишає на розсуд суду.

10 червня 2026 року о 09 год. 31 хв. ОСОБА_1 подала через канцелярію суду заяву про долучення доказів на підтвердження права на звільнення від сплати судового збору (№ 41466/26-вх.), долучивши Довідку про доходи № 0128 1416 4475 2153 від 09.06.2026, згідно з якою вбачається, що пенсія позивача становить від 2 725 грн. по 3 028 грн.; Довідку Форми ОК-5, сформовану 09.06.2026; Довідку про склад сім`ї № 11024 від 09.06.2026; витяг з реєстру територіальної громади.

Дослідивши подане клопотання, матеріали справи та заслухавши думку учасників справу, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При подачі позову до суду позивачем судовий збір не було сплачено, посилаючись на те, що це є позов про захист прав споживачів та з цього приводу він звільнений від сплати судового збору.

Частина 4 ст. 175 ЦПК України передбачає, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з того, що відповідно до ст. 49 ЦПК України позивач має право до закінчення підготовчого провадження змінити предмет або підставу позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Зміна предмета позову не є пред`явленням нового позову, а є процесуальною дією в межах уже відкритого провадження у справі, у зв`язку з чим до такої заяви застосовуються загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви лише у тій частині, в якій такі зміни фактично формують нові вимоги, що не були предметом первісного розгляду.

Суд зазначає, що питання сплати судового збору при зміні предмета позову вирішується з урахуванням характеру нових позовних вимог, їх правової природи та підстав виникнення спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги до ОСББ «Грушевського 40» пов`язані із правовідносинами щодо управління багатоквартирним будинком, дій (бездіяльності) об`єднання співвласників, а також реалізації прав позивача як співвласника спільного майна.

Водночас сам по собі факт звернення особи до суб`єкта, який здійснює управління будинком, не виключає можливості виникнення між сторонами правовідносин у сфері захисту прав споживачів, якщо спірні правовідносини пов`язані з отриманням житлово-комунальних послуг або їх оплатою, що потребує оцінки судом змісту кожної конкретної позовної вимоги.

З огляду на зазначене доводи представника співвідповідача про автоматичне виключення спірних правовідносин із сфери дії Закону України «Про захист прав споживачів» на даній стадії провадження є передчасними та такими, що стосується суті спору, яка підлягає дослідженню під час розгляду справи по суті.

Суд також враховує, що питання наявності чи відсутності пільги щодо сплати судового збору залежить від встановлення характеру заявлених вимог, що може бути остаточно визначено лише за результатами оцінки доказів у сукупності.

Крім того, позивачка звертала увагу суду, що предмет позову безпосередньо стосується захисту її житлових прав. Відтак відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас частиною першою ст. 8 цього Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, в тому числі якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Щодо доводів про неподання доказів сплати судового збору, суд зазначає, що у разі якщо особа вважає себе звільненою від його сплати відповідно до закону, вона зобов`язана подати докази на підтвердження таких підстав, що у даному випадку позивачем фактично здійснено шляхом подання відповідних довідок про доходи та майновий стан.

Оцінка достатності таких доказів для підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору є питанням, що вирішується судом при розгляді відповідного процесуального питання та не може бути підставою для залишення процесуального документу без руху поза межами встановленої законом процедури відкриття або руху позовних вимог у вже відкритому провадженні.

З урахуванням зазначеного, а також того, що позивачка є пенсіонеркою, знаходиться в скрутному матеріальному становищі, її дохід складає лише пенсія, розмір якої є мінімальним, що підтверджують додані до заяви документи, прийняття судом рішення про звільнення її від сплати судового збору в ухвалі про прийняття позову, суд дійшов висновку, що підстави для залишення без руху позовної заяви про зміну предмета позову у даній частині відсутні, а клопотання представника співвідповідача є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 177, 187, 260, 261 ЦПК України, суд ,

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання представника співвідповідача адвоката Кхатера Ф.Е. про залишення без руху позовної заяви позивача про зміну предмета позову у частині вимог, заявлених до співвідповідача ОСББ «Грушевського 40».

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.06.2026.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА