Решение № 137282947, 10.06.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/313/26

Провадження № 2/533/341/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кругловецького Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2026 року позивач Акціонерне товариство «Акцент-банк» через систему «Електронний суд» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором ABH0CT155101711461072042 від 26.03.2024 у розмірі 44551,67 гривень станом на 06.04.2026, яка складається зі:

- 35036,60 гривень - заборгованість за кредитом;

- 8987,67 гривень - заборгованість за процентами;

- 527,40 гривень - заборгованість за пенею.

Також позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір розмірі 2662,40 гривень, розглянути справу у порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 70).

Позивач у встановлений судом строк недоліки усунув (16.04.2026).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 27 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 10 червня 2026 року (а.с. 82-83).

Представник позивача АТ «Акцент-банк», належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. У позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 88).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 2-6)

Позовна заява обґрунтована тим, що 26.03.2024 ОСОБА_1 (надалі - клієнт, позичальник, відповідач) уклав з АТ «А-Банк» (надалі - банк, кредитор, позивач) кредитний договір ABH0CT155101711461072042 про кредиту в розмірі 50000,00 грн строком на 36 місяців (тобто до 25.03.2027) зі сплатою процентів у розмірі 75,00 % річних.

Станом на 06.04.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором складала суму - 44551,67 грн, яка складається зі: 35036,6 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 8987,67 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 527,4 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

Позивач звертав увагу, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування». Так, в ст. 1054 ЦК України, а саме в ч. 3 зазначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, тобто не ЦК України, а окремим законом, тобто ЗУ «Про споживче кредитування».

Саме тому в даному випадку, на переконання позивача, використовується не п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону. У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (набирав чинності 24.12.2023 + 30 днів = 23.01.2024), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Слід зазначити, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498- IX (23.01.2024) вимога пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.

Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-банку (заяві на погодження використання електронного підпису). У разі, якщо вказані документи підписано за допомогою електронного підпису, то він є аналогом власноручного підпису.

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статті 207, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 1054 Цивільного кодексу України, статті 3, 4, 28, 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, статті 5, 14 Закону України «Про захист персональних даних», статті 13 Закону України « Про споживче кредитування», статтю 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», статтю 8 Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Позиція відповідача (а.с. 88-90)

Відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав частково (тіло кредиту, проценти та комісію), повідомив, що наслідки визнання позову йому зрозумілі, підтвердив факт укладення кредитного договору та факт отримання кредиту, але заперечував проти стягнення неустойки (штрафу).

Фактичні обставини справи, встановлені судом

19 січня 2023 року ОСОБА_1 підписав простим електронний підписом заяву про погодження використання удосконаленого електронного підпису, якою визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (а.с. 53).

26.03.2024 між позивачем АТ «Акцент-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 (за договором - клієнт) шляхом підписання заяви про надання послуги «Швидка готівка» від 36.03.2024 № ABH0CT155101711461072042 було укладено кредитний договір (заява) (а.с. 8-9).

У заяві зазначено, що відповідач просив надати йому в АТ «А-Банк» кредит за послугою «Швидка готівка».

Заява містить підпис обох сторін за договором, у тому числі електронний підпис клієнта (відповідача).

Вид кредиту - послуга «Швидка готівка» (п. 1 заяви). Тип кредиту - кредит строковий (п. 2 заяви). Мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу /оплата послуг (п. 3 заяви). Сума кредиту - 50000,00 грн (п. 4 заяви). Строк кредитування - 36 місяців з 26.03.2024 по 25.03.2027 включно (п. 5 заяви).

Відповідно до п. 6 заяви процентна ставка (фіксована) - 75 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості* ручні відсоткову ставку/ 360 днів(умовно) на рік.

Згідно з п. 7 заяви розмір щомісячного платежу - 3564,62 грн.

Денна процентна ставка становить - 0,14 % (п. 8 заяви).

У відповідності до п. 9 заяви платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - НОМЕР_6.

Згідно з п. 10 заяви загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 128326,33 грн.

Відповідно до п. 12 заяви, у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Кредит надається клієнту у відповідності до тарифів, які розміщуються на вебсайті банку у розділі: кредити - «Швидка готівка» (п. 14 заяви).

Відповідно до п. 18 заяви клієнт підтверджує та погоджується, що 1) до укладання цієї угоди ознайомився з актуальними умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, та до укладання цієї угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на вебсайті та доступна за посиланням: www.abank.com.ua , в повному об`ємі відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»; 2) ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку: www.a-bank.com.ua , таблицею обчислення загальної вартості кредиту, становлять договір. Отримав їх примірники, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; 3) ця заява, у вигляді паперового документа, - підписується клієнтом власноручним підписом, а у вигляді електронного документа - підписується клієнтом цифровим власноручним підписом або простим/удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку ABank24, чи в інших каналах дистанційного обслуговування.

Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, яку було підписано електронним підписом клієнта, передбачає: дата видачі кредиту; кількість днів у розрахунковому періоді; чиста сума кредиту/суму платежу за розрахунковий період тощо (а.с.9 (на звороті) - 10).

Відповідно до меморіального ордеру від 26.03.2024 № TR.35976964.41740.65455 ПАТ «Акцент-Банк» перерахувало грошові кошти у сумі 50000,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 з призначенням платежу: видача кредиту згідно з договором від 26.03.2024 № ABH0CT155101711461072042 (а.с. 12 - 12 (на звороті)).

У паспорті споживчого кредиту «Швидка готівка» (а.с. 11) визначено основні умови кредитування, які є аналогічними тим, що викладені у кредитному договорі. Дата надання інформації - 26.03.2024, інформація зберігає чинність та є актуальною до 25.03.2027.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101711461072042 від 26.03.2024 (а.с. 13 (на звороті) - 14) станом на 06.04.2026 відповідач має заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 44551,67 грн, яка складається зі:

- 35036,06 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 8987,67 грн - загальний залишок заборгованості за процентами;

- 527,40 грн - заборгованість за пенею.

Факт зарахування кредиту на рахунок відповідача та рух грошових коштів по поточному рахунку відповідача позивач підтвердив випискою по кредиту (а.с. 15-17) та випискою по картці (а.с. 18 -52) за період з 26.03.2024 по 06.04.2026.

Документ під назвою «Анкета-заявление о присоединеним к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в А-Банке» від 09.12.2016 (а.с.53), наданий до суду позивачем, викладено не на державній мові, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 9 ЦПК України та ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». З цих підстав суд не бере його до уваги.

Застосовані судом норми права

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом . Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України (також - ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Я кщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦКУ).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно зі ч. 1-2, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Висновки суду та мотиви суду

З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2024 між позивачем АТ «Акцент-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом підписання заяви про надання послуги «Швидка готівка» від 36.03.2024 № ABH0CT155101711461072042 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав від позивача кредит у сумі 50000,00 грн.

Факт укладення кредитного договору та факт видачі кредиту належним чином підтверджено доказами, наданими позивачем.

Відповідно до умов кредитного договору його сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму кредиту; строк, на який надається кредит; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування кредитом тощо).

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

З виписок за договором та з розрахунку заборгованості, наданих позивачем, вбачається, що відповідач отримав кредит та деякий час здійснював платежі на погашення заборгованості за договором.

Суд, здійснивши перевірку розрахунків заборгованостей за кредитом, арифметичних чи логічних помилок та неузгодженостей не виявив. Заборгованість за процентами нарахована правильно, виходячи з процентної ставки, що була узгоджена сторонами у п. 6 договору (75 % річних).

Відповідач позовні вимоги у частині стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту, процентами визнав, про що подав письмову заяву. У письмовій заяві повідомив, що наслідки визнання позову йому відомі та зрозумілі.

Оскільки відповідач позовні вимоги у цій частині визнав та наявні законні підстави для ухвалення рішення суду про задоволення позову, визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права сторін, свободи чи інтереси інших осіб, суд висновує, що слід прийняти визнання позову відповідачем та позовні вимоги задовольнити у розмірі 44551,67 грн (у тому числі: 35036,06 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8987,67 грн - заборгованість за процентами), які є обґрунтованими та підставними.

Щодо нарахування пені суд зазначає таке.

Відповідач не визнав позовні вимоги у частині стягнення неустойки.

Верховний Суд у справі № 183/7850/22 (постанова від 31.01.2024) зробив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких:

«Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

- на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);

- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).»

Суд уважає, що розрахунок заборгованості не у повній мірі відповідає вимогам закону та уважає, що положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цілком застосовні й до даного спору.

У період нарахування позивачем пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором введено військовий стан на території України.

Відповідач на підставі пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України звільняється від відповідальності перед позивачем за прострочення виконання зобов`язань за договором кредиту, звільняється від обов`язків сплачувати кредитору неустойку (пеню) за таке прострочення. Нарахована у межах спірного кредитного договору пеня у сумі 527,04 грн підлягає списанню позивачем.

Посилання позивача на Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким були внесені зміни до Закону України "Про споживче кредитування", зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень, є помилковим, оскільки, як уже зазначено вище судом тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України поширюють свою дію і на договір про споживчий кредит. Саме лише виключення відповідних норм зі спеціального закону не надає дозвіл кредиторам здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання), як помилково уважав позивач.

Підсумовуючи все викладене вище суд уважає такими, що є доведеними, обґрунтованими та підставними позовні вимоги у частині стягнення позивачем з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 44023,73 грн, у тому числі: 35036,06 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8987,67 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за пенею у сумі 527,04 грн суд відмовляє за безпідставністю.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2662,40 грн (а.с. 1, 87).

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (98,82 % від ціни позову), судові витрати позивача у вигляді судового збору, що підлягають стягненняю з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складають - 2630,98 грн (2662,40 х 98,82 % = 2630,98).

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач визнав позов частково до початку розгляду справи по суті, та суд у цій частині позовні вимоги задовольнив, то позивачу слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду за позовні вимоги в тій частині, що визнані відповідачем та задоволені судом, що складає 1315,49 гривень (2630,98 : 2 = 1315,49), та стягнути судові витрати у виді 50 % судового збору з відповідача на користь позивача у сумі 1315,49 гривень.

Керуючись статтями 12, 76-82, 133, 141, 206, 259, 263-265, 268, 282 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 44023 гривень 73 копійок станом на 06.04.2026, у тому числі: 35036 гривень 06 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 8987,67 гривень 67 коп. - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог на суму 527 гривень 04 коп. - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» 1315 гривень 49 коп. судового збору.

Повернути Акціонерному товариству «Акцент-банк" з державного бюджету 1315 гривень 49 коп. судового збору, сплаченого ним на підставі платіжного доручення від 06.04.2026 № 6005315573938 на суму 2662,40 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-банк» (АТ «А-БАНК», місцезнаходження: вулиця Батумська, буд. 11, місто Дніпро, Дніпропетровська область, 49074; ідентифікаційний код 14360080; адреса електронної пошти: Legal.Collect@a-bank.com.ua).

Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел.: НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; тел.: НОМЕР_5 ).

Повне рішення складено та підписано суддею 10 червня 2026 року.

Суддя В.П. Козир