Постановление суда № 137266113, 10.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9410/26

У Х В А Л А

10 червня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) клопотання представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області за вхід. №ЕС/49910/26 від 08.05.2026 року про зупинення провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо виготовлення та надання ОСОБА_1 довідки про розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2026 року для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначеної виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обчисленого відповідно до прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні., встановленого на 01.01.2026 року статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік»;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області виготовити та видати ОСОБА_1 довідку про розмір суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, станом на 01.01.2026 року для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, визначеної виходячи з базового розміру посадового окладу судді, обчисленого відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3328,00 грн., встановленого на 01.01.2026 року статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік».

Ухвалою суду від 07.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

08.04.2026 року до суду за вхід. №ЕС/49910/26 від представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення справи за Конституційним поданням Верховного суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої етапі 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн. для визначення посадового окладу судді.

В обґрунтування заяви зазначено, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи 420/9410/26 до вирішення справи за Конституційним поданням Верховного суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої етапі 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн. для визначення посадового окладу судді.

Також повідомляємо, що Велика Палата Верховного Суду 08 квітня 2026 року ухвалила прийняти до розгляду справу №520/26972/24 за позовом судді до Державної судової адміністрації України, Другого апеляційного адміністративного суду про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, Територіальне управління вважає, що на теперішній час існує правова невизначеність при застосуванні прожиткового мінімуму 2102 грн., що в свою чергу, має безпосереднє значення для визначення відомостей, що мають зазначатись в довідці про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження, керуючись приписами КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Суд може зупинити провадження у справі на будь-якому етапі від моменту відкриття провадження у справі до ухвалення судового рішення.

Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи.

Крім того, об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.

Подібний підхід застосований Верховним Судом, зокрема, в ухвалі від 25 березня 2024 року у справі № 990/46/24.

Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

Також об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, цивільного судочинства та зазначити чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинене.

В Постанові від 5 липня 2021 року у справі № 160/9902/19 (адміністративне провадження № К/9901/10666/21) Верховним Судом зроблений правовий висновок:

«пункт 3 частини першої статті 236 КАС України містить застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судове рішення, яким вирішується питання про зупинення провадження в адміністративній справі, на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, має містити обґрунтовані мотиви стосовно наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом відповідного рішення з оцінкою вже наявних доказів і обставини справи. При цьому посилання на існування іншої справи, загальні висновки та припущення про те, що обставини, які будуть установлені, можуть бути суттєвими під час розгляду справи, провадження в якій зупиняється, не є достатніми та належними умовами для зупинення провадженні у справі. Зупиняючи провадження у справі, суд повинен встановити, що виконання завдання адміністративного судочинства (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень) у конкретній справі потребує часткового відступу від принципу розумності строків розгляду справи судом».

Крім того в Постанові від 5 липня 2021 року у справі №160/9902/19 (адміністративне провадження № К/9901/10666/21) Верховним Судом зроблений правовий висновок:

«Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають безпосереднє значення для справи, провадження у якій зупинене.

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що пункт 3 частини першої статті 236 КАС України містить застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».

Судом встановлено, що Постановою Пленуму Верховного Суду від 12.09.2025 вирішено звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ Про Державний бюджет України на 2025 рік, яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн. для цілей визначення посадового окладу судді.

На підставі вказаної Постанови Верховний Суд звернувся з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої статті 7 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким встановлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн для цілей визначення посадового окладу судді до Конституційного Суду України.

Відповідно до відомостей з офіційного сайту Конституційного суду, рішення у справі №4/364 (25) за конституційним поданням Верховного Суду не прийнято.

Крім того, норма, визнанана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення та не має зворотної дії в часі.

Натомість підставою для підготовлення та надання оновленої довідки є зміна розміру прожиткового мінімуму встановленого на 01.01.2026 року статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік».

Проаналізувавши предмети спорів у двох справах та аргументи сторін, суд прийшов до висновку, що відповідачем не наведено достатніх обґрунтувань свого клопотання про зупинення провадження у справі та зокрема, не наведено обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність необхідності в зупиненні провадження у справі №420/9410/26 до вирішення справи за Конституційним поданням Верховного суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини першої етапі 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким установлено розмір прожиткового мінімуму 2102 грн. для визначення посадового окладу судді, та наявність підстав для відмови у задоволенні заяви представника відповідача.

Керуючись ст.ст. 2-9, 44, 236, 256, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області за вхід. №ЕС/49910/26 від 08.05.2026 року про зупинення провадження у справі відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України негайно після її проголошення.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА