Решение № 137265178, 09.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 рокусправа № 380/910/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, в якому просить суд:

- рішення структурного підрозділу ПФУ Залізничне об`єднане управління Пенсійного фонду України від 29.10.2025 № 134550011509 щодо перерахунку пенсії судді у відставці ОСОБА_1 та призначення довічного грошового утримання в розмірі 50 відсотків від заробітку, визнати незаконним та скасувати;

- визнати такими, що підлягають зарахуванню до стажу роботи на посаді судді, що давав право на відставку судді та дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 наступні періоди:

- 17 (сімнадцять) років 11 (одинадцять) місяців 22 (двадцять два) дні - стаж роботи судді;

- 24 (двадцять чотири) роки 11 (одинадцять) місяців 29 ( двадцять дев`ять) днів - стаж роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури.

- частину роботи в галузі права, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (статті 69 137 Закону України Про судоустрій і статус суддів ) у вигляді 11 (одинадцяти) місяців 20 (двадцяти) днів.

- визнати, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який давав йому право на відставку судді та дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з вимогами статей 69, 137, 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів, становить 43 (сорок три) роки 11 (одинадцять) місяців 12 (дванадцять) днів, у тому числі 17 (сімнадцять) років 11 (одинадцять) місяців 22 (двадцять два) дні стаж роботи на посаді судді;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Структурний підрозділ ПФУ Залізничне об`єднане управління Пенсійного фонду України провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 з моменту його призначення, а саме з 18.08.2025 року, виходячи із загального стажу роботи судді 43 (сорок три) роки 11 (одинадцять) місяців 12 (дванадцять) днів у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди, яку він отримував на час виходу у відставку.

Ухвалою від 22.01.2026 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.

Ухвалою від 18.02.2026 суд відмовив у задоволенні заяву представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно з Рішенням ВРП від 14.08.2025 суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 звільнений у відставку згідно з поданою заявою. З даного часу ОСОБА_1 вважається суддею у відставці, що також підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 , виданим Президентом України. Отже, виходячи з положень ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1774-VIII від 06.12.2016 (із подальшими змінами), суддя у відставці ОСОБА_1 набув право на щомісячне довічне грошове утримання. Згідно із пенсійною справою та записами у трудовій книжці ОСОБА_1 з 13.04.1994 по 28.12.2005 обіймав посади (прокурори/слідчий склад) військової прокуратури Львівського гарнізону та військової прокуратури Західного регіону України, тобто стаж на вказаних посадах становить 11 (одинадцять) років 8 (вісім) місяців 17 (сімнадцять) днів. Відповідно з рішенням суду (міститься у пенсійній справі) до вказаного прокурорсько слідчого стажу ОСОБА_1 зарахована строкова військова служба у період з 5 травня 1980 року по 29 травня 1982 року, тобто 2 ( два) роки 24 двадцять чотири) дні та військова служба за контрактом з 25.01.1983 по 12.04.1994, тобто 11 (одинадцять) років 2 (два) місяці 18 (вісімнадцять) днів, а всього зараховано військової служби 13 (тринадцять) років 3 (три) місяці 12 (дванадцять) днів.

Вважає, що з урахуванням рішення суду, яке не оскаржувалося, набрало законної сили, та має преюдиційне значення, загальний стаж ОСОБА_1 на прокурорсько - слідчих посадах складає 24 ( двадцять чотири) роки 11 (одинадцять) місяців 29 днів. Даний стаж ОСОБА_1 на прокурорсько слідчих посадах стороною відповідача не оспорюється, а навпаки визнається, що підтверджується відповідною довідкою розрахунком наданою на запит адвоката та фактом виплати ОСОБА_1 пенсії за Законом України «Про прокуратуру» з 30.12.2009. При цьому стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, підлягає зарахуванню частково у вигляді 11(одинадцяти) місяців 20 (двадцяти) днів. Решта даного виду стажу, а саме 2 (два) роки 10 (десять) днів слід вважати зарахованими як стаж роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури. Отже, загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , що давав йому право на відставку судді та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за порядком і вимогами, що визначені статтями 69, 137, 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на думку позивача становить 43 (сорок три) роки, 11 (одинадцять) місяців, 12 (дванадцять) днів, у тому числі 17 (сімнадцять) років 11 (одинадцять) місяців 22 (двадцять два) дні стаж роботи на посаді судді.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 12.02.2026 (вх. № 2224ел), у якому зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Отже, згідно з статтею 142 Закону № 1402, враховувати до суддівського стажу 17 (сімнадцять) років 11 (одинадцять) місяців 22 (двадцять два) дні - стаж роботи судді, 24 (двадцять чотири) роки, 11 (одинадцять) місяців, 29 ( двадцять дев`ять) днів - стаж роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури, частину роботи в галузі права, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді (статті 69 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ) у вигляді 11 (одинадцяти) місяців 20 (двадцяти) днів, не передбачено.

Враховуючи вимоги статті 142 Закону № 1402 до стажу позивача, який дає право на призначення вищезазначеного виду пенсії зараховано період роботи на посаді судді, що становить 18 років 01 місяць 00 днів, відсоток розрахунку пенсії від заробітку - 50 %, інше Законом не передбачено. Крім того, ч. 3 ст. 142 Закону № 1402, чітко передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. На підставаі вищезазначеного, вважає, що щомісячне грошове утримання в розмірі 50% із врахуванням стажу за 18 років 01 місяць 00 днів ОСОБА_1 обчислено вірно. Оскільки, Законом 1402 на який посилається позивач про перерахунок пенсії не передбачено зарахування стажу роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури та частину роботи в галузі прав. Аналізуючи вищенаведені правові норми та зважаючи на викладені обставини в їх сукупності вважає, що в Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відсутні правові відстави щодо проведенняперерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Вища рада правосуддя рішенням від 14.08.2025 року № 1719/о/15-25 звільнила ОСОБА_1 з посади судді Франківського районного суду м. Львова у зв`язку з поданням заяви про відставку та визначено загальний стаж роботи судді, що дає право на відставку 30 років 5 місяців 20 днів.

У рішенні вказано, що за результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді ОСОБА_1 у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій паспорта, трудової книжки, диплома, встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає йому право, на відставку, підлягають зарахуванню:

стаж роботи на посаді судді - 17 років 11 місяців 22 дні;

період проходження строкової військової служби в Радянській армії - 2 роки 24 дні;

стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки;

частина стажу роботи на посадах в органах прокуратури - 7 років 5 місяців 3 дні (решта стажу 2 роки 10 днів вже зараховано, як стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді).

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні ПФУ в Львівській області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016.

Залізничне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова рішенням від 29.10.2025 № 134550011509 призначило позивачу з 18.08.2025 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII з розрахунку 17 років 11 місяців 27 днів стажу роботи на посаді судді.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 130 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначена в Законі України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року №1402-VIII (зі змінами) (далі Закон №1402-VIII).

Згідно з частиною першою статтею 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання, як зазначено у частині третій статті 142 Закону № 1402-VIII, виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Таким чином, для того аби визначити розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці необхідним є з`ясування його стажу роботи.

Частиною другою статті 137 Закону №1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до пункту 11 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 2453-VI (в редакції чинній до 28.03.2015) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ, в редакції чинній на час прийняття позивача на посаду судді).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої вказаної статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Матеріалами справи підтверджено, що Вища рада правосуддя рішенням від 14.08.2025 № 1719/о/15-25 звільнила ОСОБА_1 з посади судді Франківського районного суду м. Львова у зв`язку з поданням заяви про відставку та визначено загальний стаж роботи судді, що дає право на відставку 30 років 5 місяців 20 днів. У рішенні вказано, що за результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді ОСОБА_1 у відставку, а саме: актів про призначення, обрання на посаду судді, копій паспорта, трудової книжки, диплома, встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає йому право, на відставку, підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді - 17 років 11 місяців 22 дні; період проходження строкової військової служби в Радянській армії - 2 роки 24 дні; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки; частина стажу роботи на посадах в органах прокуратури - 7 років 5 місяців 3 дні (решта стажу 2 роки 10 днів вже зараховано, як стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді).

Слід звернути увагу, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 19.06.2018 у справі № 243/4448/17, від 11.09.2018 у справі №428/4671/17, від 01.10.2018 у справі № 541/503/17, від 17.10.2018 у справі № 140/263/17, від 23.10.2018 у справі № 686/10100/15-а, від 30.01.2020 у справі №592/3694/17, від 23.06.2022 у справі №420/1987/21, від 08.09.2022 у справі № 380/10696/21.

Отже, при вирішенні цього спору суд бере до уваги періоди та їх календарне обчислення, які зазначені саме в рішенні Вищої ради правосуддя від 14.08.2025 № 1719/о/15-25.

Таким чином, загальний стаж роботи позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, у розумінні Закону № 1402-VIII складає 30 років 5 місяців 20 днів, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не взято відповідачем до уваги при визначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання.

Суд наголошує, що матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем рішення Вищої ради правосуддя від 14.08.2025 № 1719/о/15-25 в установленому законодавством порядку.

Отже, позивач не висловлював жодних заперечень з приводу правильності обрахунку Вищою радою правосуддя у рішенні від 14.08.2025 № 1719/о/15-25 загального стажу роботи судді ОСОБА_1 , який дає йому право на відставку, у кількості 30 років 5 місяців 20 днів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що при призначенні позивачу довічного грошового утримання судді у відставці пенсійний орган мав керуватися саме рішенням Вищої ради правосуддя від 14.08.2025 № 1719/о/15-25 та застосувати при його розрахунку стаж позивача у кількості 30 років 5 місяців 20 днів, підтверджений вказаним рішенням.

Таким чином, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід визнати протиправним та скасувати рішення Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова від 29.10.2025 № 134550011509 в частині визначення 50 відсотків розміру суддівської винагороди при призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 70 відсотків суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу роботи на посаді судді 30 років 5 місяців 20 днів, починаючи з 18.08.2025, з урахуванням в виплачених сум довічного грошового утримання.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885), Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова (вул. Городоцька, 172, м. Львів, 79022, ЄДРПОУ 41250271) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Залізничного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова від 29.10.2025 № 134550011509 в частині визначення 50 відсотків розміру суддівської винагороди при призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 70 відсотків суддівської винагороди працюючого судді з розрахунку стажу роботи на посаді судді 30 років 5 місяців 20 днів, починаючи з 18.08.2025, з урахуванням виплачених сум довічного грошового утримання.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1064,96 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 09.06.2026.

Суддя Кедик М.В.