Решение № 137263263, 10.06.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 червня 2026 р. Справа № 120/13928/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Електро" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Електро" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в порушення приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" відповідач у 2024 році не забезпечив визначеного нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і як наслідок повинен був сплатити суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 81921,78 грн.

З урахуванням нарахованої пені в розмірі 5201,92 грн., позивач звертається до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 87123,7 грн.

Ухвалою від 09.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду без виклику сторін в порядку спрощеного провадження.

31.10.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив. У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що 02.01.2024 подав до центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу за формою №3-ПН щодо вакансії комплектувальника товарів із відміткою про можливість працевлаштування особи з інвалідністю. Відповідач вказав, що ним були вжиті всі передбачені законом заходи для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Особи, які направлялися центром зайнятості для працевлаштування, за твердженням відповідача, не могли виконувати роботу комплектувальника товарів за станом здоров`я, а також відмовлялися надати документи, які б підтверджували можливість виконання відповідної роботи. У зв`язку з цим у працевлаштуванні таким особам було відмовлено. Крім того, відповідач зазначив, що після направлення кандидатів у лютому 2024 року центр зайнятості самостійно припинив роботу з вакансією та більше не направляв осіб з інвалідністю для працевлаштування, хоча підприємство не зверталося із заявами про її закриття. Також відповідач вважає, що позивачем не доведено факту порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а застосування адміністративно-господарських санкцій можливе лише після проведення відповідної перевірки органами Держпраці та встановлення факту такого порушення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд зазначає наступне.

Статтею 19 Закону № 875-XII встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які потребують найману працю, встановлюються нормативні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю розміром 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників. відповідно до року, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількість одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першої статті та з урахуванням вимогам статті 18 цього Закону, і розглянути правила встановлення осіб з інвалідністю з урахуванням нормативу робочих місць. При розрахунках кількості робочих місць використовується до цілого значення.

У межах певного нормативного акта передбачається також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній відповідно до частини першої цієї статті, підтверджено працевлаштування підприємства, установи, організації, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яке це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, норматив робочих місць, визначених відповідно до частини першої цієї статті, забезпечується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єктів. ' об`єднання підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які займаються найманою працею, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пенсійний фонд України у та за формою, встановленою Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує порядок формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які потребують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першої цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушеного законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань. особи з інвалідністю, фізичних осіб, які забирають найману працю.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Порядок контролю за виконанням нормативів трудових місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, збільшився Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, результати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю інвалідів, фізичних осіб, які отримали найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які потребують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не несуть відповідальності за встановленим законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднаних осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які отримали найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першої цієї статті, та надсилає їм розрахунок на суму адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу. робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю з Пенсійним фондом України.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності визначає осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.

Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб, які подаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Із положень статті 18 Закону № 875-XII випливає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які вибирають найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювані для таких осіб за умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечення інших соціальних - економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативно, передбаченим статтею 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких менша за розміром середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установах, організаціях, у тому числі на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань з особами. інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за шкірне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайнятої особи з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які працюють від 8 до 15 осіб, застосовуються розмір адміністративно-господарських санкцій на робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю та не зайняте. особою з інвалідністю, повторний у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установах, організаціях, у тому числі на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичній особі, яка користується найманою працею. Положення цієї частини не розширюється на підприємства, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

У свою чергу, згідно частини другої статті 20 Закону N 875-XII, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікових ставок Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її рядок.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першої цієї статті, окремо в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в яким відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першої статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із застосуванням адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. (ч. 4 статті 20 Закону N 875-XII ).

Зі змісту наведених вище норм законодавства видно, що на суб`єктів господарювання покладено обов`язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та за невиконання такого обов`язку нести відповідальність, передбачену законом.

Отже, чинне законодавство покладає на роботодавця обов`язок створити робочі місця та вжити необхідних заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, проте не покладає на нього обов`язок самостійно здійснювати пошук таких осіб або гарантувати фактичне заміщення вакансій незалежно від об`єктивних обставин.

Як зазначає позивач, згідно податкового розрахунку сум доходів за 2024 рік на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 25 осіб, відтак, має бути забезпечено 1 місце для особи із інвалідністю.

Судом установлено, що 02.01.2024 відповідач подав до Вінницького обласного центру зайнятості звіт за формою №3-ПН щодо вакансії комплектувальника товарів із зазначенням можливості працевлаштування на таку посаду особи з інвалідністю.

Наданими сторонами доказами підтверджується, що вакансія перебувала на обліку служби зайнятості та використовувалася для підбору кандидатів з числа осіб з інвалідністю.

З листа Вінницького обласного центру зайнятості вбачається, що за результатами роботи із зазначеною вакансією до відповідача було направлено осіб з інвалідністю для можливого працевлаштування.

Суд зазначає, що обов`язок роботодавця полягає у створенні робочих місць для осіб з інвалідністю та вжитті заходів, спрямованих на їх заповнення, зокрема шляхом інформування державної служби зайнятості про наявні вакансії.

Посилання позивача на те, що відповідачем не було забезпечено виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, саме по собі не є безумовною підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Для покладення відповідальності необхідним є встановлення факту невжиття суб`єктом господарювання усіх залежних від нього заходів для недопущення відповідного порушення.

Разом з тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач ухилявся від працевлаштування осіб з інвалідністю, відмовляв у створенні відповідних робочих місць, не подавав інформацію про наявні вакансії або іншим чином перешкоджав виконанню встановленого законом нормативу.

Натомість наявними у справі доказами підтверджується подання відповідачем форми №3-ПН та взаємодія із державною службою зайнятості щодо укомплектування відповідного робочого місця.

Разом з тим, постанові від 21 листопада 2022 року у справі № 400/3957/21 Верховний Суд зазначив, що саме Держпраці та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Після затвердження постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 05 червня 2019 року "Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю" та внесення змін до статті 19 Закону №875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки після змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.

У вказаній постанові Верховного Суду від 21 листопада 2022 року у справі № 400/3957/21 колегія суддів зазначила, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до або після формування розрахунку, позивачем надано до територіального органу Держпраці інформацію про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також доказів того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік.

При цьому, суд звертає увагу на те, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб`єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" заходів для працевлаштування останніх.

Таким чином, такі обставини можуть бути встановлені лише за наслідками проведення органами Держпраці планових або позапланових перевірок.

За вказаних обставин суд вважає, що позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, звернувся з позовом до суду про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Аналогічних висновків дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд, зокрема у постановах №120/10845/23 від 04 березня 2024 року, №120/9741/23 від 10 квітня 2024 року, №600/3889/23-а від 15 квітня 2024 року, №240/18173/23 від 17 квітня 2024 року, №240/20727/23 від 14 травня 2024 року, №120/10825/23 від 04 червня 2024 року, №560/20714/23 від 10 вересня 2024 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем вжито залежних від нього заходів для виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», тоді як позивачем не доведено наявності в діях відповідача складу господарського правопорушення, необхідного для застосування адміністративно-господарських санкцій та пені, а підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні відносно відповідача - відсутні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та наданих відповідачем, суд доходить висновку про відмову у задоволені позову.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Пирогова, 135А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13308892)

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТРЕЙД-ЕЛЕКТРО (вул. Сергія Зулінського, 44В, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 40789286)

Рішення суду сформовано: 10.06.2026.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна