Решение № 137259461, 09.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2855/26

Провадження № 2/345/2281/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

09.06.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

представник позивача звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 17.01.2024-100002245 від 17.01.2024 у розмірі 11880,00 грн. Судові витрати, які складаються зі судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат пов?язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 112.98 грн. покласти на відповідачку. Крім того, просить проводити розгляд даної справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр» та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 17.01.2024 було укладено кредитний договір № 17.01.2024-100002245, відповідно до якого останній було надано кредит у розмірі 6000,00 грн. строком на 42 днів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі, однак, відповідачка свої зобов`язання не виконує, у зв`язку з чим станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 11880,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн., процентами у розмірі 5880,00 грн.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 23). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 22.12.2025 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи та надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін

Ухвалою суду від 19.01.2026 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін. Відповідачку викликано в судове засідання, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.

Відповідачка відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обгрунтувань позивача суду не надала, хоча була повідомлена про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Враховуючи, що відповідачка, хоча і була належним чином повідомлена про розгляд даної справи, відзиву на позов та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не подала, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

17.01.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 17.01.2024-100002245.

Зокрема, 17.01.2024 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора Е422 підписала пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявку та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), за умовами яких відповідачці надано кредит на наступних умовах: сума кредиту - 6000,00 грн.; строк, на який надається кредит, - 42 дні з дати його надання; дата повернення кредиту 27.02.2024; процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

За допомогою платіжної системи LiqPay 17.01.2024 було здійснено платіжну операцію на суму 6000,00 грн. з призначенням «Видача за договором № 17.01.2024-100002245», що підтверджується відповідною квитанцією.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 17.01.2024-100002245 від 17.01.2024 у відповідачки станом на 22.04.2026 наявна заборгованість в сумі 11880,00 грн., з яких: 6000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 5880,00 грн. заборгованості за процентами.

Таким чином між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду:

суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст. 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 17.01.2024 між ТзОВ «Споживчий центр» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 17.01.2024-100002245, що не заперечується останньою.

У вказаному договорі визначені умови кредитування, про що вказано вище, де, серед іншого, обумовлений і розмір відсотків, які нараховуються на кредит, , з чим відповідачка погодилася, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Разом з тим, відповідачка свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за кредитним договором, яка становить 11880,00 грн., з яких: 6000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 5880,00 грн. заборгованості за процентами.

Водночас доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідачка суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй позикодавцем кредитними коштами, а також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, не заперечила щодо складових суми заборгованості, порядку та обгрунтованості їх нарахування.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідачка істотно порушила умови укладеного з позивачем договору № 17.01.2024-100002245 від 17.01.2024, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредит та проценти за користування ним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованим, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в межах заявлених позовних вимог в розмірі 11880,00 грн.

Розподіл судових витрат:

відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією від 06.05.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн. (а.с. 9). Крім того, позивач поніс витрати пов?язані з надсиланням відповідачці позовної заяви з додатками листом з описом вкладення, які складають 112,98 грн., що підтверджується квитанцією директора ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» від 05.05.2026.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позову, то згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір та витрати пов?язані з надсиланням позовної заяви з додатками необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 204, 207, 525, 526, 610, 612, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 17.01.2024-100002245 від 17.01.2024 в розмірі 11880,00 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, з яких: 6000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту та 5880,00 грн. заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору та 112 (сто дванадцять) гривень 98 копійок витрат пов?язаних з надсиланням відповідачці позовної заяви з додатками листом з описом вкладення.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: