Решение № 137248672, 01.06.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/970/25

Провадження № 2/698/199/26

РІШЕННЯ

(Заочне)

Іменем України

01 червня 2026 р. Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря Пугачовської Т.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника органу опіки

та піклування Ярмоленко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Калинопіль, Звенигородського району, Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача без самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування виконавчого комітету Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.05.2022 року позивач та відповідач зареєстрували шлюб в відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №91.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 , який весь час з народження і по даний час проживає з позивачем та з 19.01.2023 року зареєстрований за згодою батька за адресою АДРЕСА_1 .

В листопаді 2022 року ОСОБА_3 приїздив декілька разів до них в селище Калинопіль, однак дитині жодної іграшки не привозив, про те брав кошти в позивача на квиток назад до Черкас.

Свого біологічного батька, дитина зовсім не знає, так як він останній раз до нього приїздив 23.05.2023 року, коли дитині було 7 місяців від народження.

Рішенням Калинопільського районного суду Черкаської області від 29.10.2025 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини ОСОБА_3 не надавав і не надає по цей час. Батько дитини ОСОБА_3 самоусунувся від виконання покладених на нього обов`язків, з 23.05.2023 року не відвідує його ні дома, ні в дитячому дошкільному закладі.

Позивач просить суд позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини.

30.01.2026 року Калинопільським районним судом Черкаської області відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 23.03.2026 року закрито підготовне провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Ткаченко А.Д. підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином, відповідно до чинного законодавства, викликаний в судове засідання, про причини своєї неявки суду не повідомив, тому суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник органу опіки та піклування Ярмоленко І.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 81 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей. Позбавлення батьківських прав, в силу вимог закону, є винятковою мірою сімейно-правової відповідальності, яка передбачена правилами цієї статті і виникає при винній поведінці батьків, які не забезпечують виховання своїх дітей.

Тобто, особи можуть бути позбавлені батьківських прав тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Згідно з роз`ясненнями п.п. 15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Вирішуючи питання про позбавлення відповідача батьківських прав, суд враховує, що така міра сімейно-правової відповідальності має на меті насамперед, захист інтересів дітей, а також той факт, що відповідач не тільки не виконує своїх обов`язків щодо виховання дітей, а й негативно впливає на їх виховання, шляхом вчинення дій, які негативно впливають на психічний стан дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 19.11.2022 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 28.05.2022 року. Подружжя отримало спільне прізвище « ОСОБА_6 »(а.с.11).

Згідно довідки КНП Калинопільської БПЛ № 220 від 10.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 за медичною допомогою до лікаря психіатра-нарколога КНП Калинопільська БПЛ попередньо не зверталась. (а.с.13).

Згідно довідки ЗДО «Казка» від 18.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 регулярно відвідує Калинопільський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Казка». Дитина завжди охайна, доглянута. Мати дитини спілкується з педагогами, які навчають сина, цікавиться дошкільним життям дитини, є членом батьківського комітету групи. Батько ОСОБА_4 за період з 01.08.2025 року по даний час контакту із садочком, де виховується дитина, не підтримує, із вихователями не спілкується. Дитину до дитячого садочка приводить і забирає мати ОСОБА_1 (а.с.14).

Згідно рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 29.10.2025 року, справа № 698/798/25 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.(а.с.19).

З висновку від 04.12.2025 року № 1203/02-48 вбачається, що органом опіки та піклування Калинопільської селищної ради прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , стосовно його сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 124-126).

Згідно акту обстеження умов проживання малолітнього ОСОБА_4 від 06.11.2025 року, умови проживання дитини добрі, будинок обладнаний усіма необхідними меблями, побутовою технікою, предметами побуту. У дитини окрема кімната, є спальне місце, дитячі речі, одяг, предмети особистої гігієни, іграшки, продукти харчування для дитини забезпечені в повному обсязі. В родині ОСОБА_4 створені належні умови для повноцінного проживання, виховання та розвитку дитини (а.с 18). Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив суду, що забирав з пологового відділення позивачку ОСОБА_1 і з ним був відповідач ОСОБА_3 також зазначив, що після цього останній раз бачив його близько 3 років тому, зовсім не допомагав дитині.

Свідок ОСОБА_8 , допитана в судовому засіданні, надала суду аналогічні показання, що і свідок ОСОБА_7 ..

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 неналежно виконував батьківські обов`язки по вихованню сина, не навідував його, участі у його вихованні і навчанні не приймав, життям і здоров`ям дитини не цікавився, бажання налагодити відносини з сином не виявляв, а всі витрати по вихованню та утриманню дитини несе позивач одноособово.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення та ін., що свідчить про свідоме нехтування батьками своїми обов`язками, що і було встановлено в судовому засіданні, оскільки надані позивачем суду докази свідчать про систематичність невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо її неповнолітнього сина.

За таких обставин, суд вбачає підстави для позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом із тим, суд вважає за доцільне роз`яснити відповідачу, що він не позбавлений у подальшому права вирішувати питання про поновлення його у батьківських правах щодо сина в порядку, передбаченому ст. 169 СК України.

Як передбачено ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка, заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися в якості аліментів на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів»), аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 не надав доказів щодо його непрацездатності, наявності інших утриманців, суд задовольняє позов в частині стягнення аліментів і стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі всіх видів його заробітків (доходів), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, кожного місяця з дня подачі заяви до суду, починаючи з 18.11.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

З урахуванням обставин справи суд визнає, що присуджена сума буде достатньою для нормального виховання і забезпечення дитини.

Суд визнає за необхідне на підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі, які складаються з судового збору у розмірі 1211,20 грн. за подання позовної заяви про стягнення аліментів, від сплати яких позивач був звільнений при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь держави. За подання позовної зави про позбавлення батьківських прав позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265 280, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 150, 164-166, 180, 183, 184, 243 СК України, ст.ст. 60, 63 ЦК України, ст.ст. 8, 11, 12, Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 )аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі всіх видів його заробітків (доходів), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.11.2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити рішення до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 )понесені останньою судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 211 гривні 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 211 гривні 20 копійок від сплати якого позивача було звільнено на підставі пунктів 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Повний текст складено 04 червня 2026 року.

Головуючий Баранов О.І.