Решение № 137231349, 09.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року № 320/45930/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Діски А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області до Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

Дмитрівська сільська рада Бучанського району Київської області звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - ОСОБА_1 , в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 22.07.2024 у ВП № НОМЕР_2, винесену старшим державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дрижко Тетяною Миколаївною.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова від 22.07.2024 у ВП № НОМЕР_2 про накладення штрафу була прийнята державним виконавцем з порушенням вимог статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», передчасно, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому не відповідає критеріям правомірності рішення, передбаченим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим вона є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 у справі № 320/9568/21 визнано протиправним та скасовано рішення Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області від 28.05.2021 № 87/8, та зобов`язано Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362125, вул. Садова, 2, с. Дмитрівка, Києво-Святошинський район, Київська область) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,25 га за рахунок земель комунальної власності на території села Шпитьки, Бучанського району, Київської області, згідно поданого графічного матеріалу до клопотання від 20.05.2021.

Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист від 24.07.2023 № 320/9568/21, на підставі якого відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2.

22.11.2023 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду у відповідності до частини першої статті 378 КАС України, у зв`язку з неможливістю виконання рішення до закінчення або скасування воєнного стану в Україні. Станом на дату розгляду цієї справи судом, судове рішення за заявою не прийнято.

22.07.2024 державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дрижко Тетяною Миколаївною при примусовому виконанні виконавчого листа від 24.07.2023 № 320/9568/21 було винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області у розмірі 5100,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем зазначеної постанови від 22.07.2024 ВП № НОМЕР_2, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIIІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частинами першою, другою статті 18 Закону № 1404-VIII, закріплено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

При цьому, порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений статтею 63 Закону №1404-VIII.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

При цьому, частиною шостою статті 26 цього Закону передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з частиною другою статті 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону № 1404-VIII закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що державний виконавець наділений правом накладення на боржника штрафу у разі невиконання боржником рішення суду виключно за відсутності поважних причин для такого невиконання.

Суд зазначає, що за своєю природою штраф - це міра адміністративної відповідальності. Штрафи представляють собою грошові стягнення, тобто є обтяженням майнового характеру для учасників виконавчого провадження. При цьому, штрафи можуть накладатися лише за винні дії чи бездіяльність.

Також суд звертає увагу на те, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його волевиявлення.

Судом встановлено, що підставою накладення штрафу у ВП № НОМЕР_2 стало невиконання рішення суду за виконавчим листом від 24.07.2023 № 320/9568/21 про зобов`язання Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ 04362125, вул. Садова, 2, с. Дмитрівка, Києво-Святошинський район, Київська область) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,25 га за рахунок земель комунальної власності на території села Шпитьки, Бучанського району, Київської області, згідно поданого графічного матеріалу до клопотання від 20.05.2021.

Разом з тим суд зазначає, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Президентом України Указом № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». В подальшому, відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану було неодноразово продовжено, який діє і станом на дату винесення зазначеного рішення суду.

Законом України від 24.03.2022 № 2145-XI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (підпункт 5).

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про неможливість Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, як органу місцевого самоврядування під час дії воєнного стану приймати рішення щодо надання дозволу фізичній особі на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,25 га за рахунок земель комунальної власності на території села Шпитьки, Бучанського району, Київської області, згідно поданого графічного матеріалу до клопотання від 20.05.2021.

На переконання суду, невиконання судового рішення позивачем у зв`язку із встановленими обставинами не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Невиконання рішення суду відбулося з незалежних від позивача причин, які є поважними у розумінні статей 63, 75 Закону № 1404-VIII, що виключає можливість накладення штрафу на позивача.

Згідно частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Враховуючи, що наявні обставини, які унеможливлюють виконання Дмитрівською сільською радою Бучанського району Київської області рішення суду в частині зобов`язання ОСОБА_1 надати дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,25 га за рахунок земель комунальної власності на території села Шпитьки, Бучанського району, Київської області, згідно поданого графічного матеріалу до клопотання від 20.05.2021, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану. На час звернення до суду із даним позовом заява про відстрочення виконання судового рішення знаходиться на розгляді Київського окружного адміністративного суду.

За встановлених судом у справі обставин, суд зазначає, що відповідачем під час винесення спірної постанови безпідставно не враховано положення підпункту 5 пункту 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, а також протиправно не застосовано положення частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» та не взято до уваги звернення позивача до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення до припинення (скасування) в Україні воєнного стану, та вважає обґрунтованими позовні вимоги про визнання протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 22.07.2024 ВП№73257958, винесену старшим державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду належних доказів на обґрунтованість прийняття ним оскаржуваної постанови, а відтак, не довів її правомірності.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив 3028,00 грн судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу майнового характеру на суму 5100 грн., тому позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн за вимогу майнового характеру.

При цьому суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява подана представником позивача через підсистему «Електронний суд», тому ставка судового збору в даному випадку повинна становити 2422,40 грн.

Таким чином, судові витрати згідно з статтею 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2422,40 грн.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина друга статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області до Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу від 22.07.2024 у ВП № НОМЕР_2, винесену старшим державним виконавцем Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дрижко Тетяною Миколаївною.

Стягнути на користь Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (08112, Київська обл., Бучанський р-н., с. Дмитрівка, вул. Садова, буд. 2, ЄДРПОУ 04362125) за рахунок бюджетних асигнувань Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 86, код ЄДРПОУ 34903037) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Діска А.Б.