Постановление суда № 137230375, 09.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про закриття провадження у справі)

09 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/16906/26

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області 03.04.2026 від №10684/6/06-30-24-09 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку 3-ї групи зі ставкою платника єдиного податку у відсотках до доходу - 5% з дати анулювання (31 березня 2026 року).

Ухвалою від 04.05.2026 задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 12.05.2026 позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі.

В обґрунтування клопотання зазначив, що під час проведення камеральної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування в частині наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, а саме з 01.10.2025 по 31.03.2026, сума заборгованості становила 46560,85 грн. Відповідно до зазначеного було складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 03.04.2026 №6064/06-30-24-09 та винесено рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку від 03.04.2026 №106884/06-30-24-09 з 31.03.2026.

Під час проведення додаткового аналізу наявної заборгованості у позивача протягом двох послідовних кварталів з 01.10.2025 по 31.03.2026 було встановлено відсутність заборгованості на 01.01.2026. Тому, 21.05.2026 ГУ ДПС було поновлено ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку з 31.03.2026.

Представник позивача надала до суду пояснення, яких щодо клопотання про закриття провадження не заперечує.

Розглянувши клопотання про закриття провадження та пояснення до нього, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2026 Головним управління ДПС у Житомирській області винесено рішення №106884/06-30-24-09 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 31.03.2026.

Разом з цим, провівши додатковий аналіз наявності заборгованості у позивача протягом двох послідовних кварталів з 01.10.2025 по 31.03.2026, відповідач встановив, що заборгованість відсутня. У зв`язку з цим, 21.05.2026 ФОП ОСОБА_1 поновлено в реєстрі платників єдиного податку з 31.03.2026.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

З аналізу наведеної норми вбачається, що вона підлягає застосуванню у випадках, коли суб`єкт владних повноважень погодився з допущеними ним порушеннями та такі порушення були виправлені ним самостійно за власною ініціативою, що призвело до повного відновлення законних прав та інтересів позивача без необхідності визнавати протиправними рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, відповідачем фактично задоволено позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом поновлення його в реєстрі платників єдиного податку з 31.03.2026. Відповідно даних ІКС "Податковий блок" позивач з 17.11.2023 по даний час перебуває на спрощеній системі оподаткування (3 група єдиного податку, за ставкою 5 від. до доходу), що свідчить про повне відновлення законних прав та інтересів позивача, відтак відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України є підстави для закриття провадження у справі.

Що стосується заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 04.05.2026, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1 ст. 157 КАС України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Із аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову, слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Суд звертає увагу, що хоча КАС України не встановлює вичерпного переліку підстав для скасування заходів забезпечення позову, аналіз відповідних норм свідчить, що такою підставою є відсутність або припинення обставин, які відповідно до ст. 150 КАС України дають підстави для вжиття заходів забезпечення.

Згідно з ч. 3-4 ст. 157 КАС України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

З огляду на те, що провадження у справі закрито а також те, що у даному випадку скасування заходів забезпечення не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, не суперечить положенням Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 04.05.2026, шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.04.2025 №10684/6/06-30-24-09 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/16906/26 слід скасувати - після набрання вказаною ухвалою законної сили.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 30000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Загальний порядок розподілу судових витрат визначений статтею 139 КАС України. Разом з тим, вказана норма не передбачає алгоритму розподілу судових витрат у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

Поряд з наведеним, частина восьма статті 139 КАС України передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, за відсутності чіткого правового регулювання процесуальним законом розподілу судових витрат, саме у спірному випадку, суд має керуватися принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли.

Слід зазначити, що застосування приписів частини восьмої статті 139 КАС України для цілей розподілу судових витрат також вимагає належного мотивування від суду, в чому саме полягає зловживання стороною чи її представником процесуальними правами чи в чому полягає зміст неправильних дій сторони, які призвели виникнення спору.

Саме такі висновки щодо розподілу витрат на правничу допомогу у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України наведені Верховним Судом у постановах: від 09 грудня 2020 року у справі №1.380.2019.001303; від 27 квітня 2023 року у справі №260/3162/22; від 05 березня 2025 року у справі №160/17422/23; від 01 квітня 2025 року у справі №520/25012/24; від 05 березня 2025 року у справі №160/17422/23.

З матеріалів справи вбачається, що Головне управлінням ДПС у Житомирській області прийняло рішення від 03.04.2026 від №10684/6/06-30-24-09 про виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку, оскільки ним порушено абзац 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу та пункт 299.10 статті 299 Податкового кодексу України.

Оскаржуване рішення від 03.04.2026 Головного управління ДПС у Житомирській області спричиняло істотні негативні наслідки для господарської діяльності позивача.

Отже, саме внаслідок такого протиправного рішення відповідача, позивач був змушений звернутися за професійною правничою допомогою.

Вирішуючи питання щодо співмірності заявленого розміру понесених витрат не правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження сум понесених витрат на правничу допомогу в сумі 30000,00 грн позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги №30/04-2026 від 30.04.2026; акти приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2026 та від 04.06.2026; платіжну інструкцію №18 від 30.04.2026 на загальну суму 15000,00 грн.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд робить висновок, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідачем подано заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу з огляду на їх завищення.

Враховуючи, що дана справа була розглянута у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, з огляду на вимоги щодо співмірності, суд дійшов висновку про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу до 15000,00 грн, оплата яких підтверджена платіжною інструкцією, які підлягають стягненню з відповідача, оскільки він допустив протиправне прийняття рішення.

Окрім того, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №15 від 30.04.2026, тому вказана сума судового збору підлягає поверненню позивачу у відповідності до ч. 2 ст. 238 КАС України.

При цьому, вимоги про повернення судового збору за подання заяви про забезпечення позову не підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Підстави для повернення судового збору встановлені частиною першою статті 7 Закону №3674-VI.

Здійснивши аналіз норм статті 7 Закону №3674-VI та норм КАС України, суд установив, що за розглянуту заяву про забезпечення позову не передбачено повернення судового збору.

Таким чином, суд відмовляє у частині стягнення судових витрат за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Клопотання представників сторін про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі № 240/16906/26 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 04.05.2026 шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.04.2025 №10684/6/06-30-24-09 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/16906/26 - після набрання вказаною ухвалою законної сили.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, код ЄДРПОУ: 44096781) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн і 15000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.В. Черноліхов

09.06.26