Решение № 137225839, 21.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5998/26

Провадження 2/127/1687/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сєдінкіної Ю.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/5998/26 за позовом АТ «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

позов зареєстрований судом 24.01.2025 року і мотивований тим, що відповідно до укладеного 07.10.2023 року з АТ «Таскомбанк» договору про надання кредиту № 002/22547508-SР та укладеного 28.09.2023 року договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/22262906-СК_SB ОСОБА_1 отримав кредити, які зобов`язався повернути, сплатити відсотки, комісії, інші передбачені договорами платежі в розмірах у строки та на умовах, що передбачені графіком платежів.

Відповідно до умов договорів, у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, банк вправі вимагати дострокового погашення кредиту.

Відповідач на момент укладення договорів підтвердив, що попередньо ознайомлений з умовами та правилами надання споживчого кредиту, зокрема, інформацією про загальну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними витратами за споживчим кредитом.

Банк виконав свої зобов`язання за договорами та надав відповідачу грошові кошти безготівково на поточний рахунок відповідача.

Відповідач використав кредитні кошти, але не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання і не погасив борг, тому станом на 30.09.2025 року заборгованість за кредитними договорами становить 49 312,92 грн.

За договором від 07.10.2023 року № 002/22547508-SР: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 9 934,12 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) 12 645,24 грн.

За договором від 28.09.2023 року № 002/22262906-СК_SB: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 15 836,86 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) 10 896,70 грн.

На підставі ст.ст. 526, 629, 1048, 1054 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 002/22547508-SР від 07.10.2023 року і № 002/22262906-СК_SB від 28.09.2023 року станом на 30.09.2025 року в загальній сумі 49 312,92 грн. та судові витрати, понесені позивачем.

Представник АТ «Таскомбанк» - Альховська І.Б. в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала. Проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно, належним чином за адресою реєстрації проживання. Відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явились в судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного 07.10.2023 року з АТ «Таскомбанк» договору про надання кредиту № 002/22547508-SР ОСОБА_1 отримав кредит, який зобов`язався повернути, сплатити відсотки, комісії, інші передбачені договором платежі в розмірах у строки та на умовах, що передбачені графіком платежів.

Відповідно до умов кредитного договору, сторонами погоджені ліміти та операції з використанням картки, у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, банк вправі вимагати дострокового погашення кредиту.

Відповідач на момент укладення договору підтвердив, що попередньо ознайомлений з умовами та правилами надання споживчого кредиту, зокрема, інформацією про загальну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними витратами за споживчим кредитом.

Відповідно до довідки, виданої АТ «Таскомбанк», ОСОБА_1 з 07.10.2023 року є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_1 , який відкритий до заяви-анкети з номером кредитного договору № 002/22547508-SР від 07.10.2023 року, № картки НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443).

Згідно укладеного 28.09.2023 року договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/22262906-СК_SB ОСОБА_1 отримав кредит, який зобов`язався повернути, сплатити відсотки, комісії, інші передбачені договором платежі в розмірах у строки та на умовах, що передбачені графіком платежів.

Даний договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб разом із публічною пропозицією (офертою) АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в межах проекту «ізібанк» (ДКБО) та тарифами банку, що розміщені на сайті АТ «Таскомбанк» складають договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в мобільному застосунку ізібанк.

Відповідачеві відкрито рахунок, надано пластикову картку, встановлено кредитний ліміт 200 000 грн. на строк користування 12 місяців (365 днів) з можливістю автоматичної пролонгації на той самий строк, із процентною ставкою 59 % річних

Відповідно до умов кредитного договору, у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, банк вправі вимагати дострокового погашення кредиту.

Відповідач на момент укладення договору підтвердив, що попередньо ознайомлений з умовами та правилами надання споживчого кредиту, зокрема, інформацією про загальну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними витратами за споживчим кредитом.

Відповідно до довідки, виданої АТ «Таскомбанк», ОСОБА_1 з 28.09.2023 року є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_3 , який відкритий до заяви-анкети на укладення договору про комплексне банківське обслуговування з номером кредитного договору № 002/22262906-СК_SB від 28.09.2023 року картки № НОМЕР_4 , відкритого в АТ «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443).

Банк виконав свої зобов`язання за договорами та надав відповідачу грошові кошти в безготівковим шляхом на поточний рахунок відповідача.

Відповідач використав кредитні кошти, але не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання і не погасив борг, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Станом на 30.09.2025 року заборгованість за кредитними договорами становить 49 312,92 грн.

За договором від 07.10.2023 року № 002/22547508-SР: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 9 934,12 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) 12 645,24 грн.

За договором від 28.09.2023 року № 002/22262906-СК_SB: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 15 836,86 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) 10 896,70 грн.

За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п`ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).

Отже, позивач надав належні і допустимі докази укладення з ОСОБА_1 кредитних договорів від 07.10.2023 року № 002/22547508-SР та від 28.09.2023 року № 002/22262906-СК_SB, отримання позичальником кредитних коштів.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який не був оспорений відповідачем, станом на 30.09.2025 року загальна заборгованість відповідача за кредитними договорами становить 49 312,92 грн.

За договором від 07.10.2023 року № 002/22547508-SР: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 9 934, 12 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) 12 645, 24 грн.

За договором від 28.09.2023 року № 002/22262906-СК_SB: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 15 836,86 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочена) 10 896,70 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, тому загальна сума боргу 49 312, 92 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 662,40 грн., сплата якого підтверджена платіжною інструкцією від 17.02.2026 року.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АТ «Таскомбанк» (ЄДРПОУ 09806443, інд. 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за кредитними договорами від 07.10.2023 року № 002/22547508-SР та від 28.09.2023 року № 002/22262906-СК_SB станом на 30.09.2025 року в загальному розмірі 49 312 (сорок дев`ять тисяч триста дванадцять) грн. 92 коп.та судові витрати: судовий збір в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складене 21 травня 2026року.

Суддя: