Постановление суда № 137192604, 08.06.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9544/26

Провадження № 2-з/357/49/26

У Х В А Л А

іменем України

08 червня 2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2026 року уповноважений адвокат Федоркін Андрій Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-Правова Група Лекс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2026 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І. та отримана для розгляду 08 червня 2026 року.

Одночасно з позовом уповноваженим представником позивача адвокатом Федоркіним Андрієм Володимировичем було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 1486 вчиненого 13.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., у виконавчому провадженні № 68713540 до набрання законної сили рішенням суду в даній справі.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що 13.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О. О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 1486, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача 36 616,90 грн. На підставі цього виконавчого напису 18.02.2022 приватним виконавцем Канцедалом О. О. відкрито виконавче провадження ВП № 68713540, у межах якого вживаються заходи примусового стягнення (зокрема винесено постанову про арешт коштів).

На час подання заяви позивач проходить військову службу за мобілізацією, а тому реальною є загроза звернення стягнення на його грошове забезпечення, кошти на банківських рахунках та інше майно. За умови задоволення позову та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повернення стягнутих коштів буде істотно утрудненим (зокрема з огляду на ланцюг неодноразового відступлення права вимоги та відсутність гарантій платоспроможності стягувача). Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду та ефективний захист порушених прав Позивача.

Просив задовольнити заяву про забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.

Заява про забезпечення позову, згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.06.2026, була передана на розгляд судді Орєхова О.І. 08.06.2026.

Суддя, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити, з таких підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження.

Відповідно до частин 1, 2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частина 3 ст. 150 ЦПК України передбачає, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, чи майнових наслідків заборони відповідачу, іншим особам здійснювати певні дії.

Частина 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд може брати до уваги інтереси не тільки позивача, та й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналіз наведених норм діючого законодавства призводить до висновку, що забезпечення позову можливе лише при наявності між сторонами спору та наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення.

Частиною 10 вказаної постанови передбачено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен, чиї права та свободи, визнанні в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

З наданих до суду матеріалів вбачається, що 13.01.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1486, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є боржником за Договором № 200090226 від 19.08.2014, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором відступлення права вимоги № 7_БМ від 20.07.2020, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та Договором відступлення права вимоги № 516/ФК-21 від 01.12.2021, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «»Укрфінстандарт», та Договором відступлення права вимоги № 516/ФК-21/1 від 01.12.2021 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-Правова Група Лекс».

Строк платежу за Договором № 200090226 від 19.08.2014 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 19.08.2014 по 16.11.2021.

Сума заборгованості становить 35 766,90 грн, що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 10 500,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими доходами - 25 266,90 грн.

Загальна сума, що підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 згідно виконавчого напису, з врахуванням витрат за послуги нотаріуса в сумі 850,00 грн, становить 36 616,90 грн.

Вищевказаний виконавчий напис був пред`явлений стягувачем ТОВ «Фінансово-Правова Група Лекс» до примусового виконання та приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем 18.02.2022 було відкрито ВП № 68713540.

З зазначеної постанови вбачається, що боржником є ОСОБА_1 .

18.02.2022 в рамках ВП № 68713540 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем було винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди.

Не погоджуючись з виконавчим написом зареєстрованим за № 1486 від 13.01.2022, вважаючи, що даний виконавчий напис вчинений з порушенням чинного законодавства, уповноважений представник позивача адвокат Федоркін Андрій Володимирович звернувся до суду з позовною заявою про визнання вищезазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір та у разі не вчинення зазначених дій, існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права позивача та поновлення його порушених прав та інтересів.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

З огляду на вищевикладене, суддя дійшов до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки виконавчий напис нотаріуса, вчинений 13.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 1486, є предметом судового розгляду та на даний час, приватним виконавцем вчиняються виконавчі дії, направлені на виконання виконавчого документа, законність якого оспорюється позивачем. Не вжиття зазначених заходів, може в подальшому ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, оскільки у випадку задоволення позовних вимог повернення належних позивачу коштів, на які звернено стягнення за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса, буде утруднене або взагалі неможливе.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Слід зазначити, що ухвала суду про забезпечення позову згідно з ст. 258 ЦПК України є видом судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України є обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

А відтак, вимогу ст. 157 ЦПК України про те, що ухвала про забезпечення позову виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, можна цілком обґрунтовано розглядати як загальну вимогу про обов`язковість судових рішень, встановлену ст. 124 Конституції України та ст. 18 ЦПК України.

Таким чином, ухвала про забезпечення позову є обов`язковою до виконання всіма суб`єктами, кому вона адресована та кого вона стосується і повинна бути виконана цими суб`єктами самостійно, тобто без залучення державної виконавчої служби.

На підставі викладено та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 12, 18, 81, 149, 150, 153, 157, 258, 353, 354 ЦПК України, Конституцією України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задовольнити.

Вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом зупинення виконання ( стягнення ) на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 13 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, зареєстрованого в реєстрі за № 1486, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-Правова Група Лекс» заборгованості за Договором № 200090226 від 19 серпня 2014 року в загальному розмірі 36 616,90 гривень, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем в межах виконавчого провадження № 68713540.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам яких стосуються заходи забезпечення позову для негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 08 червня 2026 року.

Суддя О. І. Орєхов