Постановление суда № 137189621, 05.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3257/26

Провадження № 1-кп/345/299/2026

У Х В А Л А

про закінчення підготовчого провадження

та призначення судового розгляду

05.06.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 62025140150000043 від 17.01.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -

встановив:

01.06.2026 до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Ухвалою суду від 01.06.2026 призначено підготовче судове засідання в приміщенні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

05.06.2026 судом отримано клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Клопотання мотивовано наступним.

Солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 31.12.2024 без поважних причин своєчасно не прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) після завершення лікування та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням по 08.01.2025, цим самим проводячи службовий час на власний розсуд не пов`язуючи його із проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - нез`явлення вчасно на службу військовослужбовця без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Він же, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 12.03.2026, приблизно о 17 годині 00 хвилин, без поважних причин самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та незаконно, без поважних причин, перебуває поза її розташуванням по теперішній час, цим самим проводячи службовий час на власний розсуд не пов`язуючи його із проходженням військової служби,чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

13.04.2026 солдату ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.06.2026 включно.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Так, в ході досудового розслідування встановлено, що з 12.03.2026 по даний час ОСОБА_5 умисно не повідомляв про себе органи досудового розслідування та органи військового управління як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину. Крім цього, встановлено, що ОСОБА_5 повторно самовільно залишив військову частину, зокрема, останній раз 12.03.2026, що також свідчить про наявність ризику переховування від органу досудового розслідування, а в подальшому і від суду, оскільки останній втратив своє право на звільнення від кримінальної відповідальності у порядку ст. 401 КК України.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений вже двічі вчинив самовільне залишення військової частини та, не бажаючи надалі проходити військову службу, може повторно самовільно залишити військову частину або відмовитись виконувати наказ в умовах воєнного стану чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також прокурор зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджується повідомленнями командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення, актами службового розслідування та іншими матеріалами кримінального провадження.

Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином.

24.02.2022 військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. Дії, що інкримінуються обвинуваченому, мають виняткову суспільну небезпечність в період триваючої збройної агресії Російської Федерації, особливо, в бойовій обстановці, оскільки спрямовані на підрив основоположної засади функціонування Збройних Сил України єдиноначальності.

При визначенні розміру застави ОСОБА_5 прокурор просить врахувати, що останній обвинувачується у вчиненні двох тяжких кримінальних правопорушень, а відтак, застава має становити 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також визначити обвинуваченому заставу. Також просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 не заперечила проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою її підзахисному, просила визначити мінімальний розмір застави. Також не заперечила щодо призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вчиненого за наступних обставин. Солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 31.12.2024 без поважних причин своєчасно не прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) після завершення лікування та незаконно, без поважних причин, перебував поза її розташуванням по 08.01.2025, цим самим проводячи службовий час на власний розсуд не пов`язуючи його із проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - нез`явлення вчасно на службу військовослужбовця без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Він же, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, в умовах воєнного стану, 12.03.2026, приблизно о 17 годині 00 хвилин, без поважних причин самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та незаконно, без поважних причин, перебуває поза її розташуванням по теперішній час, цим самим проводячи службовий час на власний розсуд не пов`язуючи його із проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

13.04.2026 солдату ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.06.2026 включно.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.

При продорвженні запобіжного заходу суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуаченим кримінального правопорушення. ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України з огляду на наявні докази: повідомленнями командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення, актами службового розслідування та іншими матеріалами кримінального провадження.

При обранні запобіжного заходу суд враховує тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному. Санкція злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років (за відсутності альтернативного виду основного покарання), тобто є умисним тяжким злочином.

Також суд враховує вчинення злочину в умовах воєнного стану. 24.02.2022 військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. Дії, що інкримінуються підозрюваному, мають виняткову суспільну небезпечність в період триваючої збройної агресії Російської Федерації, особливо, в бойовій обстановці, оскільки спрямовані на підрив основоположної засади функціонування Збройних Сил України єдиноначальності.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду,

що підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання.

Так, встановлено, що з 12.03.2026 по даний час ОСОБА_5 умисно не повідомляв про себе органи досудового розслідування та органи військового управління як про військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину.

Крім цього, встановлено, що ОСОБА_5 повторно самовільно залишив військову частину, зокрема, останній раз 12.03.2026, що також свідчить про наявність ризику переховування від органу досудового розслідування, а в подальшому і від суду, оскільки останній втратив своє право на звільненні від кримінальної відповідальності у порядку ст. 401 КК України.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений вже двічі вчинив самовільне залишення військової частини та, не бажаючи надалі проходити військову службу, може повторно самовільно залишити військову частину або відмовитись виконувати наказ в умовах воєнного стану чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене та те, що 08.06.2026 закінчується строк дії застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу, а застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не дозволить запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні, то суд приходить до переконання, що слід задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, судом не встановлено виняткових обставин, які б давали підставу не застосовувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У той же час згідно до вимог частини третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до частини четвертої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд вважає, що з урахуванням обставин інкримінованого злочину, необхідно визначити розмір застави в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 66560,00 гривень.

На переконання суду, застава в такому розмірі повинна достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, тому такий розмір застави буде співмірним та доцільним у випадку її внесення для гарантування дієвості даного провадження та запобігання згаданим ризикам.

Окрім цього, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити і продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання щодо ОСОБА_5 під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням розміру застави та з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

Крім того, судом встановлено, що дана справа підсудна Калуському міськрайонному суду Івано-Франківської області, підстав для закриття справи або її зупинення немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст.ст. 291, 292 КПК України. Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 2 ст. 314 КПК України судом не встановлено.

Тому суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для призначення по даному кримінальному провадженню судового розгляду на підставі обвинувального акта, відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст.314 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 314, 315 КПК України, суд -

постановив:

Призначити кримінальне провадження № 62025140150000043 від 17.01.2025 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області на 10:30 год. 17.06.2026 з викликом учасників судового провадження.

Затвердити сформований під час підготовчого судового засідання список осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.

Зобов`язати сторони надати суду усі визначені законом документи, інші матеріали для забезпечення учасникам судового провадження можливості ознайомлення з ними.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів до 04.08.2026 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн (Шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 коп.), яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265), у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до прокурора або суду за кожним їхнім викликом; утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали для виконання в частині продовження запобіжного заходу - тримання під вартою направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№ 12), та вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено і оголошено о 12:50 год. 08.06.2026.

Головуючий