Решение № 13718370, 01.02.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2011 р. Справа № 8/181/10

За позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго”,

54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40,

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1;

про стягнення коштів у сумі 1861 грн. 33 коп., -

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача Браницький Д.Ю., дов. № 01/33-7 від 04.01.2011р.

Від відповідача - не зявився.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 коштів у сумі 1861 грн. 33 коп., з яких: 1117 грн. 98 коп. - борг за спожиту у червні липні 2010 року активну електроенергію; 743 грн. 35 коп. - сума вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії у червні липні 2010 року, на підставі Договору про постачання електричної енергії № 50/243 від 20.11.2007р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 31.12.2010р. про порушення провадження у справі. Копії вказаної ухвали, що направлені відповідачу за адресами зазначеними в позовній заяві, повернуті органами звязку з позначками “за зазначеною адресою не мешкає”.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

20.11.2007 року між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 50/243 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 45 кВт, а відповідач оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобовязались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до умов п. 2.2.2 Договору позивач зобовязався постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, відзначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”).

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год. і більше (п. 4.2.2 Договору).

Згідно з п. п. 3 5 Додатку № 1 до Договору відповідач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових (планових) платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді.

Відповідач має право протягом розрахункового періоду звернутися до позивача із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

У разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яке визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду, відповідач несе відповідальність згідно з частиною пятою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Згідно з п. п. 1, 2 Додатку № 4 до Договору відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 18 числа і в цей же день повідомляє про них позивачу по встановленій формі, згідно зразку, підписаного “Акту про використану електричну енергію” (в оригіналі). Також сторони домовились, що наданий відповідачем на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії “Акт про використану електричну енергію” та виданий позивачем рахунок на оплату за спожиту електричну енергію вважається “Актом прийняття-передачі товарної продукції”.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4, 6, 8 Додатку № 10 до Договору розрахунковим вважається період з 18 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку обєктів відповідача і точок комерційного обліку фіксуються відповідачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються “Актом про використану електричну енергію” у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.

Розрахунки за електричну енергію проводяться відповідачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточних рахунок із спеціальним режимом використання позивача або дата внесення позивачем готівки в касу позивача.

Відповідач до 5 числа поточного розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії.

В день надання “Акту про використану електричну енергію” позивач надає відповідачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії.

В разі неповної передоплати за минулий розрахунковий період, різниця між сумою передоплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до “Акту про використану електричну енергію”.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності відповідач оплачує позивачу підвищену оплату за електричну енергію за обсяг перевищення позивачем договірних величин споживання електричної енергії та величин потужності за розрахунковий період відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електроенергії виписуються позивачем окремо та надаються відповідачу.

Вказані рахунки мають бути оплачені відповідачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу: у червні 2010 року електроенергію в обсязі 861 кВт год., вартість якої за діючими у цей період тарифами складає 694,20 грн., що підтверджується актом про використану електроенергію споживача та виставленим рахунком № 50/747 від 17.06.2010р.; у липні 2010 року - в обсязі 833 кВт год., вартість якої за діючими у цей період тарифами складає 687,19 грн., що підтверджується виставленим рахунком № 50/243 від 17.07.2010р.

Оскільки відповідачем не виконано вимоги Додатку № 4 до Договору в частині надання акту про використану електроенергію за розрахунковий період у встановлені сторонами договору формі та у встановлені строки, вартість спожитої відповідачем у липні 2010 року електроенергії визначена на підставі п. 6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. № 28 (далі - Правила).

Відповідно до п. 6.39 Правил у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

З урахуванням попередньої оплати, проведеної відповідачем станом на 01.06.2010р. в сумі 263 грн. 41 коп., сума боргу за спожиту у червні-липні 2010р. активну електроенергію, станом на 01.11.2010р., складає 1117 грн. 98 коп.

Зазначену суму боргу відповідач до цього часу не сплатив.

Також у червні та липні 2010 року відповідачем допущено перевищення договірних величин споживання електроенергії.

Так, у Додатку № 1 до Договору сторони узгодили договірну величину споживання електроенергії на 2010 рік помісячно, при цьому, у червні та липні місяцях 2010 року її договірний обсяг складає 300 кВт год.

Згідно акту про використану відповідачем електроенергію за червень 2010 року та п. 6.39 Правил, обсяг спожитої відповідачем електроенергії у червні 2010 року склав 861 кВт, що перевищує погоджений ліміт на 561 кВт год., а у липні 2010 року 833 кВт год., що також перевищує погоджений ліміт на 533 кВТ год.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Загальна сума вартості перевищення договірних величин споживання електроенергії складає 743 грн. 35 коп. (обґрунтований розрахунок наведений позивачем на а. с. 23).

Позивачем надані відповідачу повідомлення про перевищення договірних величин споживання електроенергії у червні та липні 2010 року та вручені відповідні рахунки, які до цього часу залишаються сплаченими відповідачем.

Таким чином, станом на день розгляду спору загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 1861 грн. 33 коп. (1117 грн. 98 коп. + 743 грн. 35 коп.).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані отже, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, ст. 526, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; фактична адреса: 56500, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393):

-1117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 98 коп. - борг за активну електроенергію та 743 (сімсот сорок три) грн. 35 коп. - борг за перевищення договірних величин на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 у Миколаївському Обласному відділенні ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 326461; код 23399393;

-102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на рахунок № 26002225010060 в МФ КП “ПриватБанк”, МФО 326610; код 23399393.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07 лютого 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька