Решение № 137178367, 08.06.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/671/26

Провадження № 2/385/368/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.06.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Венгрина М. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

АТ «Акцент - Банк» (АТ «А-Банк) через підсистемуЕлектронний судзвернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором без номера від 18.10.2023 в розмірі 11675,42 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.

стислий виклад позиції сторін

В обґрунтування позову позивач покликався на те, що 18.10.2023 ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Позивач, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах кредитного ліміту, свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі. У порушення закону та умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по погашенню кредиту за договором належним чином не виконала, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості по зобов`язаннях. Внаслідок порушення відповідачкою своїх зобов`язань станом на 22.04.2026 має заборгованість - 11675,42 грн, яка складається з: 9830,82 грн - заборгованість за кредитом; 1844,60 грн. - заборгованість по відсотках.

ВідповідачкаОСОБА_1 у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву АТ «Акцент - Банк» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором не подала, хоча ухвала судді про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 04.05.2026 вручена їй14.05.2026. Таким чином відповідачкаОСОБА_1 свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навела.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

Ухвалою від 28.04.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

04.05.2026 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належну оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке

Як закріплено у ч. 4ст. 10 ЦПК Українитаст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка є невід`ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У свою чергу, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказі регламентованістаттями 77-80 ЦПК України.

Згідно частин 1-5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК Українипередбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ч. 2, 3 та 8ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цьогоКодексусудове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цьогоКодексуобмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дотримуючись положеньКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, а також виходячи із наведених вище норм національного процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав АТ «Акцент-Банк» за пред`явленими позовними вимогами цивільного характеру, а також причетність до порушення таких його прав відповідачки ОСОБА_1 , встановив наступне.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Згідно з положеннямист. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно дост. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

У свою чергу системний аналіз статей524-526,533-535 ЦК Українидає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1ст. 610ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно дост. 623 ЦК Україниборжник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилом частини 1статті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно достатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1ст. 634 цьогоКодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2ст. 1050 Цивільного кодексу Українипередбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістомстатті 1056-1 ЦК Українирозмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Уст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченомуЦК УкраїнитаГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним уст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів

Судом встановлено, що відповідачкаОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та 18.10.2023 підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» в якій зазначено щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком в АТ «А-банк» банк вирішує на власний розсуд. Також положеннями заяви визначено, що ОСОБА_1 погодилась, що дана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості становлять договір про надання банківських послуг умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (а.с. 10).

Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідачкиОСОБА_1 , її контактну інформацію, проте не містить даних про умови кредитування, у ній відсутні відмітки про те, яку картку відповідачка просила видати, встановлення процентної ставки, тощо.

18.10.2023 ОСОБА_1 підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком (а.с. 11-12) в якій сторони ( ОСОБА_1 та АТ Акцент Банк) домовились про вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок, мета - споживчі цілі, пільговий період користування - 62 дні за ставкою 0,000001 %, у випадку виходу з пільгового періоду - 3,4 % на місяць, строк кредитування (строк дії кредитної лінії)- 240 місяців, порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4 % від заборгованості та не менше нарахованих відсотків та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит (п. 3-8 заяви).

Також 18.10.2023 ОСОБА_1 ознайомилась з паспортом Споживчого кредитуКредитна картка АТБ, підписавши такий електронним підписом, в якому зазначено про встановлення кредитного ліміту до 200 000.00 грн, процентна ставка- пільгова 0,000001 %; пільговий період до 62 днів (до кінця календарного місяця наступного ща датою виникнення заборгованості при умові її погашення в повному обсязі), базова процентна ставка 40,8 % на рік (за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період), строк кредиту - 240 місяців з правом автоматичного продовження (а.с. 13-14).

ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року (а.с. 21).

Також позивач надав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розміщених на сайті АТ «Акцент-Банк» (а.с. 23-29) і Тарифи по картці «Зелена» (а.с. 30-31) з яких вбачається, що вони не підписані відповідачкою.

З довідки за лімітами на рахунку ОСОБА_1 вбачається, що в період з 18.10.2023 по 22.04.2026 встановлювався, та як збільшувався так і зменшувався, станом на 29.11.2023, такий становив 9900,00 грн. (а.с. 20).

З виписки по картці вбачається, що ОСОБА_1 в період з 18.10.2023 по 22.04.2026 активно користувалась карткою та сума витрат за вказаний період становила 74076,62 гривень, а сума зарахувань 62610,00 грн (а.с. 15-19).

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором без номеру № від 18.10.2023, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 22.04.2026 має заборгованість 11675,42 грн, яка складається з наступного: - 9830,82 грн - заборгованість за кредитом; - 1844,60 грн - заборгованість по відсотках(а.с. 7 - 9).

Дослідивши дані докази суд звертає увагу на те, що Витяг із Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» визначають, у тому числі: права, обов`язки та відповідальність сторін, порядок встановлення кредитного ліміту, порядок та умови користування карткою та здійснення платежів, тощо. У Тарифах по картці «Зелена» встановлений розмір комісії за здійснення банківських операцій, процентної ставки, розмір та порядок нарахування пені. Однак такі не містять підпису відповідачки, а отже суд не бере їх до уваги, таке як позивач не довів, що саме з такими ознайомиласьОСОБА_1 при укладенні договору.

Ознайомлення відповідачки з Паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта АТБ та його підписання відповідачкою суд вважає виконанням переддоговірного зобов`язання банком, що визначене в ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, слід враховувати, що поняття «форма правочину» та «спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації» не є тотожними поняттями.

До таких висновків також дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20).

В анкеті-заяві від 18.10.2023, яка підписана сторонами, інформація про процентну ставку відсутня. Також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Водночас в заяві щодо встановлення кредитного ліміту від 18.10.2023, що підписана сторонами, визначено процентну ставку.

Таким чином суд вважає, що позивач довів факт укладення кредитного договору та визначення в ньому умов, в тому числі і встановлення процентної ставки.

Виписка по рахунку є належним доказом, що доводить факт надання кредиту.

Дослідивши розрахунок заборгованості суд з таким погоджується.

Відповідачка заперечень щодо такого, відзиву чи свого контррозрахунку не надала, що позбавляє суд можливості надати оцінку її аргументам.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, а позов задоволено повністю, то вказана сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Керуючись статтями 258-259, 263-265ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» (ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором від 18.10.2023 в розмірі 11675,42 грн та 2662,40грн витрат по сплаті судового збору, а всього 14337 (чотирнадцять тисяч триста тридцять сім) грн 82 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 08.06.2026.

Суддя: /підпис/ М. В. ВЕНГРИН

Згідно з оригіналом

Суддя Гайворонського

районного суду М. В. Венгрин

Дата документу 08.06.2026