Решение № 137178307, 05.06.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/798/26

381/163/26

Заочне Рішення

Іменем України

05 червня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруги А.С., розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

встановив:

07 січня 2026 року представниця позивача звернулася з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог стверджувала, що 25.12.2020 року між акціонерним товариством «Ідея Банк», як кредитором, та ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено договір кредиту № S10.31203.007335481.

Відповідно до умов договору кредиту кредитодавець надав позичальнику кредит у сумі 8 408,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти, комісію на умовах та у порядку, визначені договором. Договором визначено термін повернення відповідачем кредиту, нарахованих процентів та комісії, однак у вказаний термін відповідач кредитні кошти не повернув, проценти, комісію не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 07072023, відповідно до якого позивач набув право вимоги, в тому числі, щодо заборгованості за договором кредиту № S10.31203.007335481 від 25.12.2020 року.

Зокрема, відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором кредиту в сумі 14 959,88 грн., з яких: 8 408,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2,05 грн. - заборгованість за процентами; 6 549,83 грн. - заборгованість за комісіями.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як нового кредитора.

З урахуванням викладеного, позивач, діючи через свою уповноважену представницю, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредиту № S10.31203.007335481 від 25.12.2020 у сумі 14 959,88 грн., з яких: 8 408,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 2,05 грн. - заборгованість за процентами; 6 549,83 грн. - заборгованість за комісіями, а також судові витрати в сумі 3 028,00 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом учасників справи (а. с. 37, 37 зворот).

В судове засідання представниця позивача, будучи належним чином повідомленою про час і дату проведення судового засідання, не з`явилася, представниця позивача в прохальній частині позову просила провести розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує (а. с. 3).

В судове засідання відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і дату проведення судового засідання, повторно не з`явився, конверт з ухвалою про відкриття провадження, із судовою повісткою, позовною заявою з додатками, що був відправленим на останню відому адресу реєстрації відповідача, повернувся без вручення із зазначенням працівниками поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», також відповідач повідомлявся про час і дату проведення судового засідання відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, що підтверджується розміщеними оголошеннями на офіційному веб-порталі Фастівського міськрайонного суду Київської області про його виклик до суду, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подав, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п. 2 ч . 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 - учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Судом використано всі можливі засоби повідомлення відповідача про час і дату проведення судового засідання, в тому числі, опубліковані повідомлення щодо розгляду справи на офіційному сайті суду.

В даному випадку подальші відкладення судового розгляду з причин неможливості інформування відповідача можуть негативно вплинути на дотримання розумних строків судового розгляду та, як наслідок, призвести до порушення гарантованих конвенційних прав та справедливий суд та на ефективний юридичний захист, що гарантовані статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини та її основоположних свобод.

Отже, відповідач вважається таким, що був повідомлений про час і дату проведення судового засідання, його неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду.

З урахуванням викладеного, на підставі приписів частини 1 статті 233 ЦПК України, суд проводить розгляд справи без участі представниці позивача та відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись приписами статті 280 ЦПК України суд проводить заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ознайомившись зі змістом позову та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд вважає встановленими наступні обставини справи.

Зокрема, судом встановлено, що 25.12.2020 між акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № S10.31203.007335481, з додатками (а. с. 4-5).

За змістом пункту 1.2, 1.3, 1.4 договору, сума кредиту складає 8 408 гривень, строк кредитування 12 місяців, зі сплатою відсотків за користування кредитом у сумі 0,01 % річних. Окремо в додатку до договору «таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача» зазначено про нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Обставини щодо надання грошових коштів відповідачу (проведення оплати товару за рахунок кредитних коштів) підтверджується рахунком-фактура від 25 грудня 2020 року, специфікацією до кредитного договору, копією службового чека. Зазначений рахунок-фактура, специфікацією до кредитного договору та службовий чек, містять вказівку, що вартість придбаних товарів на 7 908 гривень (а. с. 5 зворот, 6). Відповідач обставин оплати товарів за рахунок кредитних коштів не спростував.

Отже, первісним кредитором виконані умови щодо надання коштів, а саме за вказівкою відповідача здійснення оплати товару за рахунок цих коштів.

Внаслідок того, що відповідачем не виконані умови договору щодо повернення суми боргу, сплати процентів і комісії, виникла заборгованість, яка згідно тверджень позивача, становить 14 959,88 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 8 408,00 грн.; заборгованості за процентами - 2,05 грн.; заборгованості за комісіями - 6 549,83 грн.

Відповідач не заперечував факт укладення договору кредиту № S10.31203.007335481від 25.12.2020, з додатками та погодження істотних умов договору.

Відповідач не заперечував факт оплати придбаних ним товарів за рахунок кредитних коштів.

А отже, судом встановлено, що за рахунок кредитних коштів було оплачено придбаний відповідачем товар. Про придбання товару в кредит зазначено в рахунку-фактурі, долученому до матеріалів позовної заяви (а. с. 5 зворот).

Про придбання товару в кредит зазначено також в специфікації до кредитного договору (а. с. 6).

Відповідач існування зазначених обставин не заперечує.

Судом встановлено, що в подальшому був укладений договір факторингу № 07072023 від 07 липня 2023 року, згідно з яким право вимоги за договором кредиту № S10.31203.007335481від 25.12.2020 перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», позивача у справі (а. с. 10-13).

Додатком до договору є реєстр боржників № 2 (а. с. 15).

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували факт укладення зазначеного договору та переходу до позивача, як нового кредитора, права вимоги за договором кредиту № S10.31203.007335481від 25.12.2020.

На підставі цього договору до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги за договором кредиту № S10.31203.007335481від 25.12.2020.

Відповідач не надав заперечень щодо чинності зазначеного договору та не заперечував обставин щодо переходу права вимоги до позивача, як нового кредитора.

З урахування встановлених вище обставин, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню наступні правові норми.

Суд вважає, що спірні правовідносин сторін урегульовані положеннями ЦК України та Законом України «Про споживче кредитування», (тут і надалі в редакціях, чинних на дату укладення договору).

Зокрема, згідно приписів пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів частини 1, 2, 4 статті 201 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно приписів частини 1 статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно приписів частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно приписів абзацу 1, 2 частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зміст процитованих вище правових норм свідчить про те, що правочин, в тому числі й договір, є законодавчо визначеною підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Формою правочину є усна, або письмова, специфічним видом якої є електронна форма правочину.

При цьому, необхідною умовою для дотримання письмової, в тому числі й електронної форми правочину, є наявність підпису сторін.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно приписів частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно приписів частини 2 статті 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно приписів абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно приписів частини 1 статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики.

Згідно приписів частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно приписів частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно приписів частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно приписів частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно приписів пункту 5 частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Далі, згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно приписів частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що договір є підставою для виникнення прав та обов`язків, правомірність договору, як двостороннього правочину презюмується, а заміна сторони договору може бути здійснена внаслідок відступлення права вимоги, в тому числі під час укладення договору факторингу.

З урахування встановлених обставин справи та наведених вище правових норм суд приходить до висновку, що до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як до нового кредитора, перейшли права та обов`язки у зобов`язанні, що існує в межах договору кредиту, і позивач має достатні підстави для стягнення на його користь заборгованості за договором кредиту № S10.31203.007335481.

Тому, суд вважає, що позивачем доведено існування права вимоги у позивача до ОСОБА_1 .

Перевіряючи правильність розміру заборгованості, заявленого до стягнення, суд вважає, що розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами є обґрунтованим та арифметично правильним.

Згідно доводів позивача, заборгованість за тілом кредиту становить 8 408 гривень, 2,05 гривень заборгованість за процентами, саме такі розміри заборгованості за тілом кредиту, процентами, зафіксовані у реєстру боржників до договору факторингу і не спростований відповідачем.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за тілом кредиту, процентами, тому суд вважає, що в цій частині позовні вимоги є доведеними і підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості по комісіями суд зазначає таке.

В силу приписів статті 204 ЦК України, статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», сторонами кредитного зобов`язання може бути погодженим розмір комісійних платежів, в тому числі і за обслуговування кредитної заборгованості.

Проте, у випадку якщо сторонами зобов`язання не були погоджені конкретний вид та перелік послуг, за які передбачено нарахування комісії, то умови договору про нарахування комісії є нікчемними в силу частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

В аспекті наведеного, суд зазначає, що кредитодавцем не наведено конкретного переліку послуг за які передбачено нарахування комісії, тому відповідні положення договору про нарахування комісії є нікчемними та, відповідно, підстави для стягнення комісії відсутні.

Зазначені висновки в повній мірі узгоджуються з правовою позицією, висловленою в Постанові Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року по справі № 754/4632/23, в якій надано правову оцінку аналогічним за змістом умовам кредитного договору, укладеного з АТ «Ідея Банк», відповідні умови кредитного договору кваліфіковані, як нікчемні.

Суд визнає зазначену правову позицію релевантною та застосовною у цій цивільній справі.

Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню становить 8 410,05 гривень, з них: 8 408 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2,05 гривні - проценти.

Також, керуючись приписами статті 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 695,68 гривень (3 028 гривень х 56 %).

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 16, 201, 204, 205, 207, 610, 611, 626, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 3, 5, 10-12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 1, 8 Закону України «Про споживче кредитування», статті 4, 12, 81, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, -

Ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором кредиту № S10.31203.007335481 від 25 грудня 2020 року у сумі 8 410,05 гривень, з них: 8 408 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2,05 гривні - проценти.

В іншій частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1 695,68, як компенсацію з витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Самуха В.О.