Постановление суда № 137153402, 05.06.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/16170/21

Провадження №6/523/451/26

У Х В А Л А

"05" червня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого-судді Малиновського О.М.

за участю секретаря Березніченко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №15 в місті Одеса, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі,

ВСТАНОВИВ

До суду звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» - Петрийчук А.Б. із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, мотивуючи заяву тим, що заочним рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2021 року по цивільній справі № 523/16170/21 позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9766,41грн., судовий збір в розмірі 1835,30грн..

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого АТ КБ «ПриватБанк» відступило ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», а ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором б/н від 02.12.2013 року.

Враховуючи зазначене, заявник просить суд постановити ухвалу якою замінити стягувача - АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС»» у виконавчому листі № 523/16170/21 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Представник заявника та інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату та час судового засідання у встановлено законом порядку, з заявами про відкладення розгляду справи не звертались, відповідно до ч.3 ст. 442 ЦПК України, неявка інших учасників процесу не перешкоджає розгляду заяви.

Представник заявника у прохальній частині заяви про заміну стягувача просив зазначену справу розглянути за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Так, судом встановлено, що 03 листопада 2021 року Суворовський районний суд міста Одеси ухвалив рішення, яким позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9766,41грн., судовий збір в розмірі 1835,30грн. Рішення суду набрало законної сили 06 грудня 2021 року.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого АТ КБ «ПриватБанк» відступило ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», а ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором б/н від 02.12.2013 року.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на стадіях судового процесу.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас, відповідно до статті 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, вказаних у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), "реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Отже, обов`язковою умовою для процесуального правонаступництва є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про заміну стягувача на його правонаступника у справі, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про заміну стягувача на його правонаступника у справі суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Таким чином, враховуючи, що у відповідності до ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов`язані іншою особою є правонаступництво, тому вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дійсно є правонаступником АТ КБ «ПриватБанк» за правом грошової вимоги за кредитним договором №б/н від 02.12.2013 року.

Як вбачається з матеріалів заяви, на виконання рішення суду від 03 листопада 2021 року, яке набрало законної сили 06 грудня 2021року Суворовським районним судом міста Одеси 10 травня 2022 року видано виконавчий лист №523/16170/21. Матеріали заяви не містять відомостей щодо відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 12 цього Закону, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч.5 ст.12 Закону).

Таким чином строк пред`явлення виконавчого листа до виконання становив до 06 грудня 2024 року.

Відповідно до п.10-2 Прикінцевих та перехідних положень (РозділХІІІ) Закону України «Про виконавче провадження», яким було доповнено Розділ ХІІІ Закону згідно із Законом №2129-IX від 15.03.2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Воєнний стан запроваджений в Україні 24 лютого 2022 року наразі не припинено та не скасовано.

Отже, заява про заміну сторони стягувача у виконавчому листі подана стягувачем в межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

З таких обставин, суд вважає що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 18, 247, 353, 442 ЦПК України,

У Х В А Л И В

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі - задовольнити.

Замінити вибулого стягувача: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" у виконавчому листі 523/16170/21 на правонаступника стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС»: КОД ЄДРПОУ: 43513923, місце знаходження: 04073, місто Київ, проспект Степана Бандери,28А у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею

Повну ухвалу суду складено та підписано 05 червня 2026 року.

Суддя