Постановление суда № 137145705, 05.06.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 184/1259/26

Номер провадження 6/184/108/26

05 червня 2026 року

Покровський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Гаєвого О.В., за участю секретаря Поліщук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Покров подання державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бойко Д.В. про примусовий привід боржника ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

27 травня 2026 року до суду надійшло вище вказане подання, в обґрунтування якого вказується про те, що на примусовому виконанні в Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходиться виконавчий лист № 184/1082/21 виданий 21.12.2021 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на її користь на її утримання в розмірі 1/8 частини зі всіх видів заробітку, починаючи з 21.05.2021 року, довічно. Постановою від 10.01.2022 року відкрито виконавче провадження № 68093065 за вказаним виконавчий листом. Боржник в добровільному порядку рішення суду не виконує, станом на 01.05.2026 року складає 152 698, 90 грн. 11.03.2026 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника з метою перевірки майнового стану боржника, направлялись виклики, які не надали позитивного результату. Враховуючи вищевказане просить суд вирішити питання про примусовий привід боржника ОСОБА_1 до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Уповноважена особа Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду подання була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду подання був повідомлений належним чином, причину своєї неявки суд не повідомив.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали подання, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст.438 ЦПК України встановлено, що розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 1 ч. 2 ст. ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Закон України «Про виконавче провадження» передбачає право державного виконавця на звернення до суду із поданням про примусовий привід боржника. Таке подання державного виконавця погоджується з начальником відділу державної виконавчої служби, в якому зазначаються прізвище, ім`я та по батькові боржника, його місце проживання або/та роботи, місцезнаходження органу державної виконавчої служби і час, на який необхідно здійснити привід боржника.

Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у затриманні і примусовому доставлені особи задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з`явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходиться виконавчий лист № 184/1082/21 виданий 21.12.2021 року Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на її користь на її утримання в розмірі 1/8 частини зі всіх видів заробітку, починаючи з 21.05.2021 року, довічно. Постановою від 10.01.2022 року відкрито виконавче провадження № 68093065 за вказаним виконавчий листом. Боржник в добровільному порядку рішення суду не виконує, станом на 01.05.2026 року складає 152 698, 90 грн.

Згідно матеріалів виконавчого провадження, останньою відомою адресою проживання боржника ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , яка, в тому числі, зазначена у виконавчому листі Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 року.

11 березня 2026 року державним виконавцем здійснено виклик (вих. № 37369 від 11.03.2026 року) на ім`я та адресу боржника ОСОБА_1 про його обов`язок з`явитись до державного виконавця 18.03.2026 року о 14:30 год.

Згідно Акту державного виконавця від 11.03.2026 року, виходом державного виконавця за місцем мешкання боржника, двері ніхто не відчинив. Акт підписано лише державним виконавцем.

Проте, вищевказаний акт не може слугувати доказом відсутності боржника за адресою, вказаною у судовому рішенні, оскільки з його змісту неможливо встановити: реальне місце його складання; належність та порядок здійснення виходу державного виконавця за місцем реєстрації боржника; час (годину) відвідування державним виконавцем місця проживання боржника. У вищевказаному акті лише зазначено, що за адресою боржника двері квартири були зачинені, ніхто не відчинив без додаткових відомостей, які б підтверджували належність процесуальних дій та обставини його відсутності. Крім того, в матеріалах справи відсутні пояснення сусідів або родичів боржника, які могли б надати відомості щодо його фактичного місця перебування.

Крім цього, матеріали справи містять відповідь Т.в.о. начальник ВП №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Якимця Є. згідно якого ще у 2023 році було встановлено фактичне місце проживання боржника по справі ОСОБА_1 , та вказана його дійсна адреса мешкання у м. Києві із зазначенням номеру мобільного телефону для зв`язку з ним.

Суд, з огляду на зазначене, дійшов висновку, що наявні матеріали справи не підтверджують факт належного повідомлення боржника за місцем його реєстрації.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний своєчасно з`являтися на вимогу виконавця, надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження, за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі. іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою, третьою вказаної статі Закону визначено обов`язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 14 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

За приписами частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання уповноваженої особи ВДВС суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з`ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Звертаючись до суду із поданням про привід боржника, уповноважена особа ВДВС обґрунтовує звернення до суду, в тому числі тим, що в порядку примусового виконання виконавчого провадження державним виконавцем проводяться заходи щодо забезпечення виконання рішення суду, боржнику направлялись виклики, на які останній жодного разу не з`явився, про що складений акт державного виконавця.

Разом з тим, суд зауважує, що подання виконавця повинно бути обґрунтованим, тобто містити зазначення обставин, що підтверджують підстави для приводу боржника. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання. Факт ухилення боржника від виконання рішення та обізнаності останнього про наявність виконавчого провадження має підтверджуватись сукупністю доказів, які виконавець зазначає у поданні. Критерій достатності вжитих заходів під час виконавчого провадження визначається судом. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне. Наявність обставин ухилення від явки боржника до державного виконавця, які є предметом посилання суб`єкта подання про привід боржника як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього відповідним рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Натомість суду не надано доказів того, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов`язання, не надано доказів того, що він вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду.

Відтак суд констатує, що матеріали подання не містять доказів, що боржник ухиляється від явки до виконавця, а також і фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань. Також державним виконавцем не доведено суду й те, що боржнику було відомо про обов`язок явки до державного виконавця.

За таких обставин, неможливо стверджувати про ухилення поінформованого боржника від явки до державного виконавця в межах виконавчого провадження № 68093065.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні подання, оскільки державним виконавцем не надано суду доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду та матеріалами справи не підтверджується, що державним виконавцем вжито всіх достатніх виконавчих дій щодо розшуку боржника і повідомлення його про виконавче провадження.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 353, 354, 438 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні подання державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бойко Д.В. про примусовий привід боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Покровського міського суду О. В. Гаєвий