Решение № 137141981, 02.06.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 02.06.2026Справа № 554/3544/26 Провадження № 2/554/2878/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року м. Полтава

Шевченківського районний суд міста Полтави у складі:

головуючого-судді Чуванової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 483568991 від 01.06.2023 року у розмірі 46 948,49 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 01.06.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 483568991 на суму 9 400,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV6G69R.

Відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого, добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Згідно умов Кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 9400,00 грн.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01.

27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить 46 948,49 грн., яка складається з: 9 399,80 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 37 548,69 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалою суду від 17.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

28.04.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Хворост Д.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить позовні вимоги задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 483568991 від 01.06.2023 року у загальному розмірі 10 024,60 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 9 399,80 грн. та правомірно нарахованих процентів за користування кредитом в сумі 624,80 грн. В іншій частині позовних вимог (щодо стягнення заборгованості за процентами у розмірі 36 923,89 грн.) - відмовити за безпідставністю. В обґрунтування зазначила, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та наявність непогашеної заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 399,80 грн. (з урахуванням часткового погашення). Також відповідач визнає правомірність нарахування процентів за користування кредитом виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування (20 днів дисконтного періоду), залишок яких з урахуванням здійснених оплат становить 624,80 грн.

Відповідач категорично заперечує проти стягнення процентів за користування кредитом, що були безпідставно нараховані кредитодавцем поза межами строку кредитування (після 21.06.2023 року). Таке штучне збільшення боргу прямо порушує вимоги ст. 1048 ЦК України та суперечить сталим правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у постановах у справах № 444/9519/12 та № 910/4518/16), згідно з якими право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Як зазначалось, умовами п. 3.1. Договору передбачено, зокрема, що кредитна лінія надається на Дисконтний період 20 (двадцять) днів від дати отримання кредиту, тобто датою закінчення строку кредитування є 21.06.2023 року. Разом з тим у п. 3.2. Договору його сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Проте, матеріали справи не містять доказів пролонгування відповідачем строку кредитування. Здійснений відповідачем 11.06.2023 року платіж у розмірі 630,00 грн. був сплачений на 10-й день користування кредитом і є частковим погашенням існуючої заборгованості, а не дією, спрямованою на продовження дисконтного (пільгового) періоду відповідно до п. 3.2. Договору.

Отже, фактичні обставини вказують на те, що строк кредитування не пролонгувався та сплив 21.06.2023 року. Кредитор мав право нараховувати відсотки лише в межах строку дії договору (20 днів), що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16. Зі спливом строку кредитування кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення платежів на час спливу строку кредитування.

Разом із позовною заявою представником позивача подано Акт прийому-передачі наданих послуг від 06.03.2026 року, відповідно до якого виконавець (АБ «Соломко та Партнери») нібито надав юридичні послуги на загальну суму 7000,00 грн. Відповідач категорично не погоджується із заявленим розміром витрат на правничу допомогу, вважає їх очевидно неспівмірними зі складністю справи та штучно завищеними. На підставі ч. 5, ч. 6 ст.137 ЦПК України відповідач заявляє клопотання про зменшення розміру таких витрат до 3000,00 грн. Щодо неспівмірності та завищення обсягу робіт у даній справі спір, що виник між сторонами, належить до категорії справ про стягнення заборгованості за мікрокредитом. Даний спір для кваліфікованого юриста є справою незначної складності; судова практика у таких правовідносинах є усталеною, а матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат міг би витратити значний час (а.с.99-104).

29.04.2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» Кукса К.О. надійшла відповідь на відзив, в якій представник зазначає, що позивач заперечує проти відзиву відповідача, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 14.1. Невід`ємною частиною цього Договору є Правила таПаспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору.Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністюрозуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.Правила є у відкритому доступі на Сайті Товариства з обмеженоювідповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Первісного кредитора) за

посиланням: https://moneyveo.ua/confidentiality/creditrules/ та відповідач погодився, що ознайомився з ними (п. 14.1. Договору)Відповідно до п. 8.3.1. За період від дати видачі Кредиту до 21.06.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 244,55 (двісті сорок чотири цілих п`ятдесят п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,67 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі

Дисконтна процентна ставка) Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 9 400,00 грн. (сума виданого кредиту)* 20 (строк Кредиту)*0,67 (процентна ставка)/100= 1 259, 60 грн (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 20 днів) 1 259, 60 /20=62,98 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 22.06.2023- 11.07.2023 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). Згідно з п. 8.3.2. У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 21.06.2023 р. проценти нараховуються за ставкою 697,72 (шістсот дев`яносто сім цілих сімдесят дві сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,91 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Індивідуальна процента ставка). Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою:

9 399,80 грн. (сума виданого кредиту)* 20 (строк Кредиту)*1,91 (процентна ставка)/100= 3 590,72 грн (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 20 днів) 3 590,72 /20=179,54 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 01.06.2023-21.06.2023 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). Згідно з п. 8.4. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 9 399,80 грн. (сума виданого кредиту)* 2,98 (процентна ставка)/100= 280,11 грн (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 12.07.2023- 07.11.2023 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). До того ж, в п. 12.4. Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Проте, відповідач не відмовлявся від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликав, не звертався за додатковим роз`ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсним не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.

Всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Уклавши Договір, Позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил, які є невід`ємною частиною до нього. Відповідач отримав екземпляр Договору на власну електронну пошту, а також має вільний доступ до умов Договору на Сайті Первісного кредитора. Інформація надана ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з дотриманням всіх вимог законодавства, виклавши її в чіткій, зрозумілій та доступній формі, при цьому саме відповідач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (а.с.107-115).

Представник позивача до суду не з`явився, позивач надав заяву, в якій просить справу розглянути у відсутність свого представника, на задоволенні позову наполягає.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Хворост Д.М. у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та сторони відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.06.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 483568991 на суму 9 400,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV6G69R..

Відповідно до п.2.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірах кредитного ліміту на суму 9 400 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику (а.с.68-зворот-73).

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 9400,00 грн (а.с.17).

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року (а.с.72-73).

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.18-21).

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта (Первісного кредитора) до боржників (відповідача) по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.5 Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору факторингу клієнт (Первісний кредитор) зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.5.3.3 Договору факторингу (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 244 від 15.08.2023 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

27.05.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01 (а.с.33-36).

Розділом 2 Договору факторингу визначено, що ТОВ «Таліон Плюс»зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права ТОВ «Таліон Плюс» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.5 Договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024 року до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором (а.с.41-44)

Відповідно до п.1.2. Договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 року за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 46 948,49 грн.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі боржників № б/н від 04.06.2025 року до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу.

Відповідно до матеріалів позову, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором становить 46 948,49 грн., яка складається з: 9 399,80 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 37 548,69 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а.с.53-56).

Згідно з ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені договором кредиту, належним чином не виконав, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, відсотками обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заперечень представника відповідача про задоволення позову в частині нарахування процентів у розмірі 36 923,89 грн.

Так, сторона відповідача посилається на те, що строк кредитування закінчився 21.06.2023 року (після спливу 20 днів дисконтного періоду), а тому кредитор втратив право нараховувати проценти за договором.

Суд відхиляє вказані доводи відповідача як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права та умов укладеного правочину, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що уклавши кредитний договір № 483568991 від 01.06.2023 року, відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил надання грошових коштів у позику, які є його невід`ємною частиною (п. 14.1 Договору).

Пунктом 12.4 Договору сторони чітко погодили та визначили правові наслідки порушення строків повернення кредиту, а саме: «за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних». Більш того, у цьому ж пункті сторони дійшли добровільної згоди, що «проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України».

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідач не заперечує факт укладення договору, отримання коштів, не звертався за додатковими роз`ясненнями умов правочину та не оскаржував його умови в судовому порядку, а тому зобов`язаний виконати їх належним чином (ст. 526 ЦК України).

Оскільки в п. 12.4 Договору сторони встановили інший (збільшений) розмір процентів за прострочення виконання зобов`язання (1087,70 % річних, що становить 2,98% в день від суми залишку кредиту), нарахування позивачем суми 280,11 грн. на день за період з 12.07.2023 по 07.11.2023 року є правомірним, відповідає погодженим умовам договору та закону.

Доводи відповідача про те, що він не вчиняв дій щодо пролонгації договору та не активував відповідну функцію в Особистому кабінеті, не звільняє його від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, оскільки нарахування процентів після 21.06.2023 року здійснювалось позивачем не в порядку пролонгації, а в порядку застосування узгоджених санкцій за прострочення (п. 8.4, п. 12.4 Договору).

Відповідно до ч.1. п.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з п.1,2 ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 року (а.с.58-59), копію додаткової угоди № 25770558095 до договору про надання правової допомоги від 10.06.2025 року (а.с.60), копію акту прийому-передачі наданих послуг від 10.09.2025 року (а.с.61), копію протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги (а.с.59 зворот).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, заперечення відповідача щодо розміру правничих послуг, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Юніт Капітал» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді у розмірі 2 000 грн.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору, у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.526, 527, 530, 625 ЦК України, ст.ст.141,263-265,354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул.Рогнідинська 4А оф. 10 м. Київ 01024, код ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором № 483568991 від 01.06.2023 року у розмірі 46 948,49 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул.Рогнідинська 4А оф. 10 м. Київ 01024, код ЄДРПОУ 43541163, судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 2 662,40 гривень та 2 000,00 гривень витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повно го судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, оф. 10, 01024, код ЄДРПОУ 43541163;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Суддя А.М.Чуванова