Постановление суда № 137138265, 03.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11347/26

Провадження № 1-кс/643/4511/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду у м. Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22025220000000957 від 23.09.2025,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшло вказане клопотання прокурора, з якого слідує, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області за процесуального керівництва прокурорів відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000957 від 23.09.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Харківської області група осіб налагодили протиправну схему ухилення від мобілізації осіб призовного віку, шляхом оформлення військовозобов`язаних осіб на посади викладачів у фіктивних навчальних закладах освіти, що без законних на те підстав дає їм можливість на отримання бронювання та відстрочки від призову у період дії військового стану, використовуючи для цього ряд юридичних осіб, зареєстрованих з кодом виду економічної діяльності: 85.31 «загальна середня освіта», не провадячи при цьому жодної освітньої діяльності, проте здійснюючи фіктивне працевлаштування військовозобов`язаних громадян України на викладацькі посади, які мають намір незаконно ухилитись від мобілізації в особливий період, що перешкоджає законній діяльності Збройних сил України, призводить до зменшення мобілізаційного ресурсу та ускладнення виконання завдань з надання відсічі збройній агресії рф проти України, оскільки відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

Так, для вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення 19.08.2025 проведено державну реєстрацію створення юридичної особи з назвою ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ «ЛІЦЕЙ ПРОФЕСІЙ», якій присвоєно код ЄДРПОУ 46010795 та зареєстровано за адресою: 61145, місто Харків, вулиця Європейська, будинок 3, з кодом виду економічної діяльності: 85.31 «загальна середня освіта».

В подальшому, не отримавши відповідної обов`язкової ліцензії на дозвіл на провадження освітньої діяльності, від імені фіктивного навчального закладу ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ «ЛІЦЕЙ ПРОФЕСІЙ», здійснювалась видача довідок, в яких містились відомості щодо працевлаштування осіб призовного віку на посади педагогічних працівників за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, що надає право на відстрочку від мобілізації в особливий період.

Надалі, отримавши вказані довідки, особи призовного віку подавали їх в органи ТЦК та СП в якості правової підстави для отримання відстрочки від призову на військову службу в особливий період.

За результатами розгляду вказаних документів військовозобов`язані громадяни отримували визначене п. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» право на відстрочку як педагогічний працівник, яким користувались без наявних на це законних підстав та ухилялись від військової служби.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення причетний громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється відповідальною особою за документальне забезпечення діяльності фіктивного навчального закладу ПРИВАТНИЙ ЗАКЛАД ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ «ЛІЦЕЙ ПРОФЕСІЙ», від імені якого здійснюється видача довідок, в яких містились відомості щодо працевлаштування осіб призовного віку на посади педагогічних працівників за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки, що надає право на відстрочку від мобілізації в особливий період.

29.05.2026 в період часу з 06 год 56 хв по 10 год 15 хв на підставі ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова про дозвіл на обшук від 22.05.2026 (справа № 643/10595/26, провадження № 1-кс/643/4223/26) проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, в ході проведення обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено:

1. Мобільний телефон марки Xiaomi Hypes Redmi Note 14 з іmei 1: НОМЕР_1 , іmei 2: НОМЕР_2 в який вставлені sім-картки операторів мобільного зв`язку з номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;

2. Мобільний телефон марки Мі 8 з іmei 1: НОМЕР_5 , іmei 2: НОМЕР_6 ;

3. Ноутбук Lenovo з S/N CB26844578;

4. Предмети зовні схожі на грошові кошти номіналом 100 (сто) EURO в кількості 153 штук, загальною сумою 15300 EURO;

5. Предмети зовні схожі на грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 10 штук, загальною сумою 1000 доларів США;

Вилучені під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , предмети містять інформацію, яка має значення для розслідування вказаного кримінального провадження, можуть мати на собі слідову та (або) іншу інформацію, що має доказове значення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження в сукупності з іншими доказами.

Засоби мобільного зв`язку, комп`ютерна техніка можуть містити відомості про способи здійснення протиправної діяльності, а також інформацію про інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінальних правопорушень та яким в подальшому може бути повідомлено про підозру.

Вказані предмети необхідні для проведення експертних досліджень за допомогою спеціаліста з метою отримання інформації, яка має значення для кримінального провадження.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення (здійснення спілкування з використанням технічних пристроїв) вилучення та дослідження саме вказаних речей є обґрунтовано необхідним для встановлення всіх обставин кримінального провадження.

Крім того слід зазначити, що дозвіл на вилучення саме вказаних документів був передбачений у відповідній ухвалі слідчого судді.

Вилучені предмети, які схожі на грошові кошти, могли бути отримані в ході здійснення протиправної діяльності. Інші речі та документи будуть перевірені в ході проведення оглядів та відповідних експертиз.

Здобуті на цей час відомості що містяться в матеріалах кримінального провадження підтверджують дані про те, що вищевказані грошові кошти могли бути отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та могли використовуватися для досягнення злочинного завдання.

Перевірити законність походження вилучених предметів ззовні схожих на грошові кошти, а також обгрунтованість та належність документів наданих представниками власників майна щодо походження грошових коштів, можливо лише слідчим шляхом під час проведення досудового розслідування, а тому, на даний час є необхідність у накладенні арешту на вилучені предмети ззовні схожі на грошові кошти.

29.05.2026 постановою слідчого вказані предмети та речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Речі, вилучені у ході вищезазначеного обшуку предмети являють собою матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть свідчити про причетність вказаних осіб до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 114-1,ч. 1 ст. 358 КК України, а також інших злочинів.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, встановлено, що речі, вилучені за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 належать останньому оскільки безпосередньо вилучені у ОСОБА_8 .

Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказані речі необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Представник власника майна у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання через його необґрунтованість. Вказав, що ОСОБА_8 підозру не повідомлено, він не має жодного процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні. Щодо грошових коштів зазначив, що мають легальне походження, про що надав виписки з банківських та інших фінансових установ. Щодо мобільних телефонів та ноутбука зазначив, що це майно містить особисту інформацію не має відношення до розслідуваного кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення, дослідивши клопотання та додані до нього документи, а також документи надані представником власника майна, встановив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. Вказані обставини стороною обвинувачення доведені.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Дане клопотання було подано 31.05.2026, тобто з дотриманням прокурором вимог ч. 5 ст. 171 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Оцінивши наведені стороною обвинувачення докази слідчий суддя доходить висновку про необхідність накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло у собі сліди вчиненого кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з цим, для спростування або підтвердження доводів сторони обвинувачення, необхідним є проведення досудового розслідування, зокрема огляду вилученого майна та проведення відповідних судових експертиз, тощо.

Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки є ризик втрати цих речових доказів, що унеможливить встановленню істини по справі. Арешт майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження, негативних наслідків арешту майна судом не встановлено.

Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату.

Заперечення представника власника щодо відсутності підстав для арешту мобільних телефонів та ноутбуку не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, оскільки у цих речах виявлено відомості та інформацію щодо підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

При цьому, власник майна у подальшому не позбавлений ініціювати питання щодо скасування такого арешту.

Щодо арешту грошових коштів, слідчий суддя зазначає таке.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 має значний та стабільний дохід від трудової діяльності, про що свідчать надані довідки та виписки.

Належить врахувати, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8 не є фігурантом, в межах якого проводився обшук та були вилучені грошові кошти.

Крім цього належить врахувати, що у цьому кримінальному провадженні іншим особам пред`явлено підозру лише у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК країни, що підтверджується відомостями, які містяться в матеріалах провадження.

Частина 1 ст. 114-1 КК України встановлює заборону перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період.

Диспозиція цієї частини передбачає формальний склад злочину.

При цьому, у клопотанні прокурора про накладення арешту на майно, не зазначено будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_8 отримував будь-які грошові кошти, що може вплинути на встановлення обставин цього кримінального провадження.

Отже, у випадках нечіткості кримінального законодавства суди аж ніяк не можуть діяти на шкоду інтересам особи. Навпаки, відповідно до фундаментального принципу in dubio pro persona будь-які законодавчі приписи повинні тлумачитись на користь особи.

Належить також врахувати, що арешт майна, згідно чинного КПК України застосовується як захід забезпечення кримінального провадження, але вищенаведені обставини свідчать про відсутність підстав щодо забезпечення заходів кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 , як власника майна, який не є підозрюваним по справі.

Більш того, під час розгляду встановлено, що матеріали цього провадження не містять відомостей про те, що у цьому кримінальному провадженні на цьому етапі здійснювались заходи контролю за вчиненням злочину, а саме негласні розшукові слідчі дії, що обумовлює відсутність доказів вважати, що вилучені кошти у ОСОБА_8 мають відношення до кримінального правопорушення.

Вказані обставини свідчать на користь доводів представника власника майна.

Отже, всі обставини проаналізовані та досліджені в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на частину майна у цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав.

Керуючись ст. 98, 131, 132, 170 173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт, з метою збереження речових доказів, арешт у кримінальному провадженні № 22025220000000957 від 23.09.2025, на вилучене 29.05.2026 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 майно, що належить останньому, а саме на:

- Мобільний телефон марки Xiaomi Hypes Redmi Note 14 з іmei 1: НОМЕР_1 , іmei 2: НОМЕР_2 в який вставлені sім-картки операторів мобільного зв`язку з номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;

- Мобільний телефон марки Мі 8 з іmei 1: НОМЕР_5 , іmei 2: НОМЕР_6 ;

- Ноутбук Lenovo з S/N CB26844578,

шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Предмети зовні схожі на грошові кошти номіналом 100 (сто) EURO в кількості 153 штук, загальною сумою 15300 EURO та предмети зовні схожі на грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США в кількості 10 штук, загальною сумою 1000 доларів США, які були вилучені під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 повернути власнику ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_9