Постановление суда № 137135200, 05.06.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1524/26

УХВАЛА

Іменем України

05 червня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди»,-

ВСТАНОВИЛА:

До провадження Вінницького районного суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди», справа №128/1524/26, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 2883,66 грн. матеріальної шкоди, пеню в розмірі 0,10 % за кожний місяць прострочення, починаючи з 30.04.2023 за порушення строків перерахування коштів за виконані роботи та дати набрання законної сили рішення суду, а також зобов`язати ОСОБА_2 виплатити позивачу 61650 грн. за виконання будівельних робіт.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 12.05.2026 вищевказану позовну заяву, - залишено без руху, оскільки позивачем заявлено три вимоги майнового характеру, при цьому вказано ціну позову за одну вимогу майнового характеру та до позовної заяви позивач не додав документи, що підтверджують сплату ним судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Серед іншого, в ухвалі суду позивачу, судом було роз`яснено, що він має виправити вищевказані в ухвалі недоліки в строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а також роз`яснено, що в разі не виправлення недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

03.06.2026 позивач ОСОБА_1 поштою на адресу суду скерував заяву щодо виконання ухвали суду від 12.05.2026, до якої не долучено доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі та не зазначено у ній розмір ціни позову (загальну суму всіх вимог п.10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України) станом на день звернення до суду з позовом.

Окрім цього, у вищевказаній заяві щодо виконання вимог ухвали суду, позивач неодноразово використовує інвективну лексику відносно суду, судді та працівників суду, з очевидним виявом неповаги до їх честі та гідності, що є неприпустимим.

У постанові Великою палати Верховного суду від 13.03.2019 у справі 199/6713/14-ц зазначено, що « нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Велика Палата Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України. У справі N 199/6713/14-ц суди першої й апеляційної інстанцій розглянули скаргу незважаючи на те, що скаржник неодноразово у скарзі нецензурно, використовуючи лайливі слова, характеризував державного виконавця та його роботу. Велика Палата Верховного Суду вважає такі дії скаржника виявом неповаги до суду й інших учасників процесу та констатує, що подання такої скарги є зловживанням скаржником його процесуальним правом, невиконанням обов`язку керуватися завданням цивільного судочинства ».

Отже судом встановлено, що станом на 05.06.2026 будь яких інших заява та/або клопотань щодо виконання ухвали суду на адресу від позивача не надходило.

Тому суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу, з огляду на таке.

Стаття 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» декларує, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Згідно до положень, викладених в ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи те, що позивачем не були усунені недоліки позовної заяви, відповідно до ухвали суду від 12.05.2026, тому суд вважає за необхідне вважати неподаною позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди та повернути її позивачу, разом із доданим до неї документами.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості та відшкодування матеріальної шкоди», - вважати неподаною і повернути її позивачу, разом із доданим до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Суддя Олена САЄНКО