Постановление суда № 137127682, 04.06.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1280/26

№ провадження 1-кс/738/212/2026

Ухвала

04 червня 2026 року місто Мена

Слідчий суддя Менського районного суду Чернігівської області: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 1 (місто Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Семенівка Менського (нині Корюківського) району Чернігівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 та фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , старшого солдата, старшого сапера розмінування групи розмінування роти розмінування центру розмінування та ліквідації наслідків В/Ч НОМЕР_1 , раніше на судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України у кримінальному провадженні № 12026270360000152, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 червня 2026 року,

за участю:

секретаря судових засідань: ОСОБА_4 ,

прокурора: ОСОБА_5 ,

слідчого: ОСОБА_6 ,

захисника: ОСОБА_7 ,

підозрюваного: ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується ухвалою.

04 червня 2026 року слідчий слідчого відділення Відділення поліції № 1 (місто Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Менського районного суду Чернігівської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтоване наступним.

Слідчими слідчого відділення Відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області за процесуального керівництва Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026270360000152, розпочатого 03.06.2026 за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статті 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану» № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану, який неодноразово продовжувався, у тому числі Указом Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 4857-ІХ від 28.04.2026, -з 05 години 30 хвилин 04.05.2026 строком на 90 діб.

Поряд з цим, 02.06.2026, близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_3 , старший солдат, старший сапер розмінування групи розмінування роти розмінування центру розмінування та ліквідації наслідків військової частини НОМЕР_1 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 прийшов до присадибної ділянки по АДРЕСА_3 . В подальшому, знаходячись на території вказаної присадибної ділянки побачив потерпілу ОСОБА_8 та на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, діючи умисно, завдав одного удару кулаком в ділянку живота ОСОБА_8 , від чого остання впала на землю та у неї з внутрішнього карману штанів випав належний їй мобільний телефон ОСОБА_9 .

В цей час, близько 19 години 30 хвилин побачивши вказаний телефон на землі у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел на відкрите заволодіння майном потерпілої ОСОБА_8 .

З цією метою, продовжуючи перебувати на території вказаної присадибної ділянки, реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи, що потерпіла не зможе дати відсіч його протиправним діям, діючи відкрито для потерпілої, умисно, переслідуючи корисливий мотив та раніше неприязні стосунки з потерпілою, поза її волею без застосування насильства чи погрози застосування такого насильства, ОСОБА_3 шляхом вільного доступу відкрито заволодів мобільним телефоном ОСОБА_9 , який під час падіння потерпілої на землю випав з кишені її штанів, після чого розпорядився телефоном на власний розсуд, поклавши його до кишені свої штанів, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 згідно довідки магазину «Лагрос» від 03.06.2026 майнову шкоду на суму 1 000 гривень.

В подальшому, заволодівши відкрито мобільним телефоном, в той же час та місці продовжив реалізовувати свій раніше виниклий кримінально протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій та на ґрунті триваючих неприязних відносин, завдав удар руків`ям сільськогосподарських вил в ділянку скроні потерпілої, не менше трьох ударів руків`ям вил по різних частинах тіла потерпілої та один удар кулаком в ліве плече, чим спричинив останній, відповідно до довідки виданої генеральним директором КНП «Менська міська лікарня» тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струс головного мозку, цефалічний синдром, підшкірної гематоми тім`яної ділянки справа, параорбітальної гематоми справа, забою м`яких тканин волосистої ділянки голови, підшкірної гематоми лівого плеча, які згідно з «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995 за своїм характером мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Після завершення спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, покинув територію присадибної ділянки разом з викраденим майном.

03.06.2026 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі пункту 2 частини першої статті 208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні злочину передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України (протокол затримання від 03.06.2026, час фактичного затримання: , 04 год. 20 хв. 03.06.2026).

Слідчим за погодженням із прокурором 03.06.2026 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України.

Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України, повністю підтверджується наступним доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: заявою ОСОБА_8 про вчинення відносно неї кримінального правопорушення; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , яка повідомила про обставини за фактом вчинення відносно неї злочину; протоколом слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_8 , яка на місці скоєння злочину відтворив події за фактом вчинення відносної неї кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події від 03.06.2026 за адресою АДРЕСА_3 за результати якого виявлено на вилучено вила сільськогосподарські; протоколом огляду предметів від 03.06.2026, які добровільно видав підозрюваний ОСОБА_3 , ході проведення якого було вилучено серед іншого мобільний телефон ОСОБА_9 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 ; протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_3 , який на місці скоєння злочину відтворив події за фактом вчиненого ним кримінального правопорушення; довідкою з КНП «Менська міська лікарня» про наявні тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_8 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Вказані докази є вагомими та свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.

Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, реальну міру покарання за вчинене кримінальне правопорушення, у разі доведення його вини, наявні ризики передбачені статтею 177 КПК України, оскільки існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків та потерпілу, а також продовжувати вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення, слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Виклад позиції учасників кримінального провадження.

Прокурор, слідчий підтримали клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Захисник, підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам статті 184 КПК України, погоджене з прокурором та підлягає розгляду слідчим суддею Менського районного суду Чернігівської області.

Відомості про кримінальне провадження за № 12026270360000152 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 червня 2026 року.

З Повідомлення про підозру від 03 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_3 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України.

До клопотання на підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України додані копії документів: витягу з ЄРДР № 12026270360000152 від 03.06.2026, протоколу допиту свідка, протоколу допиту потерпілої, протоколів огляду місця події, протоколів проведення слідчих експериментів, довідки КНП «Менська міська лікарня», протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколу допиту підозрюваного.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.

Згідно з вимогами статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Частиною першою статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлені ризики передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Зокрема, ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України . Відповідно до статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком на строк до десяти років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою його уникнення може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Також встановлено наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_3 незаконно впливати на потерпілу та свідка, які вже надали викривальні показання щодо вчинення ним вказаного злочину, в результаті чого останні зможуть змінити свої показання під час судового засідання в суді. Про існування ризику впливу підозрюваного на потерпілу та свідка у цьому кримінальному провадженні свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування з ними у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, встановлений ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, оскільки встановлено під час досудового розслідування, що у провадженні п`ятого слідчого відділу (з дислокацією в місті Чернігів) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві, перебуває кримінальне провадження № 62025100150001202 від 02.04.2025 за фактом вчинення ОСОБА_3 злочину передбаченого частиною п`ятою статті 407 КК України. Таким чином, ОСОБА_3 вчинивши один триваючий злочин, вчинив новий умисний злочини, тому без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 може продовжити вчиняти нові умисні злочини.

Інший (більш м`який) запобіжний захід застосувати не можливо, оскільки враховуючи вищевикладене, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не усуне вищевказаних ризиків та підозрюваний зможе продовжити вчиняти нові умисні злочини, запобіжний захід у вигляді особистої поруки обрати неможливо, так як в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про осіб, які заслуговують на довіру та жодна особа не виявила бажання взяти на поруки підозрюваного. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований, так як це не може бути запорукою того, що підозрюваний не продовжить вчиняти нові умисні злочини та впливати на потерпілу та свідка.

Відповідно до частини п`ятої статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, при визначенні обґрунтованості підозри необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, а саме у рішеннях

у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей,

які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою.

Також, розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення

та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази

з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною

чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.

З огляду на викладене, запобіжний захід тримання під вартою є єдиним та безальтернативним запобіжним заходом, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігатиме вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Слідчий суддя дійшов висновку задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно з частини п`ятої статті 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи особу ОСОБА_3 , його матеріальний стан, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку суду, саме такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у цьому кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

Керуючись статтями 176-178, 183-184, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному провадженні слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 1 (місто Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України у кримінальному провадженні № 12026270360000152, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 червня 2026 року - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 04 години 20 хвилин 01 серпня 2026 року.

Дата закінчення строку дії ухвали 01 серпня 2026 року.

Визначити заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач коштів: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26295412, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355289002000005960 (У призначенні платежу необхідно зазначити інформацію про назву суду, номер справи, дату справи, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка вносить кошти, та прізвище, ім`я, по-батькові особи, на користь якої внесено кошти (за яку внесено заставу)).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований (село Семенівка Корюківського району Чернігівської області), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, навчання або місця роботи;

3) утримуватись від спілкування з потерпілою ОСОБА_8 , свідком ОСОБА_10 .

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Менського районного суду Чернігівської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді виконується негайно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу направити для виконання начальнику Відділення поліції №1 (місто Мена) Корюківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1