Постановление суда № 137125386, 29.05.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1547/24

Провадження № 1-кп/448/54/26

У Х В А Л А

Іменем України

29.05.2026 м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

провівши відкрите судове засідання в залі суду в м. Мостиська по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024141230000163 від 19.06.2024 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Циків, Мостиського району, Львівської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонерки, українки, громадянки України, раніше не судимої

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5. ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.4 ст.358, ч.1 ст. 190 Кримінального кодексу України,

розглянувши клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі вимог ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження,

учасники справи:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачена ОСОБА_3 ,

захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 ,

представник потерпілого ОСОБА_6 не з`явився,

в с т а н о в и в:

І. Суть клопотання, що вирішується

1. В провадженні Мостиського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024141230000163 від 19.06.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України.

2. 08.05.2026 обвинувачена ОСОБА_3 подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5. ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.4 ст.358, ч.1 ст. 190 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття даного кримінального провадження відносно неї, так як події, за фактом яких вона обвинувачується, мали місце 12.04.2021.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 підтримала подане клопотання, підтвердила обізнаність щодо наслідків закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України. Доповнила, що до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків вона не вчинила нового кримінального правопорушення.

В судовому засіданні обвинуваченій також роз`яснені наслідки закриття кримінального правопорушення за нереабілітуючою підставою.

3. Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні подане ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.

4. Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти заявленого обвинуваченою клопотання, оскільки з часу вчинення обвинуваченою кримінальних правопорушень, передбачених ч. .5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України, а саме 12 квітня 2021 року минуло понад п`ять років, крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, а кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України відносяться до кримінальних проступків, тому у відповідності до ст. 49 КК України є підстави для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

5. Представник потерпілого Кредитної спілки «Самопоміч» ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, 08.05.2026 подав заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника потерпілої сторони, вказавши, що завдані Кредитній спілці «Самопоміч» збитки ОСОБА_3 відшкодовано в повному обсязі,у зв`язку з чим не заперечують щодо звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності з підстав передбачених ст. 49 КК України.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

ІІ. Встановлені Судом обставини

6. ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , надала останньому особисті документи, а саме: паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий Шевченківським РВЛМ УМВС України у Львівській області 14 січня 2010 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з метою підроблення довідки про доходи Приватного виробничо-комерційного підприємства «Норік» (ЄДРПОУ 22413561), для подальшого використання такої при оформленні та отриманні кредиту. В подальшому, ОСОБА_7 , матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідування місці, підробив довідку про доходи № 10 від ПВКП «Норік» (ЄДРПОУ 22413561) від 12 квітня 2021 року, вказавши у довідці неправдиві відомості про перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ПВКП «Норік» та отримання нею у період з жовтня 2020 року по березень 2021 року за вказаним місцем роботи доходу у виді заробітної плати на загальну суму 45 000 грн., яку, в подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням час і місці передав ОСОБА_3 для подальшого використання з метою отримання кредиту у фінансових установах

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується за ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України, а саме: у пособництві підроблення іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В подальшому, 12 квітня 2021 року у денну пору доби (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні філії кредитної спілки «Самопоміч», що за адресою: м. Мостиська, вул. Гайдамацька, 4а Мостиського (Яворівського) району Львівської області, керуючись прямим умислом, достовірно знаючи про те, що вона у трудових відносинах з приватним виробничо-комерційним підприємством «Норік» (ЄДРПОУ 22413561) ніколи не перебувала та будь-яких доходів від даного підприємства не отримувала, надала працівнику вищевказаної установи завідомо підроблений документ, а саме довідку про доходи № 10 від ПВКП «Норік» (ЄДРПОУ 22413561) від 12 квітня 2021 року, згідно якої у період з жовтня 2020 року по березень 2021 року отримала від вказаного підприємства дохід у вигляді заробітної плати на загальну суму 45 000 грн., чим використала завідомо підроблений документ, з метою отримання кредитних коштів.

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується за ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: у використанні завідомо підробленого документа.

Крім цього, 12 квітня 2021 року у денну пору доби (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні філії кредитної спілки «Самопоміч» в м. Мостиська, що за адресою: м. Мостиська, вул. Гайдамацька, 4а Мостиського (Яворівського) району Львівської області, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, шляхом обману, повідомила для заповнення Заяви на отримання кредиту №22 завідомо неправдиві відомості щодо свого працевлаштування та отримані доходи та з метою позитивного впливу на оцінку кредитної спроможності позичальника та прийняття позитивного кредитного рішення, надала разом з особистими документами завідомо підроблений документ, а саме: довідку про доходи № 10 від ПВКП «Норік» (ЄДРПОУ 22413561) від 12 квітня 2021 року, в якій було зазначено, що вона працює на посаді продавця-консультанта та отримала заробітну платню у період з жовтня 2020 року по березень 2021 року на загальну суму 45 000 грн. Будучи введеним в оману, щодо правдивості наданої ОСОБА_3 інформації, представником філії кредитної спілки «Самопоміч» був оформлений на ім`я ОСОБА_3 кредитний договір №МS0000000022 від 12 квітня 2021 року про надання їй кредиту строком від 12.04.2021 по 12.04.2023 на суму 10000 грн., який остання підписала. Своїми діями ОСОБА_3 спричинила Кредитній спілці «Самопоміч» матеріальну шкоду на суму 10 000 грн.

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).

ІІІ. Мотиви, з яких виходить Суд і положення закону, яким він керується

7. Глава 24 параграфу 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) передбачає звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

8. Так, за змістом статті 286 КПК звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

9. Кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

10. Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

11. Положеннями ст.49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

12. За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Для закриття справи на підставі згаданої статті необхідна вся сукупність наведених у законі умов, відсутність хоча б одного із цих складових елементів виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

13. Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні 12.04.2021 пособництва підроблення іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права з метою використання його підроблювачем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст.358 КК України, а також у скоєнні 12.04.2021 використання завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, а також у скоєнні 12.04.2021 заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

14. Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України (на дату вчинення інкримінованих ОСОБА_3 протиправних дій та станом на день розгляду справи), передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, а санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (на дату вчинення інкримінованих ОСОБА_3 протиправних дій), передбачає покарання у вигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років,а санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (на дату вчинення інкримінованих ОСОБА_3 протиправних дій), передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

15. Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України (на дату вчинення інкримінованих ОСОБА_3 протиправних дій та станом на день розгляду справи) кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України (на дату вчинення інкримінованих ОСОБА_3 протиправних дій та станом на день розгляду справи) нетяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

16. Пункт 2,3 ч. 1 ст. 49 КК України (на дату вчинення інкримінованих ОСОБА_3 протиправних дій) передбачає строк три роки для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, та п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Отже, кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України відносяться до кримінальних проступків, а ч. 3 ст.358 КК України (за більш серйозне кримінальне правопорушення) відноситься до нетяжкого злочину, а відповідно строки давності притягнення до кримінальної відповідальності спливають по закінченні п`ятирічного періоду.

17. Беручи до уваги п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №12, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялась від слідства або суду та не вчинила нового злочину.

18. Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

19. Відповідно до вимог ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

20. Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).

21. У відповідності до вимог ч.3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

22. Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.

23. Отже системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, не тільки виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №192/3301/16-к від 25.02.2021.

24. Крім того, дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України (постанова ВС від 11.11.2020 р. справа №455/229/17 (провадження №51-3298км20).

25. Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК обчислення строку давності починається з дня скоєння кримінального правопорушення. Часом скоєння кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або допущення бездіяльності. Отже, днем скоєння кримінального правопорушення, за ст. 49 КК, слід уважати добу, до закінчення якої особою було вчинено дію або допущено бездіяльність, які є ознаками об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення.

ІV. Висновок Суду

26. Враховуючи наведені норми закону, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані суду матеріали, судом встановлено, що діяння, які ставиться в провину ОСОБА_3 передбачені ч.5. ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.4 ст.358, ч.1 ст. 190 КК України, мали місце 12.04.2021 року, більш серйозне кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів, а тому на даний час пройшло п`ять років з моменту їх вчинення.

27. Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши заявлену згоду на таке звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 , з огляду на те, що більш серйозне кримінальне правопорушення, інкриміноване обвинуваченій, відносяться до нетяжкого злочину, обвинувачена не ухилялася від досудового слідства або суду, до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового кримінального правопорушення, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, судимостей немає, Суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченої слід задовольнити, звільнивши обвинувачену від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5. ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.4 ст.358, ч.1 ст. 190 КК України та закрити кримінальне провадження.

28. Будь-які дані, які б перешкоджали звільненню ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриттю кримінального провадження на підставі п. 4 ч. 1 статті 49 КК Судом не встановлено.

V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом

29. Цивільний позов під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлений.

30. Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

31. Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався і підстави для його обрання відсутні.

32. Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 284-288, 371, 372, 376 КПК України, ст. ст. 12, 44, 49,190, 358 КК України, суд,

п о с т а н о в и в:

1. Клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі вимог ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та закриття кримінального провадження задовольнити.

2. ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5. ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.4 ст.358, ч.1 ст. 190 Кримінального кодексу України згідно вимог ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

3. Кримінальне провадження №12024141230000163 від 19.06.2024 року відносно ОСОБА_3 за ч.5. ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.4 ст.358, ч.1 ст. 190 КК України - закрити.

4. Цивільний позов відсутній.

5. Речові докази відсутні.

6. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

7. Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.

8. Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.

9. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

10. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 03.06.2026 о 10.00 год.

Суддя ОСОБА_8