Решение № 137118552, 03.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/3755/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління юстиції про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Управління, відповідач), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 (далі третя особа 1), Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління юстиції (далі третя особа 2), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що виражається у невнесенні змін до актових записів № G 1936/2022 від 21.11.2022 року та № G 752/2024 від 14.06.2024 року щодо національності батьків;

- зобов`язати відповідача внести зміни до актових записів про народження, зазначивши національність матері - як «українка», національність батька - як «українець» та відповідно змінити відомості у актових записах № G 1936/2022 від 21.11.2022 року та № G 752/2024 від 14.06.2024 року або шляхом повторної видачі свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невнесення змін до актових записів про народження малолітніх дітей та невидачі українського свідоцтва про народження .

Ухвалою судді від 09.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов. Також залучено до участі в справі, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 та Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління юстиції

У встановлений судом строк від відповідача відзив на позов не надійшов.

Треті особи правом на надання пояснень по суті спору не скористались.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

13.09.2014 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Від шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження міжнародного зразка від 21.11.2022 № НОМЕР_2 (а.с.9 зворот-13) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження міжнародного зразка від 14.06.2024 № НОМЕР_3 (а.с.13 зворот-16), виданих органом реєстрації актів цивільного стану Швайнфурт.

15.12.2025 ОСОБА_1 звернулась із заявами до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у яких просила внести до актових записів від 21.11.2022 №G 1936/2022 та від 14.06.2024 №G 752/2024 відносно її малолітніх дітей національність матері ОСОБА_1 «українка», батька ОСОБА_8 «українець». До заяв наданий пакет документів (а.с.19 зворот-21).

19.02.2026 Управління листом від 19.02.2026 №2987/1380-24-26/11.4 зокрема повідомило, що діти позивачки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилися у м. Швайнфурт Федеративної Республіки Німеччина, що підтверджено доданими до заяви виписками із записів про народження G № 1936/2022 від 21.11.2022 та G №752/2024 від 14.06.2024, виданими органом реєстрації актів цивільного стану м. Швайнфурт Федеративної Республіки Німеччина. Згідно із статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України, тому засвідчені документи про народження дітей, визнаються на території України. Так як народження дітей позивачки зареєстровано на території Федеративної Республіки Німеччина, з питання внесення змін до актових записів про їх народження, рекомендовано звернутися до компетентного органу вищевказаної держави (а.с.17 зворот-18).

Вважаючи таку відмову у внесенні змін до свідоцтв про народження протиправною, позивач звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Статтею 11 Конституції України встановлено, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану та відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, регулює Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VI від 01.07.2010 (далі - Закон №2398-VI).

Згідно із статтею 2 Закону №2398-VI актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Частиною першою статті 6 Закону №2398-VI закріплено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлюють та припиняють їхню дію; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (частина четверта статті 6 цього Закону).

За змістом положень частин першої-третьої статті 9 Закону №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках.

Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відповідно до положень частини першої-четвертої статті 13 Закону №2398-VI державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.

Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.

У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

Поряд з цим, приписами частини першої статті 22 Закону №2398-VI передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно із частиною другою статті 22 Закону №2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану (частина шоста статті 22 Закону №2398-VI).

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону №2398-VI правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793, затверджені Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила).

Згідно із пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) при пред`явленні паспорта або паспортного документа (пункт 2.1 розділу ІІ Правил).

В пункті 2.6 розділу ІІ Правил передбачено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому (пункт 2.7 розділу ІІ Правил).

Згідно із пунктом 2.12 Правил №96/5 на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Підстави для внесення змін в актові записи цивільного стану передбачені в пункті 2.13 розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Так, відповідно до підпункту 2.13.1 пункту 2.13 розділу ІІ Порядку підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Підпунктом 2.15.9 пункту 2.15 Правил встановлено, що висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості).

Системний аналіз вказаних положень дає підстави вважати, що орган реєстрації актів цивільного стану вправі внести зміни до актового запису цивільного стану тільки у випадку, якщо цей актовий запис зроблений відповідно до вищенаведеного законодавства.

У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема перевіряє, чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду в таких справах полягає насамперед у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не має права виходити за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач вважає, що Управлінням допущено протиправну бездіяльність щодо не внесення змін до актів цивільного стану про народження її малолітніх дітей, однак із такими доводами позивача суд не погоджується, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 15.12.2025 позивач звернулась до відповідача із заявами, у яких просила внести зміни до актових записів про народження від 21.11.2022 №G 1936/2022 та від 14.06.2024 №G 752/2024, виданих органом актів цивільного стану Швайнфурт шляхом внесення до свідоцтв про народження графи із зазначенням національності матері - ''українка'', батька - ''українець''.

Врегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок регулюється Законом України «Про міжнародне право» від 23.06.2005 №2709-IV (далі Закон № 2709-IV).

Статтею 13 Закону № 2709-IV встановлено, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Отже, оскільки державна реєстрація народження малолітніх дітей була здійснена органом реєстрації актів цивільного стану міста Швайнфурт Федеративна Республіка Німеччина, відповідач, як територіальний орган Міністерства юстиції України, не є суб`єктом владних повноважень, правомочним вносити правові корективи чи зміни до вказаних іноземних актових записів.

Крім того, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невнесення змін до актових записів, однак суд звертає увагу позивача, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це зовнішня форма поведінки, яка виражається у пасивному стані, тобто у невчиненні дій, які орган зобов`язаний був вчинити у визначений законом строк.

Судом встановлено, за результатами розгляду заяв позивача відповідач листом від 19.02.2026 №2987/1380-24-26/11.4 відмовив у внесенні змін до актових записів, тобто суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення, а тому бездіяльність у діях відповідача відсутня.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача повторно видати свідоцтва про народження малолітніх дітей суд зазначає, що обов`язковою умовою для звернення особи до суду за захистом є наявність порушеного права з боку суб`єкта владних повноважень.

Оскільки позивач у встановленому законом порядку не зверталась до відповідача із заявою про повторну видачу свідоцтв, а відповідачем не приймалось рішення з цього питання, право позивача не є порушеним, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 03 червня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43316700, вул. Герасима Кондратьєва, буд.28, м. Суми, 40014).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору 1: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору 2: Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління юстиції (код ЄДРПОУ 04014235, вул.Тарнавського, буд.15, м.Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна