Решение № 137115385, 03.06.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/23640/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №063550007288 від 22.08.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19.06.2025 (дати звернення до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити (поновити) пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19.06.2025 (дати звернення до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії), з врахуванням виплачених коштів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести (поновити) нарахування та виплату призначеної Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 19.06.2025 (дати звернення до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії), з врахуванням виплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 3, а тому, на думку позивача, вона має право на призначення пенсії на пільгових умовах. Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Проте відповідачем надіслано повідомлення про відмову у призначенні пенсії. Не погоджуючись з таким рішенням органу Пенсійного фонду, позивач звернулася до суду з цим позовом, оскільки проживає в зоні радіоактивного забруднення та має відповідний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.11.2025 через систему "Електронний суд" представником Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивачем надано довідку від 18.02.2025 за №1391, в якій зазначено, що гр. ОСОБА_1 була зареєстрована та постійно проживала з 26.04.1986 по 20.04.1990, з 10.06.1997 по 01.06.2016 та з 04.11.2016 по даний час в с. Станційне Коростенського (Лугинського) району Житомирської області, яке не передбачене переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМ УРСР від 23.07.1991 №106. Окрім того, зауважено, що відповідно до довідки від 11.04.2025 №605, яка видана Виробничим підрозділом Вагонна дільниця ст. Київ Пасажирський філія "Пасажирська Компанія" АТ "Українська залізниця", гр. ОСОБА_1 з 30.06.1989 по 11.01.2013 працювала у Вагонній дільниці ст. Київ Пасажирський м. Київ, яке відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМ УРСР від 23.07.1991 №106, не відноситься до зон радіоактивного забруднення. За доданими документами станом на 01.01.1993 період проживання (роботи) на території радіоактивного забруднення відсутній. Оскільки наданими особою документами не підтверджено постійне проживання/роботу у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) упродовж не менше 3 років станом на 01.01.1993, підстави для застосування до особи положень статті 55 Закону №796-XII щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відсутні.

04.05.2026 через відділ документального забезпечення суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 3, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 02.06.2016 (дублікат), виданим Житомирською обласною державною адміністрацією.

05.08.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду заяви прийнято рішення №063550007288 від 22.08.2025 про відмову у призначенні пенсії.

В зазначеному рішенні вказано, що для підтвердження періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення надано довідку №1391 від 18.02.2025, видану Лугинською селищною радою, де зазначено, що заявниця проживала з 26.04.1986 по 20.04.1990, з 10.06.1997 по 11.02.2000, з 11.02.2000 по 01.06.2016 та з 04.11.2016 по даний час в селі Станційне Коростенського району Житомирської області. Зазначений населений пункт не передбачений переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991. Відповідно до довідки №605 від 11.04.2025 заявниця працювала в Вагонній дільниці ст. Київ-пасажирський, м. Київ, що теж не належить до зазначеного переліку населених пунктів. Враховуючи викладене, термін проживання з зоні гарантованого добровільного відселення в заявниці відсутній.

В подальшому, листом від 16.09.2025 за №0600-0211-8/80396 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача про зміст рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону №1058-IV).

Як визначено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).

Згідно з частиною 1 статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом 5 частини 2 статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Частиною третьою статті 55 Закону № 796-XII прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Системний аналіз зазначених правових норм вказує на те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом № 796-XII.

Виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов`язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26.04.1986. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Як вже зазначено судом, рішенням №063550007288 від 22.08.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, для підтвердження періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення надано довідку №1391 від 18.02.2025, видану Лугинською селищною радою, де зазначено, що заявниця проживала з 26.04.1986 по 20.04.1990, з 10.06.1997 по 11.02.2000, з 11.02.2000 по 01.06.2016 та з 04.11.2016 по даний час в селі Станційне Коростенського району Житомирської області. Зазначений населений пункт не передбачений переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991. Відповідно до довідки №605 від 11.04.2025 заявниця працювала в Вагонній дільниці ст. Київ-пасажирський, м. Київ, що теж не належить до зазначеного переліку населених пунктів. Враховуючи викладене, термін проживання з зоні гарантованого добровільного відселення в заявниці відсутній.

Надаючи оцінку аргументам спірного рішення, суд вказує про таке.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2.1 Розділу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 22-1), документами, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи є:

документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;

посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням статті 55 Закону № 796-XII, для підтвердження права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку заявником надається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

В ході судового розгляду справи встановлено, що згідно довідки №1391 від 18.02.2025, виданої Лугинською селищною радою, позивач була зареєстрована та постійно проживала в с. Станційне Коростенського (Лугинського) району Житомирської області у період з 26.04.1986 по 20.04.1990 та з 10.06.1997 по 11.02.2000 по вул. Лісна, 4; у період з 11.02.2000 по 01.06.2016 та з 04.11.2016 по даний час по вул. Спортивній, 2.

Однак, пенсійним органом при розгляді заяви про призначення пенсії зроблено висновок, що с. Станційне Коростенського (Лугинського) району не відноситься до жодних із визначених законодавством зон радіоактивно забруднених територій.

Надаючи оцінку доводам відповідача, суд вказує таке.

Постановою Верховної Ради України від 03.03.1998 №142/98 "Про присвоєння найменувань новоутвореним населеним пунктам Андрушівського та Лугинського районів Житомирської області" станцію Лугини Лугинського району Житомирської області було перейменовано на село Станційне. Відповідно до довідки виконавчого комітету Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області від 06.03.2023 №836 станція Лугини Коростенського (Лугинського) району Житомирської області, зараз село Станційне, адміністративно відносилась до смт. Лугини до 03.03.1998 в місцевості, яка згідно з Постановою КМ України №106 від 23.07.1991 відносилась до третьої зони гарантованого добровільного відселення в зв`язку з аварією на ЧАЕС.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідачів, що в період з 26.04.1986 по 20.04.1990, з 10.06.1997 по 11.02.2000 та з 11.02.2000 по 01.06.2016 та з 04.11.2016 по даний час позивач не проживала в зоні гарантованого добровільного відселення.

Окрім того, відповідачами зауважено, що відповідно до довідки від 11.04.2025 №605, яка видана Виробничим підрозділом Вагонна дільниця ст. Київ - Пасажирський філія "Пасажирська Компанія" АТ "Українська залізниця" ОСОБА_1 з 30.06.1989 по 11.01.2013 працювала у Вагонній дільниці ст. Київ - Пасажирський м. Київ, яке відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМ УРСР від 23.07.1991 N106, не відноситься до зон радіоактивного забруднення

Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що тривалість проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 03 роки 02 місяці 3 дні (26.04.1986 по 29.06.1989), що дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Враховуючи висновки Верховного Суду відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, а також зважаючи на вказані обставини, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", викладену в рішенні №063550007288 від 22.08.2025.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

При цьому, чинним законодавством України встановлена можливість подання відповідної заяви про призначення (перерахунок) пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України та визначено екстериторіальний принцип обробки заяв. А тому, оскільки відповідальним за прийняття оскаржуваного рішення є орган Пенсійного фонду, що розглядав таку заяву, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання саме такого органу Пенсійного фонду повторно розглянути заяву про призначення пенсії та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву позивачки від 05.08.2025 про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти рішення з урахуванням викладених висновків суду.

В задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування та виплату призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з дня звернення суд відмовляє, зважаючи на їх передчасність.

Оскільки судом обрано інший спосіб захисту порушеного права ніж просив позивач, в цій частині позову суд відмовляє.

Згідно із ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності свого рішення, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Питання відшкодування судового збору вирішується на підставі положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №063550007288 від 22.08.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.08.2025 про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

03.06.26